Рішення від 10.12.2025 по справі 448/1545/25

Єдиний унікальний номер 448/1545/25

Провадження № 2/448/749/25

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2025 місто Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді - Гіряк С.І.

за участі секретаря судового засідання - Рушеляк Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (місцезнаходження: вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, м. Ірпінь, індекс 08200) до

відповідача ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості,

учасники справи - не з'явилися,

встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідачів

1. Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» - Ґедзь О.В. через систему "Електронний суд" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, мотивуючи свої вимоги тим, що 03.02.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики №1516767.

2. Відповідно до умов договору позики, позикодавець надав відповідачу грошові кошти в сумі 4 000 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

3. Зазначає, що позикодавець свої зобов'язання за договором позики виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 4000 грн. шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача, однак в подальшому відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повернення наданих йому коштів.

4. Доповнює, 21.06.2021 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» укладено договір факторингу № 2106, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» набуло права грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором позики №1516767 від 03.02.2021.

5. Окрім цього, 03.04.2023 р. між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до умов якого позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором позики №1516767 від 03.02.2021.

Таким чином, за вказаними договорами факторингу до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перейшло право вимоги за зобов'язаннями до ОСОБА_1 по вищевказаному договору позики.

6. Вказує, що відповідач не виконує умови взятого на себе зобов'язання щодо повернення основної суми боргу за Договором позики та заборгованості за процентами ні перед позикодавцем, ні перед позивачем фактором.

Заборгованість ОСОБА_1 за договором позики становить 13 552,00 грн, з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 552,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

7. З огляду на наведене, просить суд, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором позики №1516767 від 03.02.2021 в сумі 13 552,00 грн, з яких: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 552,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме 2422,40 грн. судового збору та 3500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач відзиву не подав.

ІІ. Позиція учасників справи

8. В судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» не з'явилася, подала заяву, у якій просить розгляд справи проводити без її участі та вказує, що не заперечує проти винесення заочного рішення.

9. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення виклику, про причини неявки суд не повідомляв. Суд констатує, що крім направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 , повідомлення про його виклик в судове засідання здійснювалося шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Мостиського районного суду Львівської області (http://court.gov.ua/). Слід зазначити, що жодних клопотань, заяв та відзиву від ОСОБА_1 до суду не надходило.

10. Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України, тому неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

11. Ухвалою суду від 19.08.2025 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 24.09.2025 витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо платіжної картки № НОМЕР_1 ;

12. Оскільки відповідач бв належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання не з'явився, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом постановлено про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

13. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини встановлені Судом

14. Судом встановлено, що 03.02.2021 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 уклали договір позики №1516767 відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надало відповідачу кредит в сумі 4000 грн., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Договір підписано електронним підписом позичальника з одноразовим ідентифікатором V3Kwf4wy7y, що був надісланий на електронну адресу, яку надав відповідач.

15. Позикодавець на виконання п.1 Договору позики №1516767 від 03.02.2021 року, виконав свої зобов'язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 4 000 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_2 , що підтверджується електронною платіжною інструкцією №55f0c8f3-63ca-48d3-bdbf-737e58ff49fd від 03.02.2021 року.

16. Відповідно до п. 4.2. договору позики №1516767, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

17. Згідно з п. 1 договору позики: сума позики складає 15 000 грн, строк кредиту - 30 дні, процентна ставка (базова) за день 1,99%.

Позикодавець виконав своє зобов'язання за договором та надав відповідачці грошові кошті згідно умов договору позики, однак позичальник свої зобов'язання за договором не виконав та не повернув, отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого в неї виникла заборгованість за вказаним договором.

18. Відповідно до інформації, наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім'я ОСОБА_1 оформлена банківська платіжна картка № НОМЕР_3 та 03.02.2021 на дану картку було проведено фінансову операцію і зараховано грошові кошти в розмірі 4 000 грн.

19. 21.06.2021 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» укладено договір факторингу № 2106, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» набуло права грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором позики №1516767 від 03.02.2021.

20. Відповідно до п.п. 1.1 договору факторингу фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (додаток №1 до цього договору), в розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами (право вимоги).

21. 03.04.2023 р. між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до умов якого позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором позики №1516767 від 03.02.2021.

22. Згідно п. 5.2 договору факторингу встановлено, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання Актів прийому-передачі Реєстру Заборгованостей, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Портфеля Заборгованості та набуває відповідних Прав Вимог. Підписані сторонами Акти прийому-передачі Реєстру Заборгованостей підтверджують факт переходу від Клієнта до Фактора відповідних Прав Вимоги та є невід'ємними частинами цього Договору.

23. Відповідно до Реєстру прав вимог від 03.04.2023 року до договору факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до Відповідача за договором позики №1516767 від 03.02.2021.

24. Згідно наданого розрахунку заборгованості прострочена заборгованість за договором позики №1516767 від 03.02.2021 становить 13 552,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 552,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

V. Застосоване Судом законодавство

25. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

26. Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

27. Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно з ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

28. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, який повинен виконуватися, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору.

Відповідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

29. Відповідно до положень частин 1, 3 та 4 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

30. Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

31. Згідно з приписами частин 1-3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

32. Відповідно до положень частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

33. За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

34. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).

35. Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції

36. Так, Статтею 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

37. Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

38. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 статті 11 Закону).

39. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч.6 статті 11 вказаного Закону).

40. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч.12 статті 11 Закону № 675-VIII.

41. Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

42. Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

43. Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

44. Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

45. Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

46. Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

47. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

48. Згідно ст. ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

49. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

50. Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

51. Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов?язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов?язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

52. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов?язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

VI. Висновки Суду

53. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

54. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

55. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

56. Судом встановлено, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання та не погасив кредитну заборгованість. Також суд звертає увагу, що матеріали справи містять докази, що на картку відповідача було проведено фінансову операцію і зараховано грошові кошти, що також підтверджує факт визнання ним наявних кредитних правовідносин із ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ».

57. Надані Позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

58. В свою чергу Відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі. В матеріалах справи, наявний розширений розрахунок заборгованості, а доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано, відтак розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом.

59. Беручи до уваги те, що Відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору, у зв'язку з чим вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню.

60. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості за Договором позики №1516767 від 03.02.2021 в розмірі 13 552 (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) гривні 00 копійок.

VІІ. Судові витрати

61. Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

62. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

63. З матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 422,40 грн.

64. Згідно платіжної інструкції № 579938426.1 від 15.08.2025 позивачем було сплачено 2422 гривні 40 копійок судового збору.

Згідно договору №01-11/24 про надання правничої допомоги від 01.11.2024 правову допомогу позивачу у справі надавала адвокат Ткаченко Ю.О., в підтвердження понесених витрат позивачем надано відповідні документи, згідно яких вартість послуг становить 3500 грн. 00 коп.

65. По справі позивачем заявлено вимогу з ціною позову в розмірі 13 552,00 грн. котра була задоволена в повному обсязі, а тому у зв'язку із задоволенням позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 264, 265, 268, ЦПК України, Суд, -

УХВАЛИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором позики №1516767 від 03.02.2021 в розмірі 13 552 (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) гривні 00 копійок.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та 3 500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

4. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

5. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

6. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

7. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

8. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

9. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

10. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

11. Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.

12. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

13. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

14. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження: вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, м. Ірпінь, індекс 08200, код ЄДРПОУ - 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 .

Повний текст судового рішення складений 10.12.2025.

Суддя Світлана ГІРЯК

Попередній документ
132514700
Наступний документ
132514702
Інформація про рішення:
№ рішення: 132514701
№ справи: 448/1545/25
Дата рішення: 10.12.2025
Дата публікації: 15.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Мостиський районний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (23.02.2026)
Дата надходження: 18.08.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
24.09.2025 11:35 Мостиський районний суд Львівської області
20.10.2025 12:55 Мостиський районний суд Львівської області
21.11.2025 12:20 Мостиський районний суд Львівської області
10.12.2025 10:30 Мостиський районний суд Львівської області