Справа № 462/7362/25
Іменем України
09 грудня 2025 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., за участю захисника особи, яка притягується до даміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бартківа І.Б., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 19.09.2025 о 13.15 год. за адресою на вул. Рудненська, 28 у м. Львові, керуючи транспортним засобом марки «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпеченого бокового інтервалу і здійснив наїзд на бордюрний камінь, внаслідок чого транспортний засіб та бордюрний камінь отримали механічні пошкодження та завдано матеріальної шкоди. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3.б, 1.5., 13.1. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
У суді адвокат Бартків І.Б. вину ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19.09.2025 заперечив повністю. Пояснив, що 19.09.2025 ОСОБА_1 перебував на робочому місці, де під час обідньої перерви запланував організувати святкування свого дня народження, однак з'ясувавши, що його дружина та донька залишились вдома без ключів від квартири, внаслідок чого донька не могла потрапити до школи та крім того не маючи можливості з ними зв'язатись у телефонному режимі через технічні неполадки із проводкою у квартирі днями раніше, вирішив під час обідньої перерви, перервавши святкування, поїхати додому. Про допомогу, щоб добратись додому, він звернувся до свого колеги ОСОБА_2 і попросив відвезти його додому, тому близько 12.10 год. вони з ОСОБА_3 сівши у належний ОСОБА_2 автомобіль, з вул. Конюшинна, 20 у м. Львові вони вирушили у напрямку вул. Ю.Липи, 20, де проживає ОСОБА_1 . На вул. Рудненська, 28 у м. Львові проїжджаючи під мостом, ОСОБА_3 , який перебував за кермом автомобіля, не впоравшись із керуванням здійснив наїзд на бордюрний камінь, після чого ОСОБА_3 повернувся на роботу, щоб домовитись про евакуатор та попросити передати ключі дружині ОСОБА_1 іншого їхнього співробітника, а ОСОБА_1 в цей час залишився на місці дорожньо-транспортної пригоди чекати працівників поліції. По прибуттю працівників патрульної поліції, останні оформили усі документи з приводу дорожньо-транспортної пригоди на ОСОБА_1 , який підписав такі, перебуваючи у стані душевного хвилювання та не розуміючи наслідків, хоча за кермом автомобіля не перебував, оскільки під час святкування вживав алкоголь і саме тому просив ОСОБА_3 відвезти його додому. Просив закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю події і складу правопорушення у діях ОСОБА_1 .
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 09.12.2025 відмовлено у задоволенні клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бартківа І.Б. про об'єднання справ про адміністративні правопорушення
№ 462/7362/25 за ст. 124 КУпАП та № 462/7404/25 за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодоОСОБА_1 в одне провадження.
Заслухавши пояснення захисника, розглянувши клопотання захисника про виклик свідків та про закриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис з нагрудних камер поліцейських з місця події, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Щодо клопотання захисника Бартківа І.Б. про виклик свідків, суд дійшов висновку, що у задоволенні поданого клопотання слід відмовити виходячи з такого.
Так, заявляючи клопотання про виклик та допит у судовому засіданні працівників патрульної поліції, якими здійснювалось оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , захисник жодним чином не обгрунтовує підстав необхідності їх виклику та допиту у судовому засіданні та які нові відомості чи обставини останні можуть повідомити суду беручи до уваги, що на місці події ними здійснювалось повне фіксування за допомогою нагрудних камер.
Верховний Суд у своїх висновках неодноразово вказував, що цінність свідка полягає в його об'єктивному сприйнятті обставини справи за відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи.
В свою чергу, інспектор не може бути об'єктивним свідком у справах щодо адміністративних правопорушень та відповідно свідчення такого не можуть бути визнані допустимими доказами по справі.
На підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах, а у даному випадку матеріали справи у своїй сукупності містять достатні дані щодо обставин адміністративного правопорушення, яке мало місце 19.09.2025, до матеріалів справи також долучено відеозапис із портативних відеореєстраторів поліцейських безпосередньо з місця події, на якому зафіксовано обставини, що підлягають обов'язковому з'ясуванню під час судового розгляду, та які перебувають у логічному взаємозв'язку і послідовності із іншими наявними у справі доказами і надають можливість перевірити та встановити в діях особи склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відтак доцільності виклику та допиту у судовому засіданні поліцейських щодо обставин, які зафіксовані у складеному протоколі про адміністративне правопорушення та долучених до нього доказах не вбачається, а про наявність яких саме додаткових відомостей може бути повідомлено патрульними захисником у клопотанні не зазначено.
Щодо виклику та допиту у судовому засіданні свідків ОСОБА_2 , який, як зазначає захисник, керував автомобілем, а також ОСОБА_4 - співробітника ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , дружини ОСОБА_1 суд звертає увагу на те, що заявлене клопотання не містить жодних даних, які саме додаткові відомості, що стосуються безпосередньо обставин події за фактом дорожньо-транспортної події можуть повідомити вказані свідки.
На місці події особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, жодним чином не зазначав поліцейських про те, що автомобіем керував ОСОБА_2 , у протоколі про адміністративне правопорушення будь-які відомості щодо свідків відсутні, на переглянутому судом відеозаписі з місця події будь-які свідки відсутні та ОСОБА_1 жодного разу не заперечив факту керування ним автомобілем та не зазначив про наявність свідків, очевидців дорожньо-транспортної події та зокрема про факт керування автомобілем саме ОСОБА_2
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не були очевидцями дорожньо-транспортної пригоди, крім того як вбачається із пояснень захисника Шепель Т.В., яка завлена як свідок є дружиною ОСОБА_1 , тобто може бути зацікавленою у результаті вирішення справи щодо ОСОБА_1 , а об'єктивним джерелом відомостей є показання свідка, якому відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню у справі та є юридично незацікавленим у результатах вирішення справи, а відтак зважаючи також на те, що виклик у судове засідання та допит свідків є правом, а не обов'язком суду, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника Бартківа І.Б. щодо виклику та допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 та працівників патрульної поліції.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Заслухавши сторону захисту, суд також критично оцінює надані заперечення на факт наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та пояснення щодо керування транспортним засобом іншою особою, оскільки наведене повністю спростовується матеріалами справи та дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з нагруднимх камер поліцейських.
Так, з оглянутого у судовому засіданні відеозапису судом встановлено, що по прибуттю працівників патрульної поліції на місце дорожньо-транспортної пригоди саме ОСОБА_1 виходить з машини зі сторони місця водія, та при цьому у машині та на місці події інших осіб, окрім ОСОБА_1 не було.
Під час спілкування із поліцейськими ОСОБА_1 жодного разу не заперечив факт керування ним транспортним засобом, стороною захисту будь-яких належних та допустимих доказів, які б безсумнівно спростовували відомості зафіксовані безпосередньо на місці події суду не представлено.
Згідно наявних у матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_1 від 19.09.2025, також наданих на місці події, останній зазначає, що «їхав на автомобілі Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_1 , 19.09.2025 о 13.15 год. на вул. Рудненська у напрямку вулиці Сяйво перед мостом….», тобто на місці ДТП визнавав факт керування транспортним засобом, на пропозицію поліцейського пройти огляд на визначення стану сп'яніння як водій, у якого виявлено ознаки сп'яніння також жодного разу не заперечив, що не є водієм транспортного засобу та погодився пройти огляд.
Відповідно до п. 2.3.б Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
У відповідності до п. 1.5. Правил дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно п. 13.1. Правил, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Винуватість ОСОБА_1 у допущенні порушення правил дорожнього руху підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 АБА № 109755 від 19.09.2025, схемою місця ДТП, яка сталась 19.09.2025, в якій зафіксована дорожня обстановка, місце розташування, перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП, рапортом працівника патрульної поліції від 19.09.2025 та письмовими поясненнями водія ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, приходжу до переконання, що в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Із врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
постановив:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Бартківа Ігоря Богдановича про закриття провадження у справі відмовити.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату.
В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, в разі несплати правопорушником штрафу у строк, штраф стягується у подвійному розмірі штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно. Оригінал постанови у справі № 462/7362/25
Суддя Б.М.Гедз