Справа № 462/9156/25
11 грудня 2025 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючої судді: Постигач О. Б.
за участю секретаря судового засідання: Глушко С. І.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові заяву представниці позивача Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» - Бекерської Олени Іванівни про закриття провадження та повернення судового збору у цивільній справі № 462/9156/25 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
встановив:
представниця ЛМКП «Львівтеплоенерго» - Бекерська О. І. звернулась до Залізничного районного суду м. Львова з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.03.2022 року по 31.05.2025 року у розмірі 7 799,06 грн. та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 19.11.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін.
10.12.2025 року від представниці позивача - Бекерської О. І. через систему «Електронний суд» надійшла заява про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору та повернення судового збору, оскільки відповідачами сплачено заборгованість за житлово-комунальні послуги.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження по справі необхідно закрити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Права та обов'язки учасників справи визначені ст. 43 ЦПК України, до яких, з-поміж іншого, належить право подавати заяви та клопотання, у котрих в силу ст. 182 вказаного Кодексу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань, у тому числі й подавати заяви про закриття провадження у справі.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Як зазначено у постанові Верховного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Суд вважає, що заява представниці позивача про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору не суперечить інтересам учасників справи, а тому суд приймає таку з огляду на те, що правом позивача було звертатися в суд із позовом, відповідно його правом є відмовитися від позовних вимог та клопотати про закриття провадження у справі.
Внаслідок наведеного, суд приходить до висновку, що провадження у вказаній цивільній справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Одночасно, суд роз'яснює, що згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», повернення сплаченої суми судового збору здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Оскільки, підставою для закриття провадження у справі є клопотання представника позивача про відсутність предмету спору, тобто на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а тому судовий збір підлягає поверненню.
Як вбачається з долученої до позовної заяви платіжної інструкції від 13.11.2025 року № 25546, позивачем сплачено 3 028,00 грн. судового збору за подання позовної заяви, що підтверджується також випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України /а.с. 7/.
У зв'язку із вищенаведеним, заява представниці позивача в частині повернення судового збору на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» також підлягає задоволенню.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 255, ст. 353 ЦПК України, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» суд,-
постановив:
заяву представниці позивача Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» - Бекерської Олени Іванівни про закриття провадження та повернення судового збору - задовольнити.
Провадження у цивільній справі № 462/9156/25 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - закрити.
Головному управлінню Державної казначейської служби України у Львівській області (код ЄДРПОУ: 38008294, що розташоване за адресою: м. Львів, вул. К. Левицького, 18) - повернути з державного бюджету Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» (ЄРДПОУ: 05506460, МФО: 320478, р/р НОМЕР_1 в АБ «УКРГАЗБАНК») сплачений судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень, 00 копійок згідно платіжної інструкції від 13.11.2025 року № 25546.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала в частині повернення судового збору оскарженню не підлягає, а в частині закриття провадження може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Постигач О. Б.