Єдиний унікальний номер судової справи 462/4196/24
Номер провадження 1-кп/462/103/25
про закриття кримінального провадження
(у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння)
10 грудня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої (в режимі відеоконференції) ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024141390000258 від 12.03.2024 року відносно:
ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Ужгород Закарпатської обл., зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
встановив:
І. Рух справи в суді.
21.05.2024 року (вх. № 12085) з Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області у Залізничний районний суд м. Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024141390000258 від 12.03.2024 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, до якого долучено реєстр матеріалів досудового розслідування, розписку про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, цифровий носій (а.с. 1-2, 3-6, 7-9, 10, 11, 12).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - ОСОБА_1 (а.с. 13).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23.05.2024 року справу призначено до підготовчого судового розгляду (а.с. 14).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 17.06.2025 року кримінальне провадження призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 24-25).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20.08.2024 року постановлено відкласти засідання у кримінальному провадженні та у судове засідання здійснено привід обвинуваченої (а.с. 39).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 24.10.2024 року постановлено відкласти засідання у кримінальному провадженні та у судове засідання здійснено привід обвинуваченої (а.с. 50-51).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 28.11.2024 року постановлено відкласти засідання у кримінальному провадженні та у судове засідання здійснено привід обвинуваченої (а.с. 58-59).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23.12.2024 року постановлено усне клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_5 про розшук обвинуваченої ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024141390000258 від 12.03.2024 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити. Оголошено у розшук ОСОБА_4 . На час розшуку зупинено провадження. У разі розшуку ОСОБА_4 застосувати до неї привід для забезпечення її явки у судове засідання за попередньо узгодженою із судом датою, у приміщення суду (а.с. 72-73).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 02.12.2025 року постановлено припинити розшук ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - оголошений ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23.12.2025 року. Поновлено судове провадження.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 03.12.2025 року постановлено клопотання обвинуваченої про проведення судового розгляду в режимі відеоконференції у кримінальному провадженні № 12024141390000258 від 12.03.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задоволено.
ІІ. Формулювання обвинувачення.
2.1. Щодо обставин кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України.
ОСОБА_4 , 11.03.2024 року приблизно о 16 год. 16 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з корисливих мотивів та власного безпідставного збагачення, будучи обізнаною у тому, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введений воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, перебуваючи у приміщенні магазину «ЄВА-1522», що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 51, вважаючи, що її дії є непомітними для сторонніх осіб, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, таємно викрала із торгових прилавків у вказаному магазині товар, а саме: тестер туалетної води торгової марки «Москіно Лав Лав», об'ємом 100 мл., вартістю 900 грн. 77 коп. без ПДВ; чоловічу туалетну воду торгової марки «Версаче Пур хом», об'ємом 5, 0 мл., вартістю 176 грн. 97 коп. без ПДВ; засіб для видалення водостійкого макіяжу торгової марки «Нівея Візаж», об'ємом 125 мл., вартістю 140 грн. 95 коп. без ПДВ; зволожуючий крем для чутливої шкіри торгової марки «Нівея Візаж», об'ємом 100 мл., вартістю 127 грн. 20 коп. без ПДВ; гель для душу торгової марки «Марселець білий персик нектарин», об'ємом 250 мл., вартістю 51 грн. 70 коп. без ПДВ; гель для душу торгової марки «Грін Вей», об'ємом 400 мл., вартістю 20 грн. 85 коп. без ПДВ; антиперспірант-стік торгової марки «Нівея» об'ємом 50 мл., вартістю 81 грн. 75 коп. без ПДВ; антиперспірант-стік торгової марки «Рексона» об'ємом 40 мл., вартістю 85 грн. 15 коп. без ПДВ та дезодорант-стік торгової марки «ДАВ» об'ємом 40 мл., вартістю 95 грн. 45 коп. без ПДВ.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року на підставі Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року, із подальшими змінами та доповненнями у зв'язку із вторгненням російської федерації на територію України, злочин вважається вчиненим в умовах воєнного стану.
Своїми протиправними діями ОСОБА_4 спричинила ТОВ «Руш» матеріальної шкоди на загальну суму 1 680 грн. 79 коп. без ПДВ.
2.2. Правова кваліфікація кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
ІІІ. Суть питання, що вирішується.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив усне клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) у зв'язку з тим, що станом на момент розгляду справи набули чинності зміни до законодавства України, а саме 09.08.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було внесено зміни в частині визначення розміру вартості викраденого майна, за яке передбачено адміністративну відповідальність, що, як наслідок, вплинуло на розмір матеріальної шкоди, у разі заподіяння якої настає кримінальна відповідальність.
ІV. Позиція учасників справи.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання про закриття кримінального провадження, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, просив суд таке задовольнити у повному обсязі.
Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) повністю погодилася із клопотанням прокурора та просить таке задовольнити. Окремо вказала на те, що розуміє свої права, усвідомлює, що закриття провадження з вказаної підстави не є реабілітуючим, їй зрозумілі наслідки закриття провадження.
Представник потерпілого ТОВ «РУШ» - ОСОБА_6 , який належним чином був повідомлений про час, день та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. Однак у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за його відсутності, останній не заперечив проти надання раніше та наявними у справі показами (а.с. 44).
V. Позиція суду.
Оцінивши матеріали кримінального провадження та вислухавши учасників процесу, суд встановив, що правове підґрунтя обвинувачення зазнало істотних змін, які безпосередньо впливають на кваліфікацію діяння ОСОБА_4 .
З моменту вчинення інкримінованого діяння законодавець підвищив мінімальну межу вартості майна, з якої настає кримінальна відповідальність за викрадення, встановивши її на рівні 3 028 грн. 00 коп.
Такий підхід фактично змінив правову природу діянь незначної майнової шкоди, перевівши їх із категорії злочинів у площину адміністративних правопорушень.
Фактична ж вартість майна, яке таємно викрала ОСОБА_4 становить 1 680 грн. 79 коп., що суттєво нижче нової законодавчої межі. За цих обставин інкриміноване діяння об'єктивно втрачає кримінальну протиправність. Суд не може ігнорувати зміну правового регулювання, адже закон, що поліпшує становище особи, має зворотну дію і підлягає застосуванню незалежно від стадії провадження.
Виконуючи вимоги процесуального закону, суд зупинив розгляд справи та отримав позицію обвинуваченої щодо можливості закриття провадження. ОСОБА_4 заперечень не висловила, що відповідає її праву визначати межі власного процесуального становища.
У такій ситуації подальше здійснення кримінального провадження суперечило б як змісту оновленого закону, так і загальній логіці кримінального процесу, який не допускає підтримання обвинувачення за діяння, що законодавець більше не визнає злочином.
Сукупність установлених обставин переконливо свідчить про наявність передбачених законом підстав для закриття провадження у зв'язку з втратою чинності закону, яким установлювалася кримінальна протиправність інкримінованого діяння.
VІ. Застосоване судом законодавство.
Так, Європейський суд з прав людини вважає, що ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м'якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі «Скоппола проти Італії»).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і у ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Зазначені висновки відображені у постанові Верховного Суду Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 22.08.2024 року у справі № 567/507/23 (провадження № 51-7110 км 23).
Частина 1 ст. 2 КК України передбачає, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Частиною 6 ст. 3 КК України встановлено норму, за якою зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно із ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 або п. 1-2 ч. 2 цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.
Положеннями ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 1-2 ч. 2 ст. 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
VІІ. Мотиви суду.
Так, 09.08.2024 року набув чинності Закон України 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0, 5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0, 5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене, аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн. 00 коп., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Станом на 01.01.2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3 028 грн. 00 коп., а 50 відсотків від його розміру становили 1 514 грн. 00 коп.
За таких обставин, при вчиненні крадіжки на суму, яка не перевищує (у даному випадку) 3 028 грн. 00 коп., особа повинна нести адміністративну відповідальність за відповідною частиною ст. 51 КУпАП. При перевищенні ж вказаної суми кримінальну, зокрема за ст. 185 КК України.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» на момент вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 3 028 грн. 00 коп. (1 514 грн. 00 коп. х 2 = 3 028 грн. 00 коп.).
З аналізу вказаної норми вбачається, що у разі викрадення особою майна вартістю до (у даному випадку) 3 028 грн. 00 коп., такі дії підпадають під ознаки адміністративної відповідальності та виключають кримінальну, тобто фактично декриміналізовані дії осіб, які вчинили викрадення майна вартістю до (у даному випадку) 3 028 грн. 00 коп.
VІІІ. Висновки суду.
Декриміналізація - це юридична перекваліфікація частини кримінально караних діянь і переведення їх в розряд адміністративних, дисциплінарних та інших правопорушень або правомірних дій. Декриміналізацією також визнається скасування раніше діючої кримінально-правової заборони, якою поведінка певного виду визнавалася як злочин; переведення діянь із категорії злочинних у категорію не злочинів. Практична реалізація декриміналізації допомагає підтримувати кримінальне законодавство в «актуальному» стані, швидко реагувати на зміни у суспільстві та державі.
Під скасуванням кримінальної відповідальності за діяння слід розуміти його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута, зокрема, шляхом: скасування норм Особливої частини КК України; внесення змін до них включення до диспозицій додаткових ознак або виключення ознак, які були у попередній редакції норми; нового офіційного тлумачення кримінально-правової норми, яке змінює обсяг забороненої цією нормою поведінки без зміни її змісту (вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду від 24.07.2018 року у справі № 569/4061/17).
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 278/1566/21 від 07.10.2024 року зробила висновок, що: «зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта неоподаткованого мінімуму для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У той же час суд наголошує, що визначення суми, яка дорівнює 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, здійснюється виходячи з розміру неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що діяв на час вчинення відповідного діяння».
З врахуванням того, що вартість таємно викраденого ОСОБА_4 майна становила 1 680 грн. 79 коп., що є нижче встановленої новим законодавством межі та з врахуванням наданої обвинуваченим згоди на закриття кримінального провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
IX. Інші питання, які вирішуються судом при постановленні ухвали.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Запобіжний захід обвинуваченій на момент постановлення ухвали не обраний. Клопотань про його застосування не надходило.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. 3, 5 КК України, п. 4-1 ч. 1 ст. 284, ст. 284, 369, 370, 372, 479-2 КПК України, положеннями Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», суд -
постановив:
1. Усне клопотання прокурора ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння у кримінальному провадженні № 12024141390000258 від 12.03.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
2. Закрити кримінальне провадження № 12024141390000258 від 12.03.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
3. Речові докази у кримінальному провадженні:
- вилучені 19.03.2024 року під час проведення добровільної видачі ОСОБА_4 речі, а саме: плащ матерчатий, світло-сірого кольору в клітку, із двома боковими кишенями, із двома світло-зеленими петлями на лівій фолі, без гудзиків, на якому на підшивці розміщена матерчата бирка із написом «рарауа weekend», в якому вона 11.03.2024 року в межах 16 год. 16 хв. - 16 год. 50 хв. була одягнена під час вчинення крадіжки із магазину «ЄВА» в м. Львові, по вул. Шевченка, 51, а також добровільно видала сумку шкіряну жіночу коричневого кольору, яка закривається на пластмасову блискавку, із зйомним ремінцем для носіння через плече, із чорною матерчатою підшивкою в середині, яку вона мала при собі 11.03.2024 року в межах 16 год. 16 хв. - 16 год. 50 хв. під час вчинення нею крадіжки із магазину «ЄВА» в м. Львові, по вул. Шевченка, 51 і в яку вона ховала викрадений нею товар магазину (а.с. 95 матеріалів кримінального провадження) - повернути законному власнику;
- вилучені 18.03.2024 року на підставі постанови від 18.03.2024 року про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису: «A01_20240311161204.mp4»; «A01_20240311164203.mp4»; «A02_20240311161227.mp4»; «A02_20240311164226.mp4»; «A03_20240311155309.mp4»; «A03_20240311162308.mp4»; «A03_20240311162731.mp4»; «A04_20240311161310.mp4»; «A04_20240311164309.mp4»; «A05_20240311160445.mp4»; «A05_20240311163444.mp4»; «A07_20240311160909.mp4»; «A07_20240311163908.mp4»; «A08_20240311161242.mp4»; «A08_20240311164241.mp4»; «A09_20240311160048.mp4»; «A09_20240311163047.mp4»; «A10_20240311160102.mp4»; «A10_20240311163101.mp4», якими зафіксовано вчинення правопорушення - викрадення майна ТОВ «РУШ» (а.с. 110-111 матеріалів кримінального провадження) - залишити у матеріалах кримінального провадження.
4. Копію даної ухвали - направити у Відділ поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління національної поліції у Львівській області для вирішення питання, пов'язаного із встановленням наявності чи відсутності підстав для притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП за вчинення діяння, кримінальне провадження щодо якого закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
5. Порядок оскарження ухвали та набрання нею законної сили.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: ОСОБА_1