Дата документу 11.12.2025
Справа № 501/2609/25
2/501/1478/25
11 грудня 2025 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі головуючої судді Петрюченко М.І.,
за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області цивільну справу за
позовом представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК»
до
відповідача ОСОБА_1
предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості,
І. Суть клопотання
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
Відповідач ОСОБА_1 надала до суду клопотання про витребування доказів, згідно якого просить суд витребувати:
- витяг з ЄСІАС щодо підтвердження дати подання і реєстрації позовної заяви в суді, призначення унікального номеру справи;
- документи, які підтверджують повноваження особи ОСОБА_2 , яка залишила свій підпис на а.с.25;
- документи, які підтверджують повноваження ОСОБА_3 , його копію паспорту, завірену нотаріусом;
- оригінал договору, укладеного в письмовому чи електронному вигляді з відповідними умовами на час укладення 20.08.2018 для приєднання його до матеріалів справи;
- доказ вручення оригіналу договору та всіх додаткових умов у дату його підписання для огляду та приєднання його до матеріалів справи;
- первинні бухгалтерські документи, що підтверджують перерахування грошової суми з рахунку банку на розрахунковий рахунок відкритий на ОСОБА_1 з призначенням платежу на дату видачі кредиту, завірені уповноваженою особою банку для огляду та приєднання його до матеріалів справи;
- щоденний баланс банку на день видачі кредиту для його огляду та приєднання його до матеріалів справи.
Дане клопотання мотивує тим, що вказані докази матимуть значення для справи.
В судовому засіданні відповідач просила суд задовольнити дане клопотання.
Розглянувши дане клопотання, вивчивши матеріали цивільної справи, суд керується наступним.
ІІ. Мотиви, з яких Суд дійшов висновків, і закон, яким керувався Суд.
За змістом ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані. На підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень ст.77 ЦПК України.
На підставі ч.1, 3 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Згідно з частиною 2 статті 84 ЦПК України в клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Щодо витребування доказів підтвердження дати подання і реєстрації позовної заяви в суді, призначення унікального номеру справи, суд керується наступним.
Підтвердження дати подання та реєстрації позовної заяви в суді, а також призначення унікального номера відбувається автоматично при надходженні заяви до суду, номер формується за форматом код суду/порядковий номер/рік реєстрації.
За номером справи (або ПІБ/назвою сторін) можна знайти інформацію про рух справи та номер в ЄДРСР (Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Згідно з Цивільним процесуальним кодексом України (ЦПК) (ст.43, 49 ЦПК України), сторони мають рівні процесуальні права: знайомитися з матеріалами справи, робити копії, подавати докази, брати участь у засіданнях, заявляти клопотання, оскаржувати рішення, користуватися правовою допомогою (адвокатом), а позивач може змінювати предмет/підставу позову, відповідач - визнати позов або подати зустрічний позов, також сторони можуть укласти мирову угоду, тощо.
Отже, відповідач взмозі самостійно ознайомитись з матеріалами даної цивільної справи, в якій міститься протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2025 (а.с.53).
Отже, в цій частині клопотання слід відмовити.
Щодо витребування документів, які підтверджують повноваження особи Літвінчук І.Ю., яка залишила свій підпис на а.с.25 та повноваження Мєшніка К.І., його копію паспорту, завірену нотаріусом; оригінал договору, укладеного письмовому чи електронному вигляді з відповідними умовами на час укладенні 20.08.2018, тощо, суд керується наступним.
Позивачем разом із позовною заявою додано всі документи, які оформлені відповідно до вимог ЦПК, містяться в матеріалах справи та сумніву не викликають.
Крім того, суд звертає увагу, що дана цивільна справа ще не розглядається по суті, пояснення сторони не давали, матеріали справи не досліджені, перевірка доказів не проведена, тощо
Беручи до уваги викладене, суд доходить до висновку, що клопотання відповідача в цій частині також не підлягає задоволенню.
Щодо витребування первинних бухгалтерських документів, що підтверджують перерахування грошової суми з рахунку банку на розрахунковий рахунок відкритий на ОСОБА_1 з призначенням платежу на дату видачі кредиту, завірені уповноваженою особою банку для огляду та приєднання його до матеріалів справи, суд керується наступним.
Відповідач на обґрунтування клопотання в цій частині, звертає увагу, що вона зверталась до позивача із запитом про отримання даної інформації, однак отримала відмову.
Разом з тим, вказані докази мають значення для справи.
Отже, в цій частині клопотання слід задовольнити.
В частині клопотання про витребування щоденного балансу банку на день видачі кредиту для його огляду та приєднання його до матеріалів справи, суд керується наступним.
Щоденний баланс банку - це фінансовий звіт, що відображає активи (що банк має) та пасиви (що винен) на кінець кожного дня, є ключовим для оцінки його ліквідності, платоспроможності та фінансового стану, а банки зобов'язані регулярно подавати ці дані до Національного банку України (НБУ) NBU.gov.ua/, щоб контролювати стабільність усієї банківської системи
Дані відомості підпадають під режим таємниці, яка захищена ЗУ “Про банки й банківську діяльність» (ч.2 ст.60).
Частиною 1 статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду.
Порядок розгляду справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб регламентовано главою 12 розділу IV ЦПК України.
З огляду на те, що спосіб, у який відповідач просить суд витребувати докази, не відповідає вимогам ЦПК України, а, у разі задоволення клопотання, можуть бути порушені права, як позивача, так і інших осіб, тому в задоволенні даного клопотання необхідно відмовити.
Отже, клопотання про витребування доказів в цій частині не підлягає заоволенню.
Крім того, відповідач надав до суду клопотання щодо дозволу на проведення відео- та аудіозапису з використанням портативних відепристроів, яке підтримала його в судовому засіданні.
Заслухавши ініціатора даного клопотання, суд керується наступним.
Згідно з ч.1 ст.6 Цивільного процесуального кодексу України розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито.
Відповідно доположень ч.3 ст.11 Закону України Про судоустрій і статус суддів: Учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформаціїможуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав- дана норма закріплює за усіма учасниками судового процесу, особами, що присутні у залі судового засідання та представниками засобів масової інформації право проводити фіксацію судового процесу (крім його трансляції) за допомогою портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, тобто без клопотання на ухвалення судом такої можливості. Але такі можливості повинні здійснюватися з урахуванням обмежень, установлених законом, у тому числі і спеціальними процесуальними кодексами, де описані свої особливості гласності та відкритості судового процесу у частині можливості його вільного фіксування на портативні чи стаціонарні технічні засоби.
Отже, суд доходить до висновку про надання дозволу використання портативних відео пристроїв ОСОБА_1 у судовому засіданні по даній йивільній справі, крім трансляції данних відеозаписів судових засідань у відкритих соціальних мережах.
Також, відповідач звернулась до суду з клопотанням про надання дозволу на використання по відношенню до неї російської мови у судовому засіданні в цій справі, яке підтримала в судовому засіданні.
Щодо даного клопотання суд керується наступним.
Державною мовою в Україні є українська мова. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом (стаття 10 Конституції України).
Єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави. Статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом. Навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, зокрема навмисне застосування їїз порушенням вимог українського правопису і стандартів державної мови, а також створення перешкод та обмежень у застосуванні української мови тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом. Статус української мови як єдино їдержавної мови передбачає обов'язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом. Українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України (стаття 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»).
Кожний громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою (частина 1 статті 6 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»).
У судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (частина 1, 2 статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»).
Судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. (частина 1, 3 статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, далі ЦПК).
Цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою (частина 1 статті 9 ЦПК).
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина 3 статті 9 ЦПК).
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина 2 статті 10 ЦПК).
Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом (частина 4 статті 9 ЦПК).
Перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими (частина 1 статті 75 ЦПК).
Перекладач допускається ухвалою суду за заявою учасника справи або призначається з ініціативи суду (частина 2 статті 75 ЦПК).
Головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи (частина 2 статті 214 ЦПК).
Суд заслуховує вступне слово позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на ого стороні, а також інших учасниківс прави. У вступному слові учасники справи в усній формі стисло викладають зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета позову, надають необхідні пояснення щодо них (частина 1, 2 статті 227 ЦПК).
Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються (частина 1 статті 228 ЦПК).
Отже, застосування державної мови є обов'язковим засобом спілкування на всій території України під час здійснення повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом. Зокрема й в судах України судочинство провадиться державною мовою, а кожний громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою.
Відтак суд, задля повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин у справі повинен забезпечити застосування державної мови в судовому процесі, щоб було єдине розуміння учасниками справи тих обставин, які входять до предмету доказування у цій справі та обговорюються учасниками справи в судовому засіданні.
Водночас учасникам судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, гарантується право на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Натомість такий учасник судового процесу повинен користуватись послугами перекладача.
Варто зазначити, що суд, чи інші учасники цієї справи не мають відповідної кваліфікації, щоб забезпечувати переклад з російської мови, тому можливе виникнення непорозумінь в ході судового розгляду справи, неоднакового тлумачення одних і тих самих обставин та положень законодавства, які надалі можуть вплинути на результат розгляду справи.
Отже, під час використання судом державної мови в процесі розгляду цієї справи відповідач має право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою він володіє за умови забезпечення ним прибуття до суду перекладача, тобто особи, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу.
Так чи інакше, відповідач не позбавлений можливості забезпечити реалізацію своїх процесуальних прав, як способом залучення до участі у справі перекладача чи діяти, через свого представника, який є адвокатом та послуговується українською мовою.
Суд наголошує, що відповідачу роз'яснювалося його право залучити до участі у справі перекладача. Проте відповідач заявляв, що розуміє державну мову та йому не потрібен перекладач, в судових засіданнях надавав пояснення державною мовою, чим підтвердив, що володіє українською мовою на достатньому рівні, щоб відповідати на питання, заявляти клопотання тощо.
За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.9, 10, 75, 76-78, 84 ЦПК України, ч.3 ст.11 Закону України Про судоустрій і статус суддів, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнити частково.
Витребувати від АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» первинні бухгалтерську документи, що підтверджують перерахування грошової суми з рахунку банку на розрахунковий рахунок відкритий на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з призначенням платежу на дату видачі кредиту за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 20.08.2018.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Витрати, пов'язані з витребуванням доказів покласти на ОСОБА_1 .
Інформацію надати, або повідомити про неможливість виконання даної ухвали в десятиденний строк з моменту її отримання.
Дозволити використання портативних відео пристроїв ОСОБА_1 у судовому засіданні по даній цивільній справі, крім трансляції данних відеозаписів судових засідань у відкритих соціальних мережах.
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про надання дозволу на використання російської мови у судовому засіданні в цій справі відмовити.
Роз'яснити відповідачу його право подати до суду заяву про допуск перекладача до участі у судовому процесі в цій справі.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Чорноморського міського
суду Одеської області М.І.Петрюченко