Справа № 496/3327/23
Провадження № 1-кс/496/2011/25
17 листопада 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області
у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біляївка матеріали клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -
14 листопада 2025 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, відповідно до якого просить скасувати арешт на свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023164250000116 від 05.05.2023 року.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 08.05.2023 року було накладено арешт на свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_3 , вказує що в застосуванні вищевказаного арешту відпала потреба, так як всі необхідні слідчі ді проведені, у зв'язку із чим, звернувся до суду із вказаним клопотанням.
До судового засідання ОСОБА_3 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду клопотання
Дізнавач до судового засідання не з'явився, проте надав заперечення на клопотання про скасування арешту та просив розгляд клопотання проводити у відсутність дізнавача, в задоволенні клопотання про скасування арешту майна - відмовити, мотивуючи тим, що згідно висновку експерта, копію якого долучено до матеріалів справи, бланк свідоцтва про народження НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 не відповідає встановленому зразку, аналогічного бланку свідоцтва про народження, що перебуває в офіційному обігу на території України. Також надійшла відповідь з Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про те, що свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 15.05.1981 року - не значиться.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, а також заяву дізнавача, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно тимчасовим вилученням майна.
З аналізу ст. ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт, мотивація чому слід скасувати арешт. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.
Разом з тим, заявник жодним чином не обґрунтовує, що арешт майна було накладено безпідставно, а також, що потреба в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на даний час відпала, що свідчить про те, що клопотання про скасування арешту майна є необґрунтованим.
Слідчий суддя зазначає, що заявником до клопотання не додано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували достовірність свідоцтва про народження, на яке він посилається. Натомість із відповіді дізнавача вбачається, що вказане свідоцтво про народження має ознаки підробки. За таких обставин підстав для задоволення клопотання про скасування арешту майна - немає.
Також заявник фактично не довів, що арешт майна було накладено необґрунтовано, а також, що потреба в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на даний час відпала, що свідчить про те, що клопотання про скасування арешту майна є необґрунтованим, з урахуванням принципу диспозитивності передбаченого ст. 26 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
Керуючись ст. 9, 26, 174 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна про скасування арешту майна - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї може бути подано відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1