10 грудня 2025 рокуСправа № 495/8157/25
Номер провадження 3/495/2626/2025
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф.,
розглянувши матеріали, що надійшли від Головного управління ДПС в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , громадянка України, ФОП, податкова адреса: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,(далі-Кодексу),
встановила:
23.10.2025 до суду надійшло вищевказані адміністративні матеріали.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 342/15-32-07-06-13від 13.10.2025 ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною пергою статті 155-1 із таким формулюванням: при проведені фактичної перевірки магазину за адресою: АДРЕСА_2 , який належить ФОП ОСОБА_1 , встановлено порушення п.1, п. 2 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, згідно акту фактичної перевірки від 26.09.2025 бланку акту № 322111, а саме: не видача розрахункового документу встановленої форми; не проведення сум через реєстратор розрахункових операцій. В результаті своїх протиправних дій ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 155-1 Кодексу.
13.10.2025 головний державний інспектор ГУ ДПС в Одеській області відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення склав протокол № 342/16-32-07-06-13.
У судові засідання 06.11.2025, 10.12.2025, ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся, причини неявки суду невідомі, клопотань про відкладення слухання справи або заперечень на адресу суду не надала.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 268 Кодексу під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За таких обставин, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 155-1 Кодексу, не передбачається обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , який прибув на судові виклики.
Відповідальність за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу настає за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Вина правопорушника підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 342/15-32-07-06-13; актом (довідкою) фактичної перевірки від 26.09.2025, копією документів, що посвідчують особу.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, в її діях суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 Кодексу.
Санкція за ч.1 ст. 155-1кодексу передбачає накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, суд вважає за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 40-1 Кодексу, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн 60 коп., які підлягають стягненню на користь держави.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 27, 33-35, 36, 155-1, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
постановила:
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн (вісімдесят п'ять грн) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Згідно із ст. 307 КУпАП - штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Згідно із ст. 308 КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.
Суддя Ю.Ф. Волкова