11 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 641/2723/25
провадження № 61-14768ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Рішенням Холодногірського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4633043 від 09 травня 2024 року станом на 24 грудня 2024 року у розмірі 66 750 грн, яка складається з тіла кредиту - 15 000 грн та процентів - 51 750 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
На вказане судове рішення, 18 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Холодногірського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2025 року залишено без руху. Надано строк 10 (десять днів) з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків зазначених в ухвалі.
ОСОБА_1 25 листопада 2025 року через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зокрема, а саме вказавши судові рішення, які вона просить скасувати, сплатити судовий збір та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень); клопотання особи, яка подає скаргу; дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується (частина друга статті 392 ЦПК України).
На виконання ухвали Верховного Суду від 01 грудня 2025 року особою, яка подала касаційну скаргу, надано додаткові пояснення у справі, в яких ОСОБА_1 зазначила, що подає касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої та другої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
У пунктах 2 та 3 частини першої статті 389 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Системне тлумачення пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України та частини першої та другої статті 406 ЦПК України свідчить, що ухвала апеляційного суду про залишення без руху не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Аналіз змісту додаткових пояснень ОСОБА_1 свідчить, що вона оскаржує ухвалу Харківського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Холодногірського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2025 року було залишено без руху.
На підставі викладеного, згідно частини другої статті 406 ЦПК України, касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року підлягає поверненню.
Керуючись статтями 260, 389, 406 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар