11 грудня 2025 року
м. Київ
Справа № 910/789/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Власова Ю. Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж Київ»
на рішення Господарського суду міста Києва від 23 квітня 2025 року (суддя Спичак О.М.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15 вересня 2025 року (колегія суддів у складі: головуюча Скрипка І.М.. судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.)
у справі №910/789/25
за позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж Київ»
про стягнення 1 962 042,26 грн,
У січні 2025 року Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (далі - НАЕК «Енергоатом», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж Київ» (далі - ТОВ «Спеценергомонтаж Київ», відповідач) 1 962 042,26 грн, з яких 1 417 030,52 грн пені та 545 011,74 грн штрафу.
Відповідач проти позову заперечував, заявив про відсутність підстав для притягнення його до відповідальності, оскільки роботи за договором про надання послуг були припиненні ним з тих підстав, що:
- він виявив необхідність виконати додаткові роботи, які не входять до технічної специфікації за договором про надання послуг, про що листом повідомив позивача, і виконав їх;
- одночасно, в межах справи №910/18423/21 встановлювалося питання нікчемності або недійсності спірного договору про надання послуг, при цьому Державна аудиторська служба України стосовно процедури закупівлі, на підставі якої цей договір був укладений, надала свій висновок про його розірвання у зв'язку з порушенням позивачем процедури закупівлі.
Також відповідач заявив клопотання про зменшення розміру пені та штрафу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23 квітня 2025 року у справі №910/789/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15 вересня 2025 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 708 515,26 грн і штраф у розмірі 272 505,87 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Суд першої інстанції встановив, обставини порушення відповідачем строку виконання зобов'язань за договором про надання послуг і правомірність нарахування та правильність розрахунку позивачем сум пені та штрафу за таке порушення умов договору.
Суди відхилили доводи відповідача про:
- виконання ним необхідних додаткових робіт за спірним договором про надання послуг з підстав відсутності доказів укладення додаткових угод до спірного договору, якими б вносились зміни до характеристик, обсягів та вартості обумовлених робіт;
- вирішення у межах справи №910/18423/21 питання недійсності/нікчемності спірного договору, оскільки за результатами розгляду зазначеної справи цей договір не є нікчемним та не визнаний недійсним в судовому порядку, тому відповідач повинен був дотримуватись його умов та виконати роботи у передбачений строк, тоді як доказів виконання робіт на суму 7 785 882,00 грн матеріали справи не містять;
- також суди відхилили посилання відповідача на висновок Державної аудиторської служби України за результатами проведеної перевірки закупівлі, вказавши, що зазначений висновок не вказує ані на недійсність зобов'язань за спірним договором, ані на їх припинення.
Встановивши правомірність та правильність нарахування пені та штрафу, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, на підставі статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та клопотання відповідача зменшив розмір штрафних санкцій на 50% та стягнцвши з нього на користь позивача 708 515,26 грн пені та 272 505,87 грн штрафу.
При цьому, суди виходили з того, що прибуток, який відповідач планував отримати за спірним договором, складає 60 418,00 грн, що менше ніж заявлена позивачем сума пені та штрафу майже в 32 рази, і складає 25,2 % від ціни самого договору, що є неспіврозмірними сумами і суперечить принципу розумності та є джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем; позивач не здійснив жодних (в тому числі авансових) платежів за договором на користь відповідача, не поніс будь-яких інших витрат, пов'язаних з договором, та не зазнав будь-яких збитків у зв'язку з зупиненням виконання договору, а позивач не надав доказів на підтвердження погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті зупинення виконання відповідачем спірного договору.
Також суди врахували важкий майновий стан відповідача внаслідок зниження прибутків через воєнну агресію російської федерації, державних замовлень підприємство не має, що призвело до масштабного зменшення доходу від здійснення своєї основної підприємницької діяльності, тобто те, що для відповідача настали несприятливі економічні обставини, а стягнення безпідставних та неспіврозмірних штрафних санкцій, що перевищують розмір доходів відповідача, створюють всі передумови для банкрутства відповідача, що суперечить засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права.
27 листопада 2025 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Верховний Суд, Суд) через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ТОВ «Спеценергомонтаж Київ», в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23 квітня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15 вересня 2025 року у справі № 910/789/25 в частині стягнення з нього пені у розмірі 708 515,26 грн, штрафу у розмірі 272 505,87 грн та судового збору у розмірі 23 544,50 грн, ухвалити у справі в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цієї частини позову відмовити. В іншій частині - судові рішення залишити без змін.
Разом з касаційною скаргою ТОВ «Спеценергомонтаж Київ» подало клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23 квітня 2025 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 15 вересня 2025 року у справі № 910/789/25, про зупинення виконання зазначених судових рішень до касаційного перегляду справи, про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та про відстрочення сплати судового збору.
В системі «Електронний суд» документ сформований 26 листопада 2025 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 листопада 2025 року для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т. М.
03 грудня 2025 року через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла заява НАЕК «Енергоатом» із запереченнями проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Спеценергомонтаж Київ» у справі №910/789/25, в якій заявник зазначає, що наведені відповідачем обґрунтування підстав для касаційного оскарження не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
В цей же день ТОВ «Спеценергомонтаж Київ» звернулося до Верховного Суду із додатковими поясненнями щодо заперечень НАЕК «Енергоатом» проти відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою, в яких просило відхилити заперечення позивача.
Верховний Суд розглянув заперечення НАЕК «Енергоатом» і зазначає, що оцінка подібності правовідносин у справах, наведених скаржником у касаційній скарзі, до правовідносин у справі №910/789/25, обґрунтованість та достатність доводів касаційної скарги Суд буде здійснювати під час касаційного перегляду справи по суті у разі відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою.
З іншими доводами НАЕК «Енергоатом» Верховний Суд погоджується і перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ «Спеценергомонтаж Київ» у справі №910/789/25 зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 15 вересня 2025 року у справі №910/789/25 07 листопада 2025 року, отже останнім днем на її касаційне оскарження було 27 листопада 2025 року.
У системі «Електронний суд» скаржник сформував касаційну скаргу 26 листопада 2025 року, тобто в межах строків встановлених статтею 288 ГПК України. Тому клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження Суд залишає без розгляду.
Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 цього Кодексу скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій з цього питання (якщо він наявний), та обґрунтувати мотиви незгоди з таким висновком.
Оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене частинами першою і третьою статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів, скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не дослідили суди попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, він повинен зазначити, яке саме клопотання відхилив суд та як це впливає на оскаржуване судове рішення. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлені на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного судового рішення.
ТОВ «Спеценергомонтаж Київ» у своїй касаційній скарзі цитує частину другу статті 287 ГПК України та зазначає, що:
- суд апеляційної станції в оскаржуваному судовому рішенні допустив неправильне застосування норм матеріального права, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2024 року у справі № 911/2269/22, постановах Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 920/437/22, від 28 листопада 2023 року у справі №916/1504/22, від 06 листопада 2018 року у справі №913/89/18, від 04 грудня 2018 року у справі №916/65/18, від 03 липня 2019 року у справі №917/791/18, від 19 вересня 2019 року у справі № 907/532/18, від 22 жовтня 2019 року у справі №904/5830/18, від 25 лютого 2020 року у справі №903/322/19, від 07 квітня 2020 року у справі №904/1936/19, від 12 травня 2020 року у справі №910/9767/19, від 29 квітня 2020 року у справі №917/693/19 та від 26 травня 2020 року у справі №916/2586/19 та порушення норм процесуального права, а саме статтей 2, 4, 13, 14, 86, 210, 237, 277 ГПК України;
- суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання відповідача (скаржника) про витребування доказів щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Також у касаційній скарзі ТОВ «Спеценергомонтаж Київ» наводить правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27 червня 2024 року у справі №160/9555/23, від 04 травня 2023 року у справі №640/17543/20.
Проте, викладаючи далі по тексту обставини справи та свої доводи стосовно правильності вирішення спору у справі №910/789/25, ТОВ «Спеценергомонтаж Київ» чітко не зазначає:
- які саме норми права (матеріальні або процесуальні) неправильно застосували суди першої та апеляційної інстанцій у справі №910/789/25;
- які саме висновки судів першої та апеляційної інстанцій при вирішенні цієї справи щодо застосування зазначених норм права не відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у наведених скаржником постановах;
- яким висновкам у наведених постановах Верховного Суду стосовно застосування норм права не відповідають висновки судів першої та апеляційної інстанцій у справі №910/789/25.
При цьому, відповідно до змісту пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України, на який посилається скаржник в касаційній скарзі, підставою для скасування судового рішення, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Отже для касаційного перегляду судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, а зокрема пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України, скаржнику необхідно належним чином навести підстави, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
З наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що ТОВ «Спеценергомонтаж Київ» вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України не виконало з огляду на відсутність належного визначення та обґрунтування підстав касаційного оскарження.
Крім того, пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 наведеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
За подання позовної заяви майнового характеру розмір судового збору, згідно із пунктом 1 частини другої статті 4 цього Закону, складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону).
Предметом позову у справі №910/789/25 є вимога позивача про стягнення з відповідача 1 962 042,26 грн, з яких 1 417 030,52 грн пені та 545 011,74 грн штрафу.
Відповідач судові рішення оскаржує в частині 981 021,13 грн, а саме 708 515,26 грн пені та 272 505,87 грн штрафу (50% від заявленої суми позову), а касаційну скаргу скаржник подав через систему «Електронний суд».
Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги має бути сплачений зважаючи на розмір оскаржуваної вимоги (981 021,13 грн х 1,5% х 200% х 0,8 = 23 544,51 грн).
ТОВ «Спеценергомонтаж Київ» доказів сплати судового збору не надало.
Натомість, скаржник звернувся до Суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, яке з посиланням на частину першу статті 8 Закон України «Про судовий збір» обґрунтоване тим, що чистий прибуток ТОВ «Спеценергомонтаж Київ» за вирахуванням податків за 2024 рік склав 3 200,00 грн та надав банківську виписку АТ КБ «Приват Банк» про те, що станом на 14 листопада 2025 року залишок на рахунку Товариства складає 26,17 грн, тобто що стан коштів на розрахункових рахунках підприємства не достатній для сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Однак, Верховний Суд підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не вбачає.
За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Отже, положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 цього Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18).
Між тим, відповідно до пункту 37 вказаної постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» є правом, а не обов'язком суду.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
З огляду на викладене, наведені скаржником обставини скрутного фінансового становища, з урахуванням того, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, не можуть бути підставою для відстрочення та/або звільнення від сплати судового збору в силу статті 8 Закону, а тому у Суду відсутні підстави для задоволення такого клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Оскільки до касаційної скарги не було додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, і у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, Суд зазначає про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на те, що касаційна скарга ТОВ «Спеценергомонтаж Київ» у справі №910/789/25 оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, цю касаційну скаргу належить залишити без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, надати скаржникові строк для усунення недоліків шляхом подання Суду уточнень до касаційної скарги, в яких обґрунтувати неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права у взаємозв'язку з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, вказавши: - які саме норми права (матеріальні або процесуальні) неправильно застосували суди першої та апеляційної інстанцій у справі №910/789/25; - які саме висновки судів першої та апеляційної інстанцій при вирішенні цієї справи щодо застосування зазначених норм права не відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у наведених скаржником постановах; - яким висновкам у наведених постановах Верховного Суду стосовно застосування норм права не відповідають висновки судів першої та апеляційної інстанцій у справі №910/789/25. Також скаржнику необхідно зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України які саме докази за клопотанням скаржника відмовився витребувати, а також дослідити суд, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у цій справі.
Крім того, скаржнику необхідно надати Суду оригінал платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі (23 544,51 грн), за реквізитами, які зазначені на веб-сайті Верховного Суду у розділі «Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях», із зазначенням обов'язкових реквізитів у призначенні платежу (зокрема, щодо інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга).
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.
Оскільки касаційну скаргу залишено без руху клопотання ТОВ «Спеценергомонтаж Київ» про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, та про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду залишаються без вирішення до усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж Київ» про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23 квітня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15 вересня 2025 року у справі №910/789/25 відмовити.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж Київ» на рішення Господарського суду міста Києва від 23 квітня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15 вересня 2025 року у справі №910/789/25 залишити без руху.
3. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж Київ» строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему «Електронний суд» або засобами поштового зв'язку на адресу: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж Київ», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. Л. Власов