11 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 908/157/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Кібенко О. Р., Кролевець О. А.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДРА ПРИАЗОВ'Я"
на рішення Господарського суду Запорізької області
у складі судді Науменка А. О.
від 12.04.2024 та
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Кощеєв І. М., Дармін М. О., Чус О. В.
від 22.07.2024
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДРА ПРИАЗОВ'Я"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз"
про стягнення 86 176,46 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "НАДРА ПРИАЗОВ'Я" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" про стягнення 86 176,46 грн передоплати за розподіл природного газу за березень 2022 року.
Позов мотивовано тим, що у вказаний період відповідні послуги розподілу природного газу не надавалися, оскільки об'єкт, підключений до газорозподільної системи оператора ГРМ (система газопостачання за адресою місто Пологи Запорізької області, вулиця Кар'єрна, 28-А), в цей період знаходився на тимчасово окупованій території, не контролювався Товариством з обмеженою відповідальністю "НАДРА ПРИАЗОВ'Я", тож, ані передавати природний газ на цей об'єкт, ані приймати послугу з розподілу природного газу сторони об'єктивно не могли.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.04.2024 у справі № 908/157/24 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою від 22.07.2024 Центральний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Запорізької області від 12.04.2024 у справі № 908/157/24.
Товариство з обмеженою відповідальністю "НАДРА ПРИАЗОВ'Я" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.04.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2024 у справі № 908/157/24.
На виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю "НАДРА ПРИАЗОВ'Я" в своїй касаційній скарзі зазначає, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 12.04.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2024 у справі № 908/157/24 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зауважує, що оскаржувані судові рішення ухвалені без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо застосування статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території", а також з порушенням статей 74, 79, 86 та 236 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 15.08.2024 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 908/157/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДРА ПРИАЗОВ'Я" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.04.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2024. Касаційну скаргу призначив до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Водночас цією ухвалою Суд зупинив касаційне провадження у справі № 908/157/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДРА ПРИАЗОВ'Я" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.04.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2024 до прийняття відповідного рішення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 908/1162/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту ухваленого судового рішення.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23, повний текст якої оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень для забезпечення загального доступу 08.10.2025 та до завершення перегляду якої (справи № 908/1162/23) зупинялося касаційне провадження у цій справі (№ 908/157/24), сформульовано такі висновки щодо застосування положень пункту 7 частини 1 статті 11, пунктів 1, 3 частини 1 статті 3 та статей 13, 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" в подібних правовідносинах, що виникли в зв'язку з переміщенням електроенергії лініями електропередач на тимчасово окуповані території після їх окупації російською федерацією:
1) з 07.05.2022 ані пункт 7 частини 1 статті 11, ані пункт 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не містили (і зараз також не містять) жодних посилань на те, що статус тимчасово окупованих вказані у них території набувають залежно від наявності чи відсутності (а так само і дати ухвалення) будь-якого рішення того чи іншого повноважного органу державної влади України - РНБО, Кабінету Міністрів України чи іншого органу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
2) однак відповідно до регулювання, запровадженого Законом України від 21.04.2022 № 2217-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України", правовий статус тимчасово окупованої території російською федерацією в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини 1 статті 3 Закону, має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася;
3) враховуючи викладене, об'єднана палата вважає, що висновок, викладений Верховним Судом у постанові у справі № 910/9680/23 про застосування до спірних правовідносин положень статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" з огляду на загальновідомий факт окупації міста Мелітополь, відповідає Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
У зв'язку з наведеним об'єднана палата не відступила від викладеного в постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 висновку про поширення положень статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.
Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2025 поновлено касаційне провадження у справі № 908/157/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДРА ПРИАЗОВ'Я" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.04.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2024.
Разом з тим під час вивчення матеріалів справи № 908/157/24 колегія суддів установила, що на підставі частини 3 статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.11.2025 було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 280/5808/23 з метою відступу від сформульованого в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 та в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23.
Верховний Суд в ухвалі від 05.11.2025 у справі №280/5808/23 підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду мотивував, зокрема, таким:
- у постановах Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23, від 23.10.2025 у справі № 916/1650/23 та від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23 не враховано, що для застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", необхідним є не лише факт визнання відповідних територій тимчасово окупованими, а й наявність окремого рішення Кабінету Міністрів України про введення відповідних обмежень господарської діяльності на цих територіях;
- при цьому рішення про визнання територій тимчасово окупованими, яке на момент виникнення спірних правовідносин відповідно до визначеного Кабінетом Міністрів України порядку приймалось Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, не може замінювати собою рішення Кабінету Міністрів України про введення обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";
- загальновідомий факт окупації певних територій сам по собі не може вважатися достатньою правовою підставою для застосування встановлених законом економічних обмежень; ця обставина також не була врахована у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23, в якій суд дійшов висновку про можливість застосування відповідних заборон без наявності спеціального рішення Кабінету Міністрів України щодо введення таких обмежень.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно із пунктом 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини 1 статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи предмет та підстави позову, підстави касаційного оскарження, та передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 280/5808/23 для відступу, зокрема, від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23, від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23, щодо поширення положень Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на території, що були тимчасово окуповані починаючи з 24.02.2022, та щодо яких відсутнє окреме рішення Кабінету Міністрів України, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 908/157/24 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 280/5808/23.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Зупинити касаційне провадження у справі № 908/157/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 280/5808/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді О. Р. Кібенко
О. А. Кролевець