28 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/1686/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Губенко Н. М., Кролевець О. А.,
за участю секретаря судового засідання - Гнідобор А.В.,
за участю представників учасників справи:
відповідача - Солов'я О. В. (у порядку самопредставництва),
третьої особи - 1 (скаржника) - Гутаріна Я. М. (адвоката),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуюча - Барсук М. А., судді: Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.)
від 24.06.2025
у справі за позовом ОСОБА_2
до Міністерства юстиції України
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Приватне підприємство "ДНІПРОСЕРВІС"
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст позовних вимог
1. 1. У лютому 2024 року ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про задоволення скарг" від 09.02.2024 за № 371/5;
- зобов'язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційних дій від 23.10.2023 № 1000671070042001582 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", від 24.10.2023 № 1000671070043001582 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чижиковим О.О.; від 26.10.2023 № 1000671070044001582 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л. В. щодо Приватного підприємства "ДНІПРОСЕРВІС" (ідентифікаційний код 16484017) та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів, внесених на підставі рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. від 29.11.2023 №№ 70453816, 70453206, 70453548, 70454194, 70452918.
2. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначав, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України є неправомірним, оскільки скаргу, за результатами розгляду якої прийнятий спірний наказ, подано не уповноваженою особою; права особи, яка звернулась зі скаргою, у сфері державної реєстрації не порушено; за заявою скаржника відкрите судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій у сфері державної реєстрації; відповідач перевищив свої повноваження, оскільки фактично підмінив судові органи.
Хід розгляду справи судами
3. 03.06.2024 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2024, яким позов задовольнив частково.
4. 22.01.2025 Верховний Суд ухвалив постанову, якою постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 скасував й передав цю справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2025 прийнято справу № 910/1686/24 до свого провадження та вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначене на 04.03.2025.
6. 27.02.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату, з огляду на його участь 04.03.2025 у засіданні в іншій справі у Шевченківському районному суді міста Києва.
7. 04.03.2025 через систему "Електронний суд" від представника третьої особи 1 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату, з огляду на його хворобу.
8. Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2025 задоволено клопотання позивача та третьої особи-1 про відкладення підготовчого засідання; відкладено підготовче засідання на 25.03.2025.
9. 24.03.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату, з огляду на його участь 25.03.2025 у засіданні в іншій справі у Васильківському міськрайонному суді Київської області.
10. Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2025 визнано не поважними причини неявки представника позивача у засідання, визнано обов'язковою явку представника позивача в наступне засідання; відкладено підготовче засідання на 17.04.2025.
11. 25.03.2025 через систему "Електронний суд" від представника третьої особи 2 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання 25.03.2025 на іншу дату, з огляду на його участь у невідкладних слідчих діях (обшуку).
12. 15.04.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача - Поповича Віталія Миколайовича надійшла заява про припинення повноважень представника позивача у зв'язку з укладенням 14.04.2025 з Рябовим Ярославом Володимировичем угоди про розірвання Договору № 3/10-01/24 від 10.01.2024 (в частині представництва інтересів у справі № 910/1686/24).
13. 15.04.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача - Кривенка Олега Олеговича надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення підготовчого засідання.
14. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2025 призначено підготовче засідання на 01.05.2025 у зв'язку з перебуванням судді Бойко Р.В. 17.04.2025 у відпустці.
15. 15.04.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача - Кривенка Олега Олеговича надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення підготовчого засідання.
16. В підготовче засідання 01.05.2025 з'явилась представники відповідача та третіх осіб.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
17. 01.05.2025 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу, якою позов залишив без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
18. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції вказав на те, що неявка позивача в підготовчі засідання, призначені на 04.03.2025, 25.03.2025 та 01.05.2025, з урахуванням визнання судом обов'язковою явки представника позивача у судове засідання 01.05.2025, свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
19. 24.06.2025 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив, ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 скасував і справу передав для продовження розгляду до суду першої інстанції.
20. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що:
- з огляду на висновки Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 щодо застосування приписів, які закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, колегія суддів відзначає, що у суду виникає обов'язок залишити позов без розгляду у разі (1) неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, (2) не повідомив суд про причини його неявки та (3) не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності;
- колегією суддів враховано, що у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, статті 202, 226 ГПК передбачають подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (такий правовий висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, Верховного Суду від 25.11.2020 у справі № 910/15226/19, від 09.11.2022 у справі № 925/1376/21);
- разом з тим, встановлені обставини справи не свідчать про відсутність у позивача наміру брати участь у її розгляді;
- висновки суду першої інстанції, що представник позивача Попов Віталій Миколайович, заявляючи клопотання про відкладення підготовчих засідань, призначених на 04.03.2025 та на 25.03.2025, з огляду на його участь в інших судових засіданнях у Шевченківському районному суді міста Києва та у Васильківському міськрайонному суді Київської області відповідно, не надав жодних доказів участі у вказаних судових засіданнях спростовується долученими до матеріалів справи повістками про виклик в засідання на 04.03.2025 та на 25.03.2025. Більше того, суд протокольною ухвалою від 04.03.2025 визнав обґрунтованим клопотання, зокрема, позивача про відкладення розгляду справи та задовольнив його, відклавши підготовче засідання на 25.03.2025. В подальшому, новим представником позивача - Кривенко Олегом Олеговичем 15.04.2025 та 30.04.2025 подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення засідання. Тобто відповідні дії представників позивача не свідчать про втрату інтересу останнім до розгляду цієї справи судом, а свідчать про бажання останніх бути присутніми під час судового розгляду справи;
- Верховний Суд у постанові від 22.01.2025 надав відповідні вказівки, які згідно з частиною першою статті 316 ГПК України є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи. Відтак, залишення позову без розгляду під час нового розгляду справи унеможливлює виконання обов'язкових вказівок суду вищої інстанції (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 15.07.2020 у справі № 910/7827/17, від 14.09.2022 у справі № 910/3987/20, від 23.11.2023 у справі № 907/726/18);
- постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не вказав, яким саме чином неявка представників позивача, з огляду на вказівки, надані у постанові Верховного Суду від 22.01.2025, перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному встановленню обставин справи та вирішенню спору по суті, як не вказав, чим саме нез'явлення представника позивача судове засідання перешкоджає вирішенню спору, який перебуває на новому розгляді у суді першої інстанції.
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
21. 21.07.2025 ОСОБА_1 (далі - третя особа -1, скаржник) звернувся до Верховного Суду через систему "Електронний суд" з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
22. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми частини четвертої статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України та безпідставно відхилив висновки суду першої інстанції щодо неповажності причин неявки позивача, і не врахував висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21, від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, від 24.08.2023 у справі № 924/690/22, тому помилково скасував ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.
23. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що:
- Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначив, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними. Це означає, що у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду. Зазначені висновки були також підтримані в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21;
- апеляційний суд не врахував, що Господарський суд міста Києва протокольною ухвалою від 25.03.2025 прямо визнав не поважними причини неявки представника позивача та визнав обов'язковою явку представника позивача в наступне засідання 01.05.2025;
- залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 та від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, Верховний Суд у постанові від 21.12.2020 у справі № 910/18360/19);
- суди зробили висновок про те, що необхідність повідомлення зумовлена можливістю реалізації "переважного права на придбання частки", але при цьому не вказують, де саме це право закріплено - чи в законі, чи в самому корпоративному договорі Жодного переважного права відповідача на купівлю частки засновників у статутному капіталі позивача внаслідок укладання корпоративного договору не виникає;
- апеляційний суд, посилаючись на "право на розгляд справи упродовж розумного строку" та уникнення "надмірного формалізму", фактично узаконив зловживання позивачем своїми процесуальними правами. Систематична неявка представників позивача, навіть за умови подання клопотань про відкладення, якщо ці причини визнані неповажними, суперечить принципу розумного строку розгляду справи.
Підстави передачі справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду
24. Колегія суддів зазначає, що дійшовши висновку про скасування ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, суд апеляційної інстанції покликався, зокрема, на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 910/3987/20 та від 23.11.2023 у справі № 907/726/18 про те, що залишення позову без розгляду під час нового розгляду справи унеможливлює виконання обов'язкових вказівок суду вищої інстанції.
25. Так у постанові Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 910/3987/20 зазначено про те, що:
- Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Вона" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національного банку України та Державної казначейської служби України про відшкодування збитків у розмірі 5 147 159,00 грн;
- рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі № 910/3987/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021, в задоволенні позову відмовлено;
- постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.05.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 910/3987/20 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків у розмірі 2 808 000,00 грн, 210 000,00 грн 3% річних та 429 507,00 грн інфляційних втрат; в цій частині справу № 910/3987/20 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В іншій частині вказані судові рішення залишено без змін;
- ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі № 910/3987/20 позов ПрАТ "Страхова компанія "Вона" до Національного банку України та Державної казначейської служби України про стягнення збитків у розмірі 2 808 000,00 грн, 3% річних у розмірі 210 000,00 грн та інфляційних втрат у розмірі 429 507,00 грн залишено без розгляду;
- постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі № 910/3987/20 скасовано;
- постановою Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 910/3987/20 касаційну скаргу Національного банку України залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 у справі № 910/3987/20 - залишено без змін.
Мотивуючи вказану постанову, суд касаційної інстанції покликався на те, що у постанові суду касаційної інстанції від 12.05.2021 у цій справі надано відповідні вказівки, які згідно з частиною першою статті 316 ГПК України є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Відтак, залишення позову без розгляду під час нового розгляду справи унеможливлює виконання обов'язкових вказівок суду вищої інстанції.
26. У постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 907/726/18 зазначено про те, що:
- Фізична особа підприємець Кухар Іван Степанович (далі - Позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шкала-Енерджі" (далі - Відповідач) про стягнення 75000,00 доларів США майнової шкоди;
- рішенням Господарського суду Закарпатської області від 13.03.2020 позов задоволено, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 75 000,00 доларів США, що на момент подання позову еквівалентно 2 082 750,00 грн;
- постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2021 рішення суду першої інстанції змінено в частині суми грошових коштів, які еквівалентні 75 000,00 доларів США на день прийняття рішення судом першої інстанції, а не на момент подання позову; стягнуто з Відповідача на користь Позивача 75 000,00 доларів США, що на день прийняття рішення судом першої інстанції еквівалентно 1 939 350,00 грн;
- постановою Верховного Суду від 06.10.2021 зазначені постанову та рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції;
- під час нового розгляду справи ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.11.2021, зокрема, призначено підготовче засідання на 21.12.2021, визнано явку сторін у підготовче засідання обов'язковою, запропоновано учасникам справи надати документально та нормативно обґрунтовані письмові пояснення по суті спору з урахуванням правових позицій та вказівок, зазначених у постанові Верховного Суду, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи, які входять до предмета доказування;
- ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.11.2022 позовна заява залишена без розгляду на підставі частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України;
- постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 залишено без змін зазначену ухвалу суду першої інстанції;
- постановою Верховного Суду від 15.06.2023 скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Мотивуючи вказану постанову, суд касаційної інстанції погодився із висновком апеляційного суду про те, що залишення позову без розгляду під час нового розгляду справи унеможливлює виконання обов'язкових вказівок суду вищої інстанції, викладених в постанові Верховного Суду від 06.10.2021. При цьому суд дійшов висновку про відсутність об'єктивної неможливості суду першої інстанції вирішити спір по суті, керуючись вказівками Верховного Суду, та зауважив про незазначення місцевим господарським судом того, яким чином неявка Позивача перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному вирішенню спору по суті. Також суд виходив з того, що позивач завчасно та належним чином подав клопотання суду першої інстанції про розгляд справи без його участі.
27. Із наведеного убачається, що обставини у справах № 910/3987/20, № 907/726/18 та у справі № 910/1686/24 є подібними. При цьому, апеляційний господарський суд у справі, яка розглядається № 910/1686/24 послався на правові висновки, викладені Верховним Судом у вказаних справах про те, що відповідні вказівки, які згідно з частиною першою статті 316 ГПК України є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи, а відтак, залишення позову без розгляду під час нового розгляду справи унеможливлює виконання обов'язкових вказівок суду вищої інстанції.
28. Колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі справи № 910/1686/24 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з огляду на необхідність відступити від висновків щодо застосування частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 та частини першої статті 316 ГПК України які викладено у постановах Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 910/3987/20 та від 23.11.2023 у справі № 907/726/18, з таких підстав.
29. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
30. Із місту наведеної норми вбачається, що обов'язковими умовами для застосування таких процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
31. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Отже, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
32. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 910/14715/17.
33. Водночас частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 ГПК України не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
34. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.
35. Також чинним процесуальним законом встановлено строковість судових процедур.
36. Відтак, зважаючи на те, що позивач сам ініціював розгляд господарським судом цієї справи ще у лютому 2024 року та був обізнаний про хід її розгляду, то, на думку колегії суддів, позивач повинен сприяти якнайшвидшому її розгляду, в тому числі шляхом забезпечення своєї явки, або явки свого уповноваженого представника у судові засідання у справі.
37. При цьому, сторони не обмежені в кількості уповноважених представників для представництва їх інтересів у суді та не позбавлені права заміни будь-кого із своїх представників у зв'язку з їх неможливістю належним чином здійснювати представництво інтересів сторін у суді.
38. Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити про те, що при дослідженні обставин щодо можливості залишення позову без розгляду також необхідно досліджувати обставини щодо того, чи нез'явлення позивача, його уповноважених представників у судові засідання носить систематичний характер в сукупності із обставинами щодо поважності причин такої неявки.
39. Окрім того, на думку колегії суддів, положення чинного процесуального закону та, зокрема, частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не ставлять можливість залишення позову без розгляду в залежність від наявності/відсутності вказівок Верховного Суду, сформульованих ним у постанові про направлення справи на новий розгляд.
40. Тому, на думку колегії суддів, протилежне застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 та статті 316 ГПК України в їх сукупності позбавляє учасників справи при її новому розгляді законних очікувань, визначених чинним процесуальним законом та нівелює можливості судів ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи.
41. При цьому, на думку колегії суддів, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду із позовом.
42. Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та диспозитивність.
43. Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
44. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту та в ході розгляду справи самостійно, на власний розсуд та відповідно до норм чинного процесуального закону реалізує власні процесуальні права, зокрема, змагаючись із протилежною стороною та спростовуючи її доводи.
45. Водночас суд не може підміняти собою будь - кого з учасників справи в контексті формування, обґрунтування будь - яких вимог або заперечень.
46. Відповідно до частини другої статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
47. Згідно частини першою статті 303 Господарського процесуального кодексу України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
48. З огляду на викладене, справа № 910/1686/24 підлягає передачі на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Справу № 910/1686/24 разом із касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 передати на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді Н. Губенко
О. Кролевець