09 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 914/169/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.,
за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,
представників учасників справи:
прокуратури - Пальонна О. О.,
позивача - Шмотолоха О. П.,
відповідача - Янчак П. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Першого заступника Львівської обласної прокуратури та Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради
на постанову Західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Панова І. Ю., Зварич О. В., Скрипчук О. С.
від 16.09.2025
за позовом Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львів Буд Покізол"
про стягнення 5 939 085,72 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог
Галицька окружна прокуратура міста Львова звернулась в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львів Буд Покізол" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 5 939 085 72 грн.
Позов обґрунтовано тим, що всупереч вимогам законодавства Товариство з обмеженою відповідальністю "Львів Буд Покізол" не сплатило до місцевого бюджету кошти пайової участі у зв'язку з розпочатим у 2019 році будівництвом трьох багатоквартирних житлових будинків з приміщенням громадського призначення та підземним паркінгом.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2019 № 6098 "Про порядок поступлення коштів для створення і розвитку інфраструктури м. Львова протягом 2020 року", а саме пунктом 2 (підпункти 2.1., 2.2., 2.2.2.) встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у м. Львові перераховують до міського бюджету м. Львова кошти для створення і розвитку інфраструктури м. Львова. Розмір пайової участі для житлових будинків становить - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Згідно із підпунктом 2.3.1 пункту 2 ухвали замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до департаменту економічного розвитку із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта з техніко- економічними показниками. Департамент економічного розвитку протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва (підпункт 2.4 пункту 2 ухвали). Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію. Кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова. Інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації (підпункти 2.6-2.8 пункту 2 ухвали).
При прийнятті вищевказаної ухвали, втратила чинність ухвала Львівської міської ради від 03.04.2008 № 1697 "Про порядок залучення коштів інвесторів (замовників, забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова" (із змінами внесеними ухвалою ЛМР від 09.07.2009 № 2779 "Про внесення змін до ухвали міськради від 03.04.2008 № 1697").
Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення від 26.10.2018 № 1154 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва на будівництво Товариством з обмеженою відповідальністю "Львів Буд Покізол" багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском, 4 (1 черга будівництва)". Замовник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Львів Буд Покізол", будівництво здійснюється на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:05:004:0384, гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах - 35, 00 м - 10 поверхів.
Згідно з інформацією з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, Товариство з обмеженою відповідальністю "Львів Буд Покізол" отримало дозвіл на виконання будівельних робіт ЛВ112192421652, виданий інспекцією ДАБК у м. Львові та зареєстрований 30.08.2019.
14.03.2024 інспекцією ДАБК у м. Львові зареєстровано акт готовності об'єкта до експлуатації, де вказано найменування закінченого будівництвом об'єкта згідно із проектом - будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском, 4 (1 черга будівництва).
Відповідно до пункту 5 акта готовності об'єкта до експлуатації, встановлено, що будівельні роботи виконано у строк з серпня 2019 року по серпень 2024 року. У пункті 6.1 вказано, що за проектом передбачалось будівництво площею 3 104, 30 кв м, проте за результатом технічної інвентаризації здійснено будівництво площею 3 176, 9 кв м. Закінчений будівництвом об'єкт готовий до експлуатації.
Як вбачається із пункту 12 акта готовності об'єкта до експлуатації, пайова участь відповідачем до місцевого бюджету не сплачувалася (підстава для звільнення від сплати пайової участі - пункт 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX).
У подальшому, Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю видано сертифікат від 21.03.2024 ЛВ122240319460, про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а саме багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском, 4 (1 черга будівництва).
Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення від 26.10.2018 № 1155 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва на будівництво Товариством з обмеженою відповідальністю "Львів Буд Покізол" багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском, 4 (2 черга будівництва)". Замовник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Львів Буд Покізол", будівництво здійснюється на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:05:004:0384, гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах - 35, 00 м - 10 поверхів.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Львів Буд Покізол" отримало дозвіл на виконання будівельних робіт ЛВ112192451698, виданий інспекцією ДАБК у м. Львові та зареєстрований 02.09.2019.
01.01.2024 інспекцією ДАБК у м. Львові зареєстровано акт готовності об'єкта до експлуатації, де вказано найменування закінченого будівництвом об'єкта згідно з проектом - будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском, 4 (2 черга будівництва).
Відповідно до пункту 5 акта готовності об'єкта до експлуатації від 01.01.2024, встановлено, що будівельні роботи виконано у строк з вересня 2019 року по грудень 2023 року. У пункті 6.1 акту вказано, що за проектом передбачалось будівництво площею 4 838, 95 кв м, проте за результатом технічної інвентаризації здійснено будівництво площею 5 038, 9 кв м.
Як вбачається із пункту 12 акта готовності об'єкта до експлуатації, пайова участь відповідачем до місцевого бюджету не сплачувалася (підстава для звільнення від сплати пайової участі - пункт 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX).
У подальшому, Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю видано сертифікат від 08.01.2024 ЛВ122240102446, про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а саме багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском, 4 (2 черга будівництва).
Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення від 26.10.2018 № 1156 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва на будівництво Товариством з обмеженою відповідальністю "Львів Буд Покізол" багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском, 4 (3 черга будівництва)". Замовник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Львів Буд Покізол", будівництво здійснюється на земельній ділянці кадастровий номер 4610137500:05:004:0384, гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах - 32, 00 м - 9 поверхів; 35, 00 м - 10 поверхів.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Львів Буд Покізол" отримало дозвіл на виконання будівельних робіт ЛВ112192460685, виданий інспекцією ДАБК у м. Львові та зареєстрований 03.09.2019.
29.12.2021 інспекцією ДАБК у м. Львові зареєстровано акт готовності об'єкта до експлуатації, де вказано найменування закінченого будівництвом об'єкта згідно з проектом будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском, 4 у м. Львові (3 черга будівництва).
Відповідно до пункту 5 акта встановлено, що будівельні роботи виконано у строк з вересня 2019 року по грудень 2021 року. У пункті 6.1 вказано, що за проектом передбачалось будівництво площею 4 111, 97 кв м, проте за результатом технічної інвентаризації здійснено будівництво площею 4 259, 4 кв м.
Як вбачається із пункту 12 акта, пайова участь відповідачем до місцевого бюджету не сплачувалася (підстава для звільнення від сплати пайової участі - пункт 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX).
У подальшому, Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю видано сертифікат від 30.12.2021 ЛВ122211229297, про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а саме будівництво Товариством з обмеженою відповідальністю "Львів Буд Покізол" багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском, 4 (3 черга будівництва).
3. Короткий зміст судових рішень
Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.05.2025 у справі № 914/169/25 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львів Буд Покізол" на користь Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 5 911 674,74 грн з яких: 4 760 959,57 грн - основний борг; 946 682,35 грн - інфляційні втрати; 204 032,82 грн - 3% річних, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 70 941,19 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
- замовник розпочавши у 2019 році будівництво багатоквартирних житлових будинків, тощо, зобов'язаний був до прийняття їх в експлуатацію сплатити на рахунок позивача кошти пайового внеску в розмірі 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, однак цього не зробив, внаслідок чого без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту;
- позивачем здійснено розрахунок пайового внеску у розмірі 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розрахований відповідно до основних показників опосередкованої вартості житла з регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, як це передбачено Законом № 132-ІХ та ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2019 № 6098;
- щодо 1 об'єкта, (І-а черга будівництва), то суд звертає увагу, що при розрахунку позивачем помилково було зазначено неправильну дату сертифікату про прийняття в експлуатацію з номером ЛВ112192421652, а саме зазначено 13.03.2024, замість правильної дати 21.03.2024. Окрім цього, помилково було вказано опосередковану вартість спорудженого житла для Львівської області, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 23.04.2024 № 351 станом на 01.04.2024, відтак слід застосовувати наказ від 28.01.2024 № 72, який встановлює опосередковану вартість спорудженого житла для Львівської області станом на 01.01.2024, та яка становить 21 175 грн/кв. м. З врахуванням вказаного, суд здійснив перерахунок величини пайового внеску, 3 % річних та інфляційних втрат при здійсненні І-ої черги будівництва, відтак відповідно розмір пайового внеску, що підлягає стягненню, становить: 21 175 грн х 3 176, 90 х 0, 02 = 1 345 417, 15 грн. Розмір інфляційних втрат та 3 % річних замість невірно вказаної дати 14.03.2024 перераховано з 22.03.2024 по 17.12.2024, тому до стягнення підлягає сума інфляційних втрат у розмірі 122 696, 04 грн, та 3 % річних у розмірі 29 885, 91 грн;
- щодо об'єкта 2, (ІІ черга будівництва), суд теж вказує, що при розрахунку було невірно вказано дату сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів ЛВ122240102446, оскільки вказано 02.01.2024, замість вірної дати 08.01.2024. Щодо розміру пайового внеску, який було розраховано позивачем, суд погоджується із розрахунком, оскільки ним вірно вказано загальну площу квартир у будинку, яка становить 5 038, 9 кв.м та правильно застосовано показник опосередкованої вартості спорудження житла для Львівської області, яка була затверджена наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 28.01.2024, розрахована станом на 01.01.2024. З огляду на вищевказане, суд здійснив перерахунок 3 % річних, відповідно вони становлять 60 171, 08 грн. Крім цього, при другій черзі будівництва, стягненню з відповідача підлягає 2 133 974, 15 грн пайового внеску, 222 661, 51 грн інфляційних втрат;
- щодо об'єкта 3, (ІІІ черги будівництва), то суд погоджується із здійсненим позивачем розрахунком, з огляду на вірне визначення загальної площі квартир, яка становить 4 259, 40 кв.м. та правильно обраного показника опосередкованої вартості спорудження житла для Львівської області у розмірі 15 044 грн кв. м, оскільки згідно із сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, 30.12.2021 об'єкт було прийнято в експлуатацію. Відповідно при третій черзі будівництва, стягненню з відповідача підлягає 1 281 568, 27 грн пайового внеску, 601 324, 80 грн інфляційних втрат та 113 975, 83 грн 3 % річних;
- беручи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 911 674, 74 грн, з яких 4 760 959, 57 грн основного боргу за несплату пайових внесків, 946 682, 35 грн інфляційних втрат та 204 032, 82 грн 3 % річних.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Львів Буд Покізол" звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 19.05.2025 у справі № 914/169/25 в частині задоволених позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львів Буд Покізол" на користь Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 2 738 876,20 грн, з яких: 2 396 841,176 грн основного боргу за несплату пайових внесків, 269 360,07 грн інфляційних втрат та 72 674,95 грн 3% річних; ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Постановою від 16.09.2025 Західний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Львівської області від 19.05.2025 у справі № 914/169/25 в частині задоволених позовних вимог в розмірі 2 112 925,72 грн, з яких: 1 820 554,93 грн основного боргу за несплату пайових внесків, 228 819,62 грн інфляційних втрат та 63 551,17 грн 3% річних. Прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині. В решті оскаржуваної частини рішення залишив без змін. Здійснив розподіл судових витрат. Присудив до стягнення з Львівської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львів Буд Покізол" 38 032,66 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
- розмір пайової участі замовника будівництва, який порушив своє зобов'язання, не може бути більшим, ніж розмір пайової участі замовника будівництва, який виконав вимоги пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання інвестиційної діяльності в Україні" та сплатив пайову участь до введення об'єкта будівництва в експлуатацію, оскільки такий підхід ставить замовників будівництва в нерівні умови, що не передбачено ні положеннями цивільного законодавства, ні профільного закону. Відповідальність замовника будівництва саме за невиконання своїх зобов'язань щодо вчасної сплати пайової участі встановлюється спеціальними нормами цивільного законодавства, зокрема статтею 625 Цивільного кодексу України, що можуть бути застосовані до спірних правовідносин;
- визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва здійснюється саме на момент початку будівництва;
- колегія суддів погоджується з заявником апеляційної скарги, що при розрахунку пайової участі застосуванню підлягає опосередкована вартість спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, що існувала станом на дату початку будівництва кожного з об'єктів будівництва;
- щодо 1 об'єкта, (І-а черга будівництва), будівництво якого розпочалося у серпні 2019, колегія суддів звертає увагу, що при розрахунку позивачем помилково було вказано опосередковану вартість спорудженого житла для Львівської області, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 23.04.2024 № 351 станом на 01.04.2024, відтак слід застосовувати наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.12.2018 № 335, який встановлює опосередковану вартість спорудження житла для Львівської області станом на 01.10.2018, та яка становить 11 785 грн/кв. м. З врахуванням вказаного, апеляційний господарський суд здійснив перерахунок величини пайового внеску, 3 % річних та інфляційних втрат при здійсненні І-ої черги будівництва, відтак відповідно розмір пайового внеску, що підлягає стягненню, становить: 11 785 грн х 3 176, 90 х 0, 02 = 748 795,33 грн. Розмір інфляційних втрат та 3 % річних замість невірно вказаної дати 14.03.2024 перераховано з 22.03.2024 по 17.12.2024, тому до стягнення підлягає сума інфляційних втрат у розмірі 83 868,55 грн, та 3 % річних у розмірі 17 124,09 грн;
- щодо об'єкта 2, (ІІ черга будівництва), будівництво якого розпочалося у вересні 2019, колегія суддів теж вказує, що при розрахунку позивачем помилково було вказано опосередковану вартість спорудженого житла для Львівської області, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 23.04.2024 № 351 станом на 01.04.2024, відтак слід застосовувати наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.12.2018 № 335, який встановлює опосередковану вартість спорудження житла для Львівської області станом на 01.10.2018, та яка становить 11 785 грн/кв. м. З врахуванням вказаного, апеляційний господарський суд здійснив перерахунок величини пайового внеску, 3 % річних та інфляційних втрат при здійсненні ІІ-ої черги будівництва, відтак відповідно розмір пайового внеску, що підлягає стягненню, становить: 11 785 грн х 5 038, 90 х 0, 02 = 1 187 668,73 грн. Розмір інфляційних втрат та 3 % річних замість невірно вказаної дати 14.03.2024 перераховано з 22.03.2024 по 17.12.2024, тому до стягнення підлягає сума інфляційних втрат у розмірі 142 285,11 грн, та 3 % річних у розмірі 34 072,46 грн;
- щодо об'єкта 3, (ІІІ черги будівництва), будівництво якого розпочалося у вересні 2019, колегія суддів теж вказує, що при розрахунку позивачем помилково було вказано опосередковану вартість спорудженого житла для Львівської області, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 23.04.2024 № 351 станом на 01.04.2024, відтак слід застосовувати наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.12.2018 № 335, який встановлює опосередковану вартість спорудження житла для Львівської області станом на 01.10.2018, та яка становить 11 785 грн/кв. м. З врахуванням вказаного, апеляційний господарський суд здійснив перерахунок величини пайового внеску, 3 % річних та інфляційних втрат при здійсненні ІІІ-ої черги будівництва, відтак відповідно розмір пайового внеску, що підлягає стягненню, становить: 11 785 грн х 4 259, 40 х 0, 02 = 1 003 940,58 грн. Розмір інфляційних втрат та 3 % річних замість невірно вказаної дати 14.03.2024 перераховано з 22.03.2024 по 17.12.2024, тому до стягнення підлягає сума інфляційних втрат у розмірі 491 709,07 грн, та 3 % річних у розмірі 89 285,10 грн;
- беручи до уваги вищевказане, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 19.05.2025 у справі №914/169/25 в частині задоволення позовних вимог в розмірі 2 112 925,72 грн, з яких: 1 820 554,93 грн основного боргу за несплату пайових внесків, 228 819,62 грн інфляційних втрат та 63 551,17 грн 3 % річних слід скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних, в решті оскаржуваної частини рішення залишити без змін.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги Першого заступника Львівської обласної прокуратури. Узагальнені доводи касаційних скарг. Доводи інших учасників справи
Перший заступник Львівської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, зокрема, просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 у справі № 914/169/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог у розмірі 2 112 925,72 грн, з яких: 1 820 554,93 грн основного боргу за несплату пайових внесків, 228 819,62 грн інфляційних втрат, 63 551,17 грн 3% річних, а також стягнення судових витрат з Львівської обласної прокуратури та залишити в силі в цій частині рішення Господарського суду Львівської області від 19.05.2025 у справі № 914/169/25.
Перший заступник Львівської обласної прокуратури в своїй касаційній скарзі зазначив, що підставою касаційного оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 у справі № 914/169/25 є неправильне застосування абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20.09.2019, статті 1212 Цивільного кодексу України та порушення статей 86, 236, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України за наявністю виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував абзац 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20.09.2019, статтю 1212 Цивільного кодексу України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20.03.2025 у справі № 903/601/24, від 20.02.2025 у справі № 918/618/24, від 17.12.2024 у справі № 903/283/24, від 03.12.2024 у справі № 910/6226/23, від 15.08.2024 у справі № 914/2145/23, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22 (щодо визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва на час введення об'єкта в експлуатацію), у подібних правовідносинах.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Львів Буд Покізол" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.
Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Львів Буд Покізол" подало клопотання про передачу справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Клопотання обгрунтоване необхідністю відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 03.12.2024 у справі № 910/6226/23, щодо застосування пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20.09.2019.
5. Короткий зміст вимог касаційної скарги Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради. Узагальнені доводи касаційних скарг. Доводи інших учасників справи
Департамент економічного розвитку Львівської міської ради звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, зокрема, просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 у справі № 914/169/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог у розмірі 2 112 925,72 грн, з яких: 1 820 554,93 грн основного боргу за несплату пайових внесків, 228 819,62 грн інфляційних втрат, 63 551,17 грн 3% річних, а також стягнення судових витрат з Львівської обласної прокуратури та залишити в силі в цій частині рішення Господарського суду Львівської області від 19.05.2025 у справі № 914/169/25.
Департамент економічного розвитку Львівської міської ради в своїй касаційній скарзі зазначив, що підставою касаційного оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 у справі № 914/169/25 є неправильне застосування абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20.09.2019, статті 1212 Цивільного кодексу України та порушення статей 86, 236, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України за наявністю виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував абзац 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20.09.2019, статтю 1212 Цивільного кодексу України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20.03.2025 у справі № 903/601/24, від 20.02.2025 у справі № 918/618/24, від 17.12.2024 у справі № 903/283/24, від 03.12.2024 у справі № 910/6226/23, від 15.08.2024 у справі № 914/2145/23, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22 (щодо визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва на час введення об'єкта в експлуатацію), у подібних правовідносинах.
6. Підстави передачі справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
До 01.01.2020 відносини щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту регулювалися приписами статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
01.01.2020 набрали чинності положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", якими статтю 40 виключено із Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі - Закон № 132-IX) договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Установити, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Згідно із підпунктами 3, 4 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва; пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
Верховний Суд у постанові від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21 зазначив, що передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями зазначеного Закону порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:
- об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;
- об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
Тож у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
Верховний Суд у своїх постановах, зокрема від 17.12.2024 у справі № 903/283/24, від 03.12.2024 у справі № 910/6226/23, від 20.08.2024 у справі № 910/7707/19, від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21 вказував на те, що системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:
- для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;
- для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Верховний Суд у постанові від 17.12.2024 у справі № 903/283/24 зазначив, що для об'єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX визначено обов'язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об'єкта в експлуатацію.
У справі, що розглядається, суд першої інстанції встановив, що прокурор здійснив розрахунок пайової участі на підставі приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" з урахуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла, які діяли на момент введення об'єкта в експлуатацію. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що розрахунок пайової участі відповідає положенням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні".
Апеляційний господарський суд не погодився із висновками місцевого господарського суду щодо відповідності розрахунку пайової участі положенням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні".
Апеляційний господарський суд зазначив, що при розрахунку пайової участі застосуванню підлягає опосередкована вартість спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, що існувала станом на дату початку будівництва кожного з об'єктів будівництва.
У касаційних скаргах скаржники зазначили, що зазначений висновок апеляційного господарського суду не відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання інвестиційної діяльності в Україні", викладеним у постановах від 20.03.2025 у справі № 903/601/24, від 20.02.2025 у справі № 918/618/24, від 17.12.2024 у справі № 903/283/24, від 03.12.2024 у справі № 910/6226/23, від 15.08.2024 у справі № 914/2145/23, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22 (про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва на час введення об'єкта в експлуатацію).
Колегією суддів встановлено, що Верховний Суд у постановах від 20.03.2025 у справі № 903/601/24 (колегія суддів у складі: Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.), від 17.12.2024 у справі № 903/283/24 (колегія суддів у складі: Малашенкова Т. М. (головуючий), Бенедисюк І. М., Ємець А. А.), від 15.08.2024 у справі № 914/2145/23 (колегія суддів у складі: Жайворонок Т. Є. - головуючий, Ємець А. А., Колос І. Б.), від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22 (колегія суддів у складі: Картере В.І. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.) не робив висновки щодо застосування абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання інвестиційної діяльності в Україні" про те, що розмір пайової участі визначається на час введення об'єкта в експлуатацію, але погодився із висновками судів про те, що розрахунок пайової участі, який здійснений з урахуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла, які діяли на момент введення об'єкта в експлуатацію, відповідає положенням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні".
Водночас, у постанові від 03.12.2024 у справі № 910/6226/23 Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, зазначив, що під час нового розгляду справи суду слід здійснити перевірку розрахунку позивача з врахуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, які були чинні станом на момент введення спірних об'єктів будівництва до експлуатації (пункт 8.55 постанови).
Разом з тим, у постанові від 11.11.2025 у справі № 903/314/25 (на яку посилається відповідач заперечуючи проти доводів касаційних скарг) Верховний Суд погодився із висновками суду апеляційної інстанції про те, що розмір пайового внеску розраховується з врахуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, які були чинні на 10 день після початку будівництва, розпочатого у 2020 році.
При цьому, відповідачем також подано клопотання про передачу даної справи на розгляд об'єднаної палати для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.12.2024 у справі № 910/6226/23 щодо визначення розміру пайового внеску з врахуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, які були чинні станом на момент введення спірних об'єктів будівництва до експлуатації.
Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що перехідні положення Закону № 132-IX чітко вказують на те, що документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта подаються до органу місцевого самоврядування після початку будівництва. А тому, законодавець вказав, що розрахунок пайової участі має здійснюватись з врахуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, які були чинні станом на момент початку будівництва, а не на момент його здачі.
З урахуванням того, що існує різна судова практика Верховного Суду у подібних правовідносинах та з огляду на заявлене відповідачем клопотання про передачу даної справи на розгляд об'єднаної палати, колегія суддів вважає, що існують підстави для передачі цієї справи № 914/169/25 на розгляд Об'єднаної палати.
В іншому випадку (у разі повернення цієї справи Об'єднаною палатою через відсутність правових висновків у наведених постановах Верховного Суду) може мати місце ситуація, коли будуть існувати постанови Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах, однак, з різним підходом до тлумачення абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання інвестиційної діяльності в Україні", який жодним чином не зумовлений різницею в обставинах справи.
Згідно із статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац 3 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 та абзац 1 підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 №1-рп/2015).
Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема, у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення КСУ від 05.06.2019 №3-р(І)/2019).
Принцип правової визначеності вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (пункт 61 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumаrescu v. Romania), заява №28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (пункт 123 рішення ЄСПЛ у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії" (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania), заява №76943/11).
Відповідно до частини 2 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Згідно із частиною 1 статті 303 Господарського процесуального кодексу України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
З огляду на це, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи № 914/169/25 на розгляд Об'єднаної палати з підстав, викладених у цій ухвалі.
Керуючись статтями 234, 235, 301, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Справу № 914/169/25 передати на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді І. Д. Кондратова
В. І. Студенець