Дата документу 09.12.2025
Справа № 334/8277/25
Провадження № 3/334/2821/25
09 грудня 2025 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя Козлова Н.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
До Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні представник правопорушника адвокат Писаренко С.Ю. просив суд закрити провадження по даній справі, про що подав письмове клопотання.
Мотивуючи його зміст, адвокат зазначає, що ОСОБА_1 заперечує факт перебування його у стані наркотичного сп'яніння, запевняє що ніяких наркотичних засобів не вживав. З висновком лікаря-нарколога не згоден.
Також адвокат вважає, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння був проведений з порушеннями порядку такого огляду, тому висновки такого огляду є недійсними, в силу імперативних положень законодавства (п. 22 розділу III Інструкції № 1452/735).
Крім того, адвокат зазначає, що згідно протоколу від 14.09.2025 ОСОБА_1 керував «електросамокатом», який належить BOLT». Проте, протокол не містить жодних посилань на модель/марку самокату, які дозволяються його визначити як «електричний транспортний засіб», тому незрозуміло яким самим чином працівники поліції визначили, що вказаний самокат приводиться у рух саме за допомогою електрики, а не за допомогою мускульної сили ніг. Відеозапис також не містить таких даних чи запису руху самокату саме з застосуванням електродвигуна.
У матеріалах справи, зокрема у протоколі від 14.09.2025 відсутні фактичні данні та докази щодо того, що самокат є саме пристроєм (конкретною моделлю), яка приводиться у рух електричним двигуном, відтак ОСОБА_1 взагалі не є суб'єктом правопорушення за ст. 130 КУпАП.
Вислухавши доводи захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Слід також звернути увагу, що відповідно дост.19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до ст.245,280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.9. (а)Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9. (а)ПДР України передбаченаст.130 КУпАП.
Диспозиція ч.1ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу.
Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
В даному випадку, провина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 453161 від 14.09.2025 року підтверджується наступними доказами.
Зі змісту акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів слідує, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп'яніння ( марихуана).
Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у закладі охорони здоров'я у лікаря нарколога що підтверджується висновком лікаря-нарколога № 6794 від 13.09.2025 року.
З рапорту працівника поліції від 13.09.2025 року слідує, що під час несення служби у складі екіпажу АП 203 у нічну зміну, 13.09.2025 року о 21 год.42 хв. за адресою: м.Запоріжжя, пр.Металургів 25, був зупинений електросамокат, який належить BOLT» під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з останнім було виявлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння, а саме: розширенні зіниці очей, що не реагують на свідл, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння рук.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на підставі направлення на огляд в закладі охорони здоров'я зі згоди ОСОБА_1 , за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння (марихуана).
Отже, наведені вище докази в їх сукупності підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.9 а ПДР.
Доводи захисника Писаренко Сергія Юрійовича про те, що наявні матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того факту, що даний самокат за своїми технічними показниками належить до категорії механічного транспортного засобу, обладнаного електродвигуном потужністю понад 3 кВт, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
Згідно пункту 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Разом з тим, положення ПДР України не дають визначення поняття електросамокату або самокату, проте, аналізуючи визначення «транспортний засіб», можна дійти висновку, що електросамокат відповідає поняттю «транспортний засіб», оскільки призначений для перевезення людей, а тому логічним є висновок про те, що ОСОБА_1 використовував його саме з цією метою.
Так, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 № 2956-IX відносить самокати та моноколеса до транспортних засобів.
Вказаний нормативно-правовий акт розділяє легкі електричні транспортні засоби на дві категорії: 1) легкий персональний електричний транспортний засіб: має від одного колеса, електродвигун потужністю до 1000 Вт і розвиває максимальну швидкість до 25 км/год. До цієї категорії підпадають всі прокатні самокати. 2) низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб: має від двох коліс та може їхати зі швидкістю 10-50 км/год. При цьому, пристрої, які їдуть зі швидкістю понад 50 км/год. не підпадають в ці категорії й розглядатимуться як мотоцикли.
Відповідно до практики Касаційного кримінального суду Верховного суду слідує, що будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду № 278/3362/15-к від 01.03.2018 року.
Отже, коли електросамокат служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, тому він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом, а тому керування особою електросамокатом у стані алкогольного сп'яніння, підпадає під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відтак, суд звертає увагу на правомірність дій працівників поліції в частині зупинки особи, яка керує електросамокатом як транспортним засобом, у тому числі на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 10 «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», затвердженого постановою КМУ від 29.12.2021 року № 1456.
Посилання захисника на порушення порядку проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст.251, ст. ст.256,265-2,266,268 КУпАП, Інструкції.
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Крім того, згідно ст.266 ч.5 КУпАП проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.2,3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Інструкції), затвердженої наказом МВС України та МОЗ України за №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі-поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння є: розширенні зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння рук.
Так, статтею 266 КУпАП визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Згідно п.3 розділу ІІ Інструкції, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Пунктом 4 розділу ІІ встановлено, що метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Відповідно до п. 7,12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають відповідний показник. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Тобто в цьому випадку працівникам поліції достатньо наявності підстав вважати особу такою, що можливо перебуває у стані сп'яніння, що в свою чергу обумовлює законність вимоги поліцейських пройти відповідний огляд в медичному закладі.
Згідно п. 15, 16 розділу ІІ Інструкції визначено, що за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акту медичного огляду.
Відповідно до висновку №6794 від 13.09.2025 лікаря нарколога КНП ЗОР ОКНЛ (м. Запоріжжя, вул. Сєдова 7), ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння (марихуана).
На виконання постанови про витребування доказів, Адміністрація КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР надіслано на адресу суду лист, згідно якого ОСОБА_1 13.09.2025 проходив медичний огляд з метою виявлення у нього, як у водія транспортного засобу, ознак наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на підставі відповідної Інструкції яка затверджена спільним наказом № 1452/735 МВС України та МОЗ України від 09.11.2015.
Дослідження проведені у відповідності до Методичних рекомендацій «Порядок відбору від живих осіб зразків біологічного матеріалу, поводження з ними та організація проведення токсикологічних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій», узгоджених Департаментом розвитку медичної допомоги МОЗ України 18.01.2011 р. ( далі - Методичні рекомендації).
Токсикологічне дослідження не проводилось в зв'язку з недостатністю біоматеріалу.
Більш того, до матеріалів цієї справи долучено копію акту медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №6794 від 13.09.2025, згідно відомостей якого, ОСОБА_1 13.09.2025 року о 23 год.25 хв. пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння за методом тонкошарової хроматографії.
Результат обстеження вживання марихуани.
До цього акту також додано - акт медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння ОСОБА_1 від 13.09.2025 № 6794; результат імунохроматографічного дослідження сечі на вміст наркотичних речовин комбінованим тестом «Wondfo» на виявлення 10 наркотиків та комбінованим тестом «Assure Tech» на виявлення 3 наркотиків від 13.09.2025 № 6103, 6104; результат аналізу токсикологічних досліджень сечі на вміст наркотичних речовин методом тонкошарової хроматографії від 16.09.2025 № 521 (підтверджуюче дослідження).
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимогст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Оцінюючи надані докази та заперечення судом було встановлено наступне.
Твердження адвоката Писаренко С.Ю., що ОСОБА_1 не перебував у стані наркотичного сп'яніння, а висновки медичного огляду є недійсними з огляду на порушення проходження порядку такого огляду, спростовуються доданим до матеріалів справи доказами.
Позиція адвоката Писаренко С.Ю., що жодного лабораторного дослідження (скринінгових лабораторних досліджень або досліджень методом газорідинної хроматографії з полум'яно-іонізаційним детектором) проведено не було, слід зазначити, що порядок проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів визначено розділом IIІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказаним розділом передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних вище. Якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров'я, куди він доставлений.
Аналіз закріплених в інструкції норм дає змогу дійти висновку, що проведення лабораторних досліджень біологічного середовища, обов'язкове при проведенні огляду на стан наркотичного сп'яніння, а також при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння лише у випадку, коли водій внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами.
З урахуванням конкретних обставин справи, проведення дослідження біологічного середовища під час огляду ОСОБА_1 у медичному закладі не було обов'язковим.
Слід зауважити, що лікар медичного закладу самостійно, у відповідності до вимог Інструкції проводить медичний огляд обстежуваної особи та застосовує різні методи дослідження з метою виявлення стану алкогольного або наркотичного сп'яніння і на підставі сукупності отриманих даних, оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, як особа яка має спеціальні знання та кваліфікацію і несе правову відповідальність за правильність свого висновку.
Слід також зазначити, що положення пункту 13 розділу III Інструкції не зобов'язує лікаря використовувати для дослідження кров, а надає йому можливість її використання, якщо в обстеженої особи неможливо взяти зразки біологічного середовища, зазначених у пункті 12 цього розділу.
Наявність в Інструкції норми, яка містить перелік видів біологічного середовища, які, окрім сечі, можуть бути відібрані, жодним чином не означає, що це є альтернатива для особи, яка проходить огляд на стан сп'яніння, обирати вид біологічного середовища, яке йому зручно здавати. Вказана альтернатива встановлена для тих випадків, коли відсутня реальна об'єктивна можливість здати якийсь із зазначених видів біологічного середовища. У всякому разі, огляд на стан сп'яніння проводиться лікарем медичного закладу, у який доставлений водій транспортного засобу, та лише лікар може визначити вид зразків біологічного середовища, необхідних для лабораторного дослідження. При цьому, враховується, які саме зразки біологічного середовища можна дослідити у цьому закладі охорони здоров'я.
Тобто, зазначені обставини, унеможливлюють будь-які посилання сторони захисту на незаконність дій працівників поліції під час складення протоколу, акту, направлення чи рапорту або щодо невідповідності відомостей, зафіксованих у цих документах.
Досліджені судом докази не вказують на упередженість чи суб'єктивне ставлення працівників поліції до особи правопорушника.
Дослідивши відеозапис, суд дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано всі законні вимоги щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 , порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з переглянутого відеозапису виявлено не було.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в якому, крім іншого, зазначено, що суди не вправі застосовувати позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Отже, враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчинених правопорушень, особу винного, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах, встановлених КУпАП.
Вважаю, що дане стягнення буде достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Керуючись статтями 23, 33, 36, 40-1, частиною третьою статті 130, 245, 251, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, без конфіскації транспортного засобу.
Згідно з ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 605,60 гривень на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови, апеляційної скарги.
Суддя: Козлова Н. Ю.