Справа № 305/4615/25
Номер провадження 1-кп/305/498/25
11.12.2025 Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахові в спрощеному порядку кримінальне провадження, відомості про яке внесено 03.12.2025 до ЄРДР за №12025078140000280 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньою освітою, українки, неодруженої, не працює, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, не судимої,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
ОСОБА_3 29 листопада 2025 року близько 18:00 години, перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_2 , під час суперечки зі ОСОБА_4 , яка виникла на ґрунті неприязних відносин, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, нанесла останній декілька ударів правою ногою в область ніг та тулуба, внаслідок чого ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді синця передньої поверхні лівого стегна, які належать до легких тілесних ушкоджень, що не призвели до короткочасного розладу здоров'я.
Дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Прокурор ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачена ОСОБА_3 подала заяву, написану в присутності захисника ОСОБА_6 , згідно з якою вона беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, згодна зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження і згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Потерпіла, ОСОБА_4 , подала заяву, в якій зазначила, що вона згодна зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Частиною 2 статті 12 КК України визначено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Згідно з положенням ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.
Відповідно до ч. 1 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини та згоден з розглядом обвинувального акта.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
За встановлених органом досудового розслідування обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку доведена повністю та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з-поміж передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Таким чином, у частині другій статті 65 КК встановлено презумпцію призначення більш м'якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Обов'язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.04.2018 (справа № 298/95/16).
З положень ч. 2 ст. 50 КК України випливає, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
Вирішуючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому, суд враховує відповідно до ст.ст. 65-69-1 КК України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які б згідно зі ст. 67 КК України обтяжували покарання ОСОБА_3 , не встановлено.
Також суд враховує дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, неодружена, має на утриманні двох малолітніх та одну неповнолітню дитину, не перебуває на спеціальному обліку у лікаря психіатра, фтизіатра та нарколога, позитивно характеризується за місцем проживання.
Враховуючи обставини кримінального провадження, зокрема характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, наслідки, які настали від дій обвинуваченої, дані про особу обвинуваченої, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, суд приходить до висновку, що покарання у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, у максимальному розмірі, відповідатиме тяжкості вчиненому ОСОБА_3 кримінальному правопорушенню та буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження здійснення нею нових кримінальних правопорушень.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Цивільного позову не заявлено.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 368-370, 373-374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (вісімсот п'ятдесят гривень).
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Рахівський районний суд Закарпатської області. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1