про залишення заяви без розгляду
11 грудня 2025 року м. Мукачево Справа № 303/8104/25
2-о/303/246/25
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючого - судді Костя В.В.
присяжних: Катеринюка М.М.,
Товта О.А.
секретар судового засідання - Гангур О.М.
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу
за заявою ОСОБА_1
заінтересовані особи: (1) Виконавчий комітет Мукачівської міської ради
(2) ОСОБА_2
про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,
В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
09 грудня 2025 року від заявника надійшла заява про проведення судового засідання без його участі.
10 грудня 2025 року від заінтересованої особи надійшли письмові пояснення по справі.
Дослідивши подані по справі доказові матеріали, пояснення заінтересованої особи (1), суд приходить до наступного висновку.
На підставі статті 55 Цивільного кодексу України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Згідно з частиною першою статті 60 Цивільного Кодексу України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до частини четвертої та п'ятої статті 63 Цивільного Кодексу України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Згідно з приписами частини третьою статті 296 Цивільного процесуального кодексу України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
В свою чергу, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (частина друга статті 3 Сімейного Кодексу України).
Статтею 9 Сімейного Кодексу України встановлено коло осіб, сімейні особи між якими регулюються СК України, зокрема це подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім'ї та родичі.
Сімейний кодекс України регулює зокрема сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини, між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, між іншими членами сім'ї, визначеними у ньому. Водночас, Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням (стаття 2 Сімейного Кодексу України).
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім'ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Такий правовий висновок висловлено Верховним Судом в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).
Отже, процесуальною правосуб'єктністю на подання заяви про визнання особи недієздатною наділені не всі родичі такої особи, а лише члени сім'ї, у тому числі близькі родичі (частина третя статті 296 Цивільного процесуального кодексу України).
У законодавстві наявними є такі поняття як «сім'я», «члени сім'ї», «родичі», «близькі родичі», «близькі особи» тощо.
Водночас аналіз чинного законодавства дає підстави стверджувати, що ці поняття мають сутнісні відмінності.
Також вказані дефінітивні визначення використовуються у різних галузях права.
Зокрема, Кодекс законів про працю України передбачає, що близькими родичами чи свояками є батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя (стаття 25-1 Кодексу законів про працю України).
Положеннями статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що близькі особи - це члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта. Члени сім'ї: особа, яка перебуває у шлюбі із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб'єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб'єктом; будь-які особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
У статті 68 Цивільного кодексу України містяться положення про те, що опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички.
Отже, системний аналіз змісту вищевказаних законодавчих положень дає підстави для висновку, що близькі родичі - це фізичні особи, союз яких засновано близькій родинності (батьки, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки).
Таким чином, близькі родичі це фактично особи, які мають особливі права та обов'язки через тісні стосунки між собою. Заявник є племінником ОСОБА_2 і згідно з визначеним у законодавстві України переліком таких осіб, не входить до числа його близьких родичів.
У свою чергу іншими родичами будуть всі ті особи, які не входять до поняття «близькі родичі». Це може бути тітка та племінниця, дядько й племінник тощо.
Так, частина четверта статті 2 Сімейного кодексу України містить імперативні приписи відносно того, що вказаний Кодекс не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 січня 2022 року у справі №752/24219/20 (провадження №61-16373св21) виснував, що першочерговим питанням суду є встановлення наявності правосуб'єктності заявника у цій категорій справ окремого провадження, встановлення чи відноситься заявник до певної групи осіб, які мають права та обов'язки заявників у таких категоріях справ, і залежно від цього вирішення по суті заяви про визнання особи недієздатною.
Фактичний аналіз змісту доданих заявником документів, зокрема: копії паспорта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , довідки, виданої Новодавидківським старостинським округом Мукачівської міської територіальної громади від 23.08.2023 свідчать про те, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та постійно проживають ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В свою чергу, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 (дані витягу з Реєстру Івановецької територіальної громади від 13.11.2024 про реєстрацію місця проживання з 24.07.2007).
Відтак, заявник по справі - ОСОБА_1 не може вважатися членом сім'ї ОСОБА_2 , оскільки відсутніми є доказами їх спільного проживання, а також його близьким родичем - в силу вищенаведених висновків суду щодо сутнісного розуміння поняття «близькі родичі» .
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 11 червня 2019 року у справі № 130/2391/18 (провадження №61-1307св19), від 20 січня 2022 року у справі №752/24219/20 (провадження №61-16373св21), від 28 лютого 2024 року у справі №372/3474/21 (провадження №61-16349св23), від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження №61-17628св19), від 23 квітня 2020 року у справі № 686/8440/16-ц (провадження №61-15699св19).
З урахуванням вищенаведеного, заява особи, яка не має права звертатись до суду з заявами про визнання особи недієздатною, підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 1 частини першої ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 257, 260, 296 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області,
1. Заяву залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
3. На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
4. Ухвала суду складена та підписана 11.12.2025.
Головуючий В.В. Кость
Присяжні М.М. Катеринюк
О.А. Товт