Справа № 149/4012/25
Провадження №1-кп/149/185/25
11.12.2025 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_6 , приймає участь у режимі відеоконференції,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022020000000386 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.07.2025 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Качанівка Хмільницького району Вінницької області, розлученого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,
08.12.2025 до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвалою суду від 09.12.2025 призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства, вважає за можливе призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду. Заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином. Обвинувачений не має постійного місця роботи, стабільного джерела доходів, відтак існують ризики, що він може ухилятися від суду, незаконно впливати на свідків.
Обвинувачений та його захисник ОСОБА_4 у підготовчому засідання заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, просили змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт у нічний період доби.
Захисник ОСОБА_7 у підготовче засідання 11.12.2025 не з'явилася, поважність причин не явки не підтвердила. 11.12.2025 до суду надійшли письмові заперечення захисника ОСОБА_7 , у яких зазначено, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, не веде антисоціального способу життя, протягом 2022-2025 років під час досудового розслідування не впливав ні на потерпілу, ні на свідків, не уникав органів досудового розслідування, завжди надавав доступ до помешкання для проведення обшуків, немає наміру ухилятися від суду. Заявлене клопотання прокурора вважає безпідставним, обґрунтованість підозри та існування ризиків не доведеним, а тому просить відмовити у задоволенні клопотання змінивши запобіжний захід на домашній арешт у нічний час.
Потерпіла не з'явилася, її представник просив задовольнити клопотання прокурора, а також призначити справу до судового розгляду.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14.10.2025 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 12.12.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
За змістом ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.
Згідно з приписами статті 187 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зав'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан; наявність судимостей.
Обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не встановлено. Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушення, один з яких, у відповідності до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, перебуваючи на волі може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків. ОСОБА_5 хоча й має постійне місце проживання, однак впродовж останніх років проживав сам, розлучений, не має утриманців, раніше судимий. Його доводи про наявність постійного місця роботи та доходу, а також про поганий стан здоров'я не підтверджені документально.
Ризик впливу на свідків підтверджується копією заяви ОСОБА_8 від 26.09.2025 за змістом якої ОСОБА_5 висловлював йому погрози.
Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_5 належно виконував процесуальні обов'язків та впроводж 2022-2025 не уникав органів досудового розслідування, оскільки згідно реєстру матеріалів досудового розслідування підозру ОСОБА_5 оголошено 14.10.2025 року, а до цього періоду він мав статус свідка у цьому провадженні.
Зазначене дає підстави для висновку про те, що ризики незаконного впливу на свідків та потерпілу, які є односельцями обвинуваченого, ризик переховування від суду існувати не перестали.
Безпідставними є доводи сторони захисту про позитивну характеристику, оскільки з наданої характеристики від 09.12.2025 видно, що ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується посередньо.
Стосовно доводів сторони захисту про не обгрунтованість підозри, суд приймає до уваги наступне.
Так, у справі «Кавала проти Туреччини» (заява 28749/18, рішення від 10.12.2019) Європейський Суд з прав людини констатував, що не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1(с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1(с) ст. 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень".
Зі змісту ухвали слідчого судді від 14.10.2025 видно, що обґрунтованість підозри була доведена під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Також 08.12.2025 прокурором затверджено обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні, який направлено до суду для розгляду. До обвинувального акту надано реєстр матеріалів досудового розслідування, який підтверджує проведення ряду процесуальних дій у даному кримінальному провадженні, у тому числі експертиз.
Зазначене у своїй сукупності дає підстави для висновку про обґрунтованість заявленого прокурором клопотання.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За таких обставин обрання відносно обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу, у тому числі домашнього арешту у нічний період часу, не забезпечить, на думку суду, запобігання вищевказаним ризикам, отже запобіжний захід у виді тримання під вартою належить продовжити до 08.02.2026.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки обвинувачення стосується кримінального правопорушення щодо злочину, який спричинив загибель людини, підстав для визначення застави суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 314-316, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити повністю.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 08.02.2026 року.
Ухвала суду в частині запобіжного заходу може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_9