Справа № 148/2712/25
Провадження №2-а/148/95/25
Іменем України
01 грудня 2025 року м. Тульчин
Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Семенової М.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Клименком Олександром Віталійовичем до Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Представник позивача від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, який мотивований тим, що інспектором 2 взводу 1 роти 1 батальйону управління патрульної поліції у Львівській області старшим лейтенантом Бігуном Іваном Орестовичем, 05.09.2025 винесено постанову серії ЕАН № 5648467 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, у зв'язку із порушенням п. 2.4.а ПДР. В постанові серії ЕНА № 5648467 дослівно зазначено «АД М06-КИЇВ-ЧОП 502 км водій здійснював рух під час дії комендантської години на території Львівської області без відповідного дозволу та не пред'явив на законну вимогу посвідчення водія на право керування транспортним засобом та реєстраційний документ на ТЗ».
Представник позивача вважає, що дане твердження є неправдивим, надуманим, зазначене умисно, з метою незаконного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, що підтверджується п. 4 постанови серії ЕАН № 5648467 в якому зазначено: «Особа, щодо якої розглядається справа: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Вінницька Вінниця Вінницький вулиця Київська 29, кв. 8 ПОСВІДЧЕННЯ ВОДІЯ: НОМЕР_1 », тому за таких обставин, цілком очевидно, що з посвідченням водія поліцейський ознайомився.
В п. 5 постанови серії ЕАН № 5648467 вказано: «Транспортний засіб (марка, модель, реєстраційний номер, належність): BMW M5 AB0003CM ОСОБА_2 », таким чином, поліцейським встановлено власника транспортного засобу, що можливо за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Що стосується чинного страхового полісу (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, станом на 05.09.2025 поліс №227100016 є чинним, що можна перевірити за допомогою загальнодоступного сервісу перевірки чинності полісів на сайті МТСБУ.
Представник позивача зауважує, що всі необхідні документи Стаховим М.О. було передано працівнику поліції для повного ознайомлення, що підтверджено відповідними записами у постанові серії ЕНА № 5648467.
Для підтвердження правопорушення вчиненого ОСОБА_1 співробітник поліції відповідно до ст. 251 КУпАП, мав би надати, зокрема відеозапис події, фото, пояснення свідків тощо. Сам по собі опис адміністративного правопорушення у постанові про накладання адміністративного стягнення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Також, представник зазначає, що є підстави вважати, що застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція висловлена у правових висновках, які зробив Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі № 23-рп/2010 від 22.12.2010.
За таких обставин позивач та його представник вважають, що постанова серії ЕАН №5648467 винесена незаконно та підлягає скасуванню, у зв'язку із вищевикладеним, просять скасувати постанову серії ЕАН № 5648467 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, у зв'язку із порушенням п. 2.4.а ПДР, винесену 05.09.2025 інспектором 2 взводу 1 роти 1 батальйону УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом Бігуном Іваном Орестовичем; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Від представника відповідача Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що 05.09.2025 близько 02 год. 32 хв. на а/д М06 Київ-Чоп 502 км. керував транспортним засобом BMW М5 номерний знак НОМЕР_2 , під час дії комендантської години на території Львівської області без відповідного дозволу та не пред'явив на законну вимогу працівника поліції документи, визначені п.2.1 ПДР України, чим порушив вимоги пункту 2.4 «а» ПДР України.
В результаті відносно позивача винесено постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
З 24.02.2022 на території України введено воєнний стан -правовий режим, для якого характерними є впровадження заходів, які можуть тимчасово обмежувати конституційні права та свободи людини та громадянина. Одним із таких обмежень є комендантська година, що, відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» являє собою заборону перебувати у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.
На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється у визначений період доби:
перебування на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток; пересування на транспортних засобах.
Наказом Львівської обласної військової адміністрації від 19.10.2022 №225/22 (зі змінами) запроваджено комендантську годину на території Львівської області з 00 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин.
Відповідно до постанови КМУ від 29.12.2021 №1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» (далі - Порядок), право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.
Пунктом 7 Порядку визначено, що уповноважена особа має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, зокрема, у випадку, порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.
Так, 05.09.2025 о 02:32 год, працівниками поліції, був зупинений транспортний засіб BMW М5 номерний знак НОМЕР_2 , як пізніше встановлено під керуванням позивача, який здійснював рух а/д М06 Київ-Чоп 502 км., в комендантську годину. На вимогу поліцейських, позивач здійснив зупинку свого транспортного засобу та почав вести діалог з працівниками поліції. Останні, дотримуючись ст. ст. 278, 279 КУпАП та Інструкції «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» № 1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція № 1395 від 07.11.2015), представилися, пояснили правопорушнику, що останній пересувається дорогою міжнародного значення, яка пролягає через Львівську область, на території якої введена комендантська година з 00 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин та зобов'язали позивача надати спеціальну перепустку, яка дозволяла би йому пересуватися на транспортному засобі в час дії комендантської години. Позивач відповів, що комендантської години не дотримується в принципі і відповідно перепустки він немає.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» працівники поліції висунули законну вимогу ОСОБА_1 , пред'явити документи, визначені п. 2.1 ПДР України, однак, позивач не виконав законну вимогу поліцейських, втікши з місця події, що підтверджується відеодоказами з нагрудних камер працівників поліції, які долучені до відзиву на позовну заяву.
Згодом поліцейські наздогнали транспортний засіб під керуванням позивача та під час спілкування, виявили в нього ознаки наркотичного сп'яніння, однак від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в спеціалізованому медичному закладі позивач відмовився. В результаті відносно позивача складені наступні адміністративні матеріали: протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП серії ЕПР1 №443942 від 05.09.2025, протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП від 05.09.2025 та постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5648467 за ч. 1 ст. 126 КУпАП від 05.09.2025.
Що стосується притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП представник відповідача вказує наступне.
Диспозиція ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за наступні правопорушення: керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Пункт 2.4 «а» ПДР України зазначає, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 правил дорожнього руху:
- посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
- реєстраційний документ на транспортний засіб;
- чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса.
Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII, а саме, водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів
Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР документів кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., встановлене порушення позивачем п. 2.4 «а» ПДР України.
Інспектор поліції Бігун І.О., маючи законні підстави вважати позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, здійснив розгляд справи, ознайомив позивача зі статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомив позивачу його права та обов'язки, відповідно до вимог статей 287, 289, 307, 308 КУпАП, роз'яснив строки й порядок виконання постанови про накладення штрафу та оскарження постанови. По завершенню розгляду справи, керуючись вимогами ст.283 КУпАП, виніс оскаржувану постанову, копію якої позивач отримав на місці, про що засвідчив власним підписом.
На підставі вищевикладеного представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до копії постанови серії ЕНА № 5648467 від 05.09.2025, на АД М06-КИЇВ-ЧОП 502 км 05.09.2025 о 02:32 год, ОСОБА_1 здійснював рух під час дії комендантської години на території Львівської області без відповідного дозволу та не пред'явив на законну вимогу посвідчення водія на право керування транспортним засобом та реєстраційний документ на ТЗ, чим порушив п. 2.4.а ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Інспектором 2 взводу 1 роти 1 батальйону управління патрульної поліції у Львівській області старшим лейтенантом Бігуном Іваном Орестовичем прийнято рішення та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с. 13).
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень через підсистему «Електронний Суд» надано три відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, з місця зупинки 05.09.2025 транспортного засобу Стахова М.О., які підписані електронним цифровим підписом посадової особи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 КУпАП органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
За змістом статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до Закону України «Про дорожній рух», порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки порядку.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог Правил дорожнього руху, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 Правил дорожнього руху.
Відповідно до вимог п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту -технічний талон); ґ) чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».
Право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи. Така правова позиція неодноразово була викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у справі № 465/6677/16-а від 21.11.2018, у справі № 524/126/17 від 16.08.2019, у справі № 127/19283/17 від 25.09.2019, у справі №545/3654/16-а від 19.02.2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За змістом ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до копії постанови серії ЕНА № 5648467 від 05.09.2025, на АД М06-КИЇВ-ЧОП 502 км 05.09.2025 о 02:32 год, ОСОБА_1 здійснював рух під час дії комендантської години на території Львівської області без відповідного дозволу та не пред'явив на законну вимогу посвідчення водія на право керування транспортним засобом та реєстраційний документ на ТЗ, чим порушив п. 2.4.а ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Інспектором 2 взводу 1 роти 1 батальйону управління патрульної поліції у Львівській області старшим лейтенантом Бігуном Іваном Орестовичем прийнято рішення та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Дослідивши докази, а саме: відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, які надані відповідачем як суб'єктом владних повноважень через підсистему «Електронний Суд», з яких вбачається, що позивач ОСОБА_1 на законну вимогу поліцейського не пред'явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом та реєстраційний документ на ТЗ, після чого покинув місце зупинки, а у подальшому було здійснено переслідування та зупинено транспортний засіб ОСОБА_1 іншим патрульним автомобілем поліцейських, де позивач вже надав посвідчення водія на право керування транспортним засобом та реєстраційний документ на транспортний засіб, тому суд дійшов до висновку, що постанова серії ЕНА № 5648467 від 05.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Оскільки, у задоволенні позову відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, стягненню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 72-77, 79, 90, 139, 205, 242-246, 286 КАС України, статтями 7, 9, 126, 235, 245, 247, 215, 252, 254, 256, 268, 279, 280, 283, 293 КУпАП, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Клименком Олександром Віталійовичем до Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: