04 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 913/497/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О.М., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Федорової О.В.,
за участю представників:
позивача: Киричук Р.П.;
відповідача-1: не з?явилися;
відповідача-2: не з?явилися;
відповідача-3: не з?явилися;
відповідача-4: не з?явилися;
третьої особи: не з?явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні: касаційну скаргу акціонерного товариства «ОТП Банк»
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2025
у складі колегії суддів: Гетьман Р.А. - головуючий, Россолов В.В., Склярук О.І.
та на додаткове рішення господарського суду Луганської області від 17.04.2025
суддя: Масловський С.В.
та касаційні скарги: фермерського господарства «Криничне», товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва» та ОСОБА_1
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2025
у складі колегії суддів: Гетьман Р.А. - головуючий, Россолов В.В., Склярук О.І.
у справі № 913/497/24
за позовом акціонерного товариства «ОТП Банк»
до 1. Фермерського господарства «Криничне»,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва»,
3. ОСОБА_1 ,
4. ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Фонд розвитку підприємництва,
про солідарне стягнення 32 376 753,42 грн,
Історія справи
1. Акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - АТ «ОТП Банк», позивач) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до фермерського господарства «Криничне» (далі - ФГ «Криничне», відповідач-1), товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва» (далі - ТОВ «Діброва», відповідач-2), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-3), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач-4) про солідарне стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг № CR21-101/700-2 від 24.02.2021 у розмірі 32 376 753,42 грн, з яких: 25 000 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 7 376 753,42 грн - заборгованість по процентам.
2. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем договору про надання банківських послуг № CR 21-101/700-2 від 24.02.2021, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за наданий кредит у розмірі 25 000 000,00 грн, та за процентами за користування кредитом у розмірі 7 376 753,42 грн. Також, позивач просив стягнути заборгованість солідарно з відповідачів, оскільки в забезпечення зобов'язань за договором про надання банківських послуг № CR 21-101/700-2 від 24.02.2021, було укладено також договір поруки № SR21-128/700 від 24.02.2021 з ТОВ «Діброва», договір поруки № SR21-129/700 від 24.02.2021 з ОСОБА_1 , договір поруки № SR21-130/700 від 24.02.2021 з ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення, додаткового рішення та постанов судів попередніх інстанцій
3. Рішенням господарського суду Луганської області від 03.04.2025 у справі № 913/497/24, позов акціонерного товариства «ОТП Банк» задоволено частково. Стягнуто солідарно з фермерського господарства «Криничне»; товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва»; ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № CR 21-101/700-2 від 24.02.2021 у розмірі 25 469 027,40 грн, з яких: 25 000 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 469 027,40 грн - заборгованість за процентами. Стягнуто з ФГ «Криничне», з ТОВ «Діброва», з ОСОБА_1 , з ОСОБА_2 на користь АТ «ОТП Банк» витрати зі сплати судового збору в розмірі по 76 407,08 грн. В іншій частині позову відмовлено. У задоволенні клопотань ФГ «Криничне», ТОВ «Діброва», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення, відмовлено.
4. Додатковим рішенням господарського суду Луганської області від 17.04.2025 у справі № 913/497/24 частково задоволено заяву ФГ «Криничне» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, стягнуто з АТ «ОТП Банк» на користь ФГ «Криничне» витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 103 637,99 грн. В іншій частині заяви відмовлено.
Частково задоволено заяву ТОВ «Діброва» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, стягнуто з АТ «ОТП Банк» на користь ТОВ «Діброва» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 50 000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.
Частково задоволено заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, стягнуто з АТ «ОТП Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 50 000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.
5. Суд першої інстанції, дослідивши надані представником відповідача-1 докази, якими підтверджується понесення останнім витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи, врахувавши фактичний об'єм наданих адвокатом відповідачу -1 послуг у суді та затрачений ним час на супровід справи протягом судового розгляду, співрозмірність заявлених витрат за послуги адвоката, ступінь складності та тривалість розгляду справи, виходячи з критерію реальності і розумності розміру цих витрат, з урахуванням того, що рішенням суду позовні вимоги задоволені частково, дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими, співмірними зі складністю справи, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог з АТ «ОТП Банк» на користь ФГ «Криничне» у сумі 103 637,99 грн.
6. Крім того, суд першої інстанції, досліджуючи обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених відповідачем-2 та відповідачем-3 витрат на професійну правничу допомогу через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони, частково погоджується з доводами наведеними позивачем щодо їх неспівмірності та реальності, з огляду на те, що правові позиції відповідачів-2, - 3 є ідентичними, аргументи відзиву на позовну заяву відповідача-2 є тотожними аргументам відзиву на позовну заяву відповідача-3, та адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права та законодавства, що регулює спірні правовідносини, а тому господарський суд дійшов висновку, що визначений відповідачем-2 та відповідачем-3 розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, що суперечить принципу розподілу витрат, та про наявність підстав для зменшення заявленого відповідачем-2 та відповідачем-3 розміру судових витрат, понесених ними на правничу допомогу до 50 000,00 грн на кожного відповідно.
7. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 залишено без змін рішення господарського суду Луганської області від 03.04.2025 у справі № 913/497/24.
8. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 у справі № 913/497/24 частково задоволено апеляційну скаргу АТ «ОТП Банк». Змінено додаткове рішення господарського суду Луганської області від 17.04.2025, викладено його резолютивну частину в наступній редакції:
« 1. Заяву представника фермерського господарства «Криничне» адвоката Колісниченко А.С. без номеру від 07.04.2025 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 913/497/24 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «ОТП Банк» на користь фермерського господарства «Криничне» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 51 819 грн 00 коп.
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва» адвоката Колісниченко А.С. без номера від 07.04.2025 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 913/497/24 задовольнити частково.
5. Стягнути з Акціонерного товариства «ОТП Банк» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 25 000 грн 00 коп.
6. В іншій частині заяви відмовити.
7. Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Колісниченко А.С. без номера від 07.04.2025 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 913/497/24 задовольнити частково.
8. Стягнути з Акціонерного товариства «ОТП Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 25 000 грн 00 коп.
9. В іншій частині заяви відмовити.»
9. Суд апеляційної інстанції, оцінивши заявлені відповідачем-1 витрати на професійну правничу допомогу та подані на їх підтвердження докази, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи та обсягу наданих адвокатом послуг, дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають в повній мірі вимогам щодо реальності, розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору.
З огляду на предмет позову, ціну позову, складність справи, заперечення позивача, керуючись критеріями пропорційності та розумної необхідності судових витрат для цієї справи, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, апеляційний господарський суд зазначив про наявність підстав для покладення на позивача понесених відповідачем-1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 51 819,00 грн.
10. Що заяв відповідача-2, -3 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат апеляційним господарським судом встановлено, що подані у справі відзиви на позовну заяву підготовлені одним представником та містять тотожний виклад аргументів. У судових засіданнях під час розгляду справи у суді першої інстанції правова позиція від імені відповідачів також була представлена одним адвокатом. Вказана тотожність мала місце і під час вчинення усіх інших процесуальних дій у справі. На вказаних обставинах також наполягав і позивач у викладених запереченнях на заяву про розподіл судових витрат. З огляду на наведене, апеляційний суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката за надання професійної правничої допомоги відповідачу-2, -3 необґрунтованим та неспівмірним.
Враховуючи викладене, а також часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає відшкодуванню на користь відповідача-2, -3 має складати 25 000,00 грн стосовно кожного.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
11. Акціонерне товариство «ОТП Банк» звернулося з касаційною скаргою, у якій просить Суд скасувати додаткове рішення господарського суду Луганської області від 17.04.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 у справі № 913/497/24, ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні заяв відповідачів про розподіл судових витрат (зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до 0,00 грн).
12. Підставою касаційного оскарження позивач вказує пункти 1, 3 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
13. Позивач зазначає про неврахування висновків Верховного Суду, викладених у:
- постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 (щодо відповідності критерію реальності надання правничої допомоги, з огляду на сумнів щодо їх дійсності та необхідності і фактично неможливості їх подвійного здійснення);
- постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність);
- постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 ((1) не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність; (2) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; (3) суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою; (4) суд може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для цієї справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо).
14. Позивач вказує на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо розподілу витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем(чами), при задоволені позову (на користь позивача) не на всю суму позовних вимог.
15. Також позивач посилається на п. 11 договору про надання банківських послуг № CR 21-101/700-2 від 24.02.2021, укладений між АТ «ОТП Банк» та ФГ «Криничне», відповідно до якого клієнт зобов'язаний компенсувати банку всі витрати, видатки та затрати, понесені Банком у зв'язку з реалізацією та/або захистом своїх прав та/або повноважень за договором та/або документами забезпечення, що виникли внаслідок або випливають з настання випадку невиконання умов договору та/або випадку невиконання умов документів забезпечення, включаючи комісії, винагороди та оплату послуг юридичних та інших професійних консультантів на основі повного відшкодування. Пунктами 13 договорів поруки № SR 21-128/700 від 24.02.2021, № SR 21-129/700 від 24.02.2021, № SR 21-130/700 від 24.02.2021, укладених АТ «ОТП Банк» з ТОВ «Діброва», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , передбачено, що поручитель зобов'язаний компенсувати Банку всі витрати, видатки та затрати, понесені Банком у зв'язку з реалізацією та/або захистом своїх прав та/або повноважень за договором поруки, що виникли внаслідок або випливають з настання випадку невиконання умов договору поруки, включаючи комісії, винагороди та оплату послуг юридичних та інших професійних консультантів на основі повного відшкодування. Зворотної компенсації (обов'язку Банку) щодо позичальника та поручителів кредитний договір та договори поруки не містять.
16. Крім того, позивач у касаційній скарзі зазначає, що складання майже всіх документів (відзиву, заяви про ухвалення додаткового рішення) не потребує додаткового ознайомлення з матеріалами справи та їх аналізу, оскільки таке ознайомлення вже було здійснено при представництві позичальника, які адвокат Артур Колісніченко здійснив відразу при вступі в справу як представник позичальника, а щодо питання про припинення поруки, то судом відмовлено в цьому клопотанні (питанні), а тому такі витрати покладати на позивача недоречно. Отже, питання щодо обсягу виконаних робіт:
· не по всіх відповідачах було подано однакову кількість процесуальних документів та забезпечено однакову кількість участі в судових засіданнях,
· фактично одна й таж робота була зарахована як проведена чотири рази, що фактично є неможливим, участь у судовому засіданні брав один і той самий адвокат. На думку позивача, відповідачами не надано достовірних доказів щодо реального обсягу виконаних робіт щодо кожного з відповідачів окремо.
17. Банк звертає увагу на ознаки фіктивності правочинів - договорів про надання професійної правничої допомоги, укладених адвокатським об'єднанням «Правота» та адвокатським бюро «Артура Колісниченка», з однієї сторони та з кожним з відповідачів окремо. Три з чотирьох договорів підписано однією особою - ОСОБА_1 , а четвертий - ОСОБА_2 . Загальну суму вартості на правову допомогу по чотирьох договорах за супровід справи в першій інстанції становить 1 942 605,20 грн (заявили лише по 3-х договорах - 1 456 953,90 грн), це без можливого розгляду справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій де сума збільшиться на 150 відсотків, а потім ще на 200 %).
18. Фермерське господарство «Криничне», товариство з обмеженою відповідальністю «Діброва» та ОСОБА_1 звернулися з касаційними скаргами, в яких просять Суд скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 у справі № 913/497/24, а додаткове рішення господарського суду Луганської області від 17.04.2025 у цій справі залишити в силі.
19. Підставою касаційного оскарження відповідач-1, -2, -3 вказують п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
20. Відповідачі зазначають про неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/1964/21 від 16.11.2022; Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18; постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19; додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20; постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19; від 22.08.2023 у справі № 910/5612/22; від 19.09.2023 у справі № 911/1115/22; від 19.09.2023 у справі № 910/6870/21; № 910/5151/22 від 25.07.2023; № 910/17213/21 від 13.06.2023; від 20.11.2020 у справі № 910/130071/19 тощо - щодо засад стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
21. Також відповідачі вказують, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України)
22. Крім того, скаржники зазначають, що позивачем не надано належних доказів або обґрунтувань, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката у справі, тому позивач не довів на підставі ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального України неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката щодо складності цієї справи. Водночас самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу або ж їх обсягу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
23. У відзиві на касаційні скарги позивач просить Суд відмовити у задоволенні касаційних скарг відповідача-1, -2, -3.
Позиція Верховного Суду
24. Частинами 1, 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
25. Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою АТ «ОТП Банк» є додаткове рішення господарського суду Луганської області від 17.04.2025 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та постанова Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2025, якою змінено зазначене додаткове рішення.
26. Предметом касаційного оскарження за касаційними скаргами: фермерського господарства «Криничне», товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва» та ОСОБА_1 є постанова Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2025, якою змінено додаткове рішення.
27. З огляду на зазначене, Верховним Судом у межах цього касаційного провадження не переглядаються рішення господарського суду Луганської області від 03.04.2025 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2025, якою залишено без змін зазначене рішення місцевого господарського суду.
28. За приписами ч. 2 ст. 129 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
29. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
30. Відповідно до ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
31. Стаття 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
32. Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
33. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
34. За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
35. Частиною 1 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
36. Згідно з частиною 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
37. У частинах 2, 3 ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
38. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
39. Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (п. 1.20 постанови Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19.
40. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
41. З огляду на матеріали справи у відзивах на позовну заяву відповідачі зазначили попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, вказали, що у зв?язку з розглядом справи сума витрат кожного відповідача складає 485 651,30 грн на правову допомогу у суді першої інстанції та просили вирішити питання про розподіл судових витрат. Докази реальності понесення сплати витрат на професійну правничу допомогу відповідачами будуть надані протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду.
42. 07 квітня 2025 року відповідачем-1, -2, - 3 подано клопотання про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат та стягнення цих витрат та долучення до матеріалів справи відповідних доказів понесення витрат.
43. Тобто відповідачами (-1, -2, -3) дотримано приписів ч. 1 ст. 124 та ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
44. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.01.2025 між фермерським господарством «Криничне»(далі - клієнт) як клієнтом укладений з адвокатським об'єднанням «Правота» та адвокатським бюро «Артура Колісниченка» (далі - адвокат), як адвокатом договір про надання професійної правничої допомоги № 05/01/2025, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат зобов'язується, у встановленому законом та цим договором порядку надавати комплекс юридичних послуг (професійну правничу допомогу), пов'язаних із здійсненням представництва інтересів клієнта в судових та правоохоронних органах, органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування.
У пункті 3.2 договору № 05/01/2025 сторони погодили, що конкретні суми гонорару зазначаються адвокатом у рахунках/актах виконаних робіт, які формуються ним в міру необхідності та вручаються клієнтові засобами електронного зв?язку у месенджері, що використовується сторонами, або на адресу електронної пошти. Моментом отримання рахунку/акту виконаних робіт клієнтом є дата надіслання засобами комунікаційного зв?язку (у месенджері, що використовується сторонами, електронною поштою, тощо). Строк оплати гонорару - протягом шести місяців з моменту виникнення підстав для його сплати, якщо він не був авансований.
45. Відповідно до наданого відповідачем-1 акта виконаних робіт від 06.04.2025 відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги № 05/01/2025 від 05.01.2025, виконавець здає, а замовник приймає роботи (послуги), виконані виконавцем, адвокатом відповідно до умов договору у суді першої інстанції у справі № 913/497/24.
Виконавцем наданий замовникові комплекс юридичних послуг (професійної правничої допомоги), пов'язаних із розглядом справи, а саме: ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді першої інстанції; складання відзиву у справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях у справі в суді першої інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень - 1,5% від ціни позову у відповідній справі, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 485 651,30 грн.
46. Відповідачем-1 також надано опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами, та здійснених ними витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги, відповідно до якого: ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді першої інстанції; складання відзиву по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі в суді першої інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень - 1,5% від ціни позову по відповідній справі, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 485 651,30 грн.
47. 24 січня 2025 року між ТОВ «Діброва», як клієнтом укладений з адвокатським об'єднанням «Правота» та адвокатським бюро «Артура Колісниченка», як адвокатом договір про надання професійної правничої допомоги № 24/01/2025, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат зобов'язується, у встановленому законом та цим договором порядку надавати комплекс юридичних послуг (професійну правничу допомогу), пов'язаних із здійсненням представництва інтересів клієнта в судових та правоохоронних органах, органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування (п.1.1 договору № 24/01/2025).
48. 24 січня 2025 року між ОСОБА_1 , як клієнтом укладений з Адвокатським об'єднанням «Правота» та Адвокатським бюро «Артура Колісниченка», як адвокатом договір про надання професійної правничої допомоги № 24/01/2025, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат зобов'язується, у встановленому законом та цим договором порядку надавати комплекс юридичних послуг (професійну правничу допомогу), пов'язаних із здійсненням представництва інтересів клієнта в судових та правоохоронних органах, органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування (п.1.1 договору № 24/01/2025).
49. Умови вищевказаних договорів є ідентичними.
50. 06.04.2025 між виконавцем (АО «Правота»), замовником (ТОВ «Діброва»), адвокатом (АБ «Артура Колісніченка») складений та підписаний акт виконаних робіт за договором про надання професійної правничої допомоги № 24/01/2025 від 24.01.2025, а саме: виконавець здає, а замовник приймає роботи (послуги), виконані виконавцем, адвокатом у відповідності до умов договору у суді першої інстанції у справі № 913/497/24.
Виконавцем наданий замовникові комплекс юридичних послуг (професійної правничої допомоги), пов'язаних із розглядом справи, а саме: ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді першої інстанції; складання відзиву у справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях у справі в суді першої інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень - 1,5% від ціни позову у відповідній справі, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 485 651,30 грн.
51. Відповідачем-2 також надано опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами, та здійснених ними витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги, відповідно до якого: ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді першої інстанції; складання відзиву по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі в суді першої інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень - 1,5% від ціни позову по відповідній справі, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 485 651,30 грн.
52. Також, 06.04.2025 між виконавцем (АО «Правота»), замовником (ОСОБА_1.), адвокатом (АБ «Артура Колісниченка») складений та підписаний акт виконаних робіт за договором про надання професійної правничої допомоги № 24/01/2025 від 24.01.2025, а саме: виконавець здає, а замовник приймає роботи (послуги), виконані виконавцем, адвокатом у відповідності до умов договору у суді першої інстанції у справі № 913/497/24.
Виконавцем наданий замовникові комплекс юридичних послуг (професійної правничої допомоги), пов'язаних із розглядом справи, а саме: ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді першої інстанції; складання відзиву у справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях у справі в суді першої інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень - 1,5 % від ціни позову у відповідній справі, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 485 651,30 грн.
53. Відповідачем-3 також надано опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами, та здійснених ними витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги, відповідно до якого: ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді першої інстанції; складання відзиву по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі в суді першої інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень - 1,5% від ціни позову по відповідній справі, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 485 651,30 грн.
54. АТ «ОТП Банк» звернулося до суду із заявою про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якій просило суд відмовити відповідачам у покладенні витрат на професійну правничу допомогу (зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до 0, 00 грн).
55. Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
56. Згідно з ч. 4 - 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
57. Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказав, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Водночас обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
58. У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
59. Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
60. Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
- чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.
61. У розгляді питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність;
- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою;
- витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною, чи тільки має бути сплачена.
62. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
63. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
64. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
65. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 вказала на те, що фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи водночас положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
66. Ухвалюючи постанову, якою змінено додаткове рішення, суд апеляційної інстанції вказав на те, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають в повній мірі вимогам щодо реальності, розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, та дійшов висновку, що заява відповідача-1 підлягає частковому задоволенню та покладенню за позивача понесених відповідачем-1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 51 819,00 грн.
67. Щодо заяв відповідача-2, -3 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат апеляційним господарським судом враховано, що подані у справі відзиви на позовну заяву підготовлені одним представником та містять тотожний виклад аргументів. У судових засіданнях під час розгляду справи у суді першої інстанції правова позиція від імені відповідачів була представлена одним адвокатом. Вказана тотожність мала місце і під час вчинення усіх інших процесуальних дій у справі. На вказаних обставинах наполягав і позивач у викладених запереченнях на заяву про розподіл судових витрат. З огляду на зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката за надання професійної правничої допомоги відповідачу-2, -3 є необґрунтованим та неспівмірним, а розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає відшкодуванню на користь відповідача-2, -3 має складати 25 000,00 грн стосовно кожного.
68. Апеляційний господарський суд надав оцінку ціні позову, складності справи, запереченням позивача, керуючись критеріями пропорційності та розумної необхідності судових витрат для цієї справи, та врахував часткове задоволення позовних вимог.
69. Підставою касаційного оскарження позивач вказує пункти 1, 3 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
70. Як неодноразово наголошував Верховний Суд, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов'язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
71. Отже, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
72. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
73. Водночас відмінність у судових рішеннях, на які посилається позивач у касаційній скарзі, та постанові суду апеляційної інстанції зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми та не свідчить про те, що суд застосував норму інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив), а неоднаковою фактично-доказовою базою, тобто за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, і за іншими поданими сторонами та оціненими судами доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення.
74. Тобто зазначені скаржником постанови не містять протилежної позиції щодо застосування положень ч. 3 ст. 126, ч. 4, 5, 8 ст. 129 ГПК України порівняно з позицією суду апеляційної інстанції у справі, що переглядається.
75. Позивач у касаційній скарзі посилається на договір про надання банківських послуг та договори поруки, відповідно до яких клієнт зобов'язаний компенсувати банку всі витрати, видатки та затрати, понесені Банком у зв'язку з реалізацією та/або захистом своїх прав та/або повноважень за договором та/або документами забезпечення, що виникли внаслідок або випливають з настання випадку невиконання умов договору та/або випадку невиконання умов документів забезпечення, включаючи комісії, винагороди та оплату послуг юридичних та інших професійних консультантів на основі повного відшкодування. Зворотної компенсації (обов'язку Банку) щодо позичальника та поручителів кредитний договір та договори поруки не містять.
76. Верховним Судом відхиляються зазначені доводи з огляду на те, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді.
77. Верховним Судом відхиляються доводи позивача щодо ненадання відповідачами достовірних доказів щодо реального обсягу виконаних робіт щодо кожного з відповідачів окремо, оскільки матеріалами справи підтверджується отримання відповідачами таких послуг, як складання відзиву на позовну заяву, що підтверджується відзивами, з урахуванням і клопотань про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, відповідачів у судових засіданнях представляв адвокат, що підтверджується протоколами судових засідань.
78. Банк звертає увагу на ознаки фіктивності правочинів - договорів про надання професійної правничої допомоги, укладених адвокатським об'єднанням «Правота» та адвокатським бюро «Артура Колісниченка», з однієї сторони та з кожним із відповідачів окремо.
79. Верховний Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
80. Презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається у випадках: 1) коли недійсність правочину прямо визначена імперативним приписом закону (у разі його нікчемності); 2) якщо правочин оспорений у судовому порядку та визнаний недійсним на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.
81. Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.
82. Верховний Суд зазначає, що для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. Водночас необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин.
83. Матеріали справи не містять доказів визнання договорів про надання професійної правничої допомоги недійсними, а витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
84. Позивач вказує на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо розподілу витрат на правничу допомогу понесених відповідачем(чами) при задоволені позову (на користь позивача) не на всю суму позовних вимог.
85. Верховний Суд звертає увагу, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
86. Тобто п. 3 ч. 4 зазначеної статті передбачає покладення судових витрат, пов?язаних з розглядом справи на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
87. Судом апеляційної інстанції взято до уваги як заперечення позивача щодо заяв про ухвалення додаткового рішення так і часткове задоволення позовних вимог.
88. Фермерське господарство «Криничне», Товариство з обмеженою відповідальністю «Діброва» та ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження вказують п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
89. Відповідачі зазначають про неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду щодо засад стягнення витрат на професійну правничу допомогу, водночас у зазначених у касаційних скаргах, справах Верховний Суд ухвалював постанови на підставі фактично-доказової бази, обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, і за іншими поданими сторонами та оціненими судами доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення.
90. Як зазначалося вище, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
91. Суд апеляційної інстанції надав оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу витрат, взяв до уваги предмет позову, ціну позову, складність справи, заперечення позивача, часткове задоволення позовних вимог та керуючись критеріями пропорційності та розумної необхідності судових витрат для цієї справи, дійшов правомірного висновку, що заяви відповідачів -1, -2, -3 підлягають частковому задоволенню.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
92. Частинами 1, 2 ст. 300 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
93. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
94. Згідно зі ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
95. За таких обставин, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції, касаційні скарги - залишаються без задоволення.
Розподіл судових витрат
96. З огляду на те, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржників.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційні скарги акціонерного товариства «ОТП Банк», фермерського господарства «Криничне», товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва» та ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 у справі № 913/497/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді О.М. Баранець
О. А. Кролевець