Іменем України
11 грудня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/983/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця Лисенка Владислава Едуардовича
АДРЕСА_1 ,
РНОКПП НОМЕР_1
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Черток Анастасії Вікторівни
АДРЕСА_2 ,
РНОКПП НОМЕР_2
про стягнення 150 665,00 грн
без повідомлення (виклику) сторін
Дії суду щодо розгляду справи. Позиції сторін.
Фізичною особою-підприємцем Лисенком Владиславом Едуардовичем подано позов до Фізичної особи-підприємця Черток Анастасії Вікторівни про стягнення 150 665,00 грн, з яких: 30 665,00 грн боргу за отримані комунальні послуги та 120 000,00 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору суборенди №2 від 01.06.2025.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи у суді, що підтверджується довідкою про доставку 06.10.2025 о 15:24 електронного листа до їх електронних кабінетів в системі Електронний суд.
Ухвала суду від 06.10.2025, направлена на адресу відповідача: АДРЕСА_2 , повернута підприємством зв'язку 09.10.2025 із зазначенням причини повернення: “адресат відсутній за вказаною адресою».
У разі якщо судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена, зокрема, статтею 150 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 902/709/22 (ухвала від 07.04.2023).
Також Верховний Суд звертав увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18).
У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку “відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Крім того, інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
З огляду на зазначене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Враховуючи викладене вище та факт надсилання судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі, суд доходить висновку про належне повідомлення учасника судового процесу про наявне позовне провадження у справі №927/983/25.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Граничним строком на подання відзиву в даній справі є 24.10.2025. Проте відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзиву у встановлений судом строк не надав.
Згідно частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Відтак, розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Обставини справи встановлені судом.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Трейдінг Дніпро» (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Лисенком Владиславом Едуардовичем (Орендар) було укладено Договір оренди № 0101 від 01.01.2024 (далі - Договір оренди).
Відповідно до п. 1.1. умов Договору оренди у порядку та на умовах цього договору Орендодавець зобов'язується передати Орендарю у строкове платне користування, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування приміщення, без права викупу приміщення, що визначене у цьому Договорі (надалі іменується «Об'єкт») та зобов'язується сплачувати Орендодавцю орендну плату.
Адреса Об'єкта, шо орендується: Україна, м. Дніпро, вул. Виконкомівська. 11 (п. 1.2. Договору оренди).
Відповідно до п. 1.3. Договору оренди, загальна площа Об'єкта, що орендується: 85 кв.м.
Об'єкт, що орендується, надається Орендарю для використання під заклад громадського харчування (п. 2.1. Договору оренди).
Згідно з п. 4.1. Договору оренди строк оренди Об'єкта, шо орендується, складає 2 роки та 11 місяців з моменту прийняття приміщення, що орендується, за Актом прийому-передачі.
Відповідно до п. 5.5.-5.6. Договору оренди вартість комунальних послуг не входить до орендної плати та сплачується Орендарем оремо. Усі витрати за користування комунальними послугами, телефонами, послугами інтернету оплачуються Орендарем самостійно.
Орендар сплачує передплату за електропостачання згідно лімітів енергоспоживання узгоджених з енергопостачальною компанією в розмірі 60% та терміну вказаних в рахунках (п. 5.7. умов Договору оренди).
Відповідно до п.7.2 умов Договору оренди Орендар має право здавати майно та Об'єкт в суборенду.
Строк цього Договору починає свій перебіг з 01.01.2024 та закінчується 30.11.2026 (п. 10.3. Договору оренди).
Надалі, між Фізичною особою-підприємцем Лисенком Владиславом Едуардовичем (Орендар) та Фізичною особою-підприємцем Черток Анастасією Вікторівною (Суборендар) було укладено Договір суборенди № 2 від 01.06.2025 (далі - Договір суборенди).
Відповідно до п. 1.1. умов Договору суборенди, в порядку та на умовах цього договору Орендар зобов'язується передати Суборендареві у строкове платне користування приміщення, а Суборендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування приміщення, без права викупу приміщення, що визначене у цьому Договорі (надалі іменується Об'єкт) та зобов'язується сплачувати Орендарю орендну плату.
Згідно з п.1.2,1.3. Договору суборенди адреса об'єкта, що орендується: Україна, м. Дніпро, вул. Виконкомівська. 11. Загальна площа об'єкта, що орендується: 15 кв.м.
Об'єкт суборенди надається Суборендарю для розміщення закладу громадського харчування (кафе) (п. 2.1. Договору суборенди).
Відповідно до п. 3.1. Договору суборенди об'єкт суборенди підлягає передачі Орендарем та прийманню Суборендарем 01 червня 2025 року.
Строк суборенди Об'єкта становить 12 місяців і обчислюється з моменту підписання Сторонами приймання-передачі. Строк суборенди може бути продовжений виключно за письмовою згодою Орендаря (п. 4.1. умов Договору суборенди).
Відповідно до п. 5.1. Договору суборенди розмір орендної плати за користування Об'єктом суборенди вславлюється у такому порядку:
- за червень 2025 року -15 000 грн;
- за період з 01 липня 2025 року по 31 грудня 2025 року - 20 000 грн щомісяця;
- з 01 січня 2026 року - 25 000 грн щомісяця.
Орендна плата сплачується Суборендарем не пізніше 4-го числа кожного наступного місяця (п. 5.2. Договору суборенди).
Згідно з п.5.3. умов Договору суборенди забезпечення виконання зобов'язань Суборендаря щодо сплати орендної плати здійснюється у вигляді завдатку в розмірі 15 000 грн. Забезпечення зобов'язань Суборендаря з оплати комунальних послуг здійснюється у вигляді окремого завдатку в розмірі 4000 грн. Обидва завдатки вносяться Суборендарем на рахунок Орендаря до моменту підписання Акта приймання-передачі.
Відповідно до п. 5.5.-5.7. Договору суборенди вартість комунальних послуг не входить до орендної плати та сплачується Суборендарем окремо, до 12-го числа наступного місяця за звітним. Усі витрати за користування комунальними послугами, телефонами, послугами інтернету оплачуються Суборендарем самостійно.
Суборендар сплачує передплату за електропостачання згідно лімітів енергоспоживання узгоджених з енергопостачальною компанією в розмірі 50% та терміну вказаних в рахунках.
У разі припинення (розірвання) Договору суборенди, Суборендар сплачує орендну плату до дня повернення Об'єкта та майна за актом прийому-передачі включно. Закінчення строку дії Договору суборенди не звільняє Суборендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою та комунальними послугами, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції (якщо такі передбачені цим договором) (п. 5.8. Договору суборенди).
Відповідно до п. 8.1., 8.5 Договору суборенди у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору (надалі іменується «порушення Договору»), Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України. Суборендар сплачує штраф у випадку затримки комунальних платежів в розмірі 40 000 грн за кожен випадок порушення. Термін вказаний у п.5.5 даного договору.
Згідно з Актом прийому-передачі до Договору суборенди № 2 від 01.06.2026 позивач передав, а відповідач прийняв в оренду приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Виконкомівська, 11, площею 15 кв.м. разом із майном, яке зазначено списком в таблиці даного Акту. Об'єкт оренди відповідач прийняв у належному стані і повній комплектності, без будь-яких недоліків чи претензій.
29.05.2025, на виконання умов п. 5.1 Договору суборенди, відповідачем було здійснено оплату за суборенду приміщення за червень місяць у розмірі 15 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 757760434 від 29.05.2025 та сплачено за суборенду за липень місяць у розмірі 20 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 774757435 від 03.07.2025.
Відповідно до рахунку-фактури № 1 від 12.07.2025 загальна вартість комунальних послуг за Договором суборенди становить 32 820,00 грн, з яких вартість комунальних послуг за період з 01.06.2025 по 30.06.2025 - 25 909,00 грн, вартість комунальних послуг за період з 01.07.2025 по 10.07.2025 - 5 136,00 грн, втрат майна згідно з Акту прийому передачі - 1775,0 грн.
Проте, відповідачем було здійснено частково оплату комунальних послуг у розмірі 2155,0 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 775454984 від 05.07.2025.
Заборгованість відповідача з оплати комунальних послуг становить 30 655,00 грн.
22.08.2025 позивач направив на адресу відповідача вимогу №21/08-2 від 21.08.2025 про сплату боргу за договорами протягом семи календарних днів з моменту отримання даної претензії. На підтвердження направлення відповідачу вимоги позивачем додано до матеріалів справи накладну Укрпошти № 4900000722613 від 22.08.2025, опис вкладення до цінного листа та фіскальний чек від 22.08.2025.
Претензія була залишена відповідачем без відповіді, заборгованість сплачена не була.
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором суборенди в частині своєчасної та повної оплати комунальних послуг стала підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості та штрафу.
Оцінка суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Аналогічну норму містить ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктом 1 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановив суд, на підставі укладеного між сторонами Договору суборенди відповідач прийняв в суборенду від позивача нерухоме майно, за користування яким повинен був сплачувати позивачу орендну плату, а також відшкодовувати витрати з оплати комунальних послуг.
При цьому вартість комунальних послуг підлягає сплаті щомісячно, до 12-го числа наступного місяця за звітним.
Як свідчать матеріали справи, згідно з наданим позивачем рахунком-фактурою № 1 від 12.07.2025 загальна вартість комунальних послуг за Договором суборенди становить 32 820,00 грн, з яких вартість комунальних послуг за період з 01.06.2025 по 30.06.2025 - 25 909,00 грн, вартість комунальних послуг за період з 01.07.2025 по 10.07.2025 - 5 136,00 грн, втрат майна згідно з Акту прийому передачі - 1775,0 грн.
Відповідачем було здійснено лише частково оплату комунальних послуг у розмірі 2155,0 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 775454984 від 05.07.2025.
Отже, відповідач свої зобов'язання з своєчасної та повної оплати комунальних послуг виконав не в повному обсязі. Заборгованість відповідача з оплати комунальних послуг становить 30 655,00 грн.
Заперечень щодо наявності суми боргу в розмірі 30 655,00 грн за Договором суборенди від відповідача не надходило.
На дату ухвалення рішення у цій справі доказів сплати суми боргу з оплати комунальних послуг за Договором суборенди від відповідача також не надходило.
Вказані обставини відповідачем не спростовані.
Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 762 Цивільного кодексу України взятих на себе зобов'язань не виконав та не сплатив позивачу в повному обсязі витрати на оплату комунальних послуг в обумовлений у Договорі строк, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 30 655,00 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 ЦК України).
Відповідно до ст.546, 549 Цивільного кодексу України, зокрема, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції в вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За частиною 4 статті 231 ГК України в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначений, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або в відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідальність за порушення п. 5.5. умов Договору суборенди передбачена п. 8.5. Договору суборенди, а саме: Суборендар сплачує штраф у випадку затримки комунальних платежів в розмірі 40 000,00 грн за кожен випадок порушення до 12 числа наступного місяця за звітним.
Враховуючи, що відповідачем порушено умови Договору суборенди в частині сплати комунальних послуг за три місяці, зокрема: до 12 липня 2025 року, до 12 серпня 2025 року та до 12 вересня 2025року, позивач нарахував штраф у загальному розмірі 120 000,00 грн (3 міс. х 40 000,0 грн).
Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення штрафу, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем Договору суборенди, суд вважає правомірною та обґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 120 000,00 грн штрафу.
Висновки суду.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, беручи до уваги вищенаведені обставини справи та положення чинного законодавства у сукупності, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Щодо судових витрат.
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Щодо розподілу витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 15 000,00 грн, заявлених позивачем у позовній заяві, суд зазначає, що у зв'язку із ненаданням позивачем доказів понесених позивачем витрат на правничу допомогу і зазначенням в позовній заяві про надання таких доказів відповідно до ч.8 ст.141 ГПК України, а саме протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, судом не вирішується питання щодо розподілу витрат на правничу професійну допомогу.
Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Черток Анастасії Вікторівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Лисенка Владислава Едуардовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 30 655,00 боргу, 120 000,00 грн штрафу та 3028,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення складено та підписано 11.12.2025, в перший день виходу судді з відпустки.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор