Ухвала від 27.11.2025 по справі 927/947/25

УХВАЛА

27 листопада 2025 року м. Чернігівсправа № 927/947/25

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВНП», код ЄДРПОУ 45125844, вул. Київська, буд. 64, село Корделівка, Хмільницький район, Вінницька обл., 22445

боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю “Волинь-Паливо», код ЄДРПОУ 44861952, проспект Перемоги, буд. 87, м. Чернігів, 14000

про відкриття провадження у справі про банкрутство

за участю представників учасників справи:

від ПАТ "Нафтопереробний Комплекс-Галичина": Воробець С.І. (поза межами приміщення суду),

від Західного міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків: Сидорчук А.І. (поза межами приміщення суду)

У судовому засіданні відповідно до ч.6 ст.233 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

УСТАНОВИВ:

19.09.2025 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ВНП» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Волинь-Паливо».

Ухвалою суду від 23.09.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ВНП» про відкриття провадження у справі про банкрутство прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 06.10.2025 на 09:30.

Ухвалою суду від 06.10.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Волинь-Паливо»; визнано грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю “ВНП» (код ЄДРПОУ 45125844, вул. Київська, буд. 64, село Корделівка, Хмільницький район, Вінницька обл., 22445) у сумі 6 511 173,27грн, з якої: 6 414 949,27грн основного боргу, 24 224,00 грн витрат зі сплати судового збору та 72 000,00грн витрат зі сплати авансування винагороди арбітражному керуючому; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Поду В.В.; зобов'язано розпорядника майна надати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів до 13.11.2025; встановлено строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна до 06.12.2025; попереднє засідання суду призначено на 27.11.2025 о 09:00.

06.10.2025 на офіційному вебпорталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність №77338.

20.10.2025 на адресу суду надійшла заява від 17.10.2025 Акціонерного товариства “Одеснафтопродукт», в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника у сумі 28 649 758,01грн - основний борг та у сумі 4 844,80грн - витрати пов'язані зі сплатою судового збору та внести їх до реєстру вимог кредиторів.

24.10.2025 на адресу суду надійшла заява від 21.10.2025 Хвіц Ірини Іванівни, в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника у сумі 103 002 грн. 40 коп. та внести їх до реєстру вимог кредиторів.

27.10.2025 до суду від ТОВ «Волинь-Паливо» надійшло повідомлення про результати розгляду вимог АТ «Одеснафтопродукт».

27.10.2025 на адресу суду надійшла заява від 24.10.2025 Приватного підприємства “Галактика», в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника у сумі 21 142,85 грн., з яких 15 889,68 грн. - основний борг, 3 654,24 грн. - пеня, 1 229,78 грн. - інфляційні втрати, 369,15 грн. - три відсотка річних та внести їх до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 28.10.2025 заяву від 17.10.2025 Акціонерного товариства “Одеснафтопродукт» про визнання грошових вимог до боржника прийнято до розгляду; призначено розгляд заяви кредитора у попередньому засіданні на 27.11.2025.

Ухвалою суду від 29.10.2025 заяву від 21.10.2025 Хвіц Ірини Іванівни про визнання грошових вимог до боржника прийнято до розгляду; призначено розгляд заяви кредитора у попередньому засіданні на 27.11.2025.

Ухвалою суду від 29.10.2025 заяву від 24.10.2025 Приватного підприємства “Галактика» про визнання грошових вимог до боржника прийнято до розгляду; призначено розгляд заяви кредитора у попередньому засіданні на 27.11.2025.

03.11.2025 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЛ СОЛЮШН», в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника у сумі 581 340,16грн основного боргу, 6 056,00грн витрат за сплати судового збору та внести їх до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 04.11.2025 заяву від 03.11.2025 ТОВ “ДЛ СОЛЮШН» про визнання грошових вимог до боржника прийнято до розгляду; призначено розгляд заяви кредитора у попередньому засіданні на 27.11.2025.

05.11.2025 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЕ.ТЕК», в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника у сумі 3 191 356,12грн основного боргу, 6 056,00грн витрат за сплати судового збору та внести їх до реєстру вимог кредиторів.

05.11.2025 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньенергопостач", в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника у сумі 4 325 613,38 грн основного боргу, 4 844,80 грн витрат за сплати судового збору, 50 000,00 грн на професійну правничу допомогу та внести їх до реєстру вимог кредиторів.

05.11.2025 на адресу суду надійшла заява Західного Міжрегіонального Управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника у сумі 8 359 841,03грн основного боргу, 4 844,80грн витрат за сплати судового збору та внести їх до реєстру вимог кредиторів.

06.11.2025 на адресу суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний Комплекс-Галичина" від 05.11.2025, в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника у сумі 40 791 185,86 грн основного боргу, 4 844,80 грн витрат за сплати судового збору та внести їх до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 06.11.2025 заяву від 04.11.2025 ТОВ “ЗЕ.ТЕК» про визнання грошових вимог до боржника прийнято до розгляду; призначено розгляд заяви кредитора у попередньому засіданні на 27.11.2025.

Ухвалою суду від 06.11.2025 заяву від 05.11.2025 ТОВ "Волиньенергопостач" про визнання грошових вимог до боржника прийнято до розгляду; призначено розгляд заяви кредитора у попередньому засіданні на 27.11.2025.

Ухвалою суду від 06.11.2025 заяву від 05.11.2025 Західного Міжрегіонального Управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання грошових вимог до боржника прийнято до розгляду; призначено розгляд заяви кредитора у попередньому засіданні на 27.11.2025.

Ухвалою суду від 06.11.2025 заяву від 05.11.2025 ПАТ "Нафтопереробний Комплекс-Галичина" про визнання грошових вимог до боржника прийнято до розгляду; призначено розгляд заяви кредитора у попередньому засіданні на 27.11.2025.

06.11.2025 на адресу суду надійшла заява від 05.11.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс», в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника у сумі 79 040 559,69 грн - основний борг, 4 8444,80грн - витрати зі сплати судового збору та внести їх до реєстру вимог кредиторів.

Також від ТОВ “Інкам Фінанс» надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії платіжної інструкції від 06.11.2025.

Ухвалою суду від 10.11.2025 заяву від 05.11.2025 ТОВ “Інкам Фінанс» про визнання грошових вимог до боржника прийнято до розгляду; призначено розгляд заяви кредитора у попередньому засіданні на 27.11.2025.

Ухвалою суду від 12.11.2025 задоволено заяву представника ПАТ "Нафтопереробний Комплекс-Галичина" Воробця С.І. про участь у попередньому засіданні в режимі відеоконференції.

12.11.2025 до суду від ТОВ «Волинь-Паливо» надійшло повідомлення про результати розгляду вимог «ІНКАМ ФІНАНС».

13.11.2025 до суду від ТОВ «Волинь-Паливо» надійшли повідомлення про результати розгляду вимог: ТОВ «ЗЕ.ТЕК», ТОВ «Волиньенергопостач», ТОВ «ДЛ Солюшн», ПП «Галактика».

18.11.2025 до суду від арбітражного керуючого Поди В.В. надійшли повідомлення про результати розгляду вимог: ПАТ "Нафтопереробний Комплекс-Галичина", Хвіц Ірини Іванівни, ПАТ "Нафтопереробний Комплекс-Галичина", ТОВ «ЗЕ.ТЕК», ТОВ «Інкам Фінанс», АТ «Одеснафтопродукт», Західного міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків, ПП «Галактика», ТОВ «ДЛ Солюшн», ТОВ «Волиньенергопостач».

20.11.2025 до суду від ТОВ «Волинь-Паливо» надійшло повідомлення про результати розгляду вимог ПАТ "Нафтопереробний Комплекс-Галичина".

20.11.2025 до суду від ТОВ «ДЛ Солюшн» надійшла заява про проведення засідання за відсутності представника.

Ухвалою суду від 21.11.2025 задоволено частково заяву арбітражного керуючого Поди В.В. від 18.11.2025 про перерахування грошової винагороди.

Ухвалою суду від 24.11.2025 задоволено заяву від 20.11.2025 представника Західного міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків Сидорчука А.І. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

24.11.2025 до суду від ТОВ «Волиньенергопостач» надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника.

25.11.2025 до суду від ТОВ «Волинь-Паливо» надійшло повідомлення про результати розгляду грошових вимог Західного міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків.

25.11.2025 до суду від ТОВ «ЗЕ.ТЕК» надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника.

26.11.2025 до суду від Західного міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків надійшли заперечення на повідомлення боржника про розгляд грошових вимог.

26.11.2025 до суду від ТОВ «Інкам Фінанс» надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника.

Попереднє засідання 27.11.2025 проведено в режимі відеоконференції. Прибули повноважні учасники ПАТ "Нафтопереробний Комплекс-Галичина" та Західного міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків.

Інші учасники справи не скористалися правом на участь у попередньому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Суд задовольнив клопотання/заяви: ТОВ «ДЛ Солюшн», ТОВ «Волиньенергопостач», ТОВ «ЗЕ.ТЕК», ТОВ «Інкам Фінанс» про розгляд заяв без участі їх представника.

Додаткових заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Суд дійшов висновку, що неявка учасників справи не перешкоджає проведенню попереднього засідання.

У судовому засіданні представник ПАТ "Нафтопереробний Комплекс-Галичина" просив суд визнати кредиторські вимоги з урахуванням заперечень боржника.

Представник Західного міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків просив визнати кредиторські вимоги повністю.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч.1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Згідно з ч. 2 статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Суд констатує, що строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника закінчився 05.11.2025.

До господарського суду після оприлюднення оголошення, у передбачений Кодексом строк, надійшли заяви з грошовими вимогами до боржника від: АТ «Одеснафтопродукт», Хвіц Ірини Іванівни, ПП «Галактика», ТОВ «ДП Солюшн», ТОВ «ЗЕ. ТЕК», ТОВ «Волиньенергопостач», Західного міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків, ПАТ «Нафтопереробний комплекс Галичина», ТОВ «Інкам Фінанс».

Грошові вимоги АТ «Одеснафтопродукт» підтверджуються наступним.

Згідно з заявою заборгованість ТОВ «Волинь-Паливо» перед АТ «Одеснафтопродукт» становить 28 649 758,01грн, яка виникла на підставі договору поставки нафтопродуктів №18/22-ВП від 12.12.2022 та договору про надання послуг №28 від 31.05.2023.

Так, 12.12.2022 між ТОВ «ВОЛИНЬ-ПАЛИВО» (Покупець) та АТ «Одеснафтопродукт» (Постачальник) укладено Договір поставки нафтопродуктів № 18/22-ВП (далі - Договір № 18/22-ВП).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 18/22-ВП, Постачальник зобов'язується в погоджені строки передати у власність Покупцю нафтопродукти (Товар), а Покупець оплатити і прийняти їх на базисі поставки, в кількості та асортименті, за ціною та в терміни згідно умов даного Договору та Додаткових угод до нього, що складають невід'ємну частину Договору (Додатки).

Відповідно до п. 1.4, 4.1, 4.2 Договору № 18/22-ВП:

- вартість кожної окремої партії Товару визначається Сторонами у відповідних Додатках або у відвантажувальних документах на кожну партію Товару;

- загальна вартість цього Договору визначається вартістю Товару, отриманого Покупцем протягом всього строку дії Договору. Вартість кожної партії Товару вказується Постачальником в видаткових накладних або актах приймання-передачі;

- Покупець зобов'язується оплачувати повну вартість Товару, вказану в рахунках-фактурах (та/або видаткових накиданих, та/або актах приймання-передачі) на кожну окрему партію Товару.

За час дії Договору було погоджено поставку Товару на загальну суму 76 096 812,54грн, шляхом підписання Додаткових угод до Договору № 18/22 від 12.12. 2022, а саме: від 12.12.2022 на суму 12 835 479,37 грн, від 01.01.2023 на суму 30 054 777,72 грн, від 01.02.2023 на суму 6 464 854,17грн, від 01.06.2023 на суму 20 284 914,16 грн, від 01.08.2023 на суму 6 205 258,14 грн, від 01.09.2023 на суму 251 528,98 грн.

Товар було передано покупцеві на загальну суму 76 096 812,54грн, що підтверджується наступними Актами приймання-передачі нафтопродуктів: від 31.12.2022 на суму 12 835 479,37 грн, від 31.01.2023 на суму 30 054 777,72 грн, від 28.02.2023 на суму 6 464 854,17грн, від 30.06.2023 на суму 20 284 914,16 грн, від 31.08.2023 на суму 6 205 258,14 грн, від 30.09.2023 на суму 251 528,98 грн.

Покупець частково виконав свої зобов'язання, сплативши 72 400 211,26 грн, що підтверджується наступними платіжними інструкціями: № 694 від 21.12.2022 на суму 1 250 000,00 грн; № 49 від 12.01.2023 на суму 1 460 000,00 грн; № 245 від 15.02.2023 на суму 8 000 000,00 грн; № 340 від 23.02.2023 на суму 2 125 479,37 грн; № 505 від 16.03.2023 на суму 1 330 000,00 грн; № 577 від 23.03.2023 на суму 2 700 000,00 грн; № 1256413570404 від 28.04.2023 року на суму 2 040 000,00 грн; № 1266279170804 від 09.05.2023 на суму 2 709 631,89 грн; № 22/05/20231250 від 22.05.2023 на суму 1 711 832,25 грн; № 06/06/20231399 від 06.06.2023 на суму 16 003 167,75 грн; № 07/06/20231403 від 07.06.2023 на суму 1 740 000,00 грн; № 09/06/20231463 від 09.06.2023 на суму 3 320 000,00 грн; № 2839 від 21.11.2023 на суму 3 240 000,00 грн; № 2870 від 27.11.2023 на суму 800 000,00 грн; № 2939 від 29.11.2023 на суму 4 690 000,00 грн; № 3012 від 01.12.2023 на суму 1 730 000,00 грн; № 3027 від 04.12.2023 на суму 3 190 000,00 грн; № 3033 від 05.12.2023 на суму 450 000,00 грн; № 3188 від 19.12.2023 на суму 4 610 000,00 грн; № 3310 від 28.12.2023 на суму 1 400 000,00 грн; № 46 від 03.01.2024 на суму 2 000 000,00 грн; № 57 від 10.01.2024 року на суму 1 900 000,00 грн; № 1716 від 25.06.2024 на суму 3 850 000,00 грн; № 2331 від 10.09.2024 на суму 150 100,00 грн.

Отже за Договором № 18/22-ВН заборгованість становить: 76 096 812,54 грн - 72 400 211,26 грн = 3 696 601,28 грн.

24.02.2023 між АТ «Одеснафтопродукт», як Виконавцем та ТОВ «ВОЛИНЬ-ПАЛИВО», як Замовником укладено Договір № 28 про надання послуг від 24.02.2023 (Далі - Договір № 28).

Відповідно до п1.1 цього Договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з перевалки нафтопродуктів (бензин дизельне паливо, далі - «Товар»), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані Виконавцем послуги на умовах, що передбачені Договором.

Пунктом 4.1. Договору № 28 погоджена Вартість послуг, зазначених у п1.1. Договору № 28, з урахуванням додаткової угоди від 01.06.2023.

Відповідно до п.4.4 Договору № 28 Замовник, протягом 10-ти банківських днів після підписання Акту наданих послух, повинен оплатити послуги Виконавця.

АТ «Одеснафтопродукт» надало послуги боржнику на загальну суму 24 953 156,73 грн, що підтверджується наступними Актами здачі-приймання робіт: № 150 від 31.05.2023 на суму 776 581,48 грн; № 158 від 31.05.2023 на суму 22 477,73 грн; № 176 від 30.06.2023 на суму 64 317,14 грн; № 199 від 31.07.2023 на суму 1 968 447,95 грн; № 221 від 31.08.2023 на суму 3 790 314,46 грн; № 229 від 31.12.2023 на суму 3 804 896,35 грн; № 57 від 31.03.2024 року на суму 5 459 212,90 грн; № 074 від 30.04.2024 на суму 3 693 102,84 грн; № 093 від 31.05.2024 на суму 2 856 285,67 грн; № 110 від 31.03.2023 на суму 1 711 832,25 грн; № 129 від 30.04.2023 на суму 805 687,96 грн.

Доказів оплати боржником послуг по Договору № 28 суду не надано.

Заборгованість за цим Договором становить 24 953 156,73 грн.

Крім того, кредитором за подання заяви з грошовими вимогами сплачено судовий збір у сумі 4 844,80грн, що підтверджується меморіальним ордером від 16.10.2025 №ПН195.

Боржник та арбітражний керуючий Пода В.В. визнали вимоги АТ «Одеснафтопродукт» у повному обсязі.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ПК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розглянувши заяву АТ «Одеснафтопродукт» з грошовими вимогами до боржника, дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до заяви докази, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених кредитором вимог, тому визнає вимоги заявника на суму 28 654 602,81грн, з якої 28 649 758,01грн - основний борг, 4 844,80грн - витрати пов'язані зі сплатою судового збору, з послідуючим включенням вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів.

Грошові вимоги ОСОБА_1 підтверджуються наступним.

Заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника в сумі 103 002,40 грн.

ОСОБА_1 з 13.12.2022 працювала у ТОВ «Волинь-Паливо» на посаді оператора заправних станцій АЗС №22 як працівник з повною зайнятістю.

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 21.08.2025 у справі №159/2085/25 ухвалено:

- стягнути з ТОВ Волинь-Паливо» на користь ОСОБА_1 :

- 49 814,05 грн заборгованості із заробітної плати за листопад 2024 року - лютий 2025 року, з яких відрахувати податки та інші обов1язкові платежі;

- 48 188,35грн середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 17.02.2025 по 19.08.2025, до яких не входять нарахування податків з податків і зборів;

- 5000,00грн витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення Любомльського районного суду Волинської області від 21.08.2025 набрало законної сили 23.09.2025. Станом на 25.10.2025 зобов'язання боржником не виконане.

Доказів виконання рішення суду не надано.

Боржник заперечень щодо вимог не надав.

Арбітражний керуючий Пода В.В. визнав вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Згідно з ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а в випадках установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника, дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до заяви докази, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених кредитором вимог, тому визнає вимоги заявника на суму 103 002,40грн, з якої 98 002,40грн - основний борг, 5 000,00грн - витрати на професійну правничу допомогу, з послідуючим включенням вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів.

Грошові вимоги ПП «Галактика» підтверджуються наступним.

08.04.2024 між Приватним підприємством «Галактика» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь-Паливо» (Покупець) було укладено договір поставки № Р900 (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору за цим договором поставки Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки Покупцеві товар, а Покуцець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальна орієнтовна ціна цього Договору на момент його складення за погодженням сторін складає: по факту згідно рахунків накладних, які є невід'ємною частиною договору (п. 3.1 Договору).

Відповідно до Розділу 7 Договору оплата за цим договором виконується: готівковим розрахунком через касу підприємства та безготівковим розрахунком на розрахунковий рахунок Постачальника.

Пунктом 7.6 Договору визначено, що оплата на умовах післяплати або з відстрочкою платежу за поставлений Товар може мати місце у виняткових випадках та з обов'язковим укладенням між сторонами додаткової угоди з визначенням строків оплати.

08.04.2024 між сторонами було підписано додаткову угоду до договору поставки № Р900 від 08.04.2024 про відтермінування платежу зі строком оплати 14 календарних днів.

ПП «Галактика» поставлено боржнику товар на суму 19 855,86грн, що підтверджується видатковими накладними: від 02.11.2024 №24R00-0947479, від 06.11.2024 №24R00-0953988, від 08.11.2024 №24R00-0960783, від 09.11.2024 №24R00-0964726, від 14.11.2024 №24R00-0978101.

Згідно з розрахунком заявника, заборгованість по оплаті вартості товару становить 15 889,68грн. Також на підставі п. 10.2 Договору заявником нараховано за період з 16.11.2024 по 29.08.2025 пеню в сумі 3 654,24грн та на підставі ст. 625 ЦК України 3 % річних в сумі 369,15грн, інфляційні втрати в сумі 1 229,78грн.

Окрім цього, за подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника, ПП «Галактика» сплачено судовий збір у сумі 6 056,00 грн відповідно до платіжної інструкції №7095 від 24.10.2025.

Боржник та розпорядник майна визнали вказані вимоги в повному обсязі.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ПК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов , визначених змістом зобов'язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу статей 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 10.2 Договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем строків оплати отриманого товару, Покупець сплачує Постачальнику незалікову пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від загальної суми заборгованості за весь період прострочення та до дня фактичного надходження коштів на розрахунковий рахунок або надходження в касу Постачальника.

Розглянувши заяву ПП «Галактика» з грошовими вимогами до боржника, дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до заяви докази, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених кредитором вимог, тому визнає вимоги заявника на суму 29 037,30грн, з яких 20 538,26грн - основний борг, 3 654,24 грн - пеня, 4 844,80грн - витрати пов'язані зі сплатою судового збору, з послідуючим включенням вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів.

Грошові вимоги ТОВ «ДП Солюшн» підтверджуються наступним.

15.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЛ СОЛЮШН» (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ПАЛИВО» (далі - Покупець) укладені договір поставки № 2314-ЛУ/24 (далі - Договір) та додаткова угода від 15.07.2024.

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку і на умовах передбачених Договором Постачальник зобов'язується поставляти Товар у власність Покупця відповідно до його замовлення (замовлень), а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати Товар на умовах, зазначених у цьому Договорі.

Відповідно до п. 1.3 Договору Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 17.07.2026 включно, а по відношенню до зобов'язань, що пов'язані з оплатою товару - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань.

Згідно з п.2.1 Договору найменування, асортимент, вартість та ціна товару, що поставляється згідно з даним договором вказується у видаткових накладних або видаткових накладних/товарно-транспортних накладних або товарно-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 4.7 Договору поставка здійснюється на умовах відтермінування оплати за отриманий Товар. У випадках передбачених цим Договором, або за рішенням Постачальника Товар Покупцеві може відпускатись на умовах повної передоплати. У випадку, якщо дата оплати за Товар припадає на святковий або неробочий день (встановлений законодавством та з урахуванням роботи банківської системи в такі дні), вона автоматично переноситься на перший робочий банківський день.

Максимальний строк відтермінування оплати за тютюнові вироби, ТВЕН та нікотиновмісні порції складає чотирнадцять календарних днів (пп. 4.15.1, 4.15.2, 4.15.3, 4.15.13 п. 4.15 Договору в редакції додаткової угоди), який обраховується з дати виписки видаткової накладної Постачальником. День, наступний за днем виписки видаткової накладної є першим днем при підрахунку строку, на який надано відстрочку, останнім днем оплати є чотирнадцятий календарний день (п. 4.15 Договору у редакції Додаткової угоди від 15.07.2024).

На виконання умов зазначеного Договору у період з 30.10.2024 по 12.11.2024 ТОВ «ДЛ Солюшн» поставило Боржнику Товар відповідно до видаткових накладних/товарно-транспортних накладних, які містяться в матеріалах справи.

Як зазначає заявник, у зв'язку з порушенням боржником умов договору щодо повної оплати поставленого товару, він звертався до боржника з претензією, а в подальшому з до Господарського суду Волинської області з заявами про видачу судових наказів про стягнення заборгованості.

24.06.2025 Господарським судом Волинської області видано судові накази:

- по справі № 903/637/25 про стягнення з Боржника заборгованості в розмірі 275 274, 04 грн. та судового збору в розмірі 242,24грн;

- по справі № 903/639/25 про стягнення з Боржника заборгованості в розмірі 299 525,64 грн. та судового збору в розмірі 242,24 грн.

15.09.2025 зазначені судові накази були подані ТОВ «ДЛ Солюшн» на виконання до Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (заява №1081/ГО/ЮД).

Станом на дату подання заяви з грошовими вимогами постанови про відкриття виконавчого провадження не надходили до ТОВ «ДЛ Солюшн», заборгованість в сумі 575 284,16грн боржником не погашена.

Окрім цього, за подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника, ТОВ «ДЛ Солюшн» сплачено судовий збір у сумі 6 056,00 грн відповідно до платіжної інструкції №36737 від 30.10.2025.

Боржник та розпорядник майна визнали вказані вимоги в повному обсязі.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ПК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов , визначених змістом зобов'язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а в випадках установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.

Розглянувши заяву ТОВ «ДЛ Солюшн» з грошовими вимогами до боржника, дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до заяви докази, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених кредитором вимог, тому визнає вимоги заявника в сумі 581 340,16грн, з якої 575 284,16грн - основний борг, 6 056,00грн - витрати пов'язані зі сплатою судового збору, з послідуючим включенням вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів.

Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЕ.ТЕК» підтверджуються наступним.

15.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕ.ТЕК (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ПАЛИВО» (Споживач) укладено Договір № 48/2023 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір).

Згідно з п. 2.1. Договору за цим Договором Постачальник зобов'язується передати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість електричної енергії Постачальнику, а також здійснити інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена у заяві-приєднанні, якщо інше не передбачено Комерційною пропозицією, що є додатком 2 до цього Договору (надалі також - «Комерційна пропозиція»).

ТОВ «ЗЕ.ТЕК» є Постачальником електричної енергії для ТОВ «ВОЛИНЬ-ПАЛИВО» з 15.02.2023 відповідно до наданої Споживачем Заяви-приєднання, що є Додатком №1 до Договору.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з Комерційною пропозицією, що є невід'ємним додатком до цього Договору.

Відповідно до п. 3.1 Комерційної пропозиції, оплата за постачання планового обсягу електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати. До 15 числа Розрахункового місяця, Споживач сплачує 100% суми Планового обсягу споживання електричної енергії Розрахункового місяця.

Відповідно до п. 3.2 Комерційної пропозиції до 20 числа місяця, наступного за Розрахунковим місяцем, Споживач здійснює остаточний розрахунок за фактично поставлену у Розрахунковому місяці електричну енергію. Остаточний розрахунок за фактично поставлену електричну енергію здійснюється на підставі різниці суми Фактичного обсягу електричної енергії та суми Планового обсягу постачання електричної енергії.

Відповідно до п. 3.2 Комерційної пропозиції Оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється безпосередньо Споживачем через Постачальника оператора системи розподілу.

Відповідно до п. 5.9. Договору, оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок Постачальника зі спеціальним режимом використання, зазначений у розділі 14 Договору надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок Постачальника зі спеціальним режимом використання зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

На підставі п. 5.16. Договору, розрахунковий місяць є періодом звірки остаточних обсягів поставленої електричної енергії, рахунків за Договором, за наслідками чого між Сторонами складається Акт передачі-прийому електричної енергії та Акт звірки, у яких фіксується Фактичний обсяг та ціна фактично спожитої електричної енергії, що була поставлена Споживачу протягом Розрахункового місяця.

Відповідно до п. 5.18. Договору, Постачальник не пізніше 15 числа місяця, наступного за Розрахунковим місяцем, формує та зі своєї сторони підписує та надсилає Споживачу Акт прийому-передачі електричної енергії та Акт звірки в порядку, який зазначений в п.1.3. цього Договору, а Споживач не пізніше наступного дня з дня отримання підписує та надсилає Постачальнику в порядку передбаченому п.1.3. цього Договору Акт прийому-передачі електричної енергії та Акт звірки.

Згідно з п. 5.19. Договору, у випадку, якщо Споживач не погоджується з даними, викладеними у Акті прийому-передачі (купівлі-продажу) електричної енергії та/або Акті звірки, він зобов'язується протягом 2 днів з дня їх отримання надіслати обґрунтовані заперечення до Акту передачі-прийому електричної енергії та/або до Акту звірки у порядку, передбаченому п. 1.3. цього Договору.

Обсяги електричної енергії спожиті ТОВ «ВОЛИНЬ-ПАЛИВО» визначаються Оператором системи розподілу ПрАТ «Рівнеобленерго» та відповідно передаються постачальнику електричної енергії ТОВ «ЗЕ.ТЕК» після закінчення кожного із розрахункових періодів.

Згідно з відповіддю ПрАТ «Рівнеобленерго» №49-06/8301 від 31.10.2025 на запит ТОВ «ЗЕ.ТЕК» за №2541 від 24.10.2025 щодо надання офіційної інформації про обсяги розподіленої електроенергії споживачу за розрахунковий період з листопада 2024 року по вересень 2025 року включно, загальний обсяг спожитої електричної енергії ТОВ «ВОЛИНЬ-ПАЛИВО» становить 322 702 кВт*год.

Постачальником за період з 01.11.2024 по 30.09.2025 поставлено боржнику електричну енергію на загальну суму 3 096 896,32 грн., що підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії, які містяться в матеріалах справи.

Боржником частково сплачено вартість поставленої електроенергії в сумі 537 952,33 грн, з якої 381 989,68 грн - оплата за попередній період (жовтень 2024 року), 1 767,38грн - в оплату за вересень 2025 року та 154 195, 27грн - від ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» згідно з договором про переведення боргу № 18/09 від 18.09.2025, що також підтверджено Актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2024 по 27.10.2025.

Як зазначає заявник, станом на 27.10.2025 заборгованість боржника за спожиту електричну енергію за період з 01.11.2024 по 30.09.2025 становить 3 020 934,30грн.

Також кредитором у зв'язку з порушенням строків оплати нараховано та пред'явлено грошові вимоги в сумі 117 323,16грн - інфляційні втрати за період з січня по вересень 2025 року та 53 098,66грн - 3% річних за період з 20.12.2024 по 29.10.2025.

Станом на дату подання заяви з грошовими вимогами заборгованість в сумі 3 191 356,12грн боржником не погашена.

Окрім цього, за подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника, ТОВ «ЗЕ.ТЕК» сплачено судовий збір у сумі 6 056,00 грн відповідно до платіжної інструкції №647047 від 04.11.2025.

Боржник та розпорядник майна визнали вказані вимоги в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1, 2, 6 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII від 13.04.2017 постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Відповідно до п. 4.1. Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (надалі також -ПРРЕЕ), розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Відповідно до п. 4.2. ПРРЕЕ, послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи.

Відповідно до п. 4.3. ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ встановлено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

За приписами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши заяву ТОВ «ЗЕ.ТЕК» з грошовими вимогами до боржника, дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до заяви докази, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених кредитором вимог, тому визнає вимоги заявника в сумі 3 197 412,12грн, з якої 3 191 356,12грн - основний борг, 6 056,00грн - витрати пов'язані зі сплатою судового збору, з послідуючим включенням вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів.

Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньенергопостач» підтверджуються наступним.

08.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньенергопостач» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь-Паливо» (далі - Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 2022/9 (далі - Договір).

Згідно з п. 2.1. Договору Постачальник зобов'язується передати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість електричної енергії Постачальнику, а також здійснити інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Початком постачання електричної енергії Споживачу є 09.12.2022 року - дата, зазначена у заяві-приєднанні (пункт 3.1. Договору).

Згідно з п. 3.2. Комерційної пропозиції, яка є невід'ємною частиною Договору, до 15 числа місяця, наступного за Розрахунковим місяцем, Споживач здійснює остаточний розрахунок за фактично поставлену у Розрахунковому місяці електричну енергію.

Відповідно до п. 13.1 Договору, Договір діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків та стягнення неустойки - до повного виконання зобов'язань за договором. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 21 календарний день до закінчення строку його дії Договору жодною із Сторін не буде письмово заявлено про припинення його дії.

Споживач не звертався до Постачальника з відповідним повідомленням про припинення дії договору, у зв'язку з чим Договір вважається пролонгованим до 31.12.2025.

У період з грудня 2022 року по вересень 2025 року Постачальник поставив боржнику електричну енергію на загальну суму 12 109 579,13 грн., про що свідчать акти купівлі-продажу електричної енергії.

Боржником частково сплачено вартість поставленої електроенергії в сумі 8 487 175,23 грн, що підтверджується виписками по рахунку, платіжними інструкціями.

Заборгованість ТОВ «Волинь-Паливо» за спожиту електричну енергію становить 3 622 403,90грн (за період з жовтня 2024 року по вересень 2025 року).

Також кредитором у зв'язку з порушенням строків оплати нараховано та пред'явлено грошові вимоги в сумі 590 531,37грн - пеня за період з 16.11.2024 по 30.09.2025 та 57 833,31грн - 3% річних за період з 16.11.2024 по 30.09.2025.

Станом на дату подання заяви з грошовими вимогами заборгованість в сумі 4 270 768,58грн боржником не погашена.

Окрім цього, за подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника ТОВ «Волиньенергопостач» сплачено судовий збір у сумі 4 844,80 грн відповідно до платіжної інструкції №622656 від 03.11.2025.

Також кредитор просить визнати грошові вимоги в сумі 50 000,00грн - витрати на правничу допомогу.

Боржник та розпорядник майна визнали частково грошові вимоги кредитора в сумі 4 270 768,58грн (основний борг, пеня 3% річних) та в сумі 4 844,80грн (витрати зі сплати судового збору). Не визнали вимоги в сумі 50 000,00грн (витрати на правничу допомогу).

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1, 2, 6 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII від 13.04.2017 постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Відповідно до п. 4.1. Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (надалі також -ПРРЕЕ), розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Відповідно до п. 4.2. ПРРЕЕ, послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи.

Відповідно до п. 4.3. ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ встановлено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

За приписами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу статей 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з п. 9.4. Договору у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право стягнути із Споживача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення за кожен день прострочення у відповідності до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», надіславши Споживачу відповідну Вимогу. При стягненні неустойки, Постачальник має право вимагати виконання зобов'язань Споживачем зі сплати боргу з урахуванням положень, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України.

Розглянувши заяву ТОВ «Волиньенергопостач» з грошовими вимогами до боржника, дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до заяви докази, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених кредитором вимог, тому визнає вимоги заявника частково в сумі 4 300 613,38грн, з якої 3 680 237,21 грн - основний борг, 590 531,37грн - пеня, 4 844,80 грн - витрати пов'язані зі сплатою судового збору, 25 000,00грн - витрати на правничу допомогу, з послідуючим включенням вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів.

Суд відхиляє грошові вимоги ТОВ "Волиньенергопостач" в сумі 25 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Крім того, відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Також слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 вказаного вище Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

24.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Волиньенергопостач» (далі - Клієнт) та адвокатом Книш Сергієм Володимировичем укладено договір про надання правової допомоги №24/10/25-Б (далі - Договір).

Відповідно до п.2.1 Договору предметом цього договору є домовленість сторін про надання правової допомоги Клієнту Адвокатом щодо захисту прав та представництва інтересів Клієнта в межах справи № 927/947/25 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальність «Волинь-Паливо» (Код ЄДРПОУ 44861952), що перебуває на розгляді Господарського суду Чернігівської області, при цьому Адвокат:

- представляє і захищає права, свободи та інтереси Клієнта, як юридичної особи, у господарських судах будь-якої інстанції, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні;

- ознайомлюється на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами г а матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;

- надає документам правовий аналіз, формує правову позицію по справі;

- вживає заходів досудового врегулювання спору з контрагентами Клієнта;

- складає заяви, скарги, клопотання, вимоги, інші правові, в т.ч процесуальні документи та подає їх у встановленому законом порядку;

- збирає відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитує, отримує і вилучає речі, документи, їх копії, ознайомлюється з ними та опитує осіб за їх згодою;

- посвідчує копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів;

- знайомиться з матеріалами справи робить з них виписки, знімає копи з документів, долучених до справи, заявляє відводи, одержує копії документів, задає питання іншим особам, заявляє клопотання, заяви та відводи, дає усні та письмові пояснення, надає свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду справи у тому числі під час проведення експертизи, заперечує проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також зі іншими всіма правами передбаченими ГПК України, КУзПБ та підписує, подає і отримує від імені Клієнта будь-які документи, в тому числі заяви, заяви про визнання грошових вимог до боржника, клопотання, запити, позовні заяви, відповідь на відзив, звернення, пояснення, заперечення, апеляційні, касаційні скарги, тощо;

- користується усіма без винятку іншими правами, передбаченими Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і а іншими законами України.

Згідно з п. 2.2 Договору винагорода (гонорар) за цим Договором становить 50 000,00 грн (п'ятдесят тисяч гривень).

Відповідно до п. 3.2.3 Договору Клієнт зобов'язується оплатити Адвокатові послуги протягом 10 днів з моменту підписання сторонами Акту наданих послуг.

Згідно з п. 5.1 Договору даний Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами та діє до набрання законної сили рішенням суду по суті справи, що визначені п. 2.1 цього Договору.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що питання про стягнення/визначення/розподіл судових витрат є складовою судового процесу - правом сторони на користь якої ухвалено судове рішення відшкодувати свої судові витрати.

Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов'язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 висловлено правову позицію, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, суд при розподілі судових витрат на правничу допомогу у цій справі враховує таке:

- даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв'язку з порушенням договірних зобов'язань з оплати поставленої електричної енергії і спірні правовідносини регулюються нормами Закону України «Про ринок електричної енергії» та Цивільного кодексу України, а тому великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не вимагають;

- матеріали заяви не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би значний час для підготовки заяви з грошовими вимогами, відтак їх вивчення, аналіз, а також формування правової позиції не повинно було зайняти багато часу;

- для Адвоката дана справа є звичайним розрахунковим спором, де адвокат мав дослідити підстави для стягнення оспорюваної суми

- правова допомога Товариству зводилась до складання заяви з грошовими вимогами, подання її до суду, і відповідно не потребувала виконання адвокатом додаткових робіт (наприклад, участі у судових засіданнях, подання додаткових пояснень, заперечень тощо);

- статус боржника у справі про банкрутство.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, враховуючи конкретні обставини справи, керуючись такими критеріями як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також критерієм розумності, суд дійшов висновку про відшкодування за рахунок боржника судових витрат на професійну правову допомогу кредитора в сумі 25 000,00 грн.

В решті 25 000,00 витрати на послуги адвоката покладаються на кредитора.

Грошові вимоги Західного Міжрегіонального Управління ДПС по роботі з великими платниками податків підтверджуються наступним.

Заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника у сумі 8 359 841,03грн - основний борг та в сумі 4 844,80грн - витрати за сплати судового збору та внести їх до реєстру вимог кредиторів.

ТОВ «Волинь-Паливо» перебуває на податковому обліку в Західному Міжрегіональному Управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків з 01.01.2025.

Станом на 06.10.2025 за товариством обліковується узгоджена заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) в сумі 2 167 296,10 грн та неузгодженні донараховані податкові зобов'язання по авансових внесках з податку на прибуток підприємств, що сплачує платник, який здійснює роздрібну торгівлю пальним (далі - авансові внески) в сумі 6 192 544,93 грн.

Заборгованість по ЄСВ в сумі 2 167 296,10 грн виникла в результаті несплати самостійно задекларованих зобов'язань відповідно до поданих податкових розрахунків, а саме:

- № 9425196134 вiд 10.02.2025 на 288 543,69 грн;

- № 9033880227 вiд 17.02.2025 на 679 877,28 грн;

- № 9050993383 вiд 04.03.2025 на 10 028,57 грн;

- № 9070540951 вiд 19.03.2025 на 574 860,33 грн;

- № 9104575287 вiд 17.04.2025 на 585 078,38 грн;

- № 9140818309 вiд 19.05.2025 на 20 107,85 грн;

- № 9163922507 вiд 10.06.2025 на 1 760,00 грн;

- № 9192630889 вiд 03.07.2025 на 1760,00 грн;

- № 9229284617 вiд 04.08.2025 на 1760,00 грн;

- № 9263295508 вiд 01.09.2025 на 1760,00 грн;

- № 9301314314 вiд 02.10.2025 на 1760,00 грн.

За результатами камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового /11021800/ акт від 30.09.2025 №412/33-00-50/44861952, встановлено, що ТОВ "Волинь-Паливо" порушено граничні терміни сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним (код платежу 11021800) за період з 01.01.2025 по 30.04.2025, що передбачено п.137.12 ст. 137, пп.141.4.1 п.141.14 ст.141, пп.141.14.2 п.141.14 ст.141, пп.141.14.4 п.141.14 ст.141 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 125-1.2 ст.125-1 Податкового кодексу України, ті самі дії, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

За результатами вказаної перевірки Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків сформовано та направлено ТОВ «Волинь Паливо» податкове повідомлення-рішення Форми «Р» від 24.10.2025 №0774330050, яким донараховано 4 950 000,00 грн авансових внесків, 1 237 500,00 грн штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та відповідно до розрахунку 5 044,93 грн пені за заниження податкових зобов'язань (всього на суму 6 192 544,93грн).

Граничний термін сплати (оскарження) податкового повідомлення-рішення Форми «Р» від 24.10.2025 №0774330050 є 07.11.2025.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків 07.11.2025 вказана сума набула статусу податкового боргу.

Заборгованість в сумі 8 359 841,03грн боржником не погашена.

Окрім цього, за подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника, заявником сплачено судовий збір у сумі 4 844,80 грн відповідно до платіжної інструкції №374 від 27.10.2025.

Боржник визнав грошові вимога частково в сумі 2 167 296,10грн по узгодженій заборгованості по ЄСВ; заперечив щодо вимог в сумі 6 192 544,93грн щодо податкових зобов'язань по авансових внесках з податку на прибуток підприємств, що сплачує платник, який здійснює роздрібну торгівлю пальним. В обґрунтування заперечень посилається на те, що в період з 01.01.2025 по 30.04.2025 ТОВ «Волинь-Паливо», за наявності ліцензій, не здійснювало жодної діяльності з роздрібної торгівлі пальним, реалізації пального з місць роздрібної торгівлі, у зв'язку з цим у товариства відсутні зобов'язання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємства за відповідні місця роздрібної торгівлі. Також зазначає, що застосування штрафних санкцій в сумі 1 237 500,00грн є безпідставним.

Арбітражний керуючий Пода В.В. визнав грошові вимоги в повному обсязі.

Статтями 67, 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

За змістом ст. 1, 14 Податкового кодексу України, останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачений обов'язок платника податків, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

ТОВ «Волинь Паливо» не скористалося своїм правом на адміністративне чи судове оскарження, зокрема, податкового повідомлення-рішення Форми «Р» від 24.10.2025 №0774330050 на загальну суму 6 192 544,93грн.

Таким чином заборгованість TOB «Волинь Паливо» набула статусу податкового боргу.

Розглянувши заяву Західного Міжрегіонального Управління ДПС по роботі з великими платниками податків з грошовими вимогами до боржника, дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до заяви докази, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених кредитором вимог, тому визнає вимоги заявника в сумі 8 364 685,83грн, з якої 2 167 296,10грн - основний борг, 4 950 000,00грн - авансовий внесок з податку на прибуток, 1 242 544,93грн - штрафні санкції, 4 844,80грн - витрати пов'язані зі сплатою судового збору, з послідуючим включенням вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів.

Грошові вимоги ПАТ «Нафтопереробний комплекс-Галичина» підтверджуються наступним.

Заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника в сумі 40 786 341,06грн, з якої 31 583 708,44грн - основний борг, 6 815 136,88грн - інфляційні втрати, 2 387 495,74грн - 3% річних та в сумі 4 844,80грн - витрати за сплати судового збору та внести їх до реєстру вимог кредиторів.

01.12.2022 між ПАТ «НПК-ГАЛИЧИНА» (Постачальник) та ТОВ «Волинь-Паливо» (Покупець) укладено Договір поставки №2/73 (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1., 1.2. Договору Постачальник зобов'язався поставити та передати Покупцю нафтопродукти (Товар), а Покупець зобов'язався прийняти Товар і оплатити його. Одиниця виміру - тонна.

Відповідно до п. 3.1., 3.2., 3.3. Договору:

- товар поставляється товарними партіями на умовах та у строки, передбачені у додатках до

цього Договору;

- передача-приймання Товару за кількістю і якістю здійснюється у встановленому чинним законодавством України порядку, з оформленням Акту приймання-передачі Товару;

- моментом поставки Товару і моментом переходу права власності на Товар до Покупця вважається момент підписання уповноваженими представниками обох сторін Акту приймання-передачі Товару та/або видаткової накладної.

Відповідно до п. 4.3. Договору Покупець зобов'язаний здійснити розрахунок по цьому Договору шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, в строки не пізніше 60 (шістдесят) календарних днів з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Товару.

Сторонами було погоджено та підписано наступні Додатки, у яких узгоджено найменування, асортимент, кількість, ціну та умови поставки окремих партій нафтопродуктів (разом на суму 35 383 708,44грн.): Додаток №1 від 12.12.2022 на суму 851 428,85 грн; Додаток №2 від 30.12.2022 на суму 2 999 452,89 грн; Додаток №3 від 30.12.2022 на суму 20 592 718,39 грн; Додаток №4 від 01.02.2023 на суму 4 382 551,36 грн; Додаток №5 від 01.03.2023 на суму 3 187 744 грн; Додаток №6 від 01.06.2023 на суму 3 369 812,95 грн.

На виконання умов Договору ПАТ «НПК-ГАЛИЧИНА» передало ТОВ «Волинь-Паливо» нафтопродукти на загальну суму 35 383 708,44грн, що підтверджується Актами прийому-передачі: № 1 від 31.12.2022 на суму 851 428,85 грн, № 1 від 31.01.2023 на суму 2 999 452,89 грн, № 2 від 31.01.2023 на суму 4 626 871,10 грн, № 3 від 31.01.2023 на суму 10 485 840,04 грн, № 4 від 31.01.2023 на суму 5 480 007,25 грн, № 1 від 28.02.2023 на суму 4 382 551,36 грн, № 1 від 31.03.2023 на суму 3 187 744 грн, № 1 від 30.06.2023 на суму 3 369 812,95 грн.

Також кредитор виставив боржнику відповідні рахунки на оплату.

Боржник здійснив часткову оплату за товар на суму 3 800 000,00 грн.

Як зазначає кредитор, оскільки Боржник здійснив часткову оплату за Договором у сумі 3 800 000 грн (13.11.2023) не зазначивши в призначенні платежу, за який саме Акт приймання-передачі здійснюється платіж, відповідно до положень ст. 534 Цивільного кодексу України Постачальником сплачена сума зарахована у погашення найстаршої за строком виникнення заборгованості - враховано оплату у повному обсязі по Акту приймання-передачі №1 від 31.12.2022 на суму 851 428,85 грн. та часткову оплату за Актом приймання-передачі №1 від 31.01.2023 на суму 2 999 452,89 грн.

Отже, заборгованість ТОВ «Волинь-Паливо» за договором становить 31 583 708,44 грн.

Кредитором також відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано 6 815 136,88грн - інфляційних втрат за період з 02.03.2023 по 05.10.2025 та 2 387 495,74грн - 3% річних за період з 02.03.2023 по 05.10.2025.

З метою досудового врегулювання ПАТ «НПК-Галичина» надсилало на адресу Боржника вимогу вих.№32/24-022 від 07.02.2024 з проханням у семиденний строк від дня пред'явлення даної вимоги перерахувати на рахунок товариства заборгованість у сумі 31 583 708,44грн.

Кредитор зазначає, що на зазначену вимогу відповіді або оплати від ТОВ «Волинь-Паливо» отримано не було.

Окрім цього, за подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника, заявником сплачено судовий збір у сумі 4 844,80 грн відповідно до платіжної інструкції №3989 від 30.10.2025.

Боржник визнав грошові вимоги ПАТ «НПК-Галичина» частково: 31 583 708,44 грн - основний борг, 6 809 040,16 грн - інфляційні втрати, 2 385 536,29грн - 3 % річних. В обґрунтування заперечень посилається на те, що кредитором невірно визначено період нарахування інфляційних втрат та відсотків річних.

Арбітражний керуючий Пода В.В. визнав грошові вимоги в повному обсязі.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ПК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов , визначених змістом зобов'язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що ПАТ «НПК-Галичина» належним чином виконало умови договору, поставило відповідачу Товар вартістю 35 383 708,44грн. ТОВ «Волинь-Паливо» порушило договірні зобов'язання, не сплатило повну вартість поставленого Товару в установлений Договором строк. Заборгованість ТОВ «Волинь-Паливо» по договору становить 31 583 708,44грн.

Також судом встановлено, що прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів №1 від 31.12.2022 почалось з 02.03.2023, а не як зазначає кредитор у розрахунку - з 02.02.2023.

Отже, кредитором невірно визначено дату, з якої почалось прострочення виконання боржником зобов'язання з оплати товару та відповідно період нарахування інфляційних втрат та процентів річних.

За перерахунком суда та боржника за період з 02.03.2023 по 12.11.2023 інфляційні втрати становлять 19 531,96грн, 3% річних - 17 915,00грн.

Розглянувши заяву ПАТ «НПК-Галичина» з грошовими вимогами до боржника, дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до заяви докази, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених кредитором вимог, тому визнає вимоги заявника частково в сумі 40 783 129,69грн, з якої 40 778 284,89 грн - основний борг, 4 844,80 грн - витрати пов'язані зі сплатою судового збору, з послідуючим включенням вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги ПАТ «НПК-Галичина» в сумі 6 096,72грн - інфляційні втрати та в сумі 1 959,45грн - 3% річних слід відхилити.

Грошові вимоги ПАТ «Інкам Фінанс» підтверджуються наступним.

Заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника в сумі 79 040 559,69грн - основний борг та в сумі 4 844,80грн - витрати за сплати судового збору та внести їх до реєстру вимог кредиторів.

09.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь-Паливо» був укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги № ІФ24-12 (надалі - Договір № ІФ24-12).

Відповідно до п. 1.1. Договору№ ІФ24-12, ТОВ «Інкам Фінанс» надає ТОВ «Волинь-Паливо» фінансову допомогу в сумі, яка не перевищує 130 000 000,00грн, а ТОВ «Волинь-Паливо» зобов'язується повернути фінансову допомогу у визначений цим договором термін.

Згідно з п. 3.1. Договору№ ІФ24-12 термін користування фінансовою допомогою визначається з моменту перерахування ТОВ «Інкам Фінанс» грошових коштів до моменту пред'явлення в порядку ст.1049 Цивільного кодексу України письмової вимоги ТОВ «Волинь-Паливо».

На виконання умов Договору№ ІФ24-12 ТОВ «Інкам Фінанс» надав ТОВ «Волинь-Паливо» фінансову допомогу в сумі 103 710 000,00грн, що підтверджується платіжними інструкціями: № 2308 від 19.03.2024, № 2387 від 20.03.2024, № 2438 від 21.03.2024, № 2584 від 25.03.2024, №2651 від 26.03.2024, № 2854 від 29.03.2024, № 2769 від 28.03.2024.

01.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь-Паливо» був укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги № ІФ24-13 (надалі - Договір № ІФ24-13).

Відповідно до п. 1.1. Договору № ІФ24-13, ТОВ «Інкам Фінанс» надає ТОВ «Волинь-Паливо» фінансову допомогу в сумі, яка не перевищує 150 000 000,00грн, а ТОВ «Волинь-Паливо» зобов'язується повернути фінансову допомогу у визначений цим договором термін.

Згідно з п. 3.1. Договору№ ІФ24-13 термін користування фінансовою допомогою визначається з моменту перерахування ТОВ «Інкам Фінанс» грошових коштів до моменту пред'явлення в порядку ст.1049 Цивільного кодексу України письмової вимоги ТОВ «Волинь-Паливо».

На виконання умов Договору№ ІФ24-13 ТОВ «Інкам Фінанс» надав ТОВ «Волинь-Паливо» фінансову допомогу в сумі в сумі 148 290 000,00грн, що підтверджується платіжними інструкціями: № 2937 від 01.04.2024, № 2993 від 02.04.2024, № 2971 від 02.04.2024, № 2970 від 02.04.2024, № 3055 від 03.04.2024, № 3090 від 04.04.2024, № 3375 від 15.04.2024, № 3374 від 15.04.2024, № 3428 від 16.04.2024, № 3522 від 17.04.2024, № 3516 від 17.04.2024, №3504 від 17.04.2024, № 3596 від 19.04.2024, № 3581 від 19.04.2024, № 3620 від 22.04.2024, № 3755 від 24.04.2024, № 3952 від 30.04.2024.

ТОВ «Волинь-Паливо» повернуло на користь ТОВ «Інкам Фінанс» частину отриманої фінансової допомоги за Договором № ІФ24-12 в сумі 9 360 000,00грн, що підтверджується платіжними інструкціями: № 3113 від 02.01.2025, № 1800 від 10.07.2024, № 2996 від 11.12.2024, № 23 від 14.01.2025, № 24 від 15.01.2025, № 2623 від 17.10.2024, № 2633 від 18.10.2024, № 1971 від 24.07.2024, № 1974 від 25.07.2024, №2456 від 26.09.2024, № 2513 від 30.09.2024.

04.07.2025 між ТОВ «Волинь-Паливо» та ТОВ «Інкам Фінанс» був укладений договір про залік зустрічних однорідних вимог, за умовами пункту 4 якого, після зарахування зустрічних однорідних вимог, передбачених пунктом 2 договору, ТОВ «Волинь-Паливо» має перед ТОВ «Інкам Фінанс» грошові зобов'язання на суму 79 040 559,69грн за договором від 01.04.2024 про надання поворотної фінансової допомоги № ІФ24-13, укладеним між ТОВ «Інкам Фінанс» та ТОВ «Волинь-Паливо».

Як зазначає кредитор, станом на день подання заяви з грошовими вимогами ТОВ «Волинь-Паливо» має заборгованість перед ТОВ «Інкам Фінанс» в сумі 79 040 559,69грн.

Окрім цього, за подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника, заявником сплачено судовий збір у сумі 4 844,80 грн відповідно до платіжної інструкції №1.387953363.1 від 06.11.2025.

Боржник та арбітражний керуючий Пода В.В. визнали грошові вимоги ТОВ «Інкам Фінанс» в повному обсязі.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ПК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Водночас, у постанові від 06.12.2023 у справі № 911/2711/22 Касаційний господарський суд Верховного Суду дійшов наступного висновку: «Аналіз норм статей 1, 45, 47 КУзПБ свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов'язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов'язаннями зобов'язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.».

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 910/866/20, від 22.11.2022 у справі № 911/2548/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.12.2020 у справі №904/1693/19 вказала, що при визначенні статусу кредиторських вимог (конкурсні чи поточні) у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов'язань боржника.

Отже, вимоги ТОВ «Інкам Фінанс» вважаються такими, що настали.

Розглянувши заяву ТОВ «Інкам Фінанс» з грошовими вимогами до боржника, дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до заяви докази, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених кредитором вимог, тому визнає вимоги заявника в сумі 79 045 404,49грн, з якої 79 040 559,69 грн - основний борг, 4 844,80 грн витрати пов'язані зі сплатою судового збору, з послідуючим включенням вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 2 статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Отже, до реєстру вимог кредиторів необхідно включити вимоги визнаних судом кредиторів.

Керуючись ст. 2, 45, 46, 47, 48 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 12, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати кредиторські вимоги до боржника:

- Акціонерного товариства “Одеснафтопродукт» (код 03482749, провулок 2-й Артилерійський, буд. 6, м. Одеса, Одеська обл., 65039) в сумі 28 654 602,81грн, з якої 28 649 758,01грн - основний борг (вимоги четвертої черги), 4 844,80грн - витрати пов'язані зі сплатою судового збору (вимоги першої черги);

- ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в сумі 103 002,40грн, з якої 98 002,40грн - основний борг (вимоги першої черги), 5 000,00грн - витрати на професійну правничу допомогу (вимоги четвертої черги);

- Приватного підприємства “Галактика» (код 32860442, проспект Полтавський, 281, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600) в сумі 29 037,30грн, з яких 20 538,26грн - основний борг (вимоги четвертої черги), 3 654,24 грн - пеня (вимоги шостої черги), 4 844,80грн - витрати пов'язані зі сплатою судового збору (вимоги першої черги);

- Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЛ СОЛЮШН» (код ЄДРПОУ: 44895101, вул. Набережно-Хрещатицька, 13/5, м. Київ, 04070) в сумі 581 340,16грн, з якої 575 284,16грн - основний борг (вимоги четвертої черги), 6 056,00грн - витрати пов'язані зі сплатою судового збору (вимоги першої черги);

- Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЕ.ТЕК» (код ЄДРПОУ: 44317705, вул. Грушевського академіка, буд.77, офіс 304 м. Рівне, Рівненська область, 33023) в сумі 3 197 412,12грн, з якої 3 191 356,12грн - основний борг (вимоги четвертої черги), 6 056,00грн - витрати пов'язані зі сплатою судового збору (вимоги першої черги);

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньенергопостач" (код ЄДРПОУ: 44690670, вул. Словацького, буд.13, кв.4 м. Луцьк, Луцький район, Волинська область, 43025) частково в сумі 4 300 613,38грн, з якої 3 680 237,21 грн - основний борг (вимоги четвертої черги), 590 531,37грн - пеня (вимоги шостої черги), 4 844,80 грн - витрати пов'язані зі сплатою судового збору (вимоги першої черги), 25 000,00грн - витрати на правничу допомогу (вимоги першої черги);

- Західного Міжрегіонального Управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ: 44045187, вул. Стрийська, 35, м. Львів, Львівська область, 79026) в сумі 8 364 685,83грн, з якої 2 167 296,10грн - основний борг (вимоги другої черги), 4 950 000,00грн - авансовий внесок з податку на прибуток (вимоги третьої черги), 1 242 544,93грн - штрафні санкції (вимоги шостої черги), 4 844,80грн - витрати пов'язані зі сплатою судового збору (вимоги першої черги);

- Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний Комплекс-Галичина" (код ЄДРПОУ: 00152388, вул. Бориславська, буд.82, м. Дрогобич, Львівська область, 82100) частково в сумі 40 783 129,69грн, з якої 40 778 284,89 грн - основний борг (вимоги четвертої черги), 4 844,80 грн - витрати пов'язані зі сплатою судового збору (вимоги першої черги);

- Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс» (код 40308189, вул. Каховська, 11А, каб. №8, м. Запоріжжя, Запорізька обл., 69096) в сумі 79 045 404,49грн, з якої 79 040 559,69 грн - основний борг (вимоги четвертої черги), 4 844,80 грн - витрати пов'язані зі сплатою судового збору (вимоги першої черги).

Відхилити грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньенергопостач" (код ЄДРПОУ: 44690670) в сумі 25 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Відхилити вимоги Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний Комплекс-Галичина" (код ЄДРПОУ: 00152388) в сумі 6 096,72грн - інфляційні втрати та в сумі 1 959,45грн - 3% річних.

Зобов'язати розпорядника майна боржника провести збори кредиторів відповідно до статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства.

Дату проведення зборів кредиторів та комітету призначити на 08.12.2025.

Підсумкове засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, призначити на 29.01.2026 о 10:00.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 20, зал судових засідань №305 (в режимі відеоконференції).

Копію ухвали надіслати: кредиторам, боржнику, арбітражному керуючому Поді В.В.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в частині конкретних вимог кредиторів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

Повний текст ухвали складений та підписаний 11.12.2025, у перший день після виходу судді Моцьора В.В. з відпустки.

Суддя В.В. Моцьор

Попередній документ
132512137
Наступний документ
132512139
Інформація про рішення:
№ рішення: 132512138
№ справи: 927/947/25
Дата рішення: 27.11.2025
Дата публікації: 12.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Чернігівської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (08.10.2025)
Дата надходження: 19.09.2025
Предмет позову: про відкриття провадження у справі про банкрутство
Розклад засідань:
06.10.2025 09:30 Господарський суд Чернігівської області
27.11.2025 09:00 Господарський суд Чернігівської області
29.01.2026 10:00 Господарський суд Чернігівської області