м.Чернівці
10 грудня 2025 року Справа № 926/4004/25
Суддя Господарського суду Чернівецької області Гушилик С., за участю помічника судді Петровської В., яка за дорученням судді виконує повноваження секретаря судового засідання, розглянувши справу №926/4004/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фолт-Транс» (49011, м.Дніпро, вул.Орловська, б.21)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лілак» (58005, м.Чернівці, вул.Кушніренка Андрія, б.7А)
Про стягнення заборгованості в розмірі 53000,00 грн
За участі представників:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фолт-Транс» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лілак» про стягнення заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу за договором-заявкою від 01.08.2025 року в розмірі 53000,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконанні зобов'язання за договором-заявкою від 01.08.2025 року в частині оплати послуг з перевезення вантажу в розмірі 53000,00 грн, надання яких підтверджується товаро-транспортною накладною №247/3075 від 04.08.2025 року, а відтак позивач просить стягнути суму заборгованості в судовому порядку.
25.11.2025 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№4004, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано судді Гушилик С.
Ухвалою суду від 25.11.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 10.12.2025 року.
05.12.2025 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі (вх.№5103).
В судове засідання 10.12.2025 року представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про розгляд справи по суті. Своїм правом на подання відзиву не скористався.
Суд зазначає про належне виконання ним обов'язку щодо повідомлення усіх учасників справи про час, дату та місце розгляду справи, зокрема відповідача повідомлено, шляхом надіслання ухвал суду в електронній формі до його Електронного кабінету, поштовим зв'язком та оприлюдненням в електронній формі в Державному реєстрі судових рішень.
Поштова кореспонденція з ухвалою суду направлялась на юридичну адресу відповідача: 58005, м.Чернівці, вул.Кушніренка Андрія, б.7А, та була отримана останнім.
Згідно з ч.ч.5, 7 ст.6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Як визначено ч.11 ст.242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п.17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - ЄСІТС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя №845/0/15-21 від 17.08.2021 року, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 37 Положення про ЄСІТС унормовано, що підсистема Електронний суд забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Згідно з п.42 Положення про ЄСІТС у разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 року у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до Електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
За змістом ст.2 Закону України “Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.2018 року у справі №921/6/18).
Ухвали суду були внесена до АСДС та автоматично направлена в електронний кабінет відповідача та доставлені до його електронного кабінету, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.1, п.1 ч.3 ст.202 ГПК України).
У разі ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.2 ст.178 ГПК України).
З наведеного суд констатує, що в розумінні ст.ст.120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином однак, своїми процесуальними правами не скористався.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
01.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фолт-Транс» (далі - перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Лілак» (далі - замовник) укладено договір-заявку на надання транспортних послуг (далі - договір), згідно якого перевізник зобов'язується надати замовнику транспортні послуги з перевезення вантажу на умовах визначених договором, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити транспортні послуги перевізнику, надані згідно умов договору (п.1 договору).
Згідно договору-заявки сторони узгодили умови перевезення вантажу: маршрут: смт.Васищеве (Харківська обл.) - смт.Глибока, (Чернівецька обл.); марка автомобіля та номери: авто Renault Premium 460 DXI - AE7287МH, причіп Schmitz AE0534XІ; водій - ОСОБА_1 , найменування та кількість вантажу - консервація 20 тон; дата і час подання і час подання ТЗ виконавцем - 01.08.2025 року; адреса для подання ТЗ виконавцем - смт.Васищеве (Харківська обл.); вартість перевезення - 53000,00 грн; порядок та термін оплати - шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок перевізника проходить протягом 10 днів з моменту вивантаження (п.2 договору).
Згідно п.9 договору, за порушення порядку оплати, визначеного сторонами у п.2 договору, замовник сплачує на користь перевізника пеню в розмірі подвійної облікові ставки НБУ, що діяла на дату порушення замовником зобов'язань від вартості перевезенням значеного сторонами у п.2 договору за кожен день прострочення оплати
Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного його виконання сторонами (п.11 договору).
Договір-заявка підписана сторонам та скріплена їх печатками, що належним чином підтверджує узгодження між сторонами всіх необхідних умов перевезення.
Позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання по наданню послуг з перевезення вантажу, що підтверджується актом надання послуг №1235ФТ від 04.08.2025 року, рахунком на оплату №1235ФТ від 04.08.2025 року, товарно-транспортною накладною №247/3075 від 04.08.2025 року та податковою накладною №16 від 04.08.2025 року.
В свою чергу, відповідач порушив договірні зобов'язання по оплаті виконаних перевізником послуг, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 53000,00 грн. Доказів оплати послуг не надав.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ст.626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).
Відповідно до ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Перелік документів, що підтверджують приймання вантажу до транспортування визначено ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".
Так, відповідно до частин 11, 12 зазначеної статті перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, надана позивачем товарно-транспортна накладна №247/3075 від 04.08.2025 року є належними та допустимими доказами надання ним послуг з перевезення вантажу, що підтверджує виконання з прийняття вантажу до перевезення та належної передачі вантажу вантажоотримувачу в обумовленому місці вивантаження.
Враховуючи вище викладене, та беручи до уваги, що на день розгляду справи, відповідач наявну заборгованість не спростував, матеріали справи не містять доказів погашення заборгованості, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення заборгованості в сумі 53000,00 грн є обґрунтованою та доведеною.
За приписами ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд зазначає, що згідно з ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі ст.77 ГПК допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
У відповідності до п.п.1- 3 ч.1 ст.237 ГПК при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Відповідно до ст.79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.86 ГПК).
Враховуючи наведені законодавчі приписи, здійснивши відповідну юридичну оцінку всіх доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 42, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фолт-Транс» (49011, м.Дніпро, вул.Орловська, б.21) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лілак» (58005, м.Чернівці, вул.Кушніренка Андрія, б.7А) про стягнення заборгованості в розмірі 53000,00 грн - задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лілак» (58005, м.Чернівці, вул.Кушніренка Андрія, б.7А, код 40220106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фолт-Транс» (49011, м.Дніпро, вул.Орловська, б.21, код 45070790) заборгованість в розмірі 53000,00 грн та 2422,40 грн судового збору.
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.257 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Повне рішення складено та підписано 11.12.2025 року
Суддя Світлана ГУШИЛИК