18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
10 грудня 2025 року м.Черкаси Справа № 925/811/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, м.Черкаси, вул.Б.Вишневецького,36
до фізичної особи-підприємця Розмаїтого Сергія Володимировича, АДРЕСА_1
про розірвання договору оренди об'єкта нерухомості та стягнення 106378,26 грн.
за участю повноважних представників сторін:
прокурор: Пидорич Д.М. - прокурор відділу - за посадою;
від позивача: участі не брав
від відповідача: участі не брав.
Керівник Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом до фізичної особи-підприємця Розмаїтого Сергія Володимировича з вимогами:
стягнути з фізичної особи-підприємця Розмаїтого Сергія Володимировича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 33457208, м.Черкаси, вул.Байди Вишневецького,36) заборгованість за договором оренди об'єкта нерухомості від 01.03.2018 №1656 в сумі 106378,26 грн, що складається із основної суми боргу за договором - 81827,16 грн, пені - 4421,11 грн, інфляційних втрат - 15582,07 грн та 3% річних - 4547,92 грн;
розірвати договір оренди об'єкта нерухомості від 01.03.2018 №1656, укладений між Департаментом економіки і розвитку Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 33457208, м.Черкаси, вул.Байди Вишневецького,36) та фізичною особою-підприємцем Розмаїтим Сергієм Володимировичем (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) щодо нежитлового приміщення загальною площею 196,50 кв.м, розташованого за адресою: м.Черкаси, вул.Хрещатик,188;
зобов'язати фізичну особу-підприємця Розмаїтого Сергія Володимировича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) повернути територіальній громаді міста Черкаси в особі Департаменту економіки і розвитку Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 33457208, м.Черкаси, вул.Байди Вишневецького,36) об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 196,50 кв.м, розташований за адресою: м.Черкаси, вул.Хрещатик,188, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав його в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі;
стягнути з фізичної особи-підприємця Розмаїтого Сергія Володимировича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, бульв.Шевченка,286, м.Черкаси, 18015; р/р UA138201720343160001000003751, код класифікації видатків бюджету - 2800) судові витрати в сумі 7267,20 грн.
Судом було відкрито провадження у справі та призначено проведення підготовчого засідання на 03.09.2025. 03.09.2025 у зв'язку з проведенням організаційних заходів в Господарському суді Черкаської області з 09:00 год 03.09.2025 засідання суду у даній справі не відбулося. Розгляд справи відкладено на 18.09.2025. Підготовче провадження було закрито і проведення судового засідання призначено на 29.10.2025.
Судове засідання о 09:00 год. 29.10.2025 не відбулось з огляду на відключення у Господарському суді Черкаської області електромережі відповідно до Графіку погодинного відключення електричної енергії по електричних мережах Черкаської області, розробленого ПАТ "Черкасиобленерго" відповідно до команди НЕК "Укренерго" для абонентів першої черги першої підчерги ГПВ, що не дозволило забезпечити проведення судового засідання та повної технічної фіксації судового процесу. Проведення судового засідання відкладено на 18.11.2025.
Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи, відзив не подав, вимоги не заперечив, доводів позивача не спростував.
Так, відповідно до Господарського процесуального кодексу України:
ч.5 ст.6. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);
ч.6 ст.6. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку;
абз.1 ч.7 ст.6. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;
п.3 ч.6 ст.242 Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Відповідно до ст.93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Відповідно до п.10 ч.2 ст.9 та ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Відповідно до ст.27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу (…), за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з:
відповіддю від 10.07.2025 №12621160 (а.с.73), сформованою засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" за запитом судді Скиби Г.М., ФОП Розмаїтий С.В. (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" з 10.11.2023;
від 10.07.2025 №1560583 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.74-75) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу-підприємця Розмаїтого С.В.: місцезнаходження АДРЕСА_1 ; актуальний стан на фактичну дату та час формування - зареєстровано.
Відповідно до ч.4 ст.122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Оголошення про виклик відповідача у судові засідання були розміщені на офіційному вебсайті судової влади України 10.07.2025 (а.с.79), 04.09.2025 (а.с.84), 19.09.2025 (а.с.98), 29.10.2025 (а.с. 103), 05.12.2025 (а.с. 116).
Відповідно до ч.1, 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак участі повноважного представника у судові засідання не забезпечив, про причини його неявки до суду не повідомив, відзиву на позов чи й доказів належного та повного виконання умов договору до суду не надіслав.
Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, який не з'явився.
У судовому засіданні 18.11.2025 прокурор вимоги підтримав та просить позов задовольнити.
Позивач подав заяву про підтримання вимог і розгляд справи за відсутності представника позивача у зв'язку з неможливістю забезпечити участь повноважного представника у судовому засіданні.
18.11.2025 суд перейшов до ухвалення рішення у справі з його проголошенням 04.12.2025.
У зв'язку з перебоями в енергозабезпеченні Господарського суду Черкаської області 04.12.2025 проголошення судового рішення відкладено на 10.12.2025.
За результатами судового розгляду судом 10.12.2025 проголошено та приєднано до справи вступну та резолютивну частину рішення відповідно до приписів ст.ст. 233, 240 ГПК України.
Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:
01.03.2018 між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (позивач, орендодавець, кредитор, стягувач) та ФОП Розмаїтим С.В. (відповідач, орендар, боржник) був укладений договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна №1656, що належить територіальній громаді міста Черкаси (а.с. 24-27).
Об'єктом оренди є підвальне приміщення площею 196,5 м2 в багатоквартирному житловому будинку, розташоване за адресою: вул. Хрещатик, 188 в м. Черкаси
Мета оренди - організація та проведення занять різними видами спорту.
Вартість об'єкту - 35370 грн.
Передача об'єкта в оренду відповідачеві підтверджена Актом приймання-передачі від 01.03.2018 - п.п. 3.1 та 3.2 договору.
Строк дії договору з 01.03.2018 по 31.01.2021 - п.4.1 договору.
В подальшому 15.02.2021 між сторонами укладена додаткова угода про продовження дії договору до 28.02.2023 (а.с. 28-30).
Відповідно до п.5.5 договору №1656 орендна плата сплачується орендарем самостійно до 20 числа поточного місяця на реквізити позивача (орендодавця).
Розмір оренди за договором встановлений 1753,37 грн/місяць, без врахування індексу інфляції - п.п. 5.1, 5,2, 5.3 договору. Орендна плата підлягає індексації.
Повернення майна з оренди має бути оформлено по Акту приймання-передачі згідно п. 8.1. договору.
Станом на 15.06.2025 сума основного боргу по оренді приміщення складає 81827,16 грн, що є предметом спору.
У зв'язку з військовою агресією росії проти України, на підставі ЗУ "Про правовий режим воєнного стану" постанови КМУ №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" договори оренди державного та комунального майна вважаються продовженими на час воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.
Враховуючи викладені обставини, сторони договору вважають строк договору продовженим на час дії воєнного стану.
Однак враховуючи наявну заборгованість та прострочення оплати по оренді понад 20 місяців, прокурор та позивач наполягають на примусовому розірванні договору оренди майна за рішенням суду та поверненні нерухомого майна орендодавцеві з одночасним стягненням заборгованості та обтяжень на суму боргу. На суму боргу 81827,16 грн нараховано 15582,07 грн інфляційних втрат, 4547,92 грн - 3% річних та 4421,11 грн пені.
Відповідач позовні вимоги та суму боргу не заперечив, доводи прокурора та позивача не спростував.
Станом на день проголошення рішення відповідачем доказів виконання у повному обсязі умов договору оренди нерухомого майна від 01.03.2018 №1656 (з додатковими угодами) до суду не надано.
Інших доказів та документів не подано.
Оцінюючи пояснення учасників та докази сторін у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням режиму воєнного стану та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси у Господарському суді Черкаської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 №54111/07).
Щодо статусу прокурора в господарському процесі.
Відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Частиною 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено виключні підстави для представництва прокурором в суді законних інтересів держави - у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 АПК України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 звернула увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
У справі, що розглядається судом, наявність інтересів держави в особі територіальної громади м. Черкаси полягає в недоотриманні органом місцевого самоврядування - Черкаською міською радою грошових коштів за використання майна комунальної власності у підприємницькій діяльності відповідачем.
У постанові Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №804/4885/18 зазначено, що під "інтересом держави" слід розуміти, у тому числі, такий, який охоплює інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, у таких сферах, як охорона здоров'я, благоустрій населених пунктів, оскільки відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
У позовній заяві прокурор стверджує, що при
формуванні земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:04:005:0210 площею 0,1 га сільською радою неправомірно визначено цільове призначення земельної ділянки, як землі рекреаційного призначення, - "для індивідуального дачного будівництва". На переконання прокурора, існують об'єктивні ризики її забудови в порушення фактичного правого режиму земель водного фонду.
Звертаючись із позовом, прокурор прагне відновити порушене право територіальної громади міста на належне розпорядження майном комунальної власності, недопущення незаконного використання комунального майна. Метою позову прокурора є відновлення порушеного права шляхом розірвання договору оренди майна за рішенням суду, повернення комунального нерухомого майна власнику та стягнення заборгованості з орендної плати.
Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури звернувся до Черкаської міської ради із запитом щодо повідомлення про наміри вжиття Черкаською міською радою заходів щодо стягнення заборгованості з ФОП Розмаїтого С.В. та розірвання договору оренди.
Листом від 06.05.2025 №8939-01-11 (а.с.23) Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради повідомив Черкаську окружну прокуратуру про необхідність вжиття прокуратурою заходів представницького характеру з-за обмежених можливостей міського бюджету щодо стягнення заборгованості та повернення орендованого майна від ФОП Розмаїтого С.В.
Порушення встановлених законом умов використання комунального майна в підприємницькій діяльності, у тому числі тривала несплата орендної плати за використання майна, порушує право власності територіальної громади міста Черкаси та призводить до згортання соціальних програм міста.
Суд вважає, що наведені обставини є достатньо обґрунтованими підставами для звернення прокурора в суд з метою захисту інтересів держави у даній справі.
Сторони за договором є: орган місцевого самоврядування з бюджетною формою фінансування (позивач) та суб'єкт господарювання на ринку послуг як відповідач; самостійними юридичними особами з присвоєнням ідентифікаційного коду, визначенням видів діяльності, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст.93 Цивільного кодексу України.
Суд враховує, що орган місцевого самоврядування може діяти лише в спосіб, визначений законом, і не інакше - приписи ст. 19 Конституції України. Діяльність Департаменту регламентована нормами ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні".
Прокурор та позивач звернулися в Господарський суд Черкаської області із позовом про: стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди об'єкта нерухомості від 01.03.2018 №1656 в сумі 106378,26 грн, що складається із основної суми боргу за договором - 81827,16 грн, пені - 4421,11 грн, інфляційних втрат - 15582,07 грн та 3% річних - 4547,92 грн;
розірвання договору оренди об'єкта нерухомості від 01.03.2018 №1565, укладений між Департаментом економіки і розвитку Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 33457208, м.Черкаси, вул.Байди Вишневецького,36) та фізичною особою-підприємцем Розмаїтим Сергієм Володимировичем (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) щодо нежитлового підвального приміщення комунальної власності загальною площею 196,50 кв.м, розташованого за адресою: м.Черкаси, вул.Хрещатик,188;
зобов'язання фізичної особи-підприємця Розмаїтого Сергія Володимировича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) повернути територіальній громаді міста Черкаси в особі Департаменту економіки і розвитку Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 33457208, м.Черкаси, вул.Байди Вишневецького,36) об'єкт нерухомого майна - нежитлове підвальне приміщення загальною площею 196,50 кв.м, розташований за адресою: м.Черкаси, вул.Хрещатик,188, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав його в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі;
стягнення понесених судових витрат з відповідача на користь прокуратури.
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з строкового використання за плату нерухомого майна комунальної власності (оренда), на підставі укладеного між сторонами договору. Відносини між сторонами охоплюються приписами гл. 58 ЦК України та ЗУ "Про оренду державного та комунального майна". Чинність договору не заперечена сторонами. Договір не розірвано за згодою сторін чи за рішенням суду. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). У зв'язку з оголошенням воєнного стану внаслідок неспровокованої військової агресії росії проти України, на підставі ЗУ "Про правовий режим воєнного стану" постанови КМУ №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" договори оренди державного та комунального майна вважаються продовженими на час воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.
Сторони договору вважають строк договору продовженим на час дії воєнного стану в Україні. Воєнний стан в державі не звільняє орендаря від внесення орендної плати за використане комунальне майно.
Однак враховуючи наявну заборгованість та прострочення оплати по оренді понад 20 місяців, прокурор та позивач наполягають на примусовому розірванні договору оренди майна за рішенням суду та поверненні нерухомого майна орендодавцеві з одночасним стягненням заборгованості та обтяжень на суму боргу.
Розмір оренди за договором встановлений 1753,37 грн/місяць, без врахування індексу інфляції - п.п. 5.1, 5,2, 5.3 договору. Орендна плата підлягає індексації.
Повернення майна з оренди має бути оформлено по Акту приймання-передачі згідно п. 8.1. договору.
Станом на 15.06.2025 сума основного боргу по оренді приміщення складає 81827,16 грн, що є предметом спору.
На суму боргу нараховано 15582,07 грн інфляційних втрат, 4547,92 грн - 3% річних та 4421,11 грн пені.
Щодо стягнення нарахувань на суму боргу:
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач вправі вимагати стягнення з відповідача грошової заборгованості з урахуванням офіційного індексу інфляції та 3% річних.
Згідно з наданими позивачем розрахунками розмір інфляційних втрат та 3% річних становлять: 15582,07 грн (за період з 01.10.2018 до 30.06.2025, а.с. 17-19) та 4547,92 грн (за період з 01.10.2018 до 30.06.2025, а.с. 19-22) - відповідно.
Перевірку розрахунків 3% річних та інфляційних втрат за вказані позивачем періоди здійснено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон". Розрахунок позивача на вказані суми індексу інфляції та 3% річних є правильним, та здійснений з урахуванням періодів прострочення та індексів інфляції.
Вимога про стягнення 15582,07 грн інфляційних втрат та 4547,92 грн - 3% річних підлягає до задоволення.
Щодо стягнення пені:
За невиконання грошового зобов'язання, відповідно до ч.6 ст.231 та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, п.9.2 договору (а.с. 25), позивач має право на стягнення пені за прострочення сплати боргу.
Договір про забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені укладено в письмовому виді відповідно до приписів ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі.
Тобто, сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов'язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 у справі №910/2031/16, від 10.04.2018 у справі №916/804/17 та від 10.09.2020 у справі №916/1777/19.
Перевірку розрахунку пені за вказані позивачем періоди здійснено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон". Детальний розрахунок вимоги наведений на а.с. 16-17, та не спростований відповідачем. Однак вимога прокурора та позивача про стягнення 4421,11 грн пені за період з 21.06.2024 по 20.06.2025 - з урахуванням термінів прострочення оплати - є необґрунтованою та не підлягає до задоволення, оскільки момент порушення права позивача (перша подія прострочення оплати оренди) є жовтень 2018, а не червень 2024, тобто період нарахування пені з червня 2024 на суму заборгованості є некоректним та юридично необґрунтованим і безпідставним.
В задоволенні вимоги про стягнення пені належить відмовити з мотивів безпідставності та необгрунтованості.
Щодо вимоги розірвання договору:
Прокурор наполягає на розірванні - за рішенням суду - договору оренди об'єкта нерухомості від 01.03.2018 №1565, укладений між Департаментом економіки і розвитку Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 33457208, м.Черкаси, вул.Байди Вишневецького,36) та фізичною особою-підприємцем Розмаїтим Сергієм Володимировичем (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) щодо нежитлового підвального приміщення загальною площею 196,50 кв.м, розташованого за адресою: м.Черкаси, вул.Хрещатик,188 - з мотивів тривалого прострочення внесення орендної плати (в межах 20 місяців), та застосуванні позовної вимоги - зобов'язання фізичної особи-підприємця Розмаїтого Сергія Володимировича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) повернути територіальній громаді міста Черкаси в особі Департаменту економіки і розвитку Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 33457208, м.Черкаси, вул.Байди Вишневецького,36) об'єкт нерухомого майна - нежитлове підвальне приміщення загальною площею 196,50 кв.м, розташований за адресою: м.Черкаси, вул.Хрещатик,188, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав його в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі.
Відповідно до вимог ч.ч.2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
У разі розірвання договору за рішенням суду зобов'язання сторін припиняються з моменту набрання судовим рішенням законної сили щодо розірвання договору.
Згідно з ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитись від договору найму та вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.
Ч. 1 ст. 785 ЦК України передбачає, що у разі припинення договору наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до пунктів 8.1., 8.3., 8.4. Договору (а.с. 25) повернення об'єкту з оренди оформлюється відповідним Актом приймання-передачі за підписами представників сторін. Об'єкт має бути переданий орендодавцеві у стані не гіршому, ніж при передачі в оренду, з урахуванням нормального зносу.
Вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення, оскільки договором передбачено його розірвання за рішенням суду (п. 10.5 договору оренди, а.с. 25) у випадку систематичного невиконання обов'язку внесення орендної плати (понад 20 місяців), та передачу об'єкта оренди орендодавцеві з належним оформленням.
Відповідно до ст.ст.74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Суд зазначає, що сплата заборгованості відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання до суду відзиву на позов чи й доказів проведення розрахунку з позивачем та повернення об'єкту з оренди.
Відповідачем всупереч вимог та приписів ч.1 ст.74, ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України факту належного виконання зобов'язання перед позивачем у визначений договором строк не доведено; доводів та документів позивача не спростовано.
За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, тому позов підлягає до часткового задоволення.
Належить стягнути з відповідача на користь позивача 81827,16 грн основного боргу за період з жовтня 2018 до 15 червня 2025 року, 4547,92 грн - 3% річних, 15582,07 грн інфляційних втрат.
Належить розірвати договір оренди №1656 з моменту набрання судовим рішенням законної сили.
Належить зобов'язати відповідача повернути спірне майно орендодавцеві за відповідним актом.
В задоволенні вимоги про стягнення пені належить відмовити.
Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 ГПК України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).
Вимоги про розподіл витрат на професійну правничу допомогу позивачем не заявлялись.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача слід стягнути 7267,20 грн судового збору, оскільки розмір задоволених грошових вимог охоплюється мінімальною ставкою судового збору, навіть з виключенням розміру пені.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Розмаїтого Сергія Володимировича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 33457208, м.Черкаси, ул..Байди Вишневецького,36) заборгованість за договором оренди об'єкта нерухомості від 01.03.2018 №1656 в сумі 106378,26 грн, що складається із основної суми боргу за договором - 81827,16 грн, інфляційних втрат - 15582,07 грн та 3% річних - 4547,92 грн.
Розірвати з моменту набрання рішенням суду законної сили договір оренди об'єкта нерухомості від 01.03.2018 №1656, укладений між Департаментом економіки і розвитку Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 33457208, м.Черкаси, ул..Байди Вишневецького,36) та фізичною особою-підприємцем Розмаїтим Сергієм Володимировичем (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) щодо нежитлового підвального приміщення загальною площею 196,50 кв.м, розташованого за адресою: м.Черкаси,
Зобов'язати фізичну особу-підприємця Розмаїтого Сергія Володимировича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) повернути територіальній громаді міста Черкаси в особі Департаменту економіки і розвитку Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 33457208, м.Черкаси, ул..Байди Вишневецького,36) об'єкт нерухомого майна - нежитлове підвальне приміщення загальною площею 196,50 кв.м, розташований за адресою: м.Черкаси, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав його в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Розмаїтого Сергія Володимировича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, бульв.Шевченка,286, м.Черкаси, 18015; р/р UA138201720343160001000003751, код класифікації видатків бюджету - 2800) судові витрати в сумі 7267,20 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні вимоги про стягнення пені - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано 10.12.2025.
Суддя Г.М.Скиба