8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" грудня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3522/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Північно-східної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", м. Харків
до Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко", м. Харків
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
Позивач, Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" в особі Північно-східної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5 758,49 грн. з яких: сума основного боргу - 5 308,80 грн, пеня - 433,75 грн, інфляційні витрати - 15,4 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 4200 від 02.07.2018 щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача. Справу просить розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 06.10.2025 позовну заяву Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Північно-східної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" залишено без руху. Встановлений позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлений позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: заяви із зазначенням загальної суми, заявленої до стягнення (із зазначенням усіх її складових); заяви із зазначенням місцезнаходження та ідентифікаційного коду юридичної особи - Державного підприємства "Український державний центр радіочастот". Роз'яснено позивачу що в разі усунення недоліків у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
09.10.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач вказує на те, що загальна сума, заявлена до стягнення становить 5 757,95 грн, у тому числі: 5 308,80 грн - сума основного боргу договору № 4200 від 02.07.2018, за проведення робіт пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів; 433,75 грн пені по договору № 4200 від 02.07.2018, за проведення робіт пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів; 15,40 грн. інфляційних витрат; місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи - Державного підприємства "Український державний центр радіочастот": Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" адреса: проспект Берестейській (Перемоги), 151, м. Київ, 03179; ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності: 01181765, засіб зв'язку: (044) 422-80-11, 422-81-29; тел.: (044) 422-81-81.адреса (e-mail): 01181765@mail.gov.ua.
Ухвалою суду від 13.10.2025 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Копія вказаної ухвали суду про відкриття провадження у справі направлена відповідачу до його електронного кабінету у системі "Електронний суд" та отримана останнім 13.10.2025 о 13:00.
Відповідач своїм правом на подання відзиву у справі не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.10.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Частиною 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
02.07.2018 між Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" в особі Північно-східної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (виконавець за договором, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Концерн АВЕК та Ко" (замовник за договором, відповідач) був укладений договір на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів №4200 (надалі - договір).
Відповідно до п.1.1, предметом цього договору є проведення виконавцем робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ замовника.
Згідно з частиною 1 статті 44 Закону України "Про електронні комунікації" радіочастотний моніторинг здійснюється з метою забезпечення електромагнітної сумісності, визначення стану користування радіочастотним спектром на регіональному, національному та міжнародному рівнях, визначення наявного для впровадження новітніх технологій радіочастотного спектра, розроблення пропозицій для прийняття відповідних рішень щодо підвищення ефективності користування радіочастотним спектром та визначення дотримання Україною та сусідніми державами міжнародних зобов'язань і положень Регламенту радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку у сфері радіочастотного спектра.
Згідно з частиною 2 статті 44 Закону України "Про електронні комунікації" радіочастотний моніторинг здійснюється державним підприємством, що перебуває у сфері управління регуляторного органу, за рахунок користувачів радіочастотного спектра на платній основі. Оплата вартості таких робіт здійснюється на договірних засадах. Радіочастотному моніторингу підлягає кожна смуга радіочастот.
Згідно з частиною 3 статті 44 Закону України "Про електронні комунікації" Радіочастотний моніторинг здійснюється державним підприємством, що перебуває у сфері управління регуляторного органу, за рахунок користувачів радіочастотного спектра на платній основі. Оплата вартості таких робіт здійснюється на договірних засадах.
Відповідно до пункту 1 розділу III "Порядку здійснення радіочастотного моніторингу у смугах радіочастот загального користування" (надалі - Порядку), затвердженого постановою Національною комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (надалі НКЕК) від 19.04.2023 № 139, систематичному радіочастотному моніторингу підлягає кожна смуга радіочастот шляхом контролю: всього радіообладнання із задіяними присвоєннями радіочастот, яке працює в розподілених смугах радіочастот; кожної смуги радіочастот, у тому числі нерозподілених смуг, в яких відсутні задіяні присвоєння радіочастот.
Методика та технічні особливості проведення радіочастотного моніторингу смуг радіочастот, в яких є зареєстровані частотні присвоєння, вільних смуг радіочастот, а також стан дотримання користувачами радіочастотного спектра плану освоєння радіочастот визначаються УДЦР.
Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку, загальні користувачі радіочастотного спектра здійснюють оплату вартості робіт УДЦР з радіочастотного моніторингу на договірних засадах.
Відповідно до пункту 2 розділу V Порядку, користувач радіочастотного спектра укладає з УДЦР договір про проведення радіочастотного моніторингу користування радіочастотним спектром відповідно до вимог законодавства (в електронній формі або паперовому вигляді на вибір користувача). Договір в електронній формі укладається з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку, оплата робіт з проведення радіочастотного моніторингу здійснюється користувачем радіочастотного спектра на підставі укладеного договору згідно з тарифами на роботи (послуги) УДЦР, які встановлюються НКЕК.
Згідно пункту 20.2., Розділу ІІ Тарифів на радіочастотний моніторинг та забезпечення ЕМС РЕЗ (РО), затвердженого Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації 17 серпня 2021 року № 302, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2021 року за № 1160/36782, тариф без ПДВ за кожний номінал частоти кожного РЕЗ (РО) складає 7,9 грн. на місяць.
Відповідно до пункту 2.1. договору виконавець зобов'язується протягом всього строку дії цього договору проводити заходи щодо забезпечення ЕМС РЕЗ, які використовує замовник, згідно з дозволами на експлуатацію РЕЗ, для чого:
2.1.1. Виконувати роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ у смугах радіочастот, що використовує замовник, згідно отриманих ліцензій та/бо дозволів на експлуатацію РЕЗ;
2.1.2. Інформувати замовника про радіозавади, що виникають з його вини, для своєчасного вжиття передбачених законодавством заходів з метою усунення їх дій;
2.1.3. Своєчасно вживати необхідних заходів щодо виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ замовника у смугах радіочастот, що використовує замовник, згідно отриманих ліцензій та/бо дозволів на експлуатацію РЕЗ, у терміни та згідно порядку, що визначені законодавством і нормативно-правовими актами у сфері використання радіочастотного ресурсу.
Відповідно до пункту 2.2.2. замовник зобов'язується своєчасно сплачувати на користь виконавця плату за виконання робіт.
Відповідно до пункту 3.1. договору ціна виконаних робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ, визначається на підставі чинних тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" затверджених у встановленому порядку (далі - Тарифи), за один календарний місяць, залишить від кількості РЕЗ щодо яких проводилися роботи і не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно із законодавством України.
Розрахунок ціни робот здійснюється на підставі додатку до договору, що є його невід'ємною частиною.
Відповідно до додатку до договору 4200 від 02.07.2018 "Перелік РЕЗ, що підлягають радіочастотному моніторингу Періодичність радіочастотного моніторингу та оплати - за місяць" дійсний з 01.01.2022 року, моніторингу підлягають 67 одиниць РЕЗ (РО).
Згідно Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 17.08.2021 № 302 "Про затвердження Тарифів на роботи (послуги) державного підприємства "Український державний центр радіочастот" тариф для мереж радіозв'язку технологічних користувачів радіочастотного ресурсу (спектру) за кожний номінал частоти кожного РЕЗ (РО) становить 7, 9 грн. на місяць без ПДВ. Таким чином за 67 РЕЗ, 45 з яких мають два номіналу частоти, а 22 по одному номіналу частоти оплаті підлягає сума 884,80 грн. без ПДВ. (45х2+22=112 номіналів частот). 112х7.90 грн.=884,80 грн. крім того ПДВ 176,96 грн., а разом на місяць з ПДВ 1061,76 грн.
Відповідно до пункту 3.2. договору, виконання робіт підтверджується Актами виконаних робіт, підписаними обома сторонами.
Відповідно до пункту 3.3. договору, виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за проведені роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу Замовника до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи.
Відповідно до пункту 3.3.1. договору, якщо замовник не підписує акти виконаних робіт, він повинен протягом 5 (п'яти) робочих днів із моменту їх отримання надати Виконавцю вмотивовану відмову.
Відповідно до пункту 3.3.2. договору у випадку не підписання замовником актів виконаних робіт без вмотивованої відмови у прийнятті робіт по закінченню строку, вказаного у пункті 3.3.1. договору, акти вважаються підписаними, а роботи прийнятими та підлягають оплаті.
Відповідно до пункту 3.4. договору розрахунки між виконавцем і замовником за роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що вказана в платіжному документі, на розрахунковий рахунок виконавця, не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок.
Згідно п. 4.2. договору, за порушення грошових зобов'язань замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період за який нараховується пеня за кожен день прострочення.
Згідно з пунктом 4.3. договору, пеня нараховується на суму простроченого платежу, починаючи з 26 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок до повної сплати замовником суми боргу але не більше ніж 180 (сто вісімдесят) календарних днів з моменту, коли зобов'язання мало бути виконане.
Крім того, 03.02.2020 між Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" в особі Північно-східної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" та Приватним акціонерним товариством "Концерн АВЕК та Ко" укладено угоду № 24ЕД про визнання електронних документів та використання кваліфікованого електронного підпису.
Відповідно до п. 1.1 угоди, створення електронних документів, зазначених в п. 1.4 цього договору сторонами та обмін електронними документами між сторонами здійснюється з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема, в сфері електронного документообігу та електронної комерції в Україні.
Відповідно до п. 1.4 угоди, електронні документи в розумінні даного договору є: рахунки на оплату, акти виконаних робіт, додатки до договору з радіочастотного моніторингу, в яких змінюється кількість РЕЗ за роботи (послуги) в яких УДЦР виступає виконавцем.
Відповідно до п. 2.2 угоди КЕП визнається сторонами як такий, що надає юридичної сили електронним документам, сформованим та направленим з використанням КЕП, за умови відповідності такого КЕП вимогам чинного законодавства. При цьому сторони погоджуються з тим, що електронні документи, підписані КЕП та належним чином направлені відповідній стороні, мають повну юридичну силу в розумінні чинного законодавства, є оригінальними та прирівнюються до оригінальних примірників документів на паперових носіях, підписаних власноручно уповноваженими представниками Сторін.
Відповідно до п. 3.1.1 угоди, електронний документ вважається укладеним сторонами та підписаним всіма необхідними повноважними підписантами з обох сторін у дату, зазначену в тексті такого електронного документа як дата його складання. Ця умова застосовується, в т. ч. у разі, якщо фактична дата накладання КЕП будь-яким з підписантом будь-якої сторони буде раніше або пізніше дати електронного документа, зазначеної в тексті останнього.
Відповідно до п. 3.1.2 угоди у разі, якщо КЕП останнього необхідного підписанта будь-якої сторони буде накладено раніше або пізніше дати, зазначеної в тексті електронного документа як дата його складання, умови електронного документа набудуть чинності та будуть застосовуватися, у всякому разі, до правовідносин сторін, що виникнуть починаючи з дати, зазначеної у тексті такого електронного документа як дата його складання.
Відповідно до п. 3.1.3 угоди пункт 3.1.1 не застосовується до рахунків на оплату. Рахунки вважаються чинними в разі їх підписання стороною, яка їх направила.
Відповідно до п. 4.1 угоди сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання цієї Угоди згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до п. 5.2 угоди сторони підтверджують, що підписанти будуть належним чином уповноважені па підписання електронних документів шляхом накладання КЕП та на вимогу іншої Сторони зобов'язані негайно передати копії документів, які підтверджують такі повноваження.
У відповідності до пункту 4.7. Інструкції з радіочастотного моніторингу, затвердженого Наказом "Про затвердження розпорядчих документів УДЦР з питань організації та розвитку радіочастотного моніторингу" № 185/24 від 13.09.2024, результати систематичного та оглядового РЧМ зберігаються в електронній формі в БД АІСУРС у вигляді таблиць даних частотних (частотно-часових) панорам або спектрограм у форматі, що передбачений ФПЗ, засобами якого вони створені.
Згідно з пунктом 2,3,4 Розділу III Порядку 2. При проведенні УДЦР радіочастотного моніторингу забезпечується: 1) спостереження за смугами радіочастот, в яких є зареєстровані присвоєння радіочастот; 2) визначення відповідності параметрів випромінювання радіообладнання технічним та експлуатаційним умовам відповідно до присвоєння радіочастот; 3) виявлення порушень параметрів експлуатації радіообладнання; 4) спостереження за зайнятістю смуг радіочастот, вільними смугами; 5) виявлення незаконно діючого радіообладнання та випромінювальних пристроїв.
У разі виявлення за результатами радіочастотного моніторингу роботи радіообладнання з порушенням параметрів експлуатації визначених присвоєнням радіочастот УДЦР у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дати виявлення, направляє власнику радіообладнання повідомлення щодо приведення його роботи у відповідність до умов визначених присвоєнням радіочастот.
Власник радіообладнання, що експлуатується з порушенням умов задіяних присвоєнь радіочастот, який отримав повідомлення щодо приведення його роботи у відповідність до умов визначених присвоєнням радіочастот, у строк, що не перевищує 25 робочих днів з дати відправлення повідомлення, інформує УДЦР про вжиті заходи щодо приведення роботи радіообладнання у відповідність до вимог законодавства, або внесення змін до задіяного присвоєння радіочастот, або припинення роботи радіообладнання.
У разі повторної фіксації роботи радіообладнання з порушенням задіяних присвоєнь радіочастот, що є ознакою порушення вимог законодавства про радіочастотний спектр, УДЦР у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дати повторної фіксації, направляє до НКЕК інформацію про виявлені ознаки порушення для вжиття заходів відповідно до Закону. До інформації додається протокол відповідності параметрів випромінювання радіообладнання технічним та експлуатаційним умовам відповідно до присвоєння радіочастот (додаток 1), який є підтвердженням такого порушення.
У разі виявлення ознак радіозавади радіообладнанню користувача радіочастотного спектра УДЦР повідомляє про такий факт користувачеві.
У разі виявлення роботи незаконно діючого радіообладнання, яке є ознакою порушення вимог законодавства у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, УДЦР у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дати виявлення, направляє до НКЕК інформацію про виявлене порушення для вжиття заходів відповідно до Закону. До інформації додається протокол виявлення незаконно діючого радіообладнання (додаток 2), який є підтвердженням такого порушення.
Отже, УДЦР не має обов'язку, а ні по договору, а ні по закону надавати відповідачу результати радіочастотного моніторингу, які зберігаються в електронної формі в БД АІСУРС у вигляді таблиць даних частотних (частотно-часових) панорам або спектрограм у форматі, що передбачений ФПЗ, засобами якого вони створені крім випадків виявлення за результатами радіочастотного моніторингу роботи радіообладнання з порушенням параметрів експлуатації визначених присвоєнням радіочастот УДЦР (абзац 1 пункту 3 Розділу III Порядку); виявлення ознак радіозавади радіообладнанню користувача радіочастотного спектра, коли УДЦР повідомляє про такий факт користувачеві (абзац 1 пункту 3 Розділу III Порядку), та пункт 2.1.2. договору.
Згідно з пунктом 3 Розділу IV Порядку, результати радіочастотного моніторингу зберігаються у базах даних автоматизованої інформаційної системи управління радіочастотним спектром УДЦР протягом п'яти років та використовуються для удосконалення методик розрахунків електромагнітної сумісності, калібрування моделей розповсюдження сигналів при проведені розрахунків покриття територій сигналами радіообладнання тощо.
Підтвердженням факту реального надання послуг (виконання робіт) є спектрограми. Згідно зі спектрограмами в смузі контролю випромінювань не зафіксовано.
Позивач вказує, що з березня 2025 року по липень 2025 року Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" в особі Північно-східної філії УДЦР були проведені роботи з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронного засобу для Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК і Ко" по договору № 4200 від 02.07.2018 на загальну суму 5308,80 грн. Проте, відповідач, за період з березня 2025 року по липень 2025 року не здійснив жодного платежу по договору № 4200 від 02.07.2018.
На виконання умов договору, позивач виставляв відповідачу рахунки, а саме: рахунок №1054 від 25.03.2025, №1325 від 24.04.2025, №1735 від 21.05.2025, №2258 від 25.06.2025, №2574 від 21.07.2025.
Виконання позивачем робіт за вказаними рахунками також підтверджуються актами про виконання робіт, а саме: №25-20-1054 від 31.03.2025, №25-20-1325 від 30.04.2025, №25-20-1735 від 30.05.2025, №25-20-2258 від 30.06.2025, №25-20-2574 від 31.07.2025.
Відповідач, всупереч Угоді № 24ЕД про визнання електронних документів та використання кваліфікованого електронного підпису від 03.02.2020, акти виконаних робіт не підписав, оплату по цім актам не здійснив, внаслідок чого в останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 5 308,80 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позивачем останньому до стягнення нараховані також пеня у сумі 433,75 грн та інфляційні втрати у сумі 15,40 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За статтями 626-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 с. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу або позов. Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг на суму 5 308,80 грн, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.
За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Згідно п. 4.2 договору, за порушення грошових зобов'язань замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня за кожен день прострочення.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що він є вірним та таким, що відповідає умовам договору та нормам законодавства.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам договору, та є обґрунтованим.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову, як обґрунтованого, підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами та не спростованого відповідачем.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 70, код ЄДРПОУ 22649344) на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Північно-східної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (61010, м. Харків, вул. Гольдбергівська, 63, код ЄДРПОУ 23751625) - 5 308,80 грн. основного боргу, 433,75 грн пені, 15,40 грн інфляційних втрат та 2 422,40 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач - Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" в особі Північно-східної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (61010, м. Харків, вул. Гольдбергівська, 63, код ЄДРПОУ 23751625).
Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 70, код ЄДРПОУ 22649344).
Рішення підписано 11 грудня 2025 року.
Суддя О.В. Погорелова