8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" грудня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3018/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Львівський державний університет безпеки життєдіяльності (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 35; ідент. код 08571340)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" (61072, Харківська обл., місто Харків, вул. 23-го Серпня, 31-Б; ідент. код 32338465)
про стягнення 5252,58 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" (відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 73,98 грн пені та 5178,60 грн штрафу за порушення умов договору № 510 про закупівлю від 01.07.2024 року (далі - Договір). Вимоги позову обґрунтовані тим, що відповідачем поставлено товар з порушенням строків визначених Договором та з посиланням на статті 11, 15, 16, 202, 253, 254, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 624, 628, 629, 631 ЦК України. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.08.2025 позовну заяву Львівського державного університету безпеки життєдіяльності прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3018/25; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на позов.
Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.08.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Сторони про факт відкриття провадження у справі № 922/3018/25 та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права були повідомлені в порядку приписів ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України шляхом направлення ухвали від 29.08.2025 в електронній формі до Електронного кабінету позивача та відповідача із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. У даному випадку позивач та відповідач отримали ухвалу суду 01.09.2025, про що в матеріалах справи містяться відповідні довідки.
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення сторін про розгляду справи, а останні в розумінні вимог ст. 120, п. 2 ст. 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк (до 16.09.2025 р.), встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.08.2025.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Враховуючи те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними у справі документами.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Разом з цим, суд зазначає наступне.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя. Згідно з ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
Відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Наказом Голови Верховного Суду від 04.03.2022 також визначено, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Отже, виходячи з нормативних актів, які були прийняті, режим роботи кожного конкретного суду визначається окремо, з урахуванням ситуації, що склалась у регіоні, суд у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, оперативно приймає рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ при цьому уникаючи надмірного формалізму.
Також Суд звертає увагу на те, що розумність строків розгляду справи судом є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.
Так, у рішення "Вергельський проти України" ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У місті Харкові, де розташований Господарський суд Харківської області, постійно оголошуються повітряні тривоги, під час яких суддя та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров'ю.
Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).
Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.
При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі № 910/2116/21 (910/12050/21).
На підставі вищевикладеного, суд звертає увагу, що враховуючи наявність загрози, у зв'язку зі збройною агресією збоку РФ, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, постійні тривоги, які впливають на виготовлення процесуальних документів, наявної беззаперечної та відкритої інформації щодо постійних обстрілів міста Харкова та Харківської області, а також приймаючи до уваги перебування судді Шатернікова М.І. у відпустці до 18.11.2025 суд був вимушений вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи встановленого ст. 248 ГПК України, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
01.07.2024 між Львівським державним університетом безпеки життєдіяльності (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" (відповідач, постачальник) було укладено договір про закупівлю від № 510, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався в 2024 році поставити замовнику товар зазначений в п. 1.2 договору («Шафа металева», по коду ДК 021:2015: 39140000-5 «Меблі для дому», а замовник - прийняти і оплатити такі товари.
У додатку № 1 до договору № 510 (специфікації № 1) від 01.07.2024 сторони визначили, що загальна сума до договору поставки становить 73980,00 грн з ПДВ, товар, що постачатиметься - шафа гардеробна типу ШС (код ШС 11-01-03х18х05 -Ц-7035) у кількості 30 шт. за ціною одиниці з ПДВ 2466,00 грн..
Згідно п. 3.1. договору, загальна вартість цього договору становить 73980,00 грн з ПДВ. До вартості договору включена вартість тари, упаковки та перевезення
У розділі 5 договору сторони погодили умови поставки товару. Зокрема, пунктом 5.1. договору унормовано, що термін поставки товару до 10 липня 2024 року. Місце поставки товарів: м. Вінниця, вул. Генерала Арабея, 7. Постачання товару відбувається однією партією в обсягах, зазначених у специфікації. (п. 5.2.-5.3. договору).
10 липня 2024 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 510 (специфікації № 1) від 01.07.2024, у відповідності до якої сторонами договору було досягнуто домовленості щодо продовження терміну поставки товарів та внесено зміни до п. 5.1. договору, а саме встановлено - термін поставки товару до 31.07.2024 року.
Відповідно до п. 7.1. договору, за порушення строків виконання зобов'язань постачальник сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0.1 % вартості товару, а за прострочення понад тридцять днів учасник сплачує штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 липня 2024 року, але в будь-якому разі до моменту повного виконання сторонами своїх обов'язків, що випливають із умов цього договору (п. 11.1. договору).
Матеріалами справи підтверджено, що 10.09.2024 на виконання умов договору № 510 від 01.07.2024 року, постачальником - ТОВ ІР СОМ" було здійснено поставку Товару згідно з видаткової накладної № 85859 в кількості 30 шт. на загальну суму 73980,00 грн.
Як зазначає позивач, спір виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем, як постачальником, зобов'язань по договору щодо дотримання строків поставки товару. Тому позивачем було реалізовано право на нарахування штрафу та пені в порядку приписів 7.1 договору. Зокрема, позивачем за порушення строку поставки товару нараховано 73,98 грн пені у розмірі 0.1% вартості товару та 5178,60 грн штрафу у розмірі 7% за прострочення понад 30 днів.
04.10.2024 позивач звертався до відповідача з претензією від 04.10.2024 з вимогою сплатити суму нарахованих штрафних санкцій протягом 10 робочих днів за вказаними реквізитами.
Однак, як вказує позивач, на дату звернення позивача до суду з позовом у справі, що розглядається, сума нарахованих штрафних санкцій відповідачем не сплачена.
Обставини щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у зв'язку з неналежним (несвоєчасним) виконанням останнім взятих на себе зобов'язань за договором № 510 від 01.07.2024 року й стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
У даному випадку, між сторонами виникли господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору поставки, до яких застосовуються положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1 глави 30 Господарського кодексу України: "Поставка".
Окрім того, згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів справи судом встановлено, що фактично товар за договором № 510 від 01.07.2024 поставлено за видатковою накладною № 85859 від 10.09.2024 з порушенням строку такої поставки, визначеного сторонами додатковою угодою № 1 від 10.07.2024 - до 31.07.2024 року.
Поставка товару була здійснена після дати узгодженої сторонами, а відтак суд визнає, що в порушення умов договірних зобов'язань, відповідачем здійснено поставку товару з простроченням визначеного сторонами строку і таке прострочення перевищує тридцять днів.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки.
У разі порушення боржником зобов'язання, згідно зі статтею 549 ЦК України, боржник повинен сплатити неустойку. Відповідно до статті 551 ЦК України, розмір неустойки встановлюється договором.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідальність за порушення взятих на себе зобов'язань узгоджена та встановлена сторонами у розділі 7 договору.
На підставі п. 7.1. Договору позивач нарахував: пеню у розмірі 73,98 грн за прострочення строків поставки товару; а також штраф у сумі 5178,60 грн у розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленого товару понад 30 днів.
Перевіркою наданого позивачем розрахунку штрафних санкцій судом помилок не виявлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Чинне господарське процесуальне законодавство ґрунтується на принципі змагальності сторін, а у ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Статтею 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, де вказується, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Правові позиції сторін свідчить про те, що підписання оспорюваного правочину відбувалося добровільно, за взаємною згодою сторін.
Відомостей і фактів, які б дозволяли вести мову про те, що належному виконанню відповідачем обов'язків за договором перешкоджали об'єктивні незалежні від нього причини суду повідомлені не були.
За викладених обставин, враховуючи порушення відповідачем зобов'язань в частині повної та своєчасної постави товару та виконання взятих на себе гарантійних зобов'язань, суд, з огляду на правомірність здійснених позивачем нарахувань, З визнає позовні вимоги цілком обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки суд не має права виходити за межі позовних вимог.
Враховуючи приписи ст. 123, 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у розмірі покладаються судом на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 1, 2, 13, 15, 16, 73-80, 86, 123, 126 129, 221, 233, 236-238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" (61072, Харківська обл., місто Харків, вул. 23-го Серпня, 31-Б; ідент. код 32338465) на користь Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 35; ідент. код 08571340) 73,98 грн пені, 5178,60 грн штрафу та 3028,00 грн судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "09" грудня 2025 р.
Суддя М.І. Шатерніков