вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" грудня 2025 р. м. Київ
Справа № 911/3585/25
Суддя А.Р. Ейвазова, розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайн Клаб Біологіст»
(08172, Київська обл., Обухівський р-н,
с. Лісники, вул. Гайова, буд. 7)
до Racimo AB
(Box 64, 195 22 Marsta Sweden)
про стягнення 5 000 євро
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вайн Клаб Біологіст» (далі - позивач, ТОВ «Вайн Клаб Біологіст») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Racimo AB (далі - відповідач) про стягнення 5 000 євро основного боргу.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за контрактом від 04.03.2025 №SE040325 в частині оплати переданого товару в установлений договором строк.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.11.2025 відповідна позовна заява залишена без руху та позивачу встановлено строк для усунення виявлених недоліків - 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету представника позивача - адвоката Циркунова В.В. 28.11.2025 о 21:10.
В силу п.2 ч.6, абз.2 ч.6, ч.7 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відповідна ухвала вважається врученою позивачу наступного робочого дня - 01.12.2025 (оскільки 29-30.11.2025 - неробочі дні).
05.12.2025 у строк, встановлений зазначеною ухвалою, позивач через систему «Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків з додатком.
Оскільки виявлені недоліки усунуто у встановлений строк, суд вважає за необхідне відкрити провадження у справі за поданим позовом.
Згідно ч.1 ст.12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказового або позовного (загального або спрощеного) провадження.
Як визначено ч.1 ст.247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, ч.7 вказаної статті визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Оскільки ціна поданого позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 (302 800грн), відповідна справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
В силу ч.5 ст.252 ГПК України: суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше; за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін станом на дату відкриття провадження у даній справі не надходило.
Відповідно до п.10 ч.2 ст.176 ГПК України в ухвалі про відкриття провадження у справі суд зазначає строки для подання відповіді на відзив та заперечень, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, суд вважає за необхідне встановити сторонам строки для подання відповідних заяв по суті - відповіді на відзив та заперечення.
Окрім того, з матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідач - Racimo AB (реєстраційний номер SE559189-5577) є іноземною юридичною особою, яка зареєстрована на території Королівства Швеції, інформації щодо наявності на території України офіційно зареєстрованого представництва такої особи у суду немає, а тому про розгляд даної справи відповідача належить повідомити в порядку, передбаченому чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Так, відповідно до ст.365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Як установлено ч.1 ст.367 ГПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно ч.2 ст.367 ГПК України судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Судом встановлено, що між державами Україна та Королівством Швеції відсутні двосторонні міжнародні договори про правову допомогу.
Між тим, порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965 (далі - Конвенція), до якої Україна приєдналася згідно із Законом України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах» від 19.10.2000 №2052-III.
Як вбачається з офіційного сайту Гаазької конференції з міжнародного приватного права (https://www.hcch.net/en/instruments/conventions/status-table/?cid=17) Швеція приєдналася до вказаної Конвенції та є її учасницею з 01.10.1969.
Отже, Україна та Королівство Швеції є учасниками вказаної вище Конвенції, а відтак її положення підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.
Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном (ст.1 Конвенції).
Відповідно до ст.2 Конвенції: кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3-6; кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом.
Згідно ст.3 Конвенції: орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей; до прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія; прохання і документ надаються в двох примірниках.
Відповідно до ст.5 Конвенції: Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави; з урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно; якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави; частина прохання, яка відповідає формуляру, доданому до цієї Конвенції, що містить короткий виклад суті документу, що підлягає врученню, вручається разом з документом.
За умовами абз.1, 2 ст.6 та ст.7 Конвенції передбачено, що: Центральний Орган запитуваної Держави або будь-який орган, який вона може призначити для цього, складає підтвердження відповідно до формуляра, доданого до цієї Конвенції. У підтвердженні підтверджується факт вручення документу і зазначається спосіб, місце та дату вручення, а також особа, якій документ було вручено; якщо документ не був вручений, в підтвердженні зазначаються причини, які перешкодили врученню; типові умови формуляра, доданого до цієї Конвенції, у всіх випадках обов'язково мають бути складені французькою або англійською мовами; вони можуть при цьому бути складені офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуючої Держави.
Кожна Договірна Держава може крім того використовувати консульські канали для передачі документів, які підлягають врученню, тим органам іншої Договірної Держави, які визначені останньою з цією метою (ст.9 Конвенції).
Згідно деклараційних застережень, які розміщенні на вебсайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права в частині застосування ст.ст.5, 9 Конвенції: Королівство Швеції заявляє, що: будь-який документ, що має бути вручений відповідно до статті 5(1), має бути складений шведською мовою або перекладений на неї; в якості центрального органу визначена Адміністративна рада Стокгольма - Центральний орган по міжнародному врученню документів.
Таким чином, з метою забезпечення повідомлення відповідача - Racimo AB, який знаходиться на території Королівства Швеції, про розгляд справи в порядку, передбаченому Конвенцією, суд вирішив звернутися з відповідним судовим дорученням для чого необхідно перекласти документи на шведську мову.
Перелік обов'язків позивача, який відповідно до ч.1 ст.41 ГПК України є учасником справи, визначений, зокрема, ст.42 ГПК України, в силу п.7 ч.2 якої, учасники справи, зобов'язані виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
З огляду на зазначене, суд покладає на позивача обов'язок надати суду в двох примірниках нотаріально засвідчений переклад на шведську мову наступних документів: прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів; підтвердження; короткий виклад документа, що підлягає врученню; цієї ухвали та позовної заяви.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
З урахуванням необхідності отримання судом відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 228, 229, 234-235, 247, 250-252, 365, 367 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відкрити провадження у справі за поданою позовною заявою.
2. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
3. Роз'яснити відповідачу, що відзив на позов подається у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України.
4. Встановити строк для подання:
- позивачу - відповіді на відзив з доказами в обґрунтування викладених у ньому обставин та доказами направлення копії відповідачу - 7 днів з дня отримання відзиву на позов;
- відповідачу - заперечення з доказами в обґрунтування його доводів та доказами направлення копій іншому учаснику - 7 днів з дня отримання відповіді на відзив.
5. Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в силу ч.2 ст.178 ГПК України, а у разі ненадання копії відзиву на позов (у разі якщо відзив подається) іншому учаснику справи - постановити ухвалу про стягнення штрафу відповідно до п.4 ч.1 ст.135 ГПК України.
6. Роз'яснити, що:
- згідно ч.7 ст.252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
- за змістом ч.2 ст.119 ГПК України заява про продовження встановленого судом строку подається до закінчення встановленого строку.
7. Зобов'язати позивача протягом 10 днів з дня отримання ухвали з додатками надати у двох примірниках нотаріально засвідчений переклад на шведську мову наступних документів: прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів; підтвердження; короткий виклад документа, що підлягає врученню; цієї ухвали та позовної заяви.
8. Звернутися до компетентного органу Королівства Швеції з проханням про вручення відповідачу документів, необхідних для розгляду справи.
9. Провадження у справі зупинити до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів.
10.Ухвалу направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо.
Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).
Суддя А.Р. Ейвазова