вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" грудня 2025 р. Справа № 911/1175/18 (911/1007/24)
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Дідик Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід»
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 911/1175/18 (911/1007/24)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід»
до 1) Обслуговуючого кооперативу «Набережний квартал-Жаботинського»
2) ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Транс»
про визнання недійсною додаткової угоди до договору
у відокремленому провадженні в межах справи № 911/1175/18
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Наяда-Сервіс»
до боржника Обслуговуючого кооперативу «Набережний квартал-Жаботинського»
про банкрутство
Представники: згідно протоколу судового засідання
Обставини справи:
Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» звернулося до Господарського суду Київської області в межах справи № 911/1175/18 про банкрутство Обслуговуючого кооперативу «Набережний квартал-Жаботинського» з позовом про визнання недійсною додаткової угоди від 20.06.2017 до договору № 15.02.1.350 про сплату пайових внесків у ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» від 10.02.2016, укладеної між Обслуговуючим кооперативом «Набережний квартал-Жаботинського», в особі представника Комара Геннадія Миколайовича та ОСОБА_1 .
Рішенням Господарського суду Київської області від 18.09.2025 у справі № 911/1175/18 (911/1007/24) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» задоволено; додаткову угоду від 20.06.2017 до договору № 15.02.1.350 про сплату пайових внесків у ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» від 10.02.2016, укладену між Обслуговуючим кооперативом «Набережний квартал-Жаботинського», в особі представника Комара Геннадія Миколайовича, та ОСОБА_1 , визнано недійсною; стягнуто з Обслуговуючого кооперативу «Набережний квартал-Жаботинського» на користь Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» 1 514, 00 грн - судового збору; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» 1 514, 00 грн - судового збору.
До Господарського суду Київської області від позивача - Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» надійшла заява б/н від 23.09.2025 (вх. № 8519 від 24.09.2025) про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 911/1175/18 (911/1007/24), яким вирішити питання щодо стягнення з відповідачів на користь Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» судових витрат у розмірі 80 000, 00 грн (витрат на професійну правничу допомогу та транспортних витрат).
03.07.2025 до Господарського суду Київської області від відповідача 2 - ОСОБА_1 надійшло клопотання б/н від 02.10.2025 (вх. № 13559/25 від 02.10.2025) про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.10.2025 розгляд заяви б/н від 23.09.2025 (вх. № 8519 від 24.09.2025) про ухвалення додаткового рішення призначено на 20.10.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.10.2025, враховуючи неявку у судове засідання учасників провадження у даній справі, розгляд заяви б/н від 23.09.2025 (вх. № 8519 від 24.09.2025) про ухвалення додаткового рішення відкладено на 13.11.2025.
У судове засідання 13.11.2025 представники учасників провадження у даній справі не з'явилися та причин неявки суду не повідомили.
Враховуючи, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників учасників справи за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Частиною 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» б/н від 23.09.2025 (вх. № 8519 від 24.09.2025) про ухвалення додаткового рішення та матеріали справи, дослідивши докази і оцінивши їх в сукупності, суд зазначає таке.
Частиною 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує питання про те, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, заява про надання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат не є заявою по суті справи, а тому, з урахуванням положень частин 2, 3 ст. 169, ч. 8 ст. 129 та ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, подання такої заяви можливе як у письмовій так і в усній формі.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідну заяву про стягнення судових витрат з відповідачів було подано Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» 17.04.2025 (вх. № 2621/25 від 18.04.2025), тобто до закінчення судових дебатів і проголошення вступної та резолютивної частини рішення у даній справі.
Рішенням Господарського суду Київської області від 18.09.2025 у справі № 911/1175/18 (911/1007/24) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» задоволено.
Докази понесення Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» судових витрат було подано до суду 23.09.2025, тобто у строк та порядку, що встановлені нормами Господарського процесуального кодексу України.
Так, на підтвердження понесення Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» судових витрат під час розгляду даної справи заявником до суду надано договір № 276/24 про надання правничої допомоги від 04.04.2024, укладений між фізичною особою-підприємцем адвокатом Згодою Олексієм Олександровичем (адвокат) та Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» (клієнт).
Відповідно до п. 1.1 договору предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту щодо захисту в судовому порядку майнових прав на квартиру № 124 (1 секція) за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського, 3/1, а клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.
Згідно з п. 1.2 договору на виконання п. 1.1 даного договору клієнт надає право (уповноважує) адвоката при здійсненні своїх повноважень:
- представляти клієнта та захищати його права перед державними органами, банками, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та будь-якими фізичними особами;
- представляти клієнта та захищати його права в правоохоронних та контролюючих органах, в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування, органах нотаріату, органах Державної виконавчої служби, в приватних виконавців, судах всіх інстанцій, у тому числі місцевих судах (загальних, господарських, адміністративних), судах апеляційної та касаційної інстанцій (загальних, господарських, адміністративних), Верховному Суді, Конституційному Суді України з усіма правами наданими позивачу, відповідачу, третій особі, заявнику, скаржнику, заінтересованій особі, стороні виконавчого провадження та захиснику клієнта незалежно від його процесуального статусу (потерпілий, затриманий, підозрюваний, обвинувачений, підсудний, свідок тощо).
Для вчинення вищезазначених дій адвокату надається право:
- одержувати необхідні довідки та документи, підписувати та подавати претензії, вимоги, заяви, листи, клопотання, позовні заяви, заяви щодо відмови від позовних вимог або залишення позову без розгляду, заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, про визнання клієнта кредитором у справах про банкрутство, адміністративні позови, цивільні позови у кримінальних справах, заяви про видачу судових наказів та виконавчих листів, скарги, апеляційні скарги, касаційні скарги, розписуватись на них в інтересах клієнта, укладати з експертами та експертними установами договори щодо проведення експертних досліджень та експертиз необхідних для надання правничої допомоги клієнту, подавати для примусового виконання до Державних виконавчих служб та приватних виконавців виконавчі документи, сплачувати від імені клієнта судовий збір, а також знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення (вироки, рішення, постанови, ухвали) судів, збирати будь-які відомості про факти, що можуть використовуватися як докази у справі, а також користуватися всіма іншими правами, наданими законодавством України для такого роду повноважень та цим договором адвокату.
Пунктом 2.2.2 договору передбачено, що адвокат має право вимагати сплати гонорару та компенсації фактичних витрат на надання правничої допомоги у розмірі та в порядку, передбаченому договором.
Відповідно до пунктів 2.3.1 та 2.3.2 договору до обов'язків клієнта відноситься сплата гонорару адвокату в розмірі та в строк окремо погоджені між ними, а також сплата адвокату витрат на надання правничої допомоги передбаченої даним договором у розмірі та в строк окремо погоджені між ними.
Згідно з п. 3.1 договору вартість послуг адвоката за цим договором становить 100 000, 00 гривень. Вартість послуг за даним договором може бути зменшена або збільшена за домовленістю сторін, у зв'язку з неможливістю або безперспективністю вжиття процесуальних заходів для захисту прав та інтересів клієнта, або збільшена при можливості вжиття заходів для позитивного результату для клієнта, але не може бути меншою ніж 80% від загальної суми договору.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що витрати адвоката пов'язані з транспортними розходами під час виконання ним своїх обов'язків за вищевказаним договором несе клієнт в розмірі та в строки окремо погоджені між сторонами договору.
Відповідно до п. 3.3 договору розрахунки за цим договором проводяться наступним чином: оплата робіт адвоката, проводиться до 20.04.2024 в повному обсязі.
Згідно з п. 3.4 договору за бажанням клієнта вартість послуг адвоката може бути сплачена ним в повному обсязі достроково. При цьому акт приймання-передачі наданих послуг підписаний сторонами договору є документом, який підтверджує здійснення повного розрахунку між сторонами.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту здійснення адвокатом всіх можливих дій, необхідних для досягнення результату, в тому числі по справі для клієнта.
Відповідно до п. 6.1 договору детальний перелік послуг, а також розмір та порядок оплати клієнтом гонорару та фактичних витрат пов'язаних із виконанням даного договору, окремо обумовлюється сторонами та може визначатися додатковою (ми) угодою (ми) до цього договору.
22.09.2025 між фізичною особою-підприємцем адвокатом Згодою Олексієм Олександровичем (адвокат) та Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» (клієнт) складено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг до договору № 276/24 про надання правничої допомоги від 04.04.2024 про те, що в період з 04.04.2024 по 18.09.2025 адвокатом надано, а клієнтом прийнято правничу допомогу, а саме:
- вивчення документів наданих клієнтом: 04.04.2024 - 3 000, 00 грн;
- надання усної консультації: 06.04.2024 - 4 000, 00 грн;
- підготовка позовної заяви та додатків до неї: 07.04.2024 - 16.04.2024 - 16 500, 00 грн;
- підготовка відповіді на відзив та додатків до неї: 20.06.2024 - 23.06.2024 - 7 000, 00 грн;
- підготовка заяв по справі: 14.09.2024, 25.11.2024, 19.06.2025 - 3 000, 00 грн;
- підготовка клопотання про виклик свідка: 22.10.2024 - 1 000, 00 грн;
- підготовка клопотання про приєднання доказів та додатків до даного клопотання: 14.04.25 -6000
- підготовка заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоканференції: 26.11.2024, 03.12.2024, 27.01.2025, 12.05.2025 - 1500, 00 грн;
- підготовка пояснень по справі: 17.02.2025 - 3 000, 00 грн;
- прийнятті участь в судових засіданнях по справі 911/1175/18(911/1007/24): 23.05.2024, 18.09.2025 - 25 000, 00 грн.
Загальна вартість послуг наданих адвокатом за цим актом складає 70 000, 00 грн. Будь-які претензії щодо виконання умов договору у клієнта відсутні. Підписаний акт наданих послуг є документом, який підтверджує виконання зобов'язань адвокатом.
Також, 22.09.2025 між фізичною особою-підприємцем адвокатом Згодою Олексієм Олександровичем (адвокат) та Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» (клієнт) складено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг до договору № 276/24 про надання правничої допомоги від 04.04.2024 про здійсненні витрати згідно п. 3.2 договору № 276/24 від 04.04.2024 (транспортні витрати) за 20.11.2024 у розмірі 10 000, 00 грн. У вказаному акті зазначено, що будь-які претензії щодо виконання умов договору у клієнта відсутні.
Відповідно до платіжних інструкцій № 288 від 20.11.2024 з призначенням платежу: оплата рахунку № 276/24 від 23.10.2024 (транспортні вирати).
У матеріалах справи міститься копія ордеру серія ВН № 1355635, виданого Адвокатським об'єднанням «Правовий гарант» на представництво інтересів Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» у Господарському суді Київської області адвокатом Згодою Олексієм Олександровичем на підставі договору № 276/24 про надання правничої допомоги від 04.04.2024.
Судом встановлено, що адвокат Згода Олексій Олександрович брав участь у судових засіданнях під час розгляду даної справи як представник Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід».
Отже, з огляду на наведені докази, позивач заявив про стягнення з відповідачів судових витрат у розмірі 80 000, 00 грн, з яких: 70 000, 00 грн - витрати на професійну правничу допомогу та 10 000, 00 грн - транспортні витрати.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 і 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Суд звертає увагу, що відповідачем 2 - ОСОБА_1 подано клопотання б/н від 02.10.2025 (вх. № 13559/25 від 02.10.2025) про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. У вказаному клопотанні відповідач 2 стверджує, що:
- витрати на оплату послуг адвоката в цій справі не є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
- загальна вартість послуг наданих адвокатом за актом складає 80 000, 00 грн, але доказів оплати винагороди адвокату позивачем не надано, без дослідження цих доказів не можна встановити реальний розмір витрат на оплату послуг адвоката;
- акт до договору про надання правничої допомоги не містить інформації щодо витраченого часу адвокатом у зв'язку з наданням послуг;
- до заяви про розподіл судових витрат безпідставно включені витрати, які позивач зазнав при прийнятті участі в судових засіданнях по справі та участі в судових засіданнях, але ці витрати не підтверджуються жодними доказами та зовсім не зрозуміло що це за витрати, вартість яких становить 25 000, 00 грн;
- при подачі позовної заяви сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у сумі 3 028, 00 грн, тобто ціна позову не є співмірною з витратами, на оплату послуг адвоката;
- акт до договору про надання правничої допомоги не підтверджує реальну кількість часу затраченого представником заявника на підготовку до справи, також не підтверджує скільки часу було витрачено представником заявника на виїзд та очікування;
- адвокат Згода О.О. є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Транс», в свою чергу позивач - Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Транс», а тому адвокат Згода О.О. є пов'язаною особою з позивачем, в наслідок чого реальність понесених витрат повинна підтверджуватися з огляду на цю обставину та безпосередньої оплати понесених витрат;
- в провадженні Господарського суду Київської області знаходиться більше десяти справ за подібним складом сторін та подібними правовідносинами, а тому ці справи є шаблонними для позивача, що безпосередньо впливає на кількість витраченого часу для надання правової допомоги;
- витрати на оплату послуг адвоката в цій справі не забезпечують розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливістю предмета спору, ціною позову, складністю справи, значення розгляду справи для сторін;
- витрати на оплату послуг адвоката є непомірними для відповідача виходячи з його матеріального становища, що фактично обмежує гарантоване конституційне право на доступ до правосуддя.
У зв'язку з вищевикладеним, відповідач 2 просить у своєму клопотанні б/н від 02.10.2025 (вх. № 13559/25 від 02.10.2025) про зменшення витрат на оплату правничої допомоги просить відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
При цьому, відповідач 2 не надав суду доказів на підтвердження неспівмірності заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу зі складністю справи, витраченим адвокатом часом на надання цих послуг, пов'язаності осіб, матеріального становища відповідача 2, обмежившись лише констатацією такої неспівмірності.
Водночас, враховуючи, що порядок «зменшення судових витрат» не ототожнюється та є відмінним від встановленого законом порядку «розподілу судових витрат», суд зазначає про таке.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Натомість у частинах 5 - 7 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Отже, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).
Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.
Жодний з названих факторів не має самодостатнього значення, вони підлягають врахуванню у взаємозв'язку з обставинами кожного конкретного випадку.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд зазначає, що стосовно вимог позивача про стягнення з відповідачів у даній справі витрат на оплату послуг адвоката дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини товариства з адвокатом щодо надання юридичних послуг і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг клієнту.
Щодо першого аспекту суд виходить із основоположного принципу цивільного права принципу свободи договору. Сторона має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката, навіть у розмірі ціни позову.
Щодо другої площини розглядуваного питання суд зазначає, що положення Господарського процесуального кодексу України про стягнення вартості послуг адвоката по-суті є оплатою товариства наданих йому послуг з правничої допомоги і в цьому аспекті оцінка вартості послуг товариству не має беззаперечного статусу.
Право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення ст. 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідачів, від покладення на них обов'язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення товариством та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідачів.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані позивачем докази на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 80 000, 00 грн, враховуючи клопотання відповідача 2 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, судом встановлено, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із: складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Так, суд звертає увагу, що у провадженні Господарського суду Київської області знаходилося більше десяти справ за подібним складом учасників справи та подібними правовідносинами, а тому ці справи є шаблонними для позивача, відтак, підготовка позовної заяви у даній справі, відповіді на відзив, клопотань, заяв та пояснень по справі не потребували значних витрат часу, додаткового аналізу чи розроблення нової правової позиції, а носили повторювальний характер.
При цьому, в акті приймання-передачі наданих послуг від 22.09.2025 зазначено, підготовка позовної заяви та додатків до неї зайняла 10 днів, а підготовка відповіді на відзив - 3 дні, що, на думку суду, є значно завищеними у часі процедурами з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідачів.
Крім того, незрозумілими є вказані в акті приймання-передачі наданих послуг від 22.09.2025 витрати при прийнятті участі в судових засіданнях та участь у судових засідання у розмірі 25 000, 00 грн, в той час, як позивачем заявлено також до стягнення транспортні витрати на прибуття у судові засідання.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що заявлена сума у розмірі 80 000, 00 грн є неспівмірною із фактичним обсягом наданої правничої допомоги та не відповідає критеріям розумності.
Щодо транспортних витрат, понесених позивачем під час розгляду даної справи, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Так, в заяві про ухвалення додаткового рішення позивачем зазначено, що останнім при розгляді даної справи було понесено транспортні витрати на суму 10 000, 00 грн, на підтвердження чого надано акт приймання-передачі від 22.09.2025 та платіжну інструкцію № 288 від 20.11.2024.
Суд звертає увагу, що вирішуючи питання про відшкодування витрат стороні, пов'язаних із прибуттям до суду, необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалась особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат. Якщо на підтвердження здійснених стороною витрат, пов'язаних із прибуттям до суду, подано документи щодо проїзду транспортом загального користування, то такі витрати повинні бути відшкодовані у розмірі вартості квитка, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством. Такі витрати також можуть бути відшкодовані у розмірі витрат на пально-мастильні матеріали, з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу, якщо вони підтверджені документально.
Отже, достатніми доказами на підтвердження понесених транспортних витрат є: копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, квитанція про купівлю палива, розрахунок відстані по маршруту для переїзду до суду, розрахунок витрат палива транспортним засобом, квитки на транспорт загального користування тощо.
Проте, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б дозволили встановити відстань, яку фактично подолав адвокат, не зазначено транспорту, яким він скористався для здійснення поїздки, а також не надано документів, що підтверджують понесення відповідних витрат.
Водночас, позивачем не доведено суду необхідність безпосереднього прибуття в судове засідання у приміщення суду, оскільки сторони мали можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для покладення на відповідачів транспортних витрат у розмірі 10 000, 00 грн.
Поряд з цим суд зазначає, що подані позивачем документи на підтвердження наданих послуг адвокатом та опис цих послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом судових витрат в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір, окрім того, що має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
З огляду на вищевикладене, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи та витраченого адвокатом часу на участь у справі, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, а також виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» б/н від 23.09.2025 (вх. № 8519 від 24.09.2025) про ухвалення додаткового рішення та покладення на відповідачів витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн, по 10 000, 00 грн з кожного, а також відмову у покладенні на відповідачів транспортних витрат у розмірі 10 000, 00 грн.
Керуючись статтями 2, 13, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України та статтями 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
вирішив:
1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» б/н від 23.09.2025 (вх. № 8519 від 24.09.2025) про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Набережний квартал-Жаботинського» (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Кришталева, будинок 3, ідентифікаційний код - 39446851) на користь Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» (29011, місто Хмельницький, вулиця Веретка Івана, будинок 13/1, ідентифікаційний код - 34350285) 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп - витрат на професійну правничу допомогу.
3. Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Приморським РВУ УМВС України в Одеській області 14.08.1998; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» (29011, місто Хмельницький, вулиця Веретка Івана, будинок 13/1, ідентифікаційний код - 34350285) 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп - витрат на професійну правничу допомогу.
4. В іншій частині заяви Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ханнер-Схід» б/н від 23.09.2025 (вх. № 8519 від 24.06.2025) про ухвалення додаткового рішення відмовити.
5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано: 11.12.2025.
Суддя Т.В. Лутак