вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" грудня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2398/25
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» (04200, м. Київ, вул. Полярна, буд. 20, корп. А)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГМА СОЛЮШНЗ» (08289, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Остромирська, буд. 34)
про стягнення 279755,95 грн. вартості безпідставно набутого майна, що підлягає відшкодуванню,
Без виклику представників сторін
Господарським судом Київської області розглядалася справа № 911/2398/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГМА СОЛЮШНЗ» про стягнення 279755,95 грн. вартості безпідставно набутого майна, що підлягає відшкодуванню.
Рішенням Господарського суду Київської області від 03.11.2025 р. позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «СІГМА СОЛЮШНЗ» на користь ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» 279755,95 грн. вартості безпідставно набутого майна, 3357,07 грн. судового збору.
До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» надійшла заява б/н від 10.11.2025 р. (вх. № 9969 від 11.11.2025 р.) про ухвалення додаткового рішення у даній справі, за якою позивач просить суд прийняти додаткове рішення про стягнення з відповідача 24000,00 грн. понесених позивачем витрат на правову допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як передбачено абз. 2 ч. 3 ст. 233 ГПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання.
За приписами ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.11.2025 р. заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/2398/25 було прийнято до розгляду, розгляд заяви постановлено проводити без повідомлення (виклику) сторін.
21.11.2025 р., через систему "Електронний суд", від представника відповідача надійшло клопотання № вих. 21/11/25-1 від 21.11.2025 р. (вх. № 16343/25 від 21.11.2025 р.), за змістом якого відповідач не погоджувався із заявленим позивачем розміром судових витрат та просив суд зменшити його до 10000,00 грн., з огляду на те, що заявлений представником позивача час, на думку відповідача, не відповідає реальним трудозатратам, а суд при визначенні суми відшкодування має виходити з критерію реальності адвокатських витрат.
Слід зазначити, що статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Пунктом 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При розгляді питання щодо віднесення суми витрат на оплату послуг адвоката у судові витрати слід враховувати, що відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження таких витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
Як вбачається з матеріалів справи, судові витрати у розмірі 24000,00 грн. на оплату послуг адвоката заявлені позивачем до стягнення з відповідача, оскільки для захисту своїх порушених прав та майнових інтересів позивач звернувся за послугами до Адвокатського об'єднання «ГАРАНТ ГРУП», про що свідчить наявний в матеріалах справи договір про надання правової допомоги № 38SKVz2334-17 від 30.11.2017 р. (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах визначених цим договором, виконавець зобов'язується надавати комплекс послуг правової допомоги, а замовник приймати та оплачувати їх.
Відповідно до п. 3.1 договору вартість послуг виконавця складається з:
- щомісячної плати за отримання правової допомоги - 260000,00 грн. щомісяця;
- плати за ведення складних справ - у розмірі, визначеному в окремих додаткових угодах до договору.
24.07.2025 р. між ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» та Адвокатським об'єднанням «ГАРАНТ ГРУП» укладено додаткову угоду № 61 до договору про надання правової допомоги № 38SKVz2334-17 від 30.11.2017 р. (далі - додаткова угода), згідно з п. 1 якої у відповідності до п. 3.1.2 договору, сторони домовились укласти окрему додаткову угоду про надання виконавцем професійної правничої допомоги, що полягає у захисті прав та законних інтересів замовника адвокатами виконавця на стадії досудового врегулювання спору, а також в місцевому, апеляційному та касаційному господарському суді у зв'язку зі стягненням вартості безпідставно набутого майна, що підлягає відшкодуванню Товариством з обмеженою відповідальністю "СІГМА СОЛЮШНЗ" (код ЄДРПОУ 41941893).
Відповідно до п. 4 додаткової угоди загальна вартість послуг, що надаються виконавцем за умовами даної додаткової угоди, розраховується на підставі погодинної ставки вартості роботи адвоката, працевлаштованого у виконавця, і становить 4000 (чотири тисячі гривень) грн. 00 коп. за годину та виходячи із фактичного обсягу наданих послуг. Фактичний обсяг наданих послуг визначається сторонами в актах надання послуг.
За умовами п. 5 додаткової угоди виконавець надсилає замовнику акт надання послуг згідно даної додаткової угоди у двох примірниках, звіти адвокатів виконавця про фактично надані послуги додаються до актів надання послуг в електронному вигляді. Замовник підписує, датує і повертає виконавцю один примірник акту надання послуг або надсилає виконавцю мотивовану відмову від його підписання протягом 5 календарних днів після одержання акту надання послуг. У разі, якщо виконавець у строк, що не перевищує 5 (п'яти) днів з дня отримання замовником акту надання послуг, не одержить від замовника підписаний примірник акту надання послуг або мотивованої відмови від його підписання, сторони визнають, що такий акт надання послуг вважається підписаним, а послуги, як такі, що надані виконавцем і прийняті замовником в обсязі і на умовах, визначених у такому акті.
Пунктом 6 додаткової угоди визначено, що оплата вартості наданих послуг здійснюється замовником за фактом їх надання відповідно до наданого виконавцем рахунку-фактури протягом 10 (десяти) календарних днів з дня вступу в законну силу рішення суду у справі, визначеної п. 1 даної додаткової угоди.
Відповідно до п. 8 додаткової угоди ця додаткова угода складена у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу та є невід'ємною частиною договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 р. № 38SKVz2334-17.
Згідно з п. 9 додаткової угоди ця додаткова угода набуває чинності з дати підписання сторонами та діє до прийняття остаточного рішення у справі, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.
Згідно звіту про фактично надані послуги за додатковою угодою № 61 від 24.07.2025 р. до договору про надання правової допомоги № 38SKVz2334-17 від 30.11.2017 р. за період 25.07.2025 р. - 03.11.2025 р. сторони підтверджують, що адвокатом Василевською О.В. (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серії ЛГ № 000298 від 29.11.2019 р.) надані послуги згідно переліку: підготовка позовної заяви про стягнення вартості безпідставно набутого майна, що підлягає відшкодуванню (відповідач - ТОВ "СІГМА СОЛЮШНЗ" (код ЄДРПОУ 41941893), підготовка додатків до позовної заяви, здійснення розрахунків заборгованості та штрафних санкцій - 6 годин.
04.11.2025 р. ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» та Адвокатським об'єднанням «ГАРАНТ ГРУП» складено акт № 04/11-2 до договору від 30.11.2017 р. № 38SKVz2334-17, згідно якого загальна вартість наданих за договором послуг складає 24000,00 грн.
Слід зазначити, що у відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У той же час, при визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Поряд з цим, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 р. у справі № 905/1795/18, від 01.08.2019 р. у справі № 915/237/18 та інших.
Суд звертає увагу на те, що адвокат та клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитись із запропонованими тарифами (вартістю послуг), зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору, клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.
Проте, інший учасник у справі, на якого просить клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу, не зобов'язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати всю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування, суд має виходити з критерію розумності розміру цих витрат, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або ж неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 925/1067/19 від 17.08.2020 р., у справі № 916/2691/19 від 16.07.2020 р. та інших.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має врахувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Наведена правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19.
Приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
Відповідачем у даній справі було подано клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, в якому просить заявник суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 10000,00 грн., оскільки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24000,00 грн., які просить позивач стягнути з відповідача, на переконання останнього, не відповідають реальній складності справи, фактичному обсягу виконаних робіт, принципу співмірності судових витрат. Окрім того, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що значно зменшує необхідний обсяг роботи адвоката.
Суд зазначає, що однією з гарантій забезпечення права особи на правову допомогу є повна і справедлива компенсація всіх понесених витрат на правову допомогу.
Сторона, яка змушена звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів, перебуває у становищі, коли її права та/або інтереси порушуються (не визнаються, оспорюються) іншою стороною спору, у зв'язку з чим позивачу необхідний судовий захист.
Для такого захисту, зумовленого протиправною поведінкою іншої сторони (відповідача), позивачу необхідно витрачати свій час та кошти, докладати зусиль для захисту своїх порушених прав/інтересів.
Тому цілком розумно та справедливо, коли особа, на користь якої вирішено спір, у повній мірі отримує від винної сторони (сторони, яка порушує права та призвела до виникнення спору) компенсацію своїх витрат, понесених для того, щоб захистити свої права/інтереси, які, відповідно, порушуються/не визнаються.
Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану.
Отже, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
З урахуванням зазначеного, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які сааме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
З огляду на викладене вище, суд погоджується з доводами відповідача щодо неспівмірності заявлених до розподілу витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на категорію справи, предмет спору, дії учасників, на те, що справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки є малозначною в силу ч. 5 ст. 12 ГПК України, та відповідно до ч. 2 ст. 58 ГПК України представляти позивача могла особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність (за винятком осіб, визначених ст. 59 ГПК України), а не лише адвокат; розгляд справи здійснювався без проведення судового засідання.
Отже, з урахуванням предмета спору, ціни позову, необхідності та розумності відповідних витрат, подання відповідачем клопотання про зменшення розміру адвокатських витрат, враховуючи, що витрати у визначеному позивачем розмірі не є пропорційними до ціни позову, а також що справа є малозначною, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для зменшення розміру витрат позивача на правову допомогу, які підлягають покладенню на відповідача, до 10000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» б/н від 10.11.2025 р. (вх. № 9969 від 11.11.2025 р.) про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/2398/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГМА СОЛЮШНЗ» (08289, м. Ірпінь (з), Київська обл., смт. Гостомель, вул. Остромирська, буд. 34, код 41941893) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» (04201, м. Київ, вул. Полярна, буд. 20, корп. А, код 39592941) 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.
3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
4. Додаткове рішення направити учасникам справи.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Додаткове рішення складено 11.12.2025 р.
Суддя В.М. Бабкіна