ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.12.2025справа №910/11411/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/11411/25
за позовом Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 «ІНФОРМАЦІЯ_2» АДРЕСА_1)
до Приватного акціонерного товариства «ІНФОРМАЦІЯ_3» АДРЕСА_2
про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_4
без виклику представників сторін.
1. Стислий виклад позовних вимог
Державне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_1 «ІНФОРМАЦІЯ_2» (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «ІНФОРМАЦІЯ_3» (далі - Фабрика) ІНФОРМАЦІЯ_5 про закупівлю (далі - Договір).
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- 22.04.2024 Підприємством (замовник) і Фабрикою (постачальник) було укладено Договір, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити замовнику ІНФОРМАЦІЯ_6; далі - товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором, ДК яких визначені в специфікації (додаток №1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID: UA- 2024-03-15-010495-a), а замовник - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених Договором;
- додатковою угодою від 29.05.2024 №1 сторонами були внесені зміни, зокрема, у пункт 1.1 додатку №1 до Договору, відповідно до яких поставка товару (загалом) становить ІНФОРМАЦІЯ_7. (у відповідній ростовці) строком до 30.06.2024, тобто відповідач, підписавши вказану додаткову угоду, добровільно взяв на себе зобов'язання здійснити поставку товару у зазначені строки;
- на виконання пункту 4.3 Договору позивачем 22.04.2024 на електронну адресу Фабрики надіслано заявку на поставку товару від 22.04.2024 №R000221, з урахуванням заявки в редакції від 29.05.2024;
- згідно з заявкою на поставку від 22.04.2024 №R000221, в редакції заявки від 29.05.2024, постачальник взяв на себе зобов'язання поставити ІНФОРМАЦІЯ_6) у кількості ІНФОРМАЦІЯ_7. з кінцевою датою поставки 30.06.2024;
- відповідно до актів приймання товару відповідач поставив товар у такій кількості та в такий строк: акт приймання товару від 06.06.2024 №268 - у кількості ІНФОРМАЦІЯ_8;
- разом з тим, Фабрика порушила своє зобов'язання за Договором та прострочила строки поставки товару, що підтверджується актами приймання товару від 03.07.2024 №156 та від 09.07.2024 №691;
- у зв'язку з простроченням строків поставки товару за Договором Підприємством нараховано ІНФОРМАЦІЯ_10 пені.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Фабрика 15.10.2025 подала суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила таке:
- відповідачем дійсно було допущено незначне прострочення поставки товару, що є винятковим випадком у його діяльності; виконання даного зобов'язання у встановлений Договором строк стало неможливим через незалежні від Фабрики обставини, а саме через військову агресію Російської Федерації проти України і зумовлені цим негативні наслідки;
- Київська обласна (регіональна) Торгово-промислова палата видала відповідачу сертифікат від 08.10.2025 №3200-25-1995 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), якими засвідчено, військова агресія Російської Федерації проти України, яка стала підставою введення воєнного стану, військові дії, ракетні обстріли, внаслідок яких пошкоджено об'єкти енергетичної інфраструктури у м. Києві та Київській області, що спровокувало дефіцит енергопотужностей та вимушене обмеження споживання електроенергії, як наслідок неможливість виконання роботи тривалий час, сповільнення роботи Фабрики, призупинення виробничих процесів на виробничих потужностях відповідача, що привело до несвоєчасного виконання зобов'язань Фабрики за Договором; ці форс-мажорні обставини тривали з 16.05.2024 по 12.09.2024, тобто в період прострочення, про який заявляє позивач;
- відповідач листом від 21.05.2024 №735 повідомив Підприємство про настання форс-мажорних обставин, внаслідок чого Фабрика була позбавлена можливості своєчасно виконати свої зобов'язання за Договором; передбачити скільки б тривали форс-мажорні обставини, як то передбачено пунктом 10.6 Договору, н можливо, тому і не вказувався такий строк; проте відповідач намагався виконувати в строк взяті на себе зобов'язання за Договором та поставив товар, але із незначним простроченням і під час дії форс-мажорних обставин;
- зважаючи на вказане, в даному випадку беззаперечно внаслідок пошкодження Російською Федерацію об'єктів енергетики України, почались стабілізаційні та аварійні відключення електроенергії, що є форс-мажором для Договору і є наслідком неможливості виконання Фабрикою зобов'язань; отже, в даному випадку є доведеним не тільки факт настання таких обставин, а й факт того, що зазначені обставини є форс-мажором саме для даного (конкретного) зобов'язання;
- кінцевий строк поставки 30.06.2024, а форс-мажорні обставини настали 16.05.2024 та діяли до 12.09.2024, тому з огляду на форс-мажор кінцевий строк виконання поставки перенесено на 15.09.2025, що за межами нарахованого періоду прострочення;
- водночас, з огляду на виконання поставки в період дії форс-мажорних обставин (з 16.05.2024 по 12.09.2024), то період з 16.05.2024 по 09.07.2024 взагалі не повинен вважатись виконаним із простроченням, тому взагалі не повинна бути нарахована пеня на суму ІНФОРМАЦІЯ_10 за поставку товару за актами від 03.07.2024 №156 і від 09.07.2024 №691;
- наразі відсутня вина відповідача у формі умислу, відсутні й протиправна дія чи бездіяльність; в такому випадку, відсутній причинний зв'язок між поведінкою Фабрики та простроченням перед позивачем, строк виконання зобов'язань відповідно до положень Договору переноситься на строк дії форс-мажорних обставин, і тому поставку слід вважати виконаною без прострочення, що виключає наявність законних підстав для застосування до відповідача заявлених до стягнення штрафних санкцій;
- якщо суд дійде висновків про задоволення заявленого позову, то Фабрика вважає за необхідне подати клопотання про зменшення неустойки на 95%.
3. Стислий виклад відповіді позивача на відзив
Підприємство 20.10.2025 подало суду відповідь на відзив, в якій вказало, що:
- відповідач погоджується з тим фактом, що ним було допущено прострочення поставки товару за Договором, але в зв'язку з воєнним станом Фабрика порушила умови Договору; позивач повністю не погоджується з цими аргументами відповідача, оскільки згідно з пунктом 1.2 Договору товар, що поставлявся Фабрикою, призначений для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів України; наразі, в умовах впровадженого в Україні воєнного стану, всі ресурси мають бути направлені в першу чергу на обороноздатність України для відсічі російської агресії;
- укладаючи Договір 22.04.2024, тобто більше ніж через два роки після введення воєнного стану в Україні (24.02.2022), відповідач, як постачальник товару для ЗСУ, мав розуміти та передбачати всі ризики настання для нього несприятливих обставин, та, враховуючи призначення товару, сприяти якнайшвидшому виконанню зобов'язань зі свого боку;
- до того ж, у пункті 10.1 Договору зазначено, що сторони свідомо укладають Договір, який буде виконуватися протягом строку дії офіційно встановленого і визнаного воєнного стану; посилання Фабрики на несвоєчасну поставку товару, як форс-мажорні обставини є необґрунтованим та безпідставним;
- з наданого відповідачем сертифікату від 08.10.2025 №3200-25-1995 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) не вбачається причинно-наслідковий зв'язок щодо неможливості виконання Фабрикою умов Договору у зв'язку з тим, що в ньому є посилання на графіки відключення світла та листи ДТЕК стосовно обмеження енергопостачання; по-перше, не надано доказів того чи фактично відбувались такі відключення; по-друге, не надано доказів знаходження об'єктів відповідача з виробництва товару за тими адресами, де фактично відбувалось відключення;
- посилаючись у відзиві на воєнний стан в країні, дефіцит енергопотужностей та, як наслідок, неможливість виконання роботи Фабрикою тривалий час тощо, відповідач фактично хоче уникнути відповідальності за порушення умов Договору щодо прострочення строків поставки речового забезпечення для особового складу Збройних Сил України при введені в державі воєнного стану;
- окрім цього, Фабрика посилається на той факт, що до моменту укладення Договору, а саме до квітня 2024 року, стабілізаційних відключень електроенергії у м. Києві та Київській області не застосовувалось, що повністю суперечить дійсності фактично відомим обставинам; отже, відповідач намагається ухилятись від того факту, що укладаючи Договір, він усвідомлював про всі ризики виконання Договору під час воєнного стану в країні;
- позивач вважає, що Фабрика не може посилатись на сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), як на підставу несвоєчасного виконання умов Договору, що було узгоджено сторонами в пункті 10.2 Договору;
- відповідачем не доведено підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.
4. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Позивачем 06.10.2025 подано суду для огляду оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви.
Судом оглянуто такі оригінали документів, встановлено відповідність наявних в матеріалах справи копій поданим оригіналам та листом від 14.10.2025 повернуто оригінали позивачу.
Відповідач 17.11.2025 подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких виклад свої доводи стосовно відповіді позивача на відзив.
Разом з тим, пунктом 7 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 зобов'язано Фабрику протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив в порядку статті 167 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та докази надіслання зазначених документів позивачу.
Так, за наявними в матеріалах справи доказами відповідь на відзив отримана відповідачем 20.10.2025, а тому заперечення на відповідь на відзив мали бути подані Фабрикою до 27.10.2025 включно (оскільки 25.10.2025 і 26.10.2025 вихідні дні).
Відповідно до статті 119 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відтак, оскільки відповідачем не подано клопотання про поновлення строку на подання заперечень на відповідь на відзив, як і не наведено поважних причин пропуску такого строку, то суд залишає без розгляду заперечення Фабрики на відповідь на відзив.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
22.04.2024 Підприємством (замовник) і Фабрикою (постачальник) було укладено Договір, за умовами якого:
- постачальник зобов'язується поставити замовнику ІНФОРМАЦІЯ_6; далі - товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені у специфікації (додаток №1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID: UA-2024-03-15-010495-a), а замовник - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених Договором (пункт 1.1 Договору);
- отримувачами товару за Договором є Об'єднані центри забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1, до яких здійснюється постачання товару (далі - отримувач) для задоволення нагальних потреб ІНФОРМАЦІЯ_9 (пункт 1.2 Договору);
- валютою Договору є національна валюта України - гривня; загальна ціна Договору та ціна за одиницю товару за Договором визначається у специфікації (додаток №1); ціна товару включає в себе ціну матеріалів, виробництва, транспортування та інші витрати, безпосередньо пов'язані з товаром, схоронністю, збереженням, охороною, транспортуванням, перевіркою товару на відповідність технічним вимогам, його лабораторним випробуванням; у ціну товару включені всі витрати постачальника, які він несе та може понести у зв'язку з виконанням обов'язків за Договором (пункт 2.1 Договору);
- розрахунок за товар здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування замовником коштів на поточний банківський рахунок постачальника, вказаний у розділі 16 Договору, а у випадку здійснення замовником передплати - на небюджетний рахунок, відкритий постачальником в органах Державної казначейської служби України відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти»; розрахунок за товар здійснюється у строк, передбачений в специфікації (додаток №1), після його фактичного приймання отримувачем на підставі належним чином оформлених актів приймання товару за умов відсутності будь-яких зауважень до товару з боку замовника та/або отримувача і наявності документів до всіх партій товару, переданих отримувачу, згідно з переліком у пункті 6.7 (пункт 3.1 Договору);
- постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару за Договором не пізніше строку, визначеного у специфікації (додаток №1), але у будь-якому випадку в строк, визначений замовником у заявці на поставку, складеній замовником за формою, визначеною у додатку №2 до Договору (пункт 4.1 Договору);
- у разі порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених Договором) товару, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5 (нуль цілих п'ять десятих) відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі; пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов'язань; за порушення строку поставки товару понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни товару, строк поставки якого порушено; при цьому, відібрані зразки партії товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими [неприйнятими] (пункт 8.2 Договору);
- укладаючи Договір, сторони розуміють та усвідомлюють, що на момент його підписання:
відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введений воєнний стан із 24.02.2022 строком на 30 діб та відповідно до Указу Президента України від 06.11.2023 №734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.11.2023 №3429-IX, в Україні продовжений строк дії воєнного стану з 16.11.2023 строком на 90 діб (до 14.02.2024 включно);
згідно з загальним офіційним листом Торгово-промислової палати України (далі -ТПП України) від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 військова агресія Російської Федерації проти України, що стала підставою для введення воєнного стану засвідчена ТПП України як форс-мажорна обставина (обставина непереборної сили); цим листом ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);
строк дії воєнного стану може бути змінений та/або подовжений в будь-який час після укладання Договору;
таким чином, сторони свідомо укладають Договір, який буде виконуватися протягом строку дії офіційно встановленого і визнаного воєнного стану, який не буде вважатися сторонами форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у розумінні даного розділу Договору (пункт 10.1 Договору);
- враховуючи той факт, що під час погодження та підписання Договору сторони максимально врахували наявність в Україні специфічних обставин, перерахованих у пункті 10.1 Договору, сторони не будуть у майбутньому посилатися на ці обставини як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) в розумінні даного розділу Договору; винятки можуть становити лише істотні зміни об'єктивних обставин під час дії воєнного стану, які можуть вплинути на виконання Договору, зокрема: збої в роботі платіжних систем, що унеможливлює вчасне перерахування коштів; прийняття нормативно-правових актів органами державної влади або місцевого самоврядування, які впливають на строки та умови виконання зобов'язань, передбачених умовами Договору; критичне пошкодження об'єктів інфраструктури (доріг, складів), що впливає на строки та умови виконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, тощо; у разі настання таких обставин, сторони діють відповідно до положень пункту 10.6 Договору та без застосування положень пункту 10.7 Договору (пункт 10.2 Договору);
- у разі настання під час строку дії воєнного стану або після його завершення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), передбачених пунктом 10.4 Договору, до них застосовуються положення пунктів 10.4 - 10.9 Договору (пункт 10.3 Договору);
- при настанні надзвичайних та невідворотних форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема тих, які передбачені в частині другій статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», які об'єктивно унеможливлюють повне або часткове виконання сторонами зобов'язань, передбачених умовами Договору, строк виконання таких зобов'язань може бути відкладений на час, протягом якого діятимуть такі обставини, за умови, якщо сторони не знайдуть інших прийнятних альтернативних способів виконання таких зобов'язань, як це передбачено пунктом 10.6 Договору (пункт 10.4 Договору);
- протягом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), передбачених пунктом 10.4 Договору, та за умови дотримання вимог даного розділу, сторони не несуть відповідальності за невиконання умов Договору, якщо це невиконання стало наслідком форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), причин, що знаходяться поза сферою контролю сторони, яка не виконує свої зобов'язання (пункт 10.5 Договору);
- у разі настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) сторона, яка підпала під їх дію, має негайно упродовж 3 (трьох) робочих днів повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (на електронну пошту, що зазначена в розділі 12 Договору; одночасно з цим відповідне повідомлення дублюється та надсилається в паперовій формі на фактичну адресу, що зазначена в Договорі), вказавши характер цих обставин та очікуваний строк їхньої тривалості; якщо інша сторона не надає інших письмових інструкцій, сторона, що підпадає під дію обставин непереборної сили, має докласти всіх можливих зусиль для того, щоб і надалі виконувати свої зобов'язання за Договором, наскільки це буде можливо в конкретних обставинах, та шукати інших прийнятних альтернативних способів виконання своїх зобов'язань, яким би не заважала дія форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили); після закінчення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) сторона, яка підпала під дію таких обставин, повинна повідомити про це іншу сторону протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту припинення дії таких обставин у зазначеному порядку (пункт 10.6 Договору);
- якщо сторона, яка підпала під дію форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх настання не знайшла інших можливостей виконувати свої зобов'язання за Договором, вона повинна підтвердити факт виникнення/існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідним документом, виданим торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (особою) країни (місцевості), де виникли/існували форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили); такий документ надається іншій стороні протягом 10 (десяти) робочих днів з дня виникнення таких обставин у порядку, вказаному у пункті 10.6 Договору (пункт 10.7 Договору);
- не зважаючи на будь-які інші положення даного розділу Договору, неналежна якість наданих послуг не вважатиметься форс-мажорними обставинами [обставинами непереборної сили] (пункт 10.8 Договору);
- сторона не має права посилатися на форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), як на підставу звільнення її від відповідальності, якщо на момент виникнення таких обставин сторона, яка підпала під їх дію, прострочила виконання своїх зобов'язань за Договором (пункт 10.9 Договору);
- у разі, якщо постачальник підпав під дію форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з моменту їх настання не знайшов інших можливостей виконувати свої зобов'язання за Договором, замовник може ініціювати дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку (пункт 10.10 Договору);
- Договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами та діє протягом строку, вказаного у специфікації [додаток №1] (пункт 13.1 Договору).
Пунктом 5 додатку №1 до Договору сторони погодили строк поставки до 31.05.2024.
Заявкою від 22.04.2024 №R00221 (з урахуванням уточнюючої заяви від 29.05.2024 №R00221) позивач звернувся до відповідача з проханням поставити товар у кількості ІНФОРМАЦІЯ_7. за відповідними адресами.
21.05.2024 відповідач надіслав позивачу лист-повідомлення від 21.05.2024 №735, в якому повідомив про настання форс-мажорних обставин, а саме внаслідок пошкодження енергетичних об'єктів в м. Києві та Київській області, ДТЕК почав застосовувати аварійні відключення електроенергії, у зв'язку з чим Фабрика змушена зупиняти виробничі потужності; внаслідок цього відповідач планує звернутись до ТПП для отримання відповідного сертифікату про настання форс-мажорних обставин.
Додатковою угодою від 29.05.2024 №1 до Договору сторони, зокрема, внесли зміни до пункту 5 додатку №1 до Договору, погодивши строк поставки до 30.06.2024.
На виконання умов Договору відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято товар на загальну суму ІНФОРМАЦІЯ_914.08.2024 Підприємство надіслало Фабриці претензію від 14.08.2024 №2165/06/65-2024, в якій вимагало сплатити штрафні санкції за порушення строку поставки у сумі ІНФОРМАЦІЯ_9 за актом від 09.07.2024 №691).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Частинами першою і другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Частиною першою статті 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина друга статті 141 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні»).
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин, навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 зі справи № 912/3323/20).
Разом з тим форс-мажор є окремою, самостійною обставиною, яка звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов'язань, яка характеризується тим, що обставини форс-мажору повинні виникнути після укладення договору, неможливість виконання зобов'язання повинна бути у період існування таких обставин і такі обставини повинні бути зазначені в договорі.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, з огляду на порушення Фабрикою строку поставки обумовленого Договором товару, Підприємство нарахувало відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_9).
Судом перевірено розрахунок суми пені та періоди її нарахування, та встановлено, що вони правильні.
Разом з тим, Фабрика у відзиві на позовну заяву просила суд зменшити розмір неустойки на 95 відсотків.
Частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Аналіз приписів статей 551 ЦК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи №904/4685/18 і від 21.11.2019 зі справи №916/553/19).
Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В обґрунтування клопотання щодо зменшення розміру неустойки відповідач посилається на її значний розмір у порівнянні зі збитками кредитора; винятковий характер ситуації, оскільки прострочення є наслідком доведених саме для цього договору форс-мажорних обставин; скрутний майновий стан підприємства відповідача; виконанням Фабрикою ролі у підтриманні галузі обороноздатності держави, доказом чого є статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, про що свідчить відповідний наказ Міністерства економіки України від 17.02.2025 №1220; ступінь виконання зобов'язання і причини неналежного виконання або невиконання, незначний характер прострочення, що в сукупності свідчить про добросовісну поведінку постачальника.
Судом взято до уваги причини, на які посилається відповідач щодо затримки виконання зобов'язання, а саме пошкодження об'єктів енергетичної інфраструктури внаслідок ракетних обстрілів Російської Федерації, та дефіцит енергопотужностей, що є загальновідомим фактом. Також суд враховує, що Фабрика є критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення діяльності населення в особливий період.
З огляду на викладене, з урахуванням інтересів обох сторін, зазначених відповідачем обставин, враховуючи ступінь виконання зобов'язання - у повному обсязі, незначний період прострочення, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку є можливим часткове задоволення клопотання Фабрики та зменшення розміру нарахованої позивачем суми пені на 90%.
Відтак, стягненню з Фабрики підлягає 22 875,84 грн пені.
Що стосується наявності форс-мажорних обставин, які засвідчені сертифікатом Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати від 08.10.2025 №3200-25-1995 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), то слід зазначити таке.
Пунктом 10.6 Договору сторони погодили, що у разі настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) сторона, яка підпала під їх дію, має негайно упродовж 3 (трьох) робочих днів повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (на електронну пошту, що зазначена в розділі 12 Договору; одночасно з цим відповідне повідомлення дублюється та надсилається в паперовій формі на фактичну адресу, що зазначена в Договорі), вказавши характер цих обставин та очікуваний строк їхньої тривалості.
Відповідно до пункту 10.7 Договору якщо сторона, яка підпала під дію форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх настання не знайшла інших можливостей виконувати свої зобов'язання за Договором, вона повинна підтвердити факт виникнення/існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідним документом, виданим торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (особою) країни (місцевості), де виникли/існували форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили); такий документ надається іншій стороні протягом 10 (десяти) робочих днів з дня виникнення таких обставин у порядку, вказаному у пункті 10.6 Договору.
Так, 21.05.2024 відповідач надіслав позивачу лист-повідомлення від 21.05.2024 №735, в якому повідомив про настання форс-мажорних обставин, а саме внаслідок пошкодження енергетичних об'єктів в м. Києві та Київській області, ДТЕК почав застосовувати аварійні відключення електроенергії, у зв'язку з чим Фабрика змушена зупиняти виробничі потужності; внаслідок цього відповідач планує звернутись до ТПП для отримання відповідного сертифікату про настання форс-мажорних обставин.
Документів, які підтверджують факт виникнення/існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідач позивачу на виконання пункту 10.7 Договору не подав.
Слід зазначити, що додатковою угодою від 29.05.2024 №1 до Договору сторони, зокрема, внесли зміни до пункту 5 додатку №1 до Договору, погодивши строк поставки до 30.06.2024. Тобто після отримання листа-повідомлення від 21.05.2024 №735 позивач пішов на зустріч відповідачу та продовжив строк поставки до 30.06.2024.
Отже, оскільки Фабрикою не було дотримано порядку повідомлення Підприємства про форс-мажорні обстави, а наданий відповідачем суду на підтвердження існування форс-мажорних обставин один єдиний документ - Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати сертифікат від 08.10.2025 №3200-25-1995 не може розцінюватися як беззаперечний факт наявності форс-мажорних обставин без підтверджуючих документів (зокрема, листи ДТЕК, графіки відключення електроенергії тощо), про що неодноразово зазначав Верховний Суд у свої постановах, суд не вбачає підстав для звільнення Фабрики від сплати нарахованої позивачем суми пені.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати 2 422,40 грн судового збору (3 028 грн * 0,8 [коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору за подання позовної заяви в електронній формі]) слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 247-252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 «ІНФОРМАЦІЯ_2» АДРЕСА_1) до Приватного акціонерного товариства «ІНФОРМАЦІЯ_3» АДРЕСА_2 про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_10 задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ІНФОРМАЦІЯ_3» АДРЕСА_2 на користь Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 «ІНФОРМАЦІЯ_2» АДРЕСА_1) ІНФОРМАЦІЯ_11
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11.12.2025.
Суддя Оксана Марченко