Єдиний унікальний номер 142/21/25
Номер провадження 2/142/199/25
іменем України
11 грудня 2025 року с-ще Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
В складі:
Головуючого судді Нестерука В.В.,
за участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Гордаш Н.М.,
представника третьої особи Кучанського С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в с-щі Піщанка Вінницької області
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки і піклування Піщанської селищної ради Вінницької області, про позбавлення батьківських прав, -
13 січня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Піщанської селищної ради Вінницької області, про позбавлення батьківських прав, в якій позивач просить суд постановити рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в незареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підвтерджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Студенянської сільської ради Піщанського району Вінницької області 17 липня 2012 року. В 2012 році їхня з відповідачем сім'я розпалась, позивач став проживати в селі Чорномин Піщанського району, де проживає по даний час, син залишився проживати з мамою в с. Студена Піщанського району і проживав з нею до 2020 року. Так як мама ОСОБА_2 вела не здоровий спосіб життя, дитині ОСОБА_4 не приділяла належної уваги, на неодноразові звернення односельчан до Студенянської сільської ради про нереальне і небезпечне проживання малолітньої дитини в умовах, створених мамою, органом опіки та піклування Студенянської сільської ради, після обстежень матеріально-побутових умов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , виконавчим комітетом Студенянської сільської ради прийнято рішення про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біля батька ОСОБА_1 , рішення №38 від 21.09.2020 року. Позивач зазначає, що з того часу син проживає зі ним, матеріально побутові умови в сім'ї для навчання, проживання та виховання сина задовільні, що підтверджується довідкою Піщанської селищної про склад сім'ї за № 1555 від 19.11.2024 року. Позивач вказує, що син навчається в 7 класі комунального закладу «Чорноминського ліцею» Піщанської селищної ради, довідка Чорноминського ліцею за №80 від 31.12.2024 року, позитивно характеризується, недоліків у його поведінці та навчанні немає. Він як батько турбується вихованням сина, його справами у школі, надає посильну допомогу. Мати у вихованні дитини участі не приймає та не цікавиться його життям. Також позивач вказує, що перебуває на військовій службі, має власний заробіток, позитивно характеризується по місцю проживання, не має не знятих чи непогашених судимостей, не перебуває на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра. З часу проживання сина з ним, мама з сином не зустрічалась, матеріальної допомоги чи подарунку на день народження сина не давала, не піклувалася і не піклується про його фізичний та духовний розвиток, не цікавилась його навчанням в школі, не зверталась з ним в медичний заклад, не дбає про його нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, культурних та інших духовних цінностей, так, як встановлено ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства". Таким чином, позивач ввжає, що відповідачка по справі ОСОБА_2 ухилилась від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню сина, не цікавиться його життям, отже, вищевказане свідчить про те, що мати самоусунулася від виконання батьквського обов'язку по вихованню свого сина.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 13 січня 2025 року, зазначену справу було передано на розгляд судді Нестеруку В.В.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, судом 14 січня 2025 року було направлено запит до Студенянської сільської ради Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2
23 січня 2025 року на адресу суду від Студенянської сільської ради Вінницької області надійшла відповідь за вих. № 02-10/45 від 02 січня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована в АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 23 січня 2025 року було відкрито провадження в даній цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.
24 березня 2025 року Піщанською селищною радою Вінницької області надано копію рішення виконавчого комітету Піщанської селищної ради № 915 від 10 березня 2025 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
19 травня 2025 року представником позивача адвокатом Гордаш Н.М. подане клопотання про долучення доказів, та надано копію Рішення виконкому Студенянської сільської ради № 68/68 від 09.08.2024 р. про негайне відібрання малолітніх дітей.
18 червня 2025 року представником позивача адвокатом Гордаш Н.М. подане клопотання про долучення доказів, та надано копію рішення Піщанського районного суду у справі 142/670/24 від 10 жовтня 2024 року, яким задоволено позов органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Студенянської сільської ради, в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, вирішено відібрати у громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , без позбавлення її батьківських прав.
Ухвалою суду від 05 серпня 2025 року вирішено закрити підготовче провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Піщанської селищної ради Вінницької області, про позбавлення батьківських прав, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 11 годину 00 хвилин 04 вересня 2025 року, задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гордаш Н.М. про виклик свідків, та зобов'язано позивача ОСОБА_1 забезпечити прибуття в судове засідання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для заслуховування його думки щодо обставин справи.
Крім того, протокольною ухвалою суду 05 листопада 2025 року було вирішено здійснювати заочний розгляд справи.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Гордаш Н.М. в судовому засіданні 08 грудня 2025 року позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про дату час та місце розгляду справи, в жодне судове засідання по даній справі не з'явилась, будь-яких заяв чи клопотань від відповідача на адресу суду не надходило. Правом подачі відзиву відповідач не скористалась.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: органу опіки і піклування Піщанської селищної ради Вінницької області Кучанський С.А. в судовому засіданні 08 грудня 2025 року позовні вимоги вважав такими, що підлягають до задоволення.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні 08 грудня 2025 року надючи пояснення суду вказала, що проживає в с. Студена, відповідач ОСОБА_2 живе в с. Студена, веде аморальний спосіб життя, п'є кожен день, та п'яна ходить по селу, за дітьми не дивиться, у неї троє дітей, її діти ОСОБА_8 і Коля живуть в с. Студена у свого дядька брата відповідачки ОСОБА_9 , її дитина ОСОБА_4 живе із своїм батьком ОСОБА_1 в с. Чорномин. На даний час ОСОБА_2 проживає у цивільному шлюбі з ОСОБА_10 , дітьми вона не опікується, нічого їм не купує, сина ОСОБА_4 бачила в останнє, коли позивач привозив його в с.Студена до неї, але це було вже давно. В с. Чорномин до сина ОСОБА_2 ніколи не їздила, нічого не передавала. Старша дочка з нею також не спілкується. ОСОБА_2 з неблагополучної сім'ї, в її мами дітей також відбирали.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що проживає в с. Чорномин, відповідач з сином ОСОБА_4 проживають в с.Чорномин, вже декілька років, мама ОСОБА_12 дитиною не цікавиться, не приїздить, кілька років назад він з позивачем разом їздили в с.Студена провідати сина позивача, коли ще той жив з матір'ю, але застали в них дома тільки самих закритих дітей, іншим разом коли приїздили то застали в них дома гулянку. Особисто ОСОБА_2 не знає. Позивач часто залишає сина з ним коли їде на службу.
Суд, заслухавши позивача та її представника, представника третьої особи, пояснення свідків, неповнолітнього ОСОБА_3 , дослідивши позовну заяву та долучені до неї документи, вивчивши інші матеріали даної цивільної справи, приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 являються батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.7)
Згідно витягу з реєстру Піщанської територіальної громади №2024/015420245 від 31.12.2024 року ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_2 (а.с. 6)
Відповідно до довідки Студенянської сільської ради Вінницької області від 02 січня 2025 року № 02-10/45, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21)
Рішенням виконавчого комітету Студенянської сільської ради № 38 від 21 вересня 2020 року "Про доцільність проживання дитини ОСОБА_3 біля батька ОСОБА_1 " затверджено висновок органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 біля батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 біля батька ОСОБА_1 (а.с. 8)
Відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб № 1555 від 19 листопада 2024 року наданої Піщанською селищною радою ОСОБА_1 фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , та до складу його сім'ї входить син ОСОБА_3 . (а.с. 9)
Згідно довідки Комунального закладу "Чорноминський ліцей" Піщанської селищної ради № 80 від 31.12.2024 року ОСОБА_3 навчається в 7 класі цього закладу. (а.с. 10)
Згідно характеристики на учня 7 класу Комунального закладу "Чорноминський ліцей" ОСОБА_3 , останній навчається в даному закладі з 3 класу, батько ОСОБА_1 турбується вихованням сина, його справами у школі, надає посильну допомогу. Мати в вихованні сина участі не приймає та не цікавиться його життям. (а.с. 11)
Згідно довідки - характеристики № 1556 від 19 листопада 2024 року наданої Піщанською селищною радою ОСОБА_1 проживає разом з сином ОСОБА_3 , який навчається в 7 класі Чорноминського ліцею, характеризується позитивно, займається вихованням сина, не конфліктний, товариський, працьовитий та доброзичливий у спілкуванні. (а.с. 12)
Відповідно до довідки Центру первинної медико-санітарної допомоги Піщанської селищної ради № 137 від 05.11.2024 р. остання надана ОСОБА_1 в тім, що з ним проживає його син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладена декларація батька і сина усімейного лікаря Чорноминської амбулаторії ЗПСМ, дитина відвідує школу в с.Чорномин, мати ніколи не цікавилась життям дитини, доля дитини її байдужа. (а.с. 13)
З витягу з інформаційно-аналітичної системи "облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 станом на 01.01.2025 р. є особою стосовно якої відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості відсутні. (а.с. 14)
Згідно відповіді на адвокатський запит КНП "Піщанська районна лікарня" повідомляє, що ОСОБА_1 на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться. (а.с. 15)
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 31 грудня 2024 року № 1243 солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_2 з 22 липня 2021 року по теперішній час. (а.с. 16)
Рішенням виконавчого комітету Піщанської селищної ради № 915 від 10 березня 2025 року затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 . (а.с. 43)
Також судом було отримано висновок "Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ", затверджений рішенням виконавчого комітету Піщанської селищної ради Вінницької області № 915 від 10 березня 2025 року, з якого слідує, що ОСОБА_1 проживав без реєстрації шлюбу із громадянкою ОСОБА_2 , мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спільне проживання громадян було недовгим, після його припинення, хлопчик проживав з матір'ю.
Малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував на обліку дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах у службі у справах дітей Піщанської районної державної адміністрації з листопада 2013 року по травень 2014 року по причині ухилення матері від виконання батьківських обов'язків.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Студенянської сільської ради від 21 вересня 2020 року №38 місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначено біля батька ОСОБА_1 .
Відповідно до інформації служби у справах дітей Студенянської сільської ради від 6 січня 2025 року № 11 сім'я ОСОБА_2 з 2019 по 2023 роки неодноразово перебувала під соціальним супроводом, як сім'я, що потрапила в складні життєві обставини. Причиною взяття на обпік було невиконання матір'ю батьківських обов'язків. ОСОБА_2 нехтувала обов'язками щодо утримання та виховання дітей, могла залишати їх без нагляду, вживала спиртні напої. 9 серпня 2024 року матір залишила своїх малолітніх дітей без нагляду та поїхала з черговим співмешканцем до міста Одеси, Органом опіки та піклування Студенянської сільської ради було прийняте рішення «Про негайне відібрання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ». В подальшому рішенням ІІіщанського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2024 року № 2/142/305/24 малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , було відібрано у матері ОСОБА_2 , без позбавлення її батьківських прав.
На даний час ОСОБА_2 на території Студенянської громади не проживає.
Відповідно до довідки КЗ, «Чорноминський ліцей» Піщанської селищної ради від 4 листопада 2024 року №52, ОСОБА_3 дійсно навчається у 7 класі КЗ «Чорноминський ліцей» Піщанської селищної ради.
Відповідно до характеристики КЗ «Чорноминський ліцей» Піщанської селищної ради від 31 грудня 2024 року №81 ОСОБА_3 навчається в закладі з 3 класу. Учень навчається на середньому рівні, хоча може рівень навчання покращити. Домашнє завдання завжди виконує, Учень активний, цілеспрямований, з великим задоволенням бере участь у різних конкурсах, класних і загальцошкільних заходах. Охайний, відповідально відноситься до своїх обов'язків. Навчальним приладдям забезпечений. Батько ОСОБА_1 турбується вихованням сина, його справами у школі, надає посильну допомогу. Мати у вихованні дитини участі не приймає та не цікавиться його життям.
Відповідно до довідки, виданої сімейним лікарем Чорноминської лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини ОСОБА_13 від 5 листопада 2024 року № 152, ОСОБА_1 та його син ОСОБА_3 обслуговуються сімейним лікарем Чорноминської амбулаторії, дитина відвідує школу в селі Чорномин. Мати ніколи не цікавилася життям своєї дитини, де і з ким син проживає.
9 січня 2025 року здійснено обстеження умов проживання малолітнього ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 . Встановлено, що базові потреби сина батько забезпечує. Зі слів ОСОБА_14 , матір ОСОБА_2 участі у вихованні дитини не приймає, матеріально не допомагає.
Відтак керуючись статтями 164-167 Сімейного кодексу України, статтями 11, 12 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», виконавчий комітет Піщанської селищної ради робить висновок, що через безвідповідальне ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків, ухилення від забезпечення дитини всім необхідним для повноцінного розвитку та нездатність забезпечити належний рівень виховання сину, буде доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.42-45)
Рішенням виконкому Студенянської сільської ради № 68/68 від 09 серпня 2024 року "Про негайне відібрання дітей" вирішено негайно відібрати малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та тамчасово влаштувати їх в сім'ю рідного дядька по лінії матері ОСОБА_9 в с. Студена. (а.с. 63)
Рішенням Піщанського районного суду від 10 жовтня 2024 року по справі 142/670/24 задоволено позов органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Студенянської сільської ради, в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, вирішено відібрати у громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , без позбавлення її батьківських прав. (а.с. 77-80)
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров'я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.
У статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (стаття 141 СК України).
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частини дев'ята-десята статті 7 СК України).
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17, від 06 вересня 2023 року у справі № 545/560/21.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, передбачені статтею 166 СК України.
Отже, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав.
Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини.
Такі правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц (провадження № 61-40224св18), від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).
Повторна та тривала нездатність виконувати батьківські обов'язки, нехтування ними, призводить до того, що дитина залишається без батьківського піклування, контролю чи допомоги, необхідних для її фізичного чи психічного благополуччя, а умови та причини нездатності виконувати батьківські обов'язки чи їх нехтування неможливо усунути. На підтвердження цього заявником мають бути надані належні, достовірні та достатні докази.
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідно зробити все можливе, щоб зберегти особисті стосунки та, якщо це доречно, відновити сімейні стосунки.
У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, зазначено, що відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.
У рішенні від 10 вересня 2019 року у справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії» (заява № 37283/13) Європейський суд з прав людини підкреслював, що взаємна радість, яку діти та батьки отримують у суспільстві один від одного, є основним елементом сімейного життя, і заходи держав-відповідачів, що перешкоджають цьому, рівносильні втручанню у право, гарантоване статтею 8 Конвенції. У випадках, коли відповідні інтереси дитини суперечать інтересам батьків, стаття 8 Конвенції вимагає, щоб органи влади держав-відповідачів встановлювали справедливий баланс цих інтересів і при встановленні балансу особливе значення надавалося найкращим інтересам дитини, які в залежності від свого характеру та важливості можуть переважати інтереси батьків. Як правило, найкращі інтереси дитини вимагають, з одного боку, щоб зв'язки дитини з її сім'єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім'я виявилася особливо непридатною для життя та розвитку дитини, оскільки порушення сімейних зв'язків означає від'єднання дитини від її коріння. З цього слідує, що сімейні зв'язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин і що має бути зроблено все для збереження особистих відносин та відновлення сім'ї.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).
За загальним правилом, доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, які можуть бути підставою позбавлення останньої батьківських прав, покладено на позивача.
Вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у його право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.
Враховуючи особливості правовідносин, що склались між сторонами, суд з однієї сторони має розглянути правомірність втручання в право відповідача на повагу до сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Конвенції.
З іншої сторони обов'язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини (статті 1, 9 Конвенції).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та поведінки учасників цих правовідносин (постанови від 18 лютого 2021 року у справі № 645/920/19, від 07 лютого 2022 року у справі № 759/3554/20, від 12 лютого 2024 року у справі № 202/1931/22).
Під час судового розгляду було встановлено, та не спростовано учасниками справи, що син сторін по справі малолітній ОСОБА_3 під час проживання з матір'ю ОСОБА_2 перебував на обліку служби у справах дітей як дитина яка опинилась в складних життєвих обставинах по причині ухилення матері від виконання батьківських обов'язків, а з вересня 2020 року та до даного часу проживає разом з батьком ОСОБА_1 в с. Чорномин Тульчинського району Вінницької області.
Судом встановлено, що відповідач нехтувала потребами своєї дитини, порушувала право дитини на належне батьківське виховання та не виконувала батьківських обов'язків, щодо виховання та забезпечення сина, що слідує з довідок сільської ради, школи та лікарні. З 2020 року відповідач проживає окремо від своєї дитини, та не піклується про фізичний, моральний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя тощо про що свідчать шкільні характеристики, пояснення свідків.
Суд бере до уваги, що з 2020 року відповідач не проживала із малолітнім сином ОСОБА_3 та по сьогодні проживає окремо від нього, та фактично не підтримує контактів з дитиною, не приймає участі у її вихованні, не проявляє інтересу до дитину, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду і лікування, як складової частини виховання, тобто не бере жодної участі в житті динити.
Крім того, як встановлено судом вище, у відповідачки відібрано інших двох дітей по причині залишення їх в небезпеці.
З наведеного вбачається, що відповідач не займається і не має наміру займатися вихованням сина, виконувати батьківські обов'язки. Водночас, вихованням дитини фактично займається лише тато ОСОБА_1 .
Суд вважає, що відповідачем свідомо обрано такі життєві умови, за якими її участь у вихованні дитини виключається, перебуваючи на відстані, відповідач мав би усвідомлювати, що не зможе піклуватись про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, проте відповідач не вчинила жодних дій навіть щодо зустрічі з дитиною, про що вказують свідки, що в свою чергу свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов'язків в розумінні статті 164 СК України.
Національним законом визначено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина п'ята статті 19 СК України).
Орган опіки та піклування під час розгляду справи у своєму висновку, врахувавши фактичні обставини життя сторін по справі та їх дитини, з метою захисту прав і законних інтересів дитини, визнав доцільним позбавлення матері ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 .
Зазначені обставини підтверджуються висновком «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , затверджений рішенням виконавчого комітету Піщанської селищної ради Вінницької області № 915 від 10 березня 2025 року.
Положеннями ч.1, ч. 2 ст. 171 СК України передбачено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
У контексті віку дитини при її опитуванні ВС у постанові від 25 березня 2019 року у справі № 165/2240/16-ц (провадження № 61-29942св18) зауважив, що при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини надається належна увага згідно з її віком і зрілістю.
Також у постанові ВС від 28 жовтня 2020 року у справі № 241/47/19 (провадження № 61-5726св20) зауважено, що з досягненням віку десяти років у дитини з'являється право не лише бути вислуханою і почутою, а й брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема у визначенні місця проживання.
Неповнолітній ОСОБА_3 , надаючи суду пояснення в присутності психолога КУ "Центр професійного розвитку педагогічних працівників" ОСОБА_15 зазначив що мама з ним не спілкується, не дарує ніяких подарунків, не приїздить та не телефонує, та проти позбавлення її батьківських прав не заперечує.
При цьому суд враховує, що озвучена в судовому засіданні думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, оскільки думка дитини не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона через малолітній вік неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї, що відповідає правовому висновку Верховного Суду викладеному у постанові від 13 липня 2022 року.
ЄСПЛ у рішенні від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11, встановив відсутність порушень національними судами російської федерації статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного та сімейного життя), а також зауважив, що, якщо батько значний проміжок часу не підтримує стосунки з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантованого Конвенцією.
Усі встановлені судом обставини справи дають ґрунтовні підстави для висновку, що відповідач ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини, а саме тривалий час не піклуються про фізичний і духовний розвиток сина, його навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не спілкується з сином, крім того своєю негативною поведінкою показує поганий приклад і створює небезпеку для його життя і здоров'я.
Отже, суд приходить до висновку, що матір ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , добровільно пішла з життя своєї дитини, протягом останніх п'яти років не спілкувається з сином, не має з ним психоемоційного контакту, взагалі не виявляє інтересу до дитини та її внутрішнього світу, не сприяє створенню умов для отримання нею освіти, більше того не має наміру виконувати своїх батьківських обов'язків. Водночас дитина, враховуючи її вік, за цей час адаптувалася до життя у сім'ї з татом та почувається комфортно. Вказані обставини дають підстави для висновку про наявність підстав, передбачених статтею 164 СК України, для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, з огляду на її свідоме ухилення від виконання батьківських обов'язків щодо виховання сина.
Враховуючи, що судом встановлено, що відповідач втратила інтерес до участі у вихованні сина, наміру на відновлення відносин з ним не має, не виявила жодної зацікавленності у розгляді даної справи, а досліджені судом докази вказують на свідоме небажання відповідача належним чином виконувати батьківські обов'язки, піклуватись про дитину та займатись її вихованням, та змінити поведінку матері у кращу сторону неможливо, на що також вказує подальше відібрання у неї інших дітей, беручи до уваги висновки органу опіки та піклування та думку дитини, з метою забезпечення прав малолітнього ОСОБА_3 , та виходячи саме із інтересів дитини, суд приходить до переконання про те, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_3 , є обгрунтованими, доведеними та підлягають до задоволення.
Таким чином, повно, всебічно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, встановивши правовідносини, що склалися між сторонами, беручи до уваги якнайкращі інтереси дитини, суд приходить до висновку про застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення її батьківських прав, що не є порушенням статті 8 Конвенції, яка передбачає право особи на повагу до свого сімейного життя, оскільки позбавлення батьківських прав відповідача в судовому порядку за відсутності фактичного духовного зв'язку між матір'ю та сином, та відсутність у останньої бажання ним опікуватись, скасує лише правовий зв'язок між нею та її дитиною.
При цьому суд зауважує, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки відповідно до частини першої статті 168 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною, а згідно з частинами першою-другою статті 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
При вирішенні питання про судові витрати суд бере до уваги норми ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, яка визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В частині 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження розміру понесених судових витрат, стороною позивача суду було надано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1211,20 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому враховуючи, що позовну вимогу про позбавлення батьківських прав судом задоволено, сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст. 150, 151, 153, 157, 164-166, 1179-184, 192 СК України, ст. ст. 82, 133, 137, 141, 206, 211, 223, 246, 247, 258, 259, 263-265, 417, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки і піклування Піщанської селищної ради Вінницької області, про позбавлення батьківських прав - задоволити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно її неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Роз'яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 гривень 20 копійок за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони по справі:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована в АДРЕСА_1 ;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки і піклування в особі Піщанської селищної ради Вінницької області, знаходиться в смт.Піщанка Тульчинського району Вінницької області, вул.Центральна, 36, код ЄДРПОУ 04325986.
Суддя: