2/134/593/2025
Справа № 134/1423/25
Іменем України
10 грудня 2025 року Крижопільський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Лабая О.В.
при секретарі Трачук С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - позивач), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором позики № 2738112 від 17.02.2024 (далі -Кредитний договір) в розмірі 19125,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 17.02.2024 між відповідачем та ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено кредитний договір № 2738112 (з фіксованою процентною ставкою), за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти, які зобов'язався повернути та сплатити відсотки за користування ними. Вказаний договір укладений в електронній формі в порядку, визначеному ЗУ «Про електронну комерцію». Позивач виконав свою частину зобов'язань в належний спосіб, відповідач від виконання свої кредитних зобов'язань ухиляється. Заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2738112 становить 19125,00 грн, яка складається з 7000,00 заборгованості за основною сумою боргу, 12125,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Надалі 14.06.2021 року між ТОВ « 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ « 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» приймає належні ТОВ « 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Просить суд стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості в загальному розмірі 19125,00 грн, яка складається з 7000,00 заборгованості за основною сумою боргу, 12125,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Ухвалою суду від 08.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі.
07.11.2025 року на електрону адресу суду надійшов відзив на позовну заяву підписаний кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом ОСОБА_1 . В обґрунтування своїх заперечень на позовні вимоги відповідач покликається на те, що позивачем не надано доказів застосування відповідачем електронного підпису при підписанні Кредитного договору, та не надано доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 кредитних коштів від ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Також відповідач заперечує щодо розміру заборгованості за відсотками оскільки згідно із ч. 5 п. ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%, а денна процентна ставка в розмірі 3-3,5 % в межах строку кредиту встановлено за паспотом споживчого кредиту є нікчемною. Оскільки відповідно до п. 2.2. Кредитного договору встановлено строк позики 15 днів то із врахуванням відсоткової ставки 1% в день заборгованість за нарахованими відсотками має становити 1050 грн. Таким чином заборгованість за кредитним договором має становити 8050 грн. з яких 1050 грн відсотків та 7000 грн тілом кредиту. Щодо договору факторингу відповідач зазначає, що акт - примання передачі реєстру боржників є не заповненим та не підписаним, також відсутня оплата за договором факторингу. Позивач не ознайомив відповідача із паспортом споживчого кредитування.
12.11.2025 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача надав відповідь, в обґрунтування заперечень на відзив на позовну заяві відповідача останній покликається, на те, що сторони досягли всіх істотних умов в тому числі і розміру відсоткової ставки, та який був укладений в електронній формі інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС) первісного кредитора. Щодо перерахування кредитних коштів та розрахунку заборгованості останній зазначає, що не володіє бухгалтерськими документами первісного кредитора, проте відповідач не заперечує щодо отримання кредитних коштів. Також надав додаткові докази, а саме додаткові угоди за № 2 від 28.07.2021 року, за № 7 від 13 червня 2022 року, за № 32 від 25 липня 2024 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений, в прохальній частині позовної заяви та відповіді на відзив від 12.11.2025 року просив розглянути справу у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомила.
З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Згідно із ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 17.02.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2738112 (з фіксованою процентною ставкою).
Пунктом 1 Кредитного договору визначено, що позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику »), на погоджений умовами договору строк (надалі «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника, із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Пунктом 2.1 Кредитного договору визначено, що проценти - грошові кошти, що нараховуються на суму Позики і є платою за користування такою Позикою (Договором передбачено денну процентну ставку, базову процентну ставку та процентну ставку за понадстрокове користування позикою, розміри ставок визначені Договором)
Відповідно до п.2.1 Кредитного договору сторони встановили, що кредит надається позичальнику в сумі 7000,00 грн. строком на 15 днів (п. 2.2 Кредитного договору) Із фіксованою процентною базовою ставкою 2,5 % вдень. (Дата надання позики 17.02.2024 дата повернення позики (останній день) 03.03.2024. Знижена процентна ставка/день, % (застосовується до умов програми лояльності) 0,75 %. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день, % 2,7 %. (п. 2.3 Кредитного договору).
Пунктом 3 Кредитного договору визначено, що позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності ) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до Договору, який є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 4 Кредитного договору визначено, що сторони відповідно до, ст. 1048 Цивільного кодексу України домовились про те, що у випадку невиконання позичальником свого обов'язку із повернення позики у в останній день строку користування позикою, позичальник отримує право користування кредитом без застосування по відношенню до Позичальника штрафних санкцій ( у тому числі процентної ставки за понадстрокове користування позикою) протягом 90 календарних днів після спливу первісного строку користування позикою, визначеного Договором/додатковими угодами, за які нараховуються проценти за базовою процентною ставкою, що визначена п.п.2.3 п 2 Договору. Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів після спливу первісного строку користування позикою, визначеного Договором/додатковими угодами, за які нараховуються проценти за базовою процентною ставкою, що визначена п.п. 2.3. п. 2 Договору. Товариство на власний розсуд може зупинити нарахування процентів до спливу строку, визначеного у першому реченні цього пункту.
Пунктом 5.3 Кредитного договору передбачено, що підписавши цей договір, відповідач підтвердила, що до моменту підписання договору вивчила цей договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «ClickCredit» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщений на сайті https://clickcredit.ua/informaciya (надалі «Правила») їх зміст, суть об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, їй зрозумілі.
За п. 21 Кредитного договору цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника згідно Закону України «Про електронну комерцію» та із додатковим накладанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника позикодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу.
В пункті 29 Кредитного договору «Юридичні адреси та реквізити сторін» «Позичальник » зазначено ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , номер платіжного засобу: НОМЕР_2 . Електронний підпис одноразовим ідентифікатором vW4h53. Дата та час накладання кваліфікаційного електронного підпису уповноваженого працівника позикодавця (підтверджено електронною позначкою часу) 17.02.2024 15:27.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21. Згідно умов цього Договору Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (Позики), плату за Позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку № 1, є невід'ємною частиною Договору.
28 липня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено додаткову угоду № 2 від 28 липня 2021 року
13 червня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено додаткову угоду № 7 від 13 червня 2022 року
25 липня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено додаткову угоду № 32 від 25 липня 2024 року
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників № 28 складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 25 липня 2024 року за Договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року клієнт передав а фактор прийняв Реєстр боржників № 28 від 25 липня 2024 року.
Відповідно до Реєстру боржників № 28 від 25.07.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 19125,00 грн., з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12125,00 грн. - сума заборгованості за відсотками
Відповідно до платіжної інструкції № 380 від 30 липня 2024 року ТОВ «ФК» «ЄАПБ» здійснило перерахування коштів ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у сумі 2596311,93 грн. із призначеним платежу: плата за відступлення права вимоги згідно додаткової угоди № 32 від 25 липня 2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.21 р.
Таким чином суд не приймає доводи відповідача про відсутність підтвердження виникнення прав і обов'язків за договором факторингу.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України" Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами (частина перша статті 13 Закону України «Про споживче кредитування»).
За правилами статей12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У постанові Верховного Суду від 07.10.2020 по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12,81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
З огляду на зазначене, суд відхиляє аргументи відповідача про те, що договір ним не підписувався, оскільки як встановлено у справі договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.
В силу припису статті 204 ЦК України, правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено укладання 17.02.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 договору позики № 2738112, сторони узгодили розмір кредиту (позики), грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_2 для укладення Кредитного договору № 27381122 від 17.02.2024 на відповідних умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Крім того , з урахуванням наявних у справі письмових доказів та пояснень позивача, викладених у позовній заяві, у суду нема підстав для висновку про недоведеність факту перерахування позивачем кредитних коштів та отримання їх відповідачем, крім того на заперечення своїх позовних вимог вказує контр-розрахунок, що нарахованих відсотків на суму боргу 1050 грн. та вважає що загальна сума боргу має становити 8050 грн з яких 1050 грн відсотки +7000 грн тіло кредиту = 8050 грн.
Натомість, якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України саме на нього покладається обов'язок доводити такі заперечення відповідними доказами.
Проте ОСОБА_1 не надала суду жодних доказів на спростування факту укладення кредитного договору, або факту перерахування та отримання нею кредитних коштів.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на її картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок їй не належить.
Отже, суд вважає доведеним, що ТОВ « 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» виконали своє зобов'язання за Кредитним договором та надало відповідачу кредитні кошти в сумі 7000,00 грн. відповідно до умов кредитних договорів.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором 2738112 від 17.02.2024 станом на 25.07.2024, заборгованість за тілом кредиту становить 7000,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами станом на 24.07.2024 року становить 12125 грн.
Враховуючи, що відповідач належним чином умови Договору позики за № 2738112 від 17.02.2024 року не виконав суд приходить до висновку що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 7000,00 гривень підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» в частині стягнення з відповідача нарахованих первісним кредитором ТОВ « 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» нарахованих відсотків за Кредитним договором у період з 17.02.2024 по 25.07.2024 рік за 159 днів, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.
Сторони погодили, що відповідно до п. 2.2 Кредитного договору та до додатку № 1 до Кредитного договору № 2738112 від 17.02.2024 року строк кредиту 15 днів дата повернення позики 03.03.2024 року, та відповідно п. 4 у випадку невиконання позичальником свого обов'язку із повернення позики у в останній день строку користування позикою позичальник отримує право користування кредитом без застосування по відношенню до Позичальника штрафних санкцій ( у тому числі процентної ставки за понадстрокове користування позикою) протягом 90 календарних днів після спливу первісного строку користування позикою, визначеного Договором/додатковими угодами, за які нараховуються проценти за базовою процентною ставкою, що визначена п.п.2.3 п 2 Договору.
Як вбачається із наданого розрахунку відповідач не здійснив погашення заборгованості за кредитним договором у строк 03.03.2024 року.
Таким чином строку кредитування із врахуванням положень п.2.2 та п. 4 Кредитного договору становить 105 днів та право нарахування відсотків ТОВ « 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося зі сплавом строку кредитування 31.05.2025, а тому, починаючи із зазначеної дати, нарахування процентів за користування кредитом не відповідає вимогам закону, внаслідок чого відсотки за користування кредитом нараховані кредитором ТОВ 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за період 01.06.2024 по 25.07.2024 не підлягають задоволенню.
Суд враховує доводи відповідача, щодо застосування положень Закону України «Про споживче кредитування» в частині встановлення розміру денної відсоткової ставки за користуванням кредиту.
Відповідно до частини 5статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.
Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5розділу І цього Закону(яким, зокрема, доповнено пунктом 17розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Кредитний договір № 2738112 був укладений 17.02.2024 року, тобто, після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.
Отже, відсоткова ставка встановлена договором не відповідає умовам чинного законодавства.
Згідно з ч. 1статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У частинах першій та другій статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Таким чином, умова укладеного між сторонами договору щодо встановлення процентної ставки (базова)/день 2,50% (фіксована) у порядку ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною.
За змістом ч. 5 ст. 216 ЦК України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Тому суд розраховує заборгованість за укладеним між сторонами договором, виходячи з встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1 %.
Так, 7000,00 грн. (сума отримана у позику та не повернута протягом строку дії договору) х 1,00 % = 70,00 грн. (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами).
Розрахунок заборгованості, згідно зі спірним кредитним договором, позивачем визначено за період з 17.02.2024 року (дату видачі кредиту) по 31.05.2025 року включно (останній день нарахування відсотків), що становить в сукупності 105 днів.
Таким чином, заборгованість відповідача по несплачених відсотках за договором № 2738112 від 17.02.2024 року становить та підлягає задоволенню в сумі 7350,00., а саме: (70 грн. (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами) х 105 днів (строк протягом якого розрахована заборгованість).
Ураховуючи наведене, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № 2738112 від 17.02.2024, що складається з 7000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 7350,00 грн. заборгованості за відсотками.
Верховний Суд в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 23.05.2022 року у справі № 393/126/20 виснував, що тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Враховуючи вищенаведене Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, щодо не надання ТОВ « 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до позовної заяви паспорту споживчого кредитування, оскільки сторони досягли згоди всіх істотних умов при укладанні Кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2271,90 грн.
Керуючись ст.ст.2,12,13,76,81,141,247,258,259,263-265,280-289 ЦПК України, ст.ст. 512, 516, 526, 627, 629, 1048, 1049,1050,1054 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити повністю частково
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_4 у AT «ТАСкомбанк») суму заборгованості за Кредитним договором № 2738112 в розмірі 14350,00 (чотирнадцять тисяч гривень триста п'ятдесят ) гривень, яка складається із 7000 (сім тисяч ) гривень заборгованість за тілом кредиту, 7350 (сім тисяч триста п'ятдесят) гривень заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_4 у AT «ТАСкомбанк») суму сплаченого судового збору в розмірі 2271 (дві тисячі двісті сімдесят одну) гривню судового збору.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Найменування та ім'я сторін, їх місце знаходження та проживання:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: