Справа № 132/3767/20
2/132/20/25
Ухвала
Іменем України
03 грудня 2025 року Калинівський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Павленко І.В.
за участю секретаря судового засідання Олійник Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калинівка за правилами загального позовного провадження об'єднану цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя; за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу та визнання права власності; за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про визнання права особистої приватної власності та поділ спільного майна,-
В провадженні Калинівського районного суду Вінницької області перебуває зазначена вище справа.
В судове засідання, призначене на 11:00 год. 03.12.2025 з'явились позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та його представник - адвокат Чуприна О.М. Відповідачка за первісним позовом ОСОБА_2 , а також її представник - адвокат Лещенко С.В. в судове засідання не з'явились. Однак адвокат Лещенко С.В. звернулася до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі (Вінницький міський суд Вінницької області), на якому буде проводитись процедура врегулювання спору за участі судді. Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_3 та його представник адвокат Усов Ю.В. в судове засідання не з'явились, будь-які відомості щодо належного повідомлення третьої особи та його представника про дату, час і місце судового засідання в матеріалах справи відсутні.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Чуприна О.М. заявили усне клопотання про визнання явки відповідачки за первісним позовом ОСОБА_2 в судове засідання обов'язковою, а також просили залишити позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_3 про визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу та визнання права власності без розгляду, у зв'язку із його повторною неявкою без поважних причин в судове засідання.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали об'єднаної цивільної справи, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ч.3 ст.2 ЦПК України, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Згідно ч.5 ст.223 та п.3 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Верховний Суд у постанові від 02 грудня 2021 року у справі №675/1998/19 зазначив, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
При цьому, позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи».
Розглядаючи клопотання ОСОБА_1 та його представника - адвоката Чуприни О.М. про залишення без розгляду позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_3 у зв'язку з повторною його неявкою у судове засідання без поважних причин, суд зазначає, що у відповідності до приписів ст. 222 ЦПК України суд залишає позовну заяву без розгляду у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, будь-які відомості щодо належного повідомлення третьої особи ОСОБА_3 та його представника - адвоката Усова Ю.В. про дату, час і місце судового засідання відсутні.
З огляду на зазначене обґрунтованих та достатніх підстав для задоволення вказаного клопотання суд не вбачає.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Враховуючи обставини справи, суд з метою правильного та об'єктивного розгляду справи, забезпечення принципу змагальності (ст. 12 ЦПК України) вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Чуприни О.М. про визнання явки відповідача ОСОБА_2 в судове засідання обов'язковою.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні якщо визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Учасники судового процесу не заперечували проти відкладення розгляду справи в судовому засіданні.
Зважаючи на положення вказаної норми суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи в судовому засіданні та визнати явку відповідача ОСОБА_2 обов'язковою.
Керуючись ст.ст. 2, 44, 193, 223, 247, 257, 260, 294ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 та його представника - адвоката Чуприни О.М. про залишення без розгляду позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу та визнання права власності - відмовити.
Клопотання позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Чуприни О.М. про визнання явки відповідачки у справі ОСОБА_2 обов'язковою задовольнити.
Визнати явку відповідачки у справі ОСОБА_2 в судове засідання, яке призначене на 10 годину 20.01.2026 року обов'язковою.
Відкласти судове засідання у об'єднаній цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя; за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу та визнання права власності; за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про визнання права особистої приватної власності та поділ спільного майна до 10:00 год. 20 січня 2026 року, про що повідомити учасників справи.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
СУДДЯ І.В. Павленко