ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
10.12.2025Справа № 910/14636/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Блажівської О.Є., перевіривши на предмет відповідності процесуальним вимогам позовної заяви
за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «ВІП-РЕНТ» (01604, місто Київ, Вул. Госпітальна, буд.4; ЄДРПОУ 25264533)
до відповідача 1 Державне підприємство «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «БОРИСПІЛЬ» (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, село Гора, вул. Бориспіль-7; код ЄДРПОУ 20572069)
відповідача 2 Регіональне відділення фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (01133, місто Київ, б. Лесі Українки, буд. 26-А; код ЄДРПОУ 43173325)
про зобов'язання вчинити певні дії
До Господарського суду міста Києва звернулося Підприємство з іноземними інвестиціями «ВІП-РЕНТ» з позовом до Державного підприємства «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «БОРИСПІЛЬ» та Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про:
- визнання протиправними дії Відповідача 1 - Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Відповідача 2 - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях щодо нарахування орендної плати за липень, серпень, вересень та жовтень 2025 року за Договором оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 1497 від 08.10.2013 року (в редакції від 10.02.2021 року) та зобов'язаня Відповідачів провести перерахунок пропорційно нарахованої та отриманої орендної плати за Договором оренди за період 01 липня по 31 жовтня 2025 року включно, зменшивши її на 330 490,04 грн. (Відповідача 1 в сумі 137 704,20 грн. (з ПДВ), а Відповідача 2 - в сумі 192 785,84 грн. (без ПДВ));
- зобов'язання Відповідача 1 - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Відповідача 2 - РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях усунути порушення прав Позивача шляхом припинення нарахування орендної плати до моменту фактичного відновлення авіаційної діяльності аеропорту «Бориспіль» та можливості реального доступу Позивача до Об'єкта оренди.
Розглянувши матеріали позовної заяви, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність передачі позовної заяви та доданих до неї документів за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області, з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Разом із тим, ст. 30 Господарського процесуального кодексу України визначено порядок розгляду справ за виключною підсудністю.
Виключна підсудність - правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Отже, виходячи із комплексного аналізу положень ст.ст. 30, 31 Господарського процесуального кодексу України, суди не можуть допускати випадків будь-яких спорів щодо підсудності, оскільки Господарським процесуальним кодексом України чітко визначено категорії спорів, які повинні розглядатися тільки за виключною підсудністю.
Згідно ч.3 ст.30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 по справі №911/2390/18 надала висновок щодо застосування приписів ч.3 ст.30 Господарського процесуального кодексу України спори, зокрема, зазначила таке.
У параграфі 3 глави 2 розділу І ГПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).
Відповідно до частин першої, другої статті 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Правила ж виключної територіальної підсудності передбачені у статті 30 ГПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред'явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Щодо інших спорів, які виникали в межах зобов'язальних відносин стосовно нерухомого майна, діяли такі ж правила визначення територіальної підсудності справ господарському суду як і у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні господарських договорів чи визнання їх недійсними, або у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів, наведені в частині першій та другій статті 15 ГПК України в редакції, чинній до 14 грудня 2017 року.
В подальшому Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо визначення підсудності справ з питань земельних відносин від 18 лютого 2010 року» № 1914-VI вносились зміни до статей 12 та 16 ГПК України, визначивши виключну підсудність справ у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів, господарським судам за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У чинній редакції ГПК України частина третя статті 30 цього Кодексу вказує на виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, господарським судам за місцезнаходженням майна або основної його частини, що відповідає змісту частини першої статті 30 ЦПК України.
За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв'язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв'язку з нерухомим майно або певними діями, пов'язаними з цим майном.
Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
У зв'язку із цим Велика Палата Верховного Суду не вважає за необхідне відступати від висновку, викладеного Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 16 травня 2018 року у справі № 640/16548/16-ц, про те, що позов про стягнення орендної плати за користування нерухомим майном належить до позовів, які виникають з приводу нерухомого майна.
Отже, оскільки вимоги позивача про визнання протиправними дії відповідачів, зобов'язання відповідачів провести перерахунок та усунути порушення прав позивача шляхом припинення нарахування орендної плати, пов'язані з нерухомим майном, що належить до державної власності, яке знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», враховуючи наведені норми процесуального закону та вказану вище позицію Великої Палати Верховного Суду, цей спір має розглядатися за місцезнаходженням майна за правилами виключної підсудності.
Враховуючи викладене, справу №910/14636/25 слід направити за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.
Згідно із п.1 ч.1 ст.31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Спори між судами щодо підсудності не допускаються (ч. 6 ст. 31 ГПК України).
Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ч. 7 ст. 31 ГПК України).
Згідно ч. 9 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 27, 29, 31, 176, 232, 233, 234, 235, 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва,
1. Передати справу №910/14636/25 за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «ВІП-РЕНТ» до Державного підприємства «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «БОРИСПІЛЬ» та Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про: визнання протиправними дії Відповідача 1 - Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Відповідача 2 - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях щодо нарахування орендної плати за липень, серпень, вересень та жовтень 2025 року за Договором оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 1497 від 08.10.2013 року (в редакції від 10.02.2021 року) та зобов'язання Відповідачів провести перерахунок пропорційно нарахованої та отриманої орендної плати за Договором оренди за період 01 липня по 31 жовтня 2025 року включно, зменшивши її на 330 490,04 грн. (Відповідача 1 в сумі 137 704,20 грн. (з ПДВ), а Відповідача 2 - в сумі 192 785,84 грн. (без ПДВ)); зобов'язання Відповідача 1 - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Відповідача 2 - РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях усунути порушення прав Позивача шляхом припинення нарахування орендної плати до моменту фактичного відновлення авіаційної діяльності аеропорту «Бориспіль» та можливості реального доступу Позивача до Об'єкта оренди за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області (вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032).
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у строки та порядку, встановленому ст.ст. 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу складено та підписано 10.12.2025, у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА