ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.12.2025Справа № 910/11100/25
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» про про ухвалення додаткового рішення у справі №910/11100/25
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (03038, місто Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32А; код ЄДРПОУ 30859524)
до відповідача Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» (01033, місто Київ, вул. Володимирська, 69; код ЄДРПОУ 19350062)
про стягнення 209 603 грн 36 коп.,
без виклику представників сторін,
До Господарського суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» про стягнення 209 603 грн 36 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 залишенобез руху позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ». Надано позивачу строк для усунення недоліків, який становить п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
09.09.2025 через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Визнано справу №910/11100/25 малозначною. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
23.09.2025 через відділ документообігу суду від Моторно (транспортного) страхового бюро України, на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 надано до суду інформацію з єдиної централізованої бази даних (ЦБД) МТСБУ.
03.10.2025 через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» надійшов відзив на позовну заяву.
06.10.2025 через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» надійшла відповідь на відзив.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2025 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» (01033, місто Київ, вул. Володимирська, 69; код ЄДРПОУ 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (03038, місто Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32А; код ЄДРПОУ 30859524) 209 603 (двісті дев'ять тисяч шістсот три) грн 36 коп. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» (01033, місто Київ, вул. Володимирська, 69; код ЄДРПОУ 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (03038, місто Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32А; код ЄДРПОУ 30859524) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 515 (дві тисячі пятсот пятнадцять) грн 24 коп.
27.11.2025 через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.
Представником відповідача у поданому відзиві 03.10.2025 зазначено про зменшення витрат на правову допомогу Позивача у зв'язку з непропорційності до ціни позову та проведеної роботи.
До Господарського суду міста Києва 27.11.2025 через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.
Дану заяву представник позивача (Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ») обґрунтовує наступним.
26.11.2025 Господарським судом м. Києва у вказаній справі ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі та стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНТЕР-ПОЛІС» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» 209 603,36 грн. страхового відшкодування та 2 515, 24 грн. судового збору.
Представник позивача долучив докази на підтвердження понесених витрат, а саме: копія договору про надання правничої допомоги; копія акту виконаних робіт від 02.09.2025; копія платіжного доручення № 6410 від 03.09.2025 про оплату вказаних послуг.
Представником відповідача (Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Інтер-Поліс») у поданому відзиві 03.10.2025 зазначив, що заявлений розмір витрат на правову допомогу є явно завищеними вартість правової допомоги, оскільки судова практика є усталеною та не потребує додаткових зусиль для підготовки позовної заяви. Також, представник відповідача зазначає, що судовий реєстр свідчить про усталеність дій представника Позивача, а тому правова допомога у розмірі 7000,00 грн. є явно завищеними при такій сумі позову, тому просить суд зменшити витрати на правову допомогу Позивача у зв'язку з непропорційності до ціни позову та проведеної роботи.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною другою ст. 244 ГПК України встановлено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 244 ГПК України).
Статтею 221 ГПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно вищезазначеним приписам Господарського процесуального кодексу України, у випадку, визначеному частиною третьою ст. 244 ГПК України, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. Частиною другою цієї статті визначено, що суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Так, до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частинами 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з частинами 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Матеріалами справи встановлено, що представник позивача подаючи до суду позовну заяву вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи складається, зокрема з витрат на надання професійної правничої допомоги складає 7 000,00 грн.
У відповідності до приписів ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України відповідну заяву 27.11.2025 було подано позивачем.
Суд зазначає, що заявник з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі звернувся, у строки передбачені ч. 8 ст. 129 ГПУ України.
У своїй заяві про розподіл судових витрат представник позивача (Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ») просить суд стягнути на його користь з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» 7 000 грн судові витрати на професійну правничу допомогу.
Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн до заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу було додано копії наступних документів: Договір №20-12/24-ЮП про надання правничої допомоги від 26.12.2024; довіреності №0125-5; акту виконаних робіт від 02.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги №20-12/24-ЮП від 26.12.2024.
Відповідно до матеріалів справи встановлено, що 26.12.2024 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» та Адвокатським бюро «Гедз» укладено Договір №20-12/24-ЮП про надання правничої допомоги, згідно п. 1.1 якого клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором.
За надання правничої допомоги Адвокатським бюро, у справах, де Клієнт виступає в якості позивача, Клієнт перераховує на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро гонорар, розмір якого встановлюється залежно від ціни позову, а саме: - у справах, де ціна позову (первинна) не перевищує або дорівнює 10 000,00 грн. гонорар становить 3 000 гривень 00 копійок; - у справах, де ціна позову (первинна) перевищує 10 000,00 грн., але не більша ніж 50 000,00 грн. гонорар становить 5 000 гривень 00 копійок; - у справах, де ціна позову (первинна) перевищує 50 000,00 грн. гонорар становить 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок за кожну справу незалежно від переліку наданих послуг та часу, витраченого на них. Клієнт перераховує гонорар Адвокатському бюро не пізніше 5-ти робочих днів після надання Адвокатським бюро акту виконаних робіт та рахунку до нього (п. 5.1 Договору).
Правнича допомога, що надається Адвокатським бюро, оплачується Клієнтом в гривнях, шляхом щомісячного переказу суми, зазначеної в Додатку до договору, без ПДВ (п. 5.2 Договору).
Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання Клієнтом рахунку (п. 5.3 Договору).
Уповноважений Адвокатського бюро надає правничу допомогу, передбачену умовами даного Договору, Клієнту в робочий час. Під робочим часом у цьому випадку розуміється, час: з 9-00 годин до 18-00 годин у робочі дні, визначені згідно чинного трудового законодавства України. У разі надання уповноваженим Адвокатського бюро правничої допомоги, на вимогу Клієнта, в неробочий час, Адвокатське бюро має право на оплату такої правничої допомоги на підставі окремого рахунку, узгодженого Сторонами Договору, за домовленістю сторін (п. 5.4 Договору).
Даний договір укладений на строк до 31.12.2025 та набирає чинності з 01.01.2025 (п. 7.1 Договору).
Відповідно до акту виконаних робіт від 02.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги №20-12/24-ЮП від 26.12.2024, Адвокатським бюро «Гедз» було надано Позивачу правничу допомогу, яка включала наступні дії: 1) проведено консультацію з Клієнтом щодо порядку та строків звернення з позовом до суду; 2) вчинено підготовчі дії, а саме: - з'ясовано чи мали місце обставини (факти), про які вказує КЛІЄНТ та якими доказами вони підтверджуються; - з'ясовано чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; - визначено правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин; - визначено правові норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин; - зібрано необхідні докази на підтвердження позовних вимог; - проаналізовано та вивчено судову практику;
3) підготовлено позовну заяву для подачі до суду, в зв'язку з чим проведено дії з: - визначення підсудності; - визначення складу учасників судового процесу; - розрахунку ціни позову та розміру судових витрат; - написання (складання) тексту позовної заяви по кожній з справ, зокрема розмір гонорару 7 000 грн.
Послуги надавались адвокатом Гедз Юлія Володимирівна, яка діє на підставі Договору №20-12/24-ЮП про надання правничої допомоги від 26.12.2024.
Згідно з абз. 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:
(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);
(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;
(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;
(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;
(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у п. п. 130-131 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив'язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Схожа правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене у ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Разом з тим, у частині 5 наведеної норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7 та 9 ст. 129 ГПК України.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).
У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Разом з тим, колегія суддів у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.02.2025 у справі № 922/2830/23 звертає увагу на те, що слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат".
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до п. 5.1 Договору, зокрема за надання правничої допомоги Адвокатським бюро, у справах, де Клієнт виступає в якості позивача, Клієнт перераховує на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро гонорар, розмір якого встановлюється залежно від ціни позову, а саме - у справах, де ціна позову (первинна) перевищує 50 000,00 грн. гонорар становить 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок за кожну справу незалежно від переліку наданих послуг та часу, витраченого на них. Клієнт перераховує гонорар Адвокатському бюро не пізніше 5-ти робочих днів після надання Адвокатським бюро акту виконаних робіт та рахунку до нього (п. 5.1 Договору).
02.09.2025 на підставі акту виконаних робіт до Договору про надання правничої допомоги №20-12/24-ЮП від 26.12.2024, сторони погодили, що адвокатом надано наступні послуги: 1) проведено консультацію з Клієнтом щодо порядку та строків звернення з позовом до суду; 2) вчинено підготовчі дії, а саме: - з'ясовано чи мали місце обставини (факти), про які вказує КЛІЄНТ та якими доказами вони підтверджуються; - з'ясовано чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; - визначено правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин; - визначено правові норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин; - зібрано необхідні докази на підтвердження позовних вимог; - проаналізовано та вивчено судову практику; 3) підготовлено позовну заяву для подачі до суду, в зв'язку з чим проведено дії з: - визначення підсудності; - визначення складу учасників судового процесу; - розрахунку ціни позову та розміру судових витрат; - написання (складання) тексту позовної заяви по кожній з справ, зокрема розмір гонорару 7 000 грн.
Отже, наданими доказами у сукупності підтверджується надання позивачу послуг на загальну суму 70000,00 грн.
Відповідач (Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Інтер-Поліс») у запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу просить зменшити витрати на правову допомогу Позивача у зв'язку з непропорційності до ціни позову та проведеної роботи. Оскільки розмір витрат є явно завищеними вартість правової допомоги, оскільки судова практика є усталеною та не потребує додаткових зусиль для підготовки позовної заяви.
Суд, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, а також заперечення відповідача, вважає за можливе зменшити розмір таких витрат.
Згідно матеріалів справи, адвокатом позивача під час розгляду справи надано такі послуги: з'ясовано чи мали місце обставини (факти), про які вказує КЛІЄНТ та якими доказами вони підтверджуються; з'ясовано чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; - визначено правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин; визначено правові норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин; зібрано необхідні докази на підтвердження позовних вимог; - проаналізовано та вивчено судову практику;
3) підготовлено позовну заяву для подачі до суду, в зв'язку з чим проведено дії з: - визначення підсудності; - визначення складу учасників судового процесу; - розрахунку ціни позову та розміру судових витрат; - написання (складання) тексту позовної заяви по справі (страхова справа STOKA-1000003451) - розмір гонорару 7 000 грн.
Так, зокрема, як вбачається з копії акту виконаних робіт від 02.09.2025, адвокатом було, зокрема, надано послуги: з проведення консультації з Клієнтом щодо порядку та строків звернення з позовом до суду, вчинення підготовчі дії, а саме: з'ясовано чи мали місце обставини (факти), про які вказує КЛІЄНТ та якими доказами вони підтверджуються, з'ясовано чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, визначено правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, визначено правові норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, зібрано необхідні докази на підтвердження позовних вимог, проаналізовано та вивчено судову практику. Разом з тим, суд зазначає, що фактично підготовка позовної заяви по суті включає вже в себе надання послуги з проведення консультації з Клієнтом щодо порядку та строків звернення з позовом до суду, вчинення підготовчих дії, а саме: з'ясовано чи мали місце обставини (факти), про які вказує КЛІЄНТ та якими доказами вони підтверджуються, з'ясовано чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, визначено правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, визначено правові норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, зібрано необхідні докази на підтвердження позовних вимог, проаналізовано та вивчено судову практику.
При цьому, суд зазначає, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебували справи за аналогічними предметами спору, правова позиція представника позивача викладена у позовних заявах, а тому нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, тому адвокат відповідно, був обізнаний у справі з усіма деталями, що з неї випливають. Отже підготовка цієї справи до розгляду в суді першої інстанції не вимагала значного обсягу юридичної роботи.
Ураховуючи схожість за змістом спірних правовідносин, суд доходить висновку, що необхідна підготовка до розгляду справи у суді першої інстанції, зокрема, проведення консультацію з Клієнтом щодо порядку та строків звернення з позовом до суду, вчинення підготовчих дій, а саме: щодо з'ясування чи мали місце обставини (факти), про які вказує КЛІЄНТ та якими доказами вони підтверджуються чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження та визначення правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, визначення правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, зібрання необхідних доказів на підтвердження позовних вимог, проаналізовано та вивчено судову практику, яка потребувала значних витрат часу представника, не відповідає критеріям реальності, необхідності, пропорційності та розумності.
Суд звертає увагу, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Аналіз змісту описаних робіт в акті від 02.09.2025 свідчить, що адвокат позивача визначив лише один критерій для визначення суми, яка підлягає до сплати - фіксовану вартість. Разом з тим заявник не обґрунтував розміру заявленої суми до стягнення з урахуванням того, що такі витрати є не лише фактичними, але й розумними у своєму розмірі та неминучими.
Отже, обґрунтованими та доведеними суд вважає послуги за складання та подання позовної заяви. Водночас, суд враховує, що витрати мають відповідати критеріям розумності, пропорційності та справедливості.
При цьому суд враховує, що ця справа не є складною та об'ємною, не потребує дослідження великої кількості доказів, розрахунки суми боргу та відповідних нарахувань не є складними, судова практика з аналогічних справ є сталою, адже подібні судові спори неодноразово переглядались Верховним Судом.
Отже, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат, з огляду на об'єм виконаних робіт (подання позовної заяви), проаналізувавши обсяг наданих адвокатом Гедз Ю.В. послуг, зокрема, ціни позову, враховуючи, що справа визначена як малозначна, з огляду на те, що здійснювався розгляд у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, виходячи з критеріїв, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України та обставин справи, суд дійшов висновку, що заява позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи підлягає частковому задоволенню у розмірі 2 100 грн.
Суд вважає за необхідне відзначити, що керуючись принципом розумності, враховуючи заперечення представника відповідача, дійшов висновку про неспівмірність заявлених представником позивача витрат на послуги адвоката із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому обґрунтованим розміром таких витрат є 2 100 грн 00 коп.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
З огляду на вищенаведене, враховуючи положення ст. 126, 129 ГПК України та оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи із критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ».
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 221, 233, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» від 27.11.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі №910/11100/25 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» (01033, місто Київ, вул. Володимирська, 69; код ЄДРПОУ 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (03038, місто Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32А; код ЄДРПОУ 30859524) витрати на правову допомогу у розмірі 2 100 (дві тисячі сто) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. В іншій частині заяви - відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки відповідно до приписів статей 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Додаткове рішення суду складено та підписано 10.12.2025, у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА