ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.11.2025Справа № 910/10370/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ САН"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 27904356,71 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Секретар судового засідання Гарашко Т.В.
Представники сторін:
від позивача - Маркова Т.Л.
від відповідача - Акуленко А.В.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ САН" (далі - позивач) 18683378,90 грн основного боргу, 2248699,79 грн 3% річних, 6853783,32 грн інфляційних втрат, 66653,27 грн пені, 51841,43 грн 7% штрафу за договором №478/01 про продаж електроенергії від 02.08.2019, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань вчасно оплатити поставлену йому електроенергію.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 01.10.2025.
17.09.2025 відповідачем було подано відзив на позовну заяву. Відповідач заперечуючи проти позову посилається на наявність відкладальної обставини при проведені розрахунків за договором.
За твердженнями відповідача позивач має перед ним заборгованість у сумі 3963729,45 грн з яких: 3960425,54 грн за послугу з відшкодування частки відшкодування вартості небалансу електричної енергії балансуючої групи гарантованого покупця, 3303,91 грн за послугу з відшкодування вартості відхилення, а тому, на думку відповідача, стягнення боргу на вказану суму не підлягає.
Відповідач не погоджується із розрахунками 3% річних, інфляційних втрат та пені, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку цих сум не було враховано часткові оплати відповідача та підписання сторонами актів зарахування зустрічних однорідних вимог. Також відповідач зауважує, що позивачем не враховано, що кінцевий розрахунок має здійснюватися після дати оприлюднення постанови НКРЕКП про затвердження вартості послуги.
Відповідач посилається на наявність значної заборгованості у ПрАТ НАК «Укренерго» перед відповідачем, що зумовлює обставини виникнення боргу у відповідача перед іншими контрагентами.
Відповідач вказує, що він має право на зменшення розрахунків з позивачем, оскільки станом на 27.08.2025 останній має перед відповідачем заборгованість у сумі 2279129,24 грн з яких: 2151863,81 грн частка відшкодування врегулювання небалансу, 127265,43 грн вартість відхилення. Посилаючись на постанову НКРЕКП №652 від 03.04.2024 відповідач стверджує, що має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за «зеленим тарифом» на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання електричної енергії та вартості відхилення.
Через систему "Електронний суд" 01.10.2025 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
Так, у своїй заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач зазначає, що з урахуванням норм права, що діяли на момент затвердження відповідною постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019 вартості послуг, відповідач мав здійснити остаточний розрахунок за поставку позивачем електричної енергії у наступні строки:
- жовтень 2021, лютий 2022, березень 2022, квітень 2022, травень 2022, червень
2022 до 14.09.2022 (включно);
- липень 2022 до 23.09.2022 (включно);
- серпень 2022 до 17.03.2023 (включно);
- вересень - листопад 2022 року до 22.05.2024 (включно);
- грудень 2022 до 16.05.2024 (включно).
Таким чином, позивач здійснивши коригування розрахунку інфляційних нарахувань та 3% річних, з урахуванням постанов Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/6185/23 та від 11.04.2024 у справі №910/9100/22, дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 15193857,03 грн, з яких: 18683378,90 грн - сума основного боргу, 5076193,56 грн - інфляційні витрати, 1434284,57 грн - 3 % річних від простроченої суми.
У зв'язку із чим, спір у цій справі підлягає вирішенню саме із сум, які заявлені позивачем у заяві про зменшення позовних вимог.
Також, через систему "Електронний суд" 01.10.2025 від позивача надійшла заява про повернення сплаченого ним судового збору у сумі 32525,99 грн, у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог у цій справі.
Протокольною ухвалою суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку із чим спір підлягає вирішенню з урахуванням заявлених сум у поданій заяві, а також було оголошено перерву до 20.10.2025.
17.10.2025 відповідачем було подано письмові заперечення на заяву позивача про зменшення позовних вимог.
Ухвалою суду від 20.10.2025 позивачу було повернуто 32525,99 грн сплаченого судового збору з Державного бюджету України.
Протокольною ухвалою від 20.10.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 12.11.2025.
12.11.2025 від позивача надійшло клопотання про доручення доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті 12.11.2025 було оголошено перерву перед стадією судових дебатів до 26.11.2025.
19.11.2025 відповідачем було подано заперечення на заяву позивача про судові витрати.
У судовому засіданні 26.11.2025 представник позивача вимоги позову просив задовольнити, представник відповідача просив у позові відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
02.08.2019 між відповідачем та позивачем як виробником електроенергії за зеленим тарифом було укладено договір №478/01 (далі - Договір).
Також до цього Договору сторонами неодноразово вносилися зміни додатковими угодами: №1916/01 від 18.12.2019, 204/012/20 від 14.02.2020, №420/01/20 від 12.03.2020, №594/01/21 від 16.02.2021, №1650/01/23 від 30.05.2023, №967/07./24 від 26.01.2024, №5792/07/24 від 04.09.2024, №7972/07/24 від 30.12.2024.
Відповідно до п. 1.1 Договору виробник за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок).
Пунктом 2.1 Договору визначено, що сторони визнають свої зобов'язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", вказаним Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.
Відповідно до п. 2.3 Договору продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за «зеленим» тарифом за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Згідно з п. 2.4 Договору продавець за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.
Відповідно до п. 2.5 Договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
Відповідно до пункту 10.1 вищевказаного Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. Сторони щомісяця укладали відповідні акти про купівлю-продаж електричної енергії.
Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку (п. 3.1 Договору).
За умовами пунктів 3.2, 3.3 Договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.
Пунктом 4.5 Договору визначено, що гарантований покупець зобов'язаний: купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у виробника за "зеленим" тарифом електричну енергію; нараховувати розмір відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії виробнику за "зеленим" тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку.
Згідно з п. 7.4 Договору якщо виробник за "зеленим" тарифом є суб'єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, i регулятор вже встановив "зелений" тариф виробнику, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01 січня 2030 року).
В свою чергу, на виконання умов Договору позивач виробив та поставив відповідачу (передав через точку приєднання) у періоди за жовтень 2021 року та з лютого по грудень 2022 року, а відповідач прийняв електричну енергію.
Факт поставки електричної енергії, її обсяг та вартість підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії за періоди: за жовтень 2021 року та з лютого по грудня 2022 року, які підписані представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств, а саме:
- Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.10.2021 за жовтень 2021 року на суму 7377373,52 грн (в тому числі 1229562,25 грн ПДВ);
- Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму 204777263 грн (в тому числі 341295,44 грн ПДВ);
- Акт купівлі-продажу електроенергії від 28.02.2022 за лютий 2022 року на суму 2899182,65 грн (в тому числі 483197,11 грн ПДВ);
- Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 2845729,03 грн (в тому числі 474288,17 грн ПДВ);
- Акт купівлі-продажу електроенергії від 30.04.2022 за квітень 2022 на суму 5543368,67 грн (в тому числі 923894,78 грн ПДВ);
- Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.05.2022 за травень 2022 року на суму 7174015,92 грн (в тому числі 1195669,32 грн ПДВ);
- Акт купівлі-продажу електроенергії від 30.06.2022 за червень 2022 року на суму 5354617,09 грн (в тому числі 892436,18 грн ПДВ);
- Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.07.2022 за липень 2022 року на суму 10404215,80 грн (в тому числі 1734035,97 грн ПДВ);
- Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.08.2022 за серпень 2022 року на суму 8869036,28 грн (в тому числі 1478172,71 грн ПДВ);
- Акт купівлі-продажу електроенергії від 30.09.2022 за вересень 2022 року на суму 5298667,58 грн (в тому числі 883111,26 грн ПДВ);
- Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.10.2022 за жовтень 2022 року на суму 6813409,21 грн (в тому числі 1135568,20 грн ПДВ);
- Акт купівлі-продажу електроенергії від 30.11.2022 за листопад 2022 року на суму 1128444,80 грн (в тому числі 188074,13 грн ПДВ);
- Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 1580412,24 грн (в тому числі 263402,04 грн ПДВ).
Вказані вище акти купівлі-продажу електроенергії підписані та скріплені печатками обох сторін.
Так, сторонами не заперечується факт надання позивачем на підставі Договору відповідачу електроенергії за спірні періоди на вказані у актах обсяги та суми.
Позивач зазначає, що відповідач почав порушувати строки виконання грошового зобов'язання - порядок розрахунків перед позивачем, а заборгованість відповідача має постійний характер.
Заявляючи позовні вимоги позивач вказує, що станом на 31.12.2024 заборгованість за аналогічний період становила 260601,32 грн за жовтень 2021 року та 31 377 147,02 грн за 2022 рік, а саме: жовтень 2021 року у сумі 260 601,32 грн, лютий 2022 року у сумі 417645,37 грн, березень 2022 року у сумі 2377302,23 грн, квітень 2022 року у сумі 2806856,27 грн, травень 2022 року у сумі 5993122,97 грн, червень 2022 року у сумі 4074461,29 грн, липень 2022 року у сумі 7217835,81 грн, серпень 2022 року у сумі 4858279,50 грн, вересень 2022 року у сумі 2088255,36 грн, жовтень 2022 року у сумі 1261405,72 грн, листопад 2022 року у сумі 79954,03 грн, грудень 2022 року у сумі 202028,47 грн.
У 2025 році відповідачем було частково погашено борг шляхом зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог (акти зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог від 11.04.2025 та 14.04.2025).
Станом на момент подачі позову, сума основного боргу за поставлену позивачем відповідачеві електроенергію в 2022 році складає 18683378,90 грн. З яких: лютий 2022 року - 122596,21 грн березень 2022 року - 844478,56 грн квітень 2022 року - 113790,73 грн травень 2022 року - 4518499,45 грн червень 2022 року - 1343399,05 грн липень 2022 року - 5225020,99 грн, серпень 2022 року - 3729160,10 грн, вересень 2022 року - 1482498,35 грн, жовтень 2022 року - 1101906,99 грн, грудень 2022 року - 202 028,47 грн.
Відповідно до ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.
За змістом ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», гарантований покупець електричної енергії (далі - гарантований покупець) - суб'єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов'язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено «зелений» тариф, а також у виробників за аукціонною ціною та виконувати інші функції, визначені законодавством.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», «зелений» тариф - спеціальний тариф, за яким накуповується електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 № 641 затверджено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (далі - Порядок).
Суд бере до уваги редакцію Порядку, яка діяла на спірний період.
Відповідно до п.10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.
Згідно з п. 10.4 Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ч. 2 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, або у суб'єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об'єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.
Згідно з ч. 5 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
Враховуючи вимоги п. 10.4 Порядку та зазначену вище Постанову НКРЕКП відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок з позивачем із забезпеченням товариству 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Рішеннями НКРЕКП затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Гарантованим покупцем у наступні періоди:
- постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.09.2022 №1117 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у жовтні 2021 року та у лютому-червні 2022 року»;
- постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.09.2022 №1190 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у липні 2022 року»;
- постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2023 №473 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у серпні 2022 року»;
- постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.04.2024 №858 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у січні, лютому та липні - вересні 2023 року»;
- постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 08.05.2024 №896 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» грудні 2022 року, у березні - червні 2023 року та у листопаді та грудні 2023 року»;
- постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15.05.2024 № 946 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» у вересні - листопаді 2022 року та у жовтні 2023 року».
Відповідач зазначає, що позивачем не враховано, що частина зобов'язання сторін в заявлений період виникли під час дії воєнного стану. У зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України введено воєнний стан указами Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», який діє станом і на сьогодні, з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану, Міністерством енергетики України прийнято Накази від 28.03.2022 № 140 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та (далі - Наказ № 140) від 15.06.2022 № 206 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом» (далі - Наказ № 206).
Наказом №140 Міністерство енергетики України встановило обов'язок Гарантованого покупця, з дати набрання чинності цим наказом на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з відповідачем, із дотриманням Порядку та з урахуванням положень Наказу №140.
Пунктом 1.1 Наказу № 140 визначено, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець» (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності ДП «Гарантований покупець») станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно до таких показників: сума, що дорівнює значенню 15% від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з сонця ( п 1.1.1).
Відповідно до п. 1.2 Наказу № 140 у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктами 1.1.1 - 1.1.5 цього пункту, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1.1.1 - 1.1.5 цього пункту, а підпункт 1.1.6 цього пункту не застосовується.
За результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець» (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності ДП «Гарантований покупець») станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1.1.1 - 1.1.5 цього пункту (п.1.3).
Наказом № 206 також встановлено, що ДП «Гарантований покупець» на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - виробники), що мають договірні відносини з державним підприємством «Гарантований покупець», із дотриманням вимог Порядку, та з урахуванням положень, викладених у пункті 2 цього наказу.
Пунктом 2 Наказу № 206 визначено, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець» (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності державного підприємства «Гарантований покупець») станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно до таких показників: сума, що дорівнює значенню 18 % від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з сонячного випромінювання (пп.1 пункту 2);
Пунктом 3 Наказу № 206 установлено, що за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку державного підприємства «Гарантований покупець» (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності державного підприємства «Гарантований покупець») станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2 цього наказу.
Натомість, суд відхиляє наведені вище твердження відповідача, враховуючи, наступне.
Так, у Наказі № 140:
- мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець";
- наказ не звільняє ДП "Гарантований покупець" від повної оплати придбаного товару;
- наказ не змінює обов'язок ДП "Гарантований покупець" здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
З 05.07.2022 Наказ № 140 втратив чинність, натомість набув чинності Наказ № 206.
Так, у Наказі № 206:
- мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець";
- наказ не звільняє ДП "Гарантований покупець" від повної оплати придбаного товару;
- наказ не змінює обов'язок ДП "Гарантований покупець" здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Правовий аналіз названих підзаконних правових актів дає підстави для висновку про те, що на час воєнного стану на ДП "Гарантований покупець" було покладено обов'язок пропорційного розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел з урахуванням коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.
Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду у своїй постанові від 21.06.2024 у справі №910/4439/23 констатував про наявність правових підстав для застосування наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 та від 15.06.2022 № 206 при вирішенні питання розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергії у період дії воєнного стану.
Надаючи правову оцінку змісту вказаних наказів, об'єднана палата дійшла висновку, що наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" № 206, як і попередній наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" № 140 ніяким чином не обмежує право позивача як виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов'язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку №641.
Разом з цим об'єднана палата наголошує на тому, що у відносинах між гарантованим покупцем та виробниками електричної енергії за "зеленим" тарифом, які виникли у період до введення воєнного стану в України та до прийняття Міністерством енергетики України Наказів №140 та №206, а також у правовідносинах, які виникли під час дії воєнного стану в Україні (особливого періоду у розумінні положень статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії") строк виконання грошового зобов'язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію за "зеленим" тарифом визначається виключно згідно з умовами двостороннього договору та Порядку № 641, при цьому розмір коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергії, має обраховуватися з урахуванням положень, викладених у Наказах № 140 та № 206.
ДП "Гарантований покупець" не надав суду належні та допустимі докази відсутності на його рахунках коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел.
Суд звертає увагу, що відповідний підзаконний нормативний акт прийнятий в рамках та на виконання приписів законодавства та, зокрема, з метою уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану, а отже не може тлумачитись всупереч меті його прийняття.
Суд наголошує, що згідно Закону України "Про правотворчу діяльність" правотворча діяльність здійснюється відповідно до принципів: 1) верховенства права, що включає, але не виключно, принципи законності, юридичної визначеності, запобігання зловживанню повноваженнями, рівності перед законом та недискримінації, доступу до правосуддя; 2) пріоритетності утвердження та забезпечення прав і свобод людини, дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини; 3) демократичності; 4) пропорційності; 5) необхідності та обґрунтованості; 6) системності; 7) наукового забезпечення; 8) ресурсної забезпеченості.
Законодавство України - це взаємопов'язана та упорядкована система нормативно-правових актів України і чинних міжнародних договорів, яка структурується від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили (стаття 19 цього Закону) з урахуванням: 1) засад конституційного ладу в Україні; 2) компетенції та територіальної юрисдикції суб'єкта правотворчої діяльності, визначеної Конституцією України та (або) законом; 3) інших особливостей, визначених Конституцією України та (або) законом.
Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Виходячи із змісту принципу пропорційності як однієї з складових верховенства права, завжди передбачається існування легітимної та істотної мети, заради досягнення якої обмежується право. Процедура встановлення обмеження, обґрунтованість та виправданість засобу досягнення поставленої мети, пропорційність та сумірність обмежень залишаються прерогативою закону та суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновків про відсутність підстав для тлумачення норм Наказу №206 як такого, що змінює чи припиняє обов'язок ДП "Гарантований покупець" здійснити своєчасний розрахунок відповідно чинного законодавства, Порядку № 641 та Типового договору, затвердженого НКРЕКП.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/6158/23.
Що ж стосується твердження відповідача про зменшення судом вимог позову на суму 2279129,24 грн, що становить заборгованість позивача перед відповідачем за послуги з відшкодування частки відшкодування вартості небалансу електричної енергії, в силу положень абзацу 3 підпункту 13 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332, то суд зазначає наступне.
В постанові НКРЕКП № 652 від 03.04.2024 вказано, що гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення.
Суд зазначає, що даний пункт постанови НКРЕКП не підлягає застосування, оскільки спірна сума була закрита по Актах зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог від 11.04.2025 та 14.04.2025.
Наявність боргу у відповідача перед позивачем за Договором за спірні періоди у сумі 18683378,90 грн матеріалами справи підтверджено, доказів сплати цієї суми станом на день ухвалення рішення матеріали справи не містять, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем на суми боргу по кожному періоду окремо було нараховано 1434284,57 грн 3% річних, 5076193,56 грн інфляційних втрат (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).
Суд відхиляє як необґрунтовані посилання відповідача на неправильність здійсненого позивачем розрахунку за періоди вересень-листопад 2022 року (як такого, що здійснений без урахування приписів пункту 11.4 Порядку в редакції, чинній з 26 січня 2024 року), з огляду на таке.
Відповідно до пункту 11.4 Порядку (у редакції, чинній з 26 січня 2024 року) Підприємство забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці. При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема, враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за "зеленим" тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Разом із цим, як вже зазначалося судом, під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишався чинним на момент виникнення та припинення спірних правовідносин.
Оскільки постанови НКРЕКП №№ 1117, 1190, 473 затверджені до 26 січня 2024 року, тобто, до набрання чинності змін до Порядку, то розрахунки за електричну енергію, відпущену в жовтні 2021 року, лютому-серпні 2022 року, мали здійснюватись у строки, встановлені саме пунктом 10.4 Порядку (у редакції, чинній до 25 січня 2024 року).
Що ж стосується заперечень відповідача проти здійснених позивачем розрахунків з підстав не врахування позивачем дати оприлюднення постанов НКРЕКП, судом зазначається наступне.
Як вже було зазначено вище, відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок з позивачем із забезпеченням товариству 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Судом встановлено, що постанова НКРЕКП від 09.09.2022 №1117 була оприлюднена 12.09.2022, постанова НКРЕКП від 20.09.2022 №1190 була оприлюднена 21.09.2022, постанова НКРЕКП від 14.03.2023 №473 була оприлюднена 15.03.2023, постанова НКРЕКП від 30.04.2024 №858 була оприлюднена 01.05.2023, постанова НКРЕКП від 08.05.2024 №896 була оприлюднена 10.05.2024, постанова НКРЕКП від 15.05.2024 № 946 була оприлюднена 16.05.2024.
Дійсно, позивачем під час розрахунку 3% річних та інфляційних втрат було помилково визначено перший день прострочення з якого починається нарахування санкцій, окрім розрахунку на суму 2584405,34 грн.
Перевіривши розрахунки позивача 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням заперечень відповідача, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог та стягнення з позивача 4904765,11 грн інфляційних втрат та 1431918,94 грн 3% річних. У решті заявлених вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд відмовляє.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються пропорційно розміру задоволеним вимогам на обох сторін.
Крім того, позивачем було заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у сумі 200000 грн.
На підтвердження своїх витрат на послуги адвоката позивач надає копії таких доказів:
- Договір про надання правової (правничої) допомоги №02/06-ЕС від 02.06.2025 укладений між позивачем та адвокатом Марковою Т.Л.;
- акт приймання-передачі правової допомоги від 10.11.2025 на суму 200000 грн;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4444/10;
- ордер серії АІ №1976383 від 19.08.2025.
Відповідач надавав свої заперечення щодо заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, вважає їх неспівмірними із складністю справи та завищеними.
Частинами 2-6 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд приймає до уваги висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 11.11.2021 у справі №910/7820/21, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Приймаючи до уваги приписи частин 4, 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи заперечення відповідача, , суд дійшов висновку про необхідність у зменшенні розміру заявленої до стягнення суми понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до 45000 грн, відповідно суд застосовує пропорцію до цієї суми та покладає на відповідача 44831,82 грн. Решта суми витрат на професійну правничу допомогу позивачу не відшкодовуються та залишаються за ним.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ САН" (03127, м. Київ, проспект Голосіївський, 100/2; ідентифікаційний код 41310560) 18683378 (вісімнадцять мільйонів шістсот вісімдесят три тисячі триста сімдесят вісім) грн 90 коп. боргу, 4904765 (чотири мільйони дев'ятсот чотири тисячі сімсот шістдесят п'ять) грн 11 коп. інфляційних втрат, 1431918 (один мільйон чотириста тридцять одну тисячу дев'ятсот вісімнадцять) грн 94 коп. 3% річних, а також 300240 (триста тисяч двісті сорок) грн 75 коп. судового збору та 44831 (сорок чотири тисячі вісімсот тридцять одну) грн 82 коп витрат на професійну правничу допомогу.
У решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 11.12.2025.
Суддя Р.Б. Сташків