ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11.12.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1288/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом: Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центрофінанс", вул. Зафігура, буд. 40, с. Ісаків, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 78042
про стягнення заборгованості
Представники сторін: не викликались
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.11.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення та повідомив, що останні мають право у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін: відповідач - в строк для подання відзиву; позивач - не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі суд надіслав сторонам шляхом направлення її в електронній формі до електронних кабінетів позивача та відповідача.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа, копія ухвали про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету відповідача - 04.11.2025 о 20:43.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Стислий виклад позиції сторін.
До Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі за текстом - Управління, Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центрофінанс" про стягнення заборгованості за договором від 08.08.2023 № 3400/19 тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва для розміщення рекламного засобу (далі за текстом - Договір) в розмірі 22 740,67 грн., з яких: основний борг - 20 086,87 грн.; штраф 15% - 1 754,65 грн.; пеня - 798,57 грн.; 3% річних - 78,93 грн. та інфляційні втрати - 21,65 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на той факт, що Відповідачем не здійснено оплату за тимчасове користування місцем для розміщення рекламного засобу за період з 01.06.2025 по 30.09.2025 за вказаним Договором, що призвело до виникнення у Відповідача заборгованості в розмірі 20 086,87 грн. та стало підставою для нарахування на підставі пунктів 7.2 та 7.3 Договору штрафу і пені, а на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) 3 % річних та інфляційних втрат.
На адресу суду 18.11.2025 надійшла заява від відповідача (вх. 11151/15 від 18.11.2025), якою відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Суд з урахуванням приписів п.1 ч.2 ст. 46 ГПУ України прийняв заяву про визнання відповідачем позовних вимог.
Разом з тим від Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 03.12.2025 надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог у зв"язку зі сплатою відповідачем 3 690,00 грн. Позивач просить прийняти заяву про зменшення розміру позовних вимог та задовольнити її. Просить стягнути з відповідача 19 050,67 грн., а саме: 16 396,87 грн. - боргу, 1 754,65 грн. -штрафу, 798,57 грн. - пені, 78,93 грн. - 3% річних та 21,65 грн. - інфляційне збільшення.
Суд з урахуванням приписів п.2 ч.2 ст. 46 ГПУ України прийняв заяву про зменшення позовних вимог, отже предметом спору є стягнення 19 050,67 грн., а саме: 16 396,87 грн. - боргу, 1 754,65 грн. - штрафу, 798,57 грн. - пені, 78,93 грн. - 3% річних та 21,65 грн. - інфляційне збільшення.
Обставини справи, встановлені судом.
08 серпня 2023 року між Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТРОФІНАНС» (далі -Відповідач) було укладено Договір № 3400/19 тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу (далі договір).
Рекламорозповсюджувач зобов'язується прийняти в платне користування місце та користуватись наданим йому місцем добросовісно та розумно відповідно до загальних вимог законодавства України, правил щодо благоустрою населених пунктів, умов цього Договору та Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.02.2019 № 207, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 25.02.2019 за № 34/2211 (далі - Порядок), своєчасно та у повному обсязі відповідно до Договору здійснювати оплату за тимчасове користування місцем, сумлінно виконувати всі свої обов'язки за цим Договором, самостійно нести відповідальність за технічний стан рекламного засобу (далі - РЗ), порушення вимог техніки безпеки під час розташування та експлуатації РЗ, утримання місця у належному санітарному стані відповідно до законодавства (пункт 1.2. Договору).
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що плата за тимчасове користування місцем нараховується, зараховується та використовується Робочим органом у порядку, визначеному рішеннями Київської міської ради або її виконавчого органу.
Підставою для нарахування плати за тимчасове користування місцями та внесення Рекламорозповсюджувачем плати є рішення Робочого органу про встановлення / продовження пріоритету, рішення виконавчого органу КМР (КМДА) про надання / продовження дозволу, інші юридичні факти (вчинки Рекламорозповсюджувача щодо фактичного користування місцем для РЗ) відповідно до пункту 4 частини 2 статті 11 ЦК України, цей Договір (пункт 6.3 Договору).
Відповідно до пункту 6.4 Договору плата щомісячно перераховується Рекламорозповсюджувачем до бюджету міста Києва відповідно до умов Договору.
Відповідно до пункту 6.13 Договору розрахунковим періодом надання місця у тимчасове користування та нарахування плати за тимчасове користування місцем є календарний місяць.
Згідно з пунктом 6.14 Договору плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховується Робочим органом щомісячно та переказуються Рекламорозповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця виключно на казначейський рахунок у Головному управління Державної казначейської служби України в м. Києві (отримувач: ГУК в м. Києві/м. Київ/50110005 Код ЄДРПОУ 37993783) для зарахування до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва в розмірах, зазначених в рахунках.
Факт неотримання рахунку не звільняє Рекламорозповсюджувача від здійснення плати.
Пунктом 7.2 та 7.3 Договору сторонами погоджено, що Робочий орган застосовує до Рекламорозповсюджувача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне або неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Робочий орган має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше 1 місяця, штраф у розмірі 15 відсотків простроченої суми.
Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення РЗ протягом строку дії встановленого пріоритету та / або дозволу, а також протягом строку фактичного користування місцем (пункт 8.1 Договору).
На підставі наказу Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.12.2023 №1657, від 10.05.2024 №745, від 16.09.2025 №1662 «Про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами» Відповідачу надано Дозволи на розміщення рекламних засобів: №95813-23, №98999-24, №103584-25. Також між Позивачем та Відповідачем було підписано Адресний перелік, який є невід'ємною частиною Договору, згідно яких Відповідачу надано право тимчасового користування місцем.
На підставі наказу Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.03.2024 №492, від 12.04.2024 №596 «Про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами» ФОП Самодурову Костянтину Сергійовичу надано Дозволи на розміщення рекламних засобів №98570-24, №98571-24.
Відповідно до п.2.7.1 розділу II Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 05.02.2019 у разі набуття права власності на РЗ іншою особою або передачі його в оренду дозвіл підлягає переоформленню.
Особа, яка набула право власності на РЗ або орендувала його, протягом одного місяця з дня виникнення права власності (користування) РЗ звертається через адміністратора до Робочого органу із заявою у довільній формі про переоформлення дозволу.
Переоформивши Дозвіл між Позивачем та Відповідачем, було підписано Договір та Адресний перелік, який є невід'ємною частиною Договору, згідно якого Відповідачу надано право тимчасового користування місцем.
Позивач зазначає, що у відповідача наявна заборгованість в розмірі 20 086,87 грн. по оплаті нарахованої за Договором за період з 01.06.2025 по 30.09.2025 плати за користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів, у зв'язку з чим звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості. На суму заборгованості позивач нарахував штраф, пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Водночас, враховуючи заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, так як відповідач сплатив позивачу частину основної суми боргу - 3 690,00 грн., що підтверджується випискою АТ "ОТП БАНК", предметом спору є стягнення 19 050,67 грн., а саме: 16 396,87 грн. - боргу, 1 754,65 грн. - штрафу, 798,57 грн. - пені, 78,93 грн. - 3% річних та 21,65 грн. - інфляційне збільшення.
Позиція суду.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень ст.ст. 6 та 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За визначенням, наведеним у п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про рекламу», зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами, які регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.
Згідно з п. 2 Правил місце розташування рекламного засобу це площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надається розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою); спеціальні конструкції це тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.
Зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Справляння плати за видачу зазначених дозволів виконавчими органами сільських, селищних, міських рад забороняється (п. 3 Правил).
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).
Пунктом 24 Правил визначено, що виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.
У відповідності зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За змістом частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за період з 01.06.2025 по 30.09.2025. Згідно з Довідки про стан розрахунків заборгованість відповідача становить 20 086,87 грн. Водночас, відповідно до банківської виписки відповідач 25.11.2025 сплатив 3 690,00 грн. за тимчасове користування місцями РЗ.
Доказів припинення договору у спірний період матеріали справи не містять.
Враховуючи надані позивачем до матеріалів справи докази суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови Договору в частині здійснення плати за користування місцями комунальної власності для розміщення рекламних засобів за період з 01.06.2025 по 30.09.2025, наданих у користування відповідачу згідно дозволів, а відтак заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу, з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, в розмірі 16 396,87 грн. є обгрунтованою.
Додатково позивачем нараховані відповідачу штрафні санкцій, 3 % річних та інфляційні втрати.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1-3 ст. 549 ЦК України).
На адресу суду 18.11.2025 надійшла заява від відповідача, в якій він зазначає, що згідно приписів ст. 46 ГПК України, відповідач вправі визнати позов. Вважає, що позовні вимоги позивача обгрунтовані, і відповідач до початку розгляду справи по суті заявлені позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Частинами 1, 2 ст. 191 ГПК України передбачено, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (п. 4 ст. 191 ГПК України).
У зв'язку з тим, що відповідач визнає позов у цій справі, і таке визнання не суперечить вимогам закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб, суд вважає за доцільне прийняти це визнання та постановити відповідне рішення.
Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, з урахуванням часткової оплати заборгованості, визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 19 050, 67 грн., з яких - основний борг - 16 396,87 грн., штраф 15% - 1 754,65 грн., пеня - 798,57 грн., 3% річних - 78,93 грн., інфляційне збільшення - 21,65 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 73 ГПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим п. 1 ст. 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що відповідачем заявлене клопотання про визнання позовних вимог, суд повертає позивачу 50 % сплаченого судового збору за подання позову, інші 50 % сплаченого судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
позовні вимоги Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТРОФІНАНС» про стягнення заборгованості у розмірі 19 050, 67 грн. задовольнити .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТРОФІНАНС» (78042, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н., с. Ісаків, вул. Зафігура, 40, код ЄДРПОУ: 38741271) на користь Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (юридична адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, фактична адреса: 04070, м. Київ, Боричів узвіз, 8; ідентифікаційний код: 41348526 (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/50110005; код отримувача (ідентифікаційний код: 37993783); банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA988999980314111938000026001; код класифікації доходів бюджету: 50110005) заборгованість у розмірі 19 050, 67 грн., з яких - основний борг - 16 396,87 грн. ; штраф 15% - 1 754,65 грн.; пеня - 798,57 грн.; 3% річних - 78,93 грн.; інфляційне збільшення - 21,65 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТРОФІНАНС» (78042, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н., с. Ісаків, вул. Зафігура, 40, код ЄДРПОУ: 38741271) на користь Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (юридична адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, фактична адреса: 04070, м. Київ, Боричів узвіз, 8; ідентифікаційний код: 41348526 Отримувач коштів: Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); Код отримувача (ідентифікаційний код): 41348526; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; Код банку отримувача (МФО): 820172; Рахунок отримувача: UA498201720344230001000099759 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 514,00 грн.
Повернути позивачу Управлінню з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (юридична адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, фактична адреса: 04070, м. Київ, Боричів узвіз, 8; ідентифікаційний код: 41348526 Отримувач коштів: Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); Код отримувача (ідентифікаційний код): 41348526; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; Код банку отримувача (МФО): 820172; Рахунок отримувача: UA498201720344230001000099759 з Державного бюджету України 50 % сплаченого судового збору у розмірі 1 514,00 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено та підписано 11.12.2025.
Суддя Гула У.І.