майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
11 грудня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/770/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,
розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №906/770/25 від 04.12.2025 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТЛОЗАВОД "КРІГЕР"
до Акціонерного товариства "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО"
про визнання незаконною вимоги
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОТЛОЗАВОД "КРІГЕР" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Акціонерного товариства "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО" про визнання незаконною акта вимоги Акціонерного товариства "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО" про невідповідність вузла обліку електричної енергії №33 від 01.03.2025 щодо встановлення на комерційній мережі площадки комерційного обліку інтелектуального (их) лічильника (ів), що функціонують у складі автоматизованої системи, з гарантованим автоматичним щодобовим дистанційним зчитуванням інтервальних результатів вимірювання, формуванням та передачею до АКО валідованих погодинних фактичних даних комерційного обліку електричної енергії.
Рішенням від 03.12.2025 у справі №906/770/25 господарський суд задовольнив позов у повному обсязі.
05.12.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №906/770/25 від 04.12.2025 (з додатками), згідно з якою останній просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на забезпечення професійної правничої допомоги у розмірі 7500,00 грн (а.с.67-75).
09.12.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на правничу допомогу від 09.12.2025, у яких останній просить відмовити у задоволенні заяви представника позивача щодо покладення на відповідача судових витрат, у протилежному випадку - зменшити судові витрати до мінімального розміру, посилаючись на те, що позивач не додав до позовної заяви попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи, та зазначивши, що такі витрати мають бути документально підтверджені (а.с.78-85).
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Ухвалою від 05.12.2025 суд прийняв вказану вище заяву представника позивача до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України ).
Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Метою впровадження вищезгаданого принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).
За загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у ч.4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на професійну правничу допомогу, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як встановлено судом, у позовній заяві позивач на виконання вимог ч.1 ст.124, п.9 ч.3 ст.162 ГПК України повідомив, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку з розглядом справи, складається із суми судового збору за звернення до суду з позовною заявою в розмірі 2422,40 грн, а також витрат на забезпечення професійної правничої допомоги в розмірі 7500,00 грн за підготовку та подання позовної заяви до суду, можливих інших заяв, представництва в суді першої інстанції. Позивач також зазначив, що надасть суду відповідні докази понесених витрат у порядку та строки, визначені ст.129 ГПК України (а.с.2 на звороті).
Відтак суд відхиляє зауваження представника відповідача з приводу відсутності попереднього (орієнтовного) розрахунку позивача.
Клопотання про ухвалення додаткового рішення від 04.12.2025 з доданими до нього документами представник позивача сформував та надіслав до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС 04.12.2025, тобто в межах п'ятиденного строку після ухвалення рішення суду у справі №906/770/25.
Отже порядок та строк звернення з клопотанням про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та подання відповідних доказів представником позивача дотримано.
За аналізом процесуального законодавства визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу.
Так, згідно з ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).
Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.ч.5, 6 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч.ч.5 та 6 ст.126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Як вбачається з матеріалів справи, правову допомогу ТОВ "КОТЛОЗАВОД "КРІГЕР" надавав адвокат Бобчик І.М. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЖТ №001290 від 23.03.2022), повноваження та обсяг прав якого підтверджуються ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АМ №1134860 від 12.06.2025 (а.с.29, 30).
Відповідно до ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.1, 2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Суд встановив, що 11.06.2025 між адвокатом Бобчиком І.М. та ТОВ "КОТЛОЗАВОД "КРІГЕР" (далі - замовник або клієнт) укладено договір про надання професійної правничої допомоги №26/25 (далі - договір) (а.с.69-70), згідно з п.1.1 якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов'язаний оплатити роботи у порядку та строки, обумовлені сторонами в даному договорі.
За правову допомогу, передбачену в п.1.2 договору, замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному розділом 4 цього договору (п.3.1 договору). В ціну договору не включені фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов'язань за договором (п.3.2 договору).
Відповідно до п.4.1 договору, розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків визначаються в актах прийому-передачі наданих послуг. Сума наданих послуг сплачується замовником протягом 10 робочих днів з дня підписання акта прийому-передачі наданих послуг.
Сторони погоджують, що підписання акта прийому-передачі наданих послуг є підтвердженням надання якісних послуг згідно замовлення і замовник зобов'язаний їх оплатити (п.4.3 договору).
Згідно з п.п.4.5, 4.6 договору, послуги можуть надаватися по окремим замовленням протягом тривалого часу. Вартість послуг може визначатися сторонами в актах прийому-передачі наданих послуг у фіксованій сумі за один місяць, у цьому випадку в актах зазначається: надання юридичних послуг у вигляді письмових та усних консультацій і роз'яснень з юридичних питань, інформації щодо законодавства України стосовно діяльності замовника.
Даний договір діє до 31.12.2028 та набирає чинності з моменту його підписання (п.2.1 договору).
03.12.2025 між адвокатом Бобчиком І.М. та ТОВ "КОТЛОЗАВОД "КРІГЕР" підписано акт №03/12 прийому-передачі наданих послуг у справі №906/770/25, яка розглядається Господарським судом Житомирської області, а саме: вивчення матеріалів справи, попереднє консультування, підготовка та подання позовної заяви (3,5 год х 1000,00 грн/год) вартістю 3500,00 грн; підготовка та подання відповіді на відзив (1 год х 1000,00 грн/год) вартістю 1000,00 грн; участь у трьох судових засіданнях 14.07.2025, 13.10.2025, 03.12.2025 (3 засідання х 1000,00 грн) вартістю 3000,00 грн. Всього на суму 7500,00 грн (а.с.71).
Факт понесення позивачем витрат на оплату адвокатських послуг згідно акта №03/12 від 03.12.2025 до договору №26/25 від 11.06.2025 підтверджується платіжною інструкцією №2400 від 03.12.2025 на суму 7500,00 грн (а.с.72).
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).
У постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі №910/2990/24 зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція Верховного Суду у додатковій постанові від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Матеріалами справи підтверджено факт отримання позивачем адвокатських послуг та понесення ним витрат на їх оплату в сумі 7500,00 грн.
Відповідач зі свого боку не навів обґрунтованих доводів, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність, та/або нерозумність, та/або нереальність розрахунку понесених позивачем витрат на правову допомогу або про неналежність послуг адвоката до цієї справи. Аргументи відповідача у цій частині є декларативними і фактично зводяться до узагальненого заперечення понесених позивачем витрат.
Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення від 04.12.2025, дослідивши додані до неї документи у сукупності з іншими матеріалами справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 7500,00 грн є співмірними зі складністю даної справи та наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критеріям обґрунтованості та розумності їхнього розміру, підтверджені належними й допустимими доказами.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 233, 244 ГПК України, господарський суд
1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення від 04.12.2025 у справі №906/770/25 задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО" (вул. Косенка Віктора, 32/8, м. Житомир, Житомирська обл., 10008, код ЄДРПОУ 22048622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТЛОЗАВОД "КРІГЕР" (вул. Покровська, 81, м. Житомир, Житомирська обл., 10003, код ЄДРПОУ 35299597) 7500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Прядко О.В.
Друк: 1 - в справу
2,3 - сторонам та їх представникам (до ел.каб.);