вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
11.12.2025м. ДніпроСправа № 904/6199/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м. Дніпро
до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 2 075 713,58грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Костікова Є.В., адвокат, довіреність №1 від 31.12.2024 (в режимі відеоконференції)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" заборгованості у розмірі 2 075 713,58грн, з яких:
- основний борг у розмірі 2 043 355,78грн;
- пеня у розмірі 29 502,70грн;
- 3 % річних у розмірі 2 855,10грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов типового договору №0942039154ВТ016 від 01 жовтня 2023 року розподілу природного газу в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
У відзиві на позовну заяву відповідач визнає наявну заборгованість за договором розподілу природного газу №0942039154ВТО16 від 01.10.2023 за вересень 2025 року у розмірі 2 043 355,78грн. Розрахунок пені та 3% річних позивачем виконано вірно. Відповідач просить суд врахувати направлений лист від 27.10.2025 за №3242/04 щодо погодження графіку заборгованості за послугу з розподілу природного газу, в т.ч. за вересень 2025 року, а також повернути позивачу 50 відсотків сплаченого судового збору.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2025 справу №904/6199/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 03.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 24.11.2025.
Ухвалою суду від 24.11.2025 закрито підготовче провадження у справі №904/6199/25, призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 11.12.2025.
Позивач у судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
08 грудня 2025 року від позивача до господарського суду надійшла заява про розгляд справи без участі уповноваженого представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Під час розгляду справи судом досліджені наявні в матеріалах справи докази.
У судовому засіданні 11.12.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ "Газорозподільні мережі України" №1839 від 26.12.2022 (із змінами та доповненнями, внесеними постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №971 від 31.05.2023) ТОВ "Газорозподільні мережі України" здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.
Згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1839 (в редакції постанови №1769 від 29.09.2023) Дніпропетровська філія ТОВ "Газорозподільні мережі України" наділена господарською компетенцією з розподілу природного газу споживачам Дніпропетровської області.
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначає Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2494.
Дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників (частина третя глави першої розділу І Кодексу газорозподільних мереж).
Відповідно до частини другої глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, у порядку, визначеному цим розділом.
Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI цього ж Кодексу договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
На письмову вимогу споживача Оператор ГРМ зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати споживачу підписану уповноваженою особою Оператора ГРМ письмову форму договору розподілу природного газу.
Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (Оператор ГРМ, позивач) та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (споживач, відповідач) укладено типовий договір №0942039154ВТ016 про розподіл природного газу від 01.10.2023 (а.с. 7-9).
Сторонами підписано додаток 2 до типового договору розподілу природного газу - заяву-приєднання №0942039154ВТ016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (а.с.10).
Цей типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п. 1.1 договору).
Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі Кодекс газорозподільних систем) (п. 1.2 договору).
Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3 договору).
Згідно з пунктом 1.4 договору: Оператор ГРМ - оператор газорозподільної системи, що здійснює розподіл природного газу, а споживач фізична або юридична особа чи фізична особа-підприємець, об'єкт якої підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ; підтверджений обсяг природного газу - об'єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, підтверджений Оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) та доведений Оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Регулятора від 30 вересня 2015 року № 2493; послуга з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача.
Відповідно до пункту 2.1 договору Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
При вирішенні всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов'язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем (п. 2.3 договору).
Пунктом 5.2 договору передбачено, що визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором.
Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності сторін (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), фактичний об'єм природного газу визначається з урахуванням втрат та витрат природного газу між точкою вимірювання і межею балансової належності сторін шляхом їх додавання/віднімання до/від об'єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача.
Оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 6.1 договору).
Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення. До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу (пункт 6.2 договору).
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 6.4 договору).
За змістом пункту 6.6 договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.
У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня отримання письмової вимоги.
Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб.
Згідно з пунктом 6.7 договору у разі виникнення у споживача заборгованості за договором сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача у поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіку погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов'язань за договором. У разі відсутності графіка погашення заборгованості або його недотримання чи несплати поточних платежів Оператор ГРМ має право у порядку, визначеному договором, припинити або обмежити розподіл (споживання) природного газу на об'єкт споживача до повного погашення заборгованості.
Пунктом 6.8 договору передбачено, що надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватись підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п.7.4 договору).
У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором (п. 8.2 договору).
За умовами пункту 12.1 договору цей договір укладається на невизначений строк.
Якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов'язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.
У разі незгоди споживача зі змінами він має право розірвати цей договір шляхом надсилання письмового повідомлення оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього договору зміни. нерозірвання цього договору вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду споживача з внесеними до цього договору змінами (п. 12.2 договору).
Доказів зміни, розірвання чи визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.
Відповідно до заяви-приєднання №0942039154ВТ016 від 01.10.2023 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) персональним EІC-кодом споживача як суб'єкта ринку природного газу є: 56XQ000039І5400F; строк надання послуги (з урахуванням ст. 631 Цивільного кодексу України) - з 01.10.2023 (а.с. 10).
В додатку 4 до договору "Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік комерційного обліку споживача" зазначені адреси об'єктів (точки комерційного обліку: м. Кривий Ріг, вул. Салютна, буд. 6, корп. А, величина приєднаної потужності ком. обл. суб'єкту 524,6731м3/год; м. Кривий Ріг, вул. Червоногірська, буд. 1, корп. А, величина приєднаної потужності ком. обл. суб'єкту 419,7385м3/год; м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 53, величина приєднаної потужності ком. обл. суб'єкту 16983,7м3/год (а.с. 11-12).
Згідно з постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1777 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 30 грудня 2022 року № 1944", яка набрала чинності з 01.10.2023, для позивача встановлено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,26 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).
Згідно з актом приймання-передачі природного газу та інформації до нього від 30.09.2024 №21279 на 2025 рік річна замовлена потужність визначена Оператором ГРМ в обсязі 16 217 109,38 куб.м. відповідно до обсягів споживання КП "Криворіжтепломережа" за попередній газовий рік (п.2 гл.6 розділу VI Кодексу ГРМ). Місячна замовлена потужність при цьому дорівнює 1 351 425,78 куб.м (а.с. 13).
На виконання умов договору позивачем надані відповідачу обумовлені договором послуги з розподілу природного газу на загальну суму 2 043 355,78грн, що підтверджується актом №ДПТ042118 про надані послуги з розподілу природного газу від 30.09.2025 за вересень 2025 року, у кількості 1 351 425,78м.куб. (а.с. 14).
Зазначений акт наданих послуг містить посилання на договір розподілу природного газу №0942039154ВТ016 від 01.10.2023 та підписи сторін скріплені печатками підприємств.
Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату (розподіл газу) №11884 від 11.09.2025 на суму 2 043 355,78грн (а.с. 15).
У визначений пунктом 6.6 договору строк відповідач не здійснив оплату вартості наданих послуг з розподілу природного газу на суму 2 043 355,78грн.
12.09.2025 позивачем на адресу відповідача було направлено лист за вих. № ДнпФ/100/16.3-ВИХ-9987-25 від 11.09.2025 разом із актом звірки №75 взаємних розрахунків за період з 01.01.2025-11.09.2025, рахунком на оплату №11884 від 11.09.2025, вимогою №ДнпФ/100/163-ВИХ-9943-25 від 11.09.2025 (а.с. 15 на звороті - 16).
Лист отримано відповідачем 15.09.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №5320702671704 (а.с. 17 на звороті).
13.10.2025 позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу за вих. № ДнпФ/100/16.3-ВИХ-11362-25 від 13.10.2025 про сплату у семиденний строк з моменту її одержання заборгованості у розмірі 18 169 029,26грн (а.с. 18).
Згідно витягу з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення №5010203465517, вимога від 13.10.2025 отримана відповідачем 14.10.2025 та залишена без задоволення.
Станом на час звернення позивача з позовом до суду (31.10.2025) заборгованість за договором №0942039154ВТ016 від 01.10.2023 у сумі 2 043 355,78грн відповідачем не сплачена.
Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 2 043 355,78грн, пеню у розмірі 29 502,70грн та 3% річних у розмірі 2 855,10грн, що і є причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору про розподіл природного газу, строк його дії, умови надання послуг, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України.
Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов'язок замовника оплатити вартість цієї послуги.
Статтею 902 Цивільного кодексу України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
За змістом пунктів 6, 7 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем періодом для здійснення розрахунків за договором розподілу природного газу є календарний місяць.
Оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу з моменту його укладання.
Споживач, що не є побутовим, оплачує вартість замовленої річної потужності виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Оплата здійснюється виключно грошовими коштами.
Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.
Пунктом 10 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.
Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ.
Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.
До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Отже, відповідно до умов договору відповідач мав достатню інформацію щодо строків, щомісячних обсягів та ціни послуг з розподілу природного газу у спірний період.
За умовами пункту 6.6 договору остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити вартість наданої послуги з розподілу природного газу:
за вересень 2025 року не пізніше 10 жовтня 2025 року, прострочка виконання настає з 11.10.2025.
Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання з оплати вартості поставленої теплової енергії не виконав.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 2 043 355,78грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 2 043 355,78грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 8.2 договору визначено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. Нарахування пені здійснюється, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.
Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 29 502,70грн за загальний період з 13.10.2025 до 29.10.2025 (а.с. 6).
Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що пеня розрахована відповідно до умов п. 8.2 договору, не суперечить вимогам наведених вище положень діючого законодавства в частині її нарахування.
Розрахунок є арифметично вірним.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 2 855,10грн за період з 13.10.2025 до 29.10.2025.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).
Відповідач заявлені до нього позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором у сумі 2 043 355,78грн, пені у розмірі 29 502,70грн та 3% річних у сумі 2 855,10грн визнав у повному обсязі, про що зазначив у відзиві на позовну заяву від 10.11.2025 (а.с. 40-41).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Частиною першою статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частинами першою, четвертою статті 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 6 ст. 46, ч. 7 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України).
Заява про визнання позову підписана представником Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", адвокатом Костіковою Є.В., повноваження якої, в тому числі й на визнання позову, підтверджуються довіреністю №1 від 31.12.2024 (а.с. 42).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову за встановлених судом обставин, не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб, у зв'язку з чим приймається судом.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат.
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 24 908,56грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7 від 28.10.2025. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 28, 32).
Стаття 130 Господарського процесуального кодексу України регламентує розподіл судових витрат у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до частини першої названої статті у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, частина перша статті 130 ГПК України встановлює спеціальні правили, які стосуються певних окремих випадків розподілу судового збору, зокрема, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
Такі положення статті 130 ГПК України кореспондуються із частиною третьою статті 7 Закону України "Про судовий збір", де, зокрема відзначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 237 ГПК України до питань, що суд вирішує при ухваленні судового рішення належать, зокрема питання розподілу судових витрат.
Системний аналіз положень частини першої статті 130, частини першої статті 129, пункту 5 частини першої статті 237 ГПК України та частини третьої статті 7 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку, що у разі, зокрема визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу із державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.
При цьому, як відзначив Верховний Суд у постанові від 30.01.2025 у справі №910/1157/24, з аналізу цих норм убачається, що відсутня умова повернення позивачу із державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, саме за заявою чи клопотанням учасника справи: як-то позивача чи відповідача.
Частина перша статті 130 цього Кодексу передбачає, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, 50 відсотків судового збору, а саме: 12 454,28грн (24 908,56грн * 50%) слід повернути позивачу з державного бюджету.
За таких обставин, з Державного бюджету на користь позивача підлягає поверненню судовий збір у сумі 12 454,28грн, про що суд зазначає в судовому рішенні.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на відповідача у розмірі 12 454,28грн (24 908,56грн - 12 454,28грн).
Керуючись статтями 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про стягнення 2 075 713,58грн - задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (ідентифікаційний код 03342184; пров. Цісик Квітки, буд. 9, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (ідентифікаційний код 44907200; вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116) в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (ідентифікаційний код 45261177; вул. Шевченка, буд. 2, м. Дніпро, 49044) основний борг у розмірі 2 043 355,78грн (два мільйони сорок три тисячі триста п'ятдесят п'ять гривень 78коп.), пеню у розмірі 29 502,70грн (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот дві гривні 70коп.), 3% річних у розмірі 2 855,10грн (дві тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять гривень 10коп.) та витрати зі сплати судового збору у розмірі 12 454,28грн (дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят чотири гривні 28коп.), видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (ідентифікаційний код 44907200; вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116) в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (ідентифікаційний код 45261177; вул. Шевченка, буд. 2, м. Дніпро, 49044) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 12 454,28грн (дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят чотири гривні 28коп.), сплачений згідно платіжної інструкції №7 від 28.10.2025, яка містяться у матеріалах справи №904/6199/25, видати ухвалу.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено - 11.12.2025
Суддя Н.М. Євстигнеєва