вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
11.12.2025м. ДніпроСправа № 904/5402/25
За позовом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Донецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг"
про стягнення заборгованості за договором поставки
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
Позивач просить стягнути з Відповідача 21 555,95 грн. основного боргу та судові витрати, мотивуючи неналежним виконанням умов Договорів №38-0592 від 10.08.2020; №38-0593 от 10.08.2020, № 38-0724 від 13.08.2021.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Суд запропонував: Відповідачеві, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.
Враховуючи, що Відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч.7 ст.6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи (документ доставлено до електронного кабінету 07.10.2025 о 10:59), що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 2 ч.6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, Відповідач обізнаний про вирішення спору, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа.
Всупереч пропозицій суду, викладених в ухвалі від 06.10.2025, Відповідач відзив на позовну заву не надав, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.
21.11.2025 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшло клопотання про витребування доказів. В обґрунтування клопотання Позивач зазначає, що через початок активних бойових дій у лютому 2022р. Донецька філія Концерну РРТ вимушена була евакуювати у більш безпечне місце співробітників, однак нею було втрачено частину своїх активів, та первинних документів (про що було повідомлено відповідні державні органи). Донецька філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення не мала можливості вивезення первинних документів через відсутність безпечного та безперешкодного доступу до активів, всіх первинних документів і всіх регістрів бухгалтерського обліку підприємства, в яких відображені всі фінансові зобов'язання підприємства до березня 2022р., у зв'язку з тим, що підприємство на момент введення воєнного стану в Україні знаходилось за адресою: 87500, м. Маріуполь, Донецька обл. вул. Кленова Балка, 3, та з перших днів військової агресії опинилось на тимчасово окупованій території. З метою отримання копій первинних документів Позивач звернувся до Відповідача з листом від 02.10.2025 №112 з проханням надати примірники (дублікати) або засвідчені належним чином наступні документи: Договір №38-0592 від 10.08.2020; Договір №38-0593 від 10.08.2020, Договір № 38-0724 від 13.08.2021, специфікації та видаткові накладні до цих договорів (№38-0592 від 10.08.2020; №38-0593 від 10.08.2020, №38-0724 від 13.08.2021), рахунок № 0038/0001363 на суму 23700,00 від 10.08.2020 (Договір №38-0593 від 10.08.2020); рахунок №0038/0001362 суму 49900,00 грн від 10.08.2020 ( Договір №38-0592 від 10.08.2020); рахунок №0038/0001660 на суму 49905,40 грн від 13.08.2021 (Договір №38-0724 від 13.08.2021). Проте, станом на 21.11.2025 жодної відповіді та документів від відповідача не надходило.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2025 витребувано у ТОВ "Лівайн Торг" наступні докази (належним чином засвідчені копії):
- Договір №38-0592 від 10.08.2020; а також специфікації, видаткові накладні та рахунок №0038/0001362 суму 49900,00 грн від 10.08.2020 до цього Договору;
- Договір №38-0593 от 10.08.2020, а також специфікації та видаткові накладні та рахунок № 0038/0001363 на суму 23700,00 від 10.08.2020 до цього Договору;
- Договір № 38-0724 від 13.08.2021, а також специфікації та видаткові накладні та рахунок №0038/0001660 на суму 49905,40 грн від 13.08.2021 до цього Договору.
Однак, витребувані судом докази Відповідач не надав.
Судом досліджено надані до матеріалів справи докази.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Як стверджує Позивач 13.08.2021 сторони уклали декілька Договорів, а саме №38-0592 від 10.08.2020; Договір №38-0593 от 10.08.2020, Договір № 38-0724 від 13.08.2021, за якими здійснювалась закупівля скретч-карток на нафтопродукти. Відповідно до карток - строк використання на них не значиться, тобто вони є безстроковими.
Однак, Специфікації та видаткові накладні у Позивача відсутні внаслідок знищення документів в м. Маріуполь через вторгнення РФ.
Позивач оплатив поставлений товар, що підтверджується банківськими виписками:
- від 12.08.2020 призначення платежу "за скраплений газ, з-но рах. № 0038/0001363 від 10.08.2020, Дог. № 38-0593 від 10.08.2020" на суму 23 700,00 грн.,
- від 17.08.2020 призначення платежу "за товар, з-но рах. № 0038/0001362 від 10.08.2020, Дог. № 38-0592 від 10.08.2020" на суму 49 900,00 грн.,
- від 19.08.2021 призначення платежу "за газ нафтовий скраплений, з-но рах. №0038/0001660 від 13.08.2021, Дог. № 38-724 від 13.08.2021" на суму 49 905,40 грн.,
Проте, у Позивача залишились невикористані талони:
- номіналом 10л (газ), кількість 44 шт. за Договором поставки №38-0724 від 13.08.2021: 056500075938; 056500075939; 056500075936; 056500075937; 056500075928; 056500075929; 056500075926; 056500075927; 056500075934; 056500075935; 056500075932; 056500075933; 056500075930; 056500075931; 056500075874; 056500075875; 056500075924; 056500075925; 056500075922; 056500075923; 056500075920; 056500075921; 056500075876; 056500075877; 056500075898; 056500075899; 056500075896; 056500075897; 056500075894; 056500075895; 056500075892; 056500075893; 056500075890; 056500075891; 056500075888; 056500075889; 056500075886; 056500075887; 056500075884; 056500075885; 056500075882; 056500075883; 056500075880; 056500075881
- номіналом 15л (газ) за Договором №38-0593 від 10.08.2020: 0561000019218; 0561000019219; 0561000019216; 0561000019217; 0561000019214; 0561000019215; 0561000019212; 0561000019213; 0561000019210; 0561000019211; 0561000019172; 0561000019173; 0561000019170; 0561000019171; 0561000019168; 0561000019169; 0561000019166; 0561000019167; 0561000019164; 0561000019165; 0561000019148; 0561000019149; 0561000019146; 0561000019147; 0561000019144; 0561000019145; 0561000019142; 0561000019143; 0561000019140; 0561000019141; 0561000019198; 0561000019199; 0561000019196; 0561000019197; 0561000019194; 0561000019195; 0561000019192; 0561000019191; 0561000019188; 0561000019189; 0561000019186; 0561000019187; 0561000019184; 0561000019185; 0561000019182; 0561000019183; 0561000019180; 0561000019181; 0561000019158; 0561000019159; 0561000019156; 0561000019157; 056100001957; 0561000019154; 0561000019155; 0561000019152; 0561000019153; 0561000019150; 0561000019151; 0561000019208; 0561000019209; 0561000019206; 0561000019207; 0561000019204; 0561000019205; 0561000019202; 0561000019203; 0561000019200; 0561000019201
- номіналом 20л (бензин А95) за Договором №38-0592 від 10.08.2020 303609225660; 303609225661; 303609225650; 303609225651.
Станом на сьогодні на філії частково відновилась можливість використання транспортних засобів, але виникла проблема отримання палива за придбаними у ТОВ "ЛІВАЙН ТОРГ" скретч-карткам.
Проте, неодноразові звернення на гарячу лінію 0-800-501-788 та на електронну пошту lvtorg2018@gmail.com залишені без відповіді.
У зв'язку з вищезазначеним, Позивач направив Відповідачеві претензію від 10.04.2025 №70 з вимогою вжиття заходів щодо передачі (видачі) товару або повернення коштів за невикористані скретч картки.
За даними Позивача, зазначену претензію Відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є непоставка Відповідачем товару, обумовленого Договором, наявність підстав для повернення попередньої оплати.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст. 693 ЦК України).
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.
Перевіривши надані докази, суд погоджується з позицією Позивача.
Позивач зазначає, що Відповідач не виконав зобов'язання з поставки товару (палива) на загальну суму 21 555,95 грн. (Бензин А-95 - 80 л на суму 1600,00 грн; Газ СПБТ -1490 л на суму 19955,95 грн.).
Згідно з ч. 10 ст. 81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої випробовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 зазначила, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону та залежно від встановлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами.
Матеріалами справи підтверджується, що у банківських виписках має місце посилання на Договори № 38-0593 від 10.08.2020, № 38-0592 від 10.08.2020, № 38-724 від 13.08.2021, за якими Відповідач передав Позивачеві картки на отримання палива. Проте, частина карток наразі залишається неотовареними.
Враховуючи те, що Відповідач у справі не надав копії Договорів № 38-0593 від 10.08.2020, № 38-0592 від 10.08.2020, № 38-724 від 13.08.2021, які в останнього витребовував суд, суд визнає обставини щодо виникнення між Позивачем та Відповідачем правовідносин у формі № Договорів 38-0593 від 10.08.2020, № 38-0592 від 10.08.2020, № 38-724 від 13.08.2021.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що Договори № 38-0593 від 10.08.2020, № 38-0592 від 10.08.2020, № 38-724 від 13.08.2021 вважаються укладеними.
Доказів поставки товару в обумовлений сторонами строки Відповідач суду не надав.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Виходячи з аналізу положень ст. 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки, законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Зазначені висновки суду узгоджуються із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №922/2131/19, від 27.11.2019 у справі №924/277/19, від 20.02.2019 у справі № 912/2275/17, від 30.07.2019 у справі №904/4899/18.
Позивач направив Відповідачеві претензію від 10.04.2025 №70 з вимогою вжиття заходів щодо передачі (видачі) товару або забезпечення повернення сплачених за нього коштів. Однак, за даними Позивача, не спростованими Відповідачем, зазначену претензію Відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Беручи до уваги надані докази (банківські виписки, скретч-картки), відсутність заперечень Відповідача щодо відсутності договірних відносин між сторонами, непоставки товару, суд вважає, що Позивач вжив необхідних заходів для належного виконання умов Договорів, у зв'язку з чим строк поставки товару настав, тому сума боргу обґрунтована, а вимога про стягнення 21 555,95 грн. є такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір слід покласти на Відповідача.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи ціну позову та те, що позовна заява надійшла до суду в електронній формі через систему "Електронний суд", за подання цієї позовної заяви Позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (3028,00 * коефіцієнт 0,8).
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За таких обставин, Позивач вніс судовий збір на 605,60 грн. більше, ніж встановлено законом.
Судовий збір в розмірі 605,60 грн. може бути повернуто Позивачеві з Державного бюджету України за ухвалою суду за відповідним клопотанням Позивача, виходячи з положень ст.7 Закону України "Про судовий збір", у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Разом з тим, Господарський суд звертає увагу на те, що 07.01.2025 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 "Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів".
Даним наказом внесено зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до зазначеного порядку органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого або Державною судовою адміністрацією України, або її територіальним управлінням, або відповідним судом.
Для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою до відповідного суду за місцем розгляду справи. Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником подається до суду оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Керуючись ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 503, код 41449359) на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, код 01190043) в особі Донецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (49010, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Телевізійна, 3, код 34926672) 21 555 грн. 95 коп. - боргу, 2 422,40 грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.
Суддя С.Г. Юзіков