вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
11.12.2025м. ДніпроСправа № 904/6953/25
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РУТА-АВГ"
про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РУТА-АВГ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця Пістрюги Сергія Вікторовича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості
Суддя Назаренко Н.Г.
Товариство з обмеженою відповідальністю "РУТА-АВГ" через систему "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Пістрюги Сергія Вікторовича грошові кошти у розмірі 2 665 746,04 грн.
Ціна позову складається з наступних сум:
- попередня оплата -2 116 302, 02 грн.,
- пеня - 261 572, 62 грн.,
- 3% річнх -67 773, 06 грн.,
- інфляційні втрати - 220 198, 34 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору №2-п від 04.11.2024 в частині передачі товару.
Разом із позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "РУТА-АВГ" подало заяву про забезпечення позову, в якій просить:
-накласти арешт на грошові кошти ФОП Пістрюги С.В. у розмірі 2 665 846,04 грн., які обліковуються на всіх розрахункових та інших рахунках у банках, в тому числі які будуть виявлені при виконанні ухвали суду, зокрема, але не обмежуючись: р/р НОМЕР_1 , АТ “Райффайзен Банк», МФО 300335: р/р НОМЕР_2 , АТ КБ “ПриватБанк», МФО 313399,
-накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно ФОП Пістрюги Сергія Вікторовича, як гарантію виконання зобов'язань у сумі 2 665 846,04 грн.
Заява обґрунтована тим, що в спірних правовідносинах мають місце ознаки ухилення відповідача від виконання вимог позивача, адже заборгованість відповідача виникла внаслідок того, що відповідач, який одержав суму оплати в розмірі 2 116 302,02 грн., не передав товар у встановлений строк.
Таким чином, позивач на підставі договору, ч. 2 ст. 693 ЦК України має право вимагати повернення суми оплати, а продавець зобов'язаний повернути ці кошти негайно.
Позивач зазначає, що станом на дату подання заяви, оплата відповідачем не повернута, заборгованість складає 2 116 302,02 грн.
Позивач вказує, що з огляду на те, що відповідач ухиляється від будь-якої комунікації з позивачем, етап поставки товару залишається невідомим, а оплата товару не була добровільно повернута відповідачем, то існує об'єктивна підстава вважати, що грошові котити, які були внесені на рахунок відповідача, як оплата за за товар, можуть бути відчужені останнім. Отже, у випадку задоволення позовних вимог, таке відчуження унеможливить виконання судового рішення позивачем.
Позивач просить арештувати грошові кошти та майно Відповідача виключно на суму 2 665 846,04 грн. які будуть гарантією виконаним в майбутньому рішення суду оскільки останній проявляє не добросовісну поведінку у господарських право відносинах.
Позивач зазначає, що Постачальник не передав товар у строки, передбачені Договором №2-п від 04.11.2024, що дало Позивачу право вимагати повернення сплаченої суми 2 116 302,02 грн.
З метою отримання товару Позивач неодноразово оформлював довіреності на уповноважену особу - Покрівельника Онищенка М.О., однак фактична передача товару так і не відбулася. Товарно-транспортні накладні, що підтверджують передачу або транспортування товару, відсутні. Таким чином, позивач вважає, що право власності на товар до Позивача не перейшло.
Позивач наполягає на тому, що ФОП Пістрюга С.В. не виконав свій основний обов'язок поставити товар у строки та в порядку, визначені Договором, тоді як ТОВ “РУТА-АВГ» повністю виконало свої зобов'язання, здійснивши оплату за товар в повному обсязі. Таким чином позивач вважає, що грошові кошти у сумі 2 116 302,02 грн. сплачені як передплата, підлягають поверненню як такі, що утримуються Відповідачем без правових підстав.
Також позивач зазначив, що, оскільки ТОВ “РУТА-АВГ» звернулося до суду з позовом майнового характеру на суму 2 665 846,04 грн., судове рішення у разі його задоволення потребуватиме примусового виконання. У зв'язку з цим наявна підстава для застосування заходів забезпечення позову - достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду. Водночас ця підстава маг розглядатися і як обґрунтоване припущення, що відсутність забезпечення позову може перешкодити ефективному захисту чи поновленню порушених або оспорюваних прав та інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Позивач вказує, що, враховуючи характер правовідносин та поведінку Відповідача, існує реальна загроза ускладнення або неможливості виконання майбутнього судового рішення. Після отримання повної передоплати Відповідач не поставив товар, ігнорує письмові та усні вимоги Позивача та не налає жодних пояснень, що свідчить про недобросовісність та ухилення від виконання зобов'язань.
Мобільність коштів на рахунках ФОП та відсутність у Відповідача значних активів створюють високий ризик їх швидкого зняття чи перерахування, що унеможливить подальше виконання рішення суду. За таких обставин забезпечення позову с необхідним і спрямованим на запобігання діям, які можуть ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення.
Арешт грошових коштів в межах заявленої суми 2 665 846,04 грн., на думку заявника, є пропорційним, тимчасовим заходом, який не блокує господарську діяльність Відповідача, але гарантує реальне виконання рішення. Невжиття забезпечувальних заходів створює ризик втрати коштів і фактичної неможливості їх стягнення в майбутньому.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина одинадцята статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
У Рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання у майбутньому рішення суду, і тільки у разі необхідності, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист. Безпідставне застосування таких заходів може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Згідно з частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Верховний Суд зазначає, що наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії з відповідним їх підтвердженням. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави заявлених позовних вимог та застосування відповідного їм заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (Постанова КГС ВС від 04.12.2025 у справі № 916/3385/25).
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Назаренко Н.Г.) перебувала справа № 904/5653/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''РУТА-АВГ" до Фізичної особи-підприємця Пістрюги Сергія Вікторовича про розірвання договору №2-п від 04.11.2024. Позовні вимоги обґрунтовувались неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині поставки товару. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на отримання позивачем товару, про що свідчать видаткові накладні, підписані Товариством з обмеженою відповідальністю ''РУТА-АВГ" без жодних заперечень.
08.12.2025 від позивача у справі № 904/5693/25 через систему "Електронний суд" надійшла заява про залишення позову без розгляду. Заява обґрунтована тим, що потреба у судовому розгляді відпала, оскільки обставини, що стали підставою для подання позову, фактично усунуті. Зазначена заява підписана директором ТОВ «РУТА-АВГ» Євгенією Здор.
Ухвалою від 08.12.2025 у справі № 904/5693/25 клопотання позивача задоволено, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ''РУТА-АВГ'' до Фізичної особи-підприємця Пістрюги Сергія Вікторовича про розірвання договору залишено без розгляду.
Але, в позовній заяві, поданій до суду в цей же день - 08.12.2025, про стягнення попередньої оплати з Фізичної особи-підприємця Пістрюги С.В (справі № 904/6953/25), позивач знову посилається на ті ж обставини щодо непоставки товару, що й у справі 904/5693/25.
З огляду на вищезазначене, вбачається, що позивач в даному випадку фактично демонструє суперечливу поведінку на противагу доктрині venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), в основі якої (доктрини) знаходиться принцип добросовісності.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ''РУТА-АВГ'' про забезпечення позову, у зв'язку з чим, відмовляє в її задоволенні.
Частиною шостою статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 136, 137, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ''РУТА-АВГ'' про забезпечення позову до його подання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття 11.12..2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Г. Назаренко