18.09.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4304/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.
представники сторін:
від позивача: Пришедько А.П.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" на додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2025 року у справі №904/4304/24 (суддя Бєлік В.Г.)
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ", м. Київ
до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості за договором поставки №37 від 10.01.2024 у загальному розмірі 515 623,31 грн,-
та
за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ", м. Київ
про стягнення штрафних санкцій за договором поставки №37 від 10.01.2024 у загальному розмірі 105 418,60 грн,-
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2025 року у справі №904/4304/24 первісний позов задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, ідентифікаційний код 00191307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" (04053, місто Київ, вулиця Вознесенський узвіз, будинок 23А, офіс 20, ідентифікаційний код 42940293) основний борг у розмірі 441 046,50 грн., пеню в розмірі 44 097,00 грн., 3% річних у розмірі 6 227,20 грн., інфляційні втрати у розмірі 24 252,61 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 187,48 грн.
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" про нарахування органом (особою), який здійснюватиме примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/377/24, в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, пені, 3 % річних та інфляційних втрат до повного виконання рішення - відмовлено.
Зустрічний позов задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" (04053, місто Київ, вулиця Вознесенський узвіз, будинок 23А, офіс 20, ідентифікаційний код 42940293) на користь Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, ідентифікаційний код 00191307) штраф у розмірі 105 418,60 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Проведено зустрічне зарахування грошових сум та судових витрат, що підлягають стягненню за первісним і зустрічним позовами.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, ідентифікаційний код 00191307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" (04053, місто Київ, вулиця Вознесенський узвіз, будинок 23А, офіс 20, ідентифікаційний код 42940293) 410 204,71 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 765,08 грн.
17.01.2025 року до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просив стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000,00 грн.
Додатковим рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2025 року у справі №904/4304/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, ідентифікаційний код 00191307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" (04053, місто Київ, вулиця Вознесенський узвіз, будинок 23А, офіс 20, ідентифікаційний код 42940293) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн. В іншій частині заяви відмовлено.
Додаткове рішення мотивовано наявністю підстав для часткового стягнення судових витрат за надану ТОВ "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" професійну правничу допомогу.
Не погодившись з додатковим рішенням суду, ТОВ "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" оскаржив його в апеляційному порядку.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що:
- суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо часткового задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат і стягнення з відповідача витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 13 000,00 грн, замість 26 000,00 грн, не обґрунтовуючи, чому саме в такому розмірі слід стягнути витрати з відповідача на користь позивача;
- суд першої інстанції допустив неправомірне зменшення розміру судових витрат, що підлягають компенсації відповідачем, оскільки проти розміру витрат на правничу допомогу має обов'язково заперечувати інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи;
- втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.
Просить оскаржуване додаткове рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву ТОВ "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" задовольнити повністю; стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, ідентифікаційний код 00191307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" (04053, місто Київ, вулиця Вознесенський узвіз, будинок 23А, офіс 20, ідентифікаційний код 42940293) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000,00 грн.
АТ "Криворізький залізорудний комбінат" у відзиві на апеляційну скаргу зазначив доводи на її спростування.
Вважає, що додатковим рішенням правомірно було задоволено вимоги про стягнення оплати професійної правничої допомоги в розмірі 13 000,00 грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд скарги призначити на 18.09.2025 року на 15:30 год.
У судовому засіданні був присутній представник позивача за первісним позовом, відповідач за первісним позовом явку свого представника у судове засідання не забезпечив.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій та другій статті 126 цього ж Кодексу визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами третьою - п'ятою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом пункту першого частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).
Згідно із частиною п'ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У разі недотримання вимог частин четвертої та шостої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Застосовуючи цю норму, Верховний Суд неодноразово зазначав, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15; від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Принцип у частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Колегія суддів виходить з того, що чинне процесуальне законодавство передбачає критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Частини четверта-шоста, сьома та дев'ята статті 129 ГПК України також визначають випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Як зазначалося вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою- сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись вказаними нормами права відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 року у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 року у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 року у справі № 904/3583/19.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити й оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру й обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та, навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому, згідно із статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 року у справі № 927/153/22).
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21).
Крім того, у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 року у справі №910/20852/20, у додаткових постановах Верховного Суду від 29.02.2024 року у справі № 917/272/23, від 05.03.2024 року у справі № 916/2266/22, від 17.04.2024 року у справі № 910/19865/21 зазначено, що Суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Колегією суддів у даній справі встановлено, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2025 року у справі №904/4304/24 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з відповідача за первісним позовом - Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь позивача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" основний борг у розмірі 441 046,50 грн., пеню в розмірі 44 097,00 грн., 3% річних у розмірі 6 227,20 грн., інфляційні втрати у розмірі 24 252,61 грн.
Зустрічний позов задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" на користь Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" штраф у розмірі 105 418,60 грн.
Проведено зустрічне зарахування грошових сум та судових витрат, що підлягають стягненню за первісним і зустрічним позовами.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" 410 204,71 грн.
Отже, рішення суду ухвалено на користь позивача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ".
Судом в рішенні встановлено, що відповідач - АТ "Криворізький залізорудний комбінат" в порушення умов договору поставки № 37 від 10.01.2024 року за поставлений товар повністю та своєчасно не розрахувався з позивачем, у зв'язку із чим виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 441 046,50 грн, що і стало причиною звернення до господарського суду.
Отже, саме поведінка відповідача за первісним позовом стала причиною того, що позивач змушений був звернутися до суду, а задля цього звернувся за правничою допомогою до адвоката.
До матеріалів справи позивачем долучено договір про надання правової №01/07 від 01.07.2023 року (надалі- договір), укладений між адвокатом Пришедьком А.Л. та ТОВ "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" ( надалі - адвокат/клієнт/заявник).
За змістом вказаного договору в клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, в свою чергу замовник зобов'язується оплатити зазначені юридичні послуги на умовах договору.
Відповідно до п. 1.1. договору згідно з положеннями цього Договору Виконавець зобов'язується за плату надавати Клієнту юридичні послуги у вигляді правової допомоги.
Згідно з п.3.1. Договору, вартість наданих послуг Виконавця, за період дії Договору визначається шляхом множення суми затраченого часу на вартість за годину роботи. Вартість за годину роботи визначається з розрахунку 2 000,00 грн за 1 годину правової роботи.
Відповідно до п. 5.1 цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31.12.2025 року.
На підтвердження отримання наданої позивачу правничої допомоги, заявником подано до суду акт приймання-передачі наданих юридичних послуг до зазначеного вище договору, відповідно до якого позивачу були надані наступні послуги:
- аналіз документів по взаємовідносинам ТОВ "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" та Акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" по Договору № 37 від 10.01.2024 року- 2 год;
- формування правової позиції способів захисту прав та інтересів ТОВ "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" - 2 год;
- надання усної консультації керівництву ТОВ "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" з приводу роз'яснення положень чинного законодавства України, узгодження подальших дій для досягнення бажаного результату, формувань плану та стратегії захисту порушених прав - 1 год;
- здійснення розрахунку штрафних санкцій та пені за Договором 37 від 10.01.2024 року - 2 год;
- підготовка позовної заяви про стягнення коштів за Договором № 37 від 10.01.2024 року - 6 год. Всього 13 год.
Відповідно до п.3 акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №01/07 від 01.07.2023, вартість наданих послуг Виконавця за період з 01.09.2024 року по 30.09.2024 року складає 26 000,00 грн без ПДВ.
Послуги надані адвокатом належним чином та прийняті замовником без зауважень в повному обсязі. Жодна зі сторін не має одна до одної претензій щодо якості та обсягу наданих послуг.
Вирішуючи, чи є розмір стягнутих судом першої інстанції витрат на правову (правничу) допомогу обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, з урахуванням складності та значення справи для сторін, апеляційний господарський суд виходить з наступного.
Факт надання правничої допомоги позивачу за первісним позовом під час розгляду справи в суді першої інстанції підтверджено відповідними доказами.
Понесення витрат позивача на професійну правничу допомогу було необхідне та неминуче у зв'язку з неправомірною поведінкою відповідача за первісним позовом, що встановлено рішенням суду по суті спору у даній справі.
Отже, позивачем за первісним позовом надано належні та допустимі докази виконання фахівцем в галузі права роботи, а саме: вивчення та правовий аналіз матеріалів справи; складання позовної заяви; складання докладного розрахунку заборгованості. Наведене є правничою допомогою.
Апелянт за доводами скарги звертає увагу суду на відсутність заперечень з боку відповідача за первісним позовом щодо заявленої суми та неправомірним втручанням суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару.
На думку колегії суддів такі доводи скаржника є обґрунтованими, адже за змістом додаткового рішення суду, що є предметом апеляційного перегляду, вбачається, що суд не навів доводів та міркувань, з яких він виходив при визначенні розміру стягнутої на користь позивача суми.
Між тим, приписи статті 238 ГПК України зобов'язують суд мотивувати прийняте рішення.
За наслідками здійсненої колегією суддів оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем за первісним на правову (правничу) допомогу у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, через призму критеріїв, встановлених вищезгаданими приписами Господарського процесуального кодексу України, враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо розміру заявлених витрат, враховуючи обсяг виконаних адвокатом на користь заявника робіт, з урахуванням фактичних обставин справи, враховуючи критерій розумності розміру витрат, з огляду на конкретні обставини справи, неминучість (необхідність) витрат позивача за первісним позовом на правничу допомогу, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо зменшення розміру цих витрат, а навпаки, вважає, що їх розмір є розумним, обґрунтованим і доведеним.
Колегія суддів вважає, що заявлена позивачем за первісним позовом сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000,00 грн. підлягає стягненню в повному обсязі.
Враховуючи наведене додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2025 року у справі №904/4304/24 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2025 року у справі №904/4304/24 скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, ідентифікаційний код 00191307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" (04053, місто Київ, вулиця Вознесенський узвіз, будинок 23А, офіс 20, ідентифікаційний код 42940293) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000 грн., про що видати наказ.
Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено і підписано 11.12.2025 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков