10.12.2025 року м.Дніпро Справа № 908/1504/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області
на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.07.2025р.
(суддя Боєва О.С., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 31.07.2025р.)
у справі
за позовом: Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області
до відповідача: Фермерського господарства “ТЮЛЬПАН-АСД»
про стягнення суми 26 955,91 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Степненська сільська рада Запорізького району Запорізької області звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до Фермерського господарства “ТЮЛЬПАН-АСД», про стягнення суми 26955,91 грн заборгованості з орендної плати за 2023 рік та 2024 рік за договором оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2322186800:01:001:0100, площею 37,6337 га. Позов обґрунтований ст.ст. 3, 11, 16, 525, 526, 530, 610, 612, 626-629 ЦК України, ст.ст. 93, 96, 148-1 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 13, 15, 21, 24, 25 Закону України “Про оренду землі», ст.ст. 10, 14, 54, 186, 288, 289 Податкового кодексу України та умовами договору оренди земельної ділянки від 16.05.2006 (зі змінами).
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.07.2025р. у справі № 908/1504/25 закрито провадження у справі № 908/1504/25 за відсутністю предмета спору. Повернуто Степненській сільській раді Запорізького району Запорізької області з Державного бюджету України суму 3028 грн 00 коп. судового збору, сплаченого (перерахованого) за платіжною інструкцією № 105 від 19.05.2025р.. Стягнуто з Фермерського господарства “ТЮЛЬПАН-АСД» на користь Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області 9000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Степненська сільська рада Запорізького району Запорізької області звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить: залучити докази фактичної сплати на суму 15 000, грн. за актом від 25.06.2025р. № 14-S до матеріалів справи, врахувати при дослідженні доказів та ухваленні судового рішення; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2025р. у справі № 908/1504/25 в частині розподілу між сторонами судових витрат змінити, ухвалити судове рішення, яким клопотання Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про включення до складу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції, їх стягнення з ФГ "Тюльпан-АСД" задовольнити у повному обсязі; стягнути з Фермерського господарства “ТЮЛЬПАН-АСД» на користь Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області 15 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, в іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2025р. у справі № 908/1504/25 залишити без змін.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що після отримання позовної заяви, відкриття провадження у справі, відповідач категорично заперечив проти задоволення позову, навів свої доводи у відзиві. Останнє викликало необхідність для позивача протягом стислого строку - п'ять днів, відведеного судом для подання відповіді на відзив, підготувати заяву по суті справи - відповідь на відзив та доповнення до неї, в якій навести доводи та аргументи, надати електронні докази, тощо.
Скаржник вважає, що лише під впливом доказової бази, зібраної у справі позивачем, усвідомлюючи неминучість судового рішення про задоволення позову, відповідач сплатив суму несплаченої орендної плати. Наведене не свідчить про «щире каяття» відповідача, проте є наслідком вердикту суду, що наближався, на підставі доказів, зібраних позивачем. Зміст зібраних доказів, на думку Скаржника, не враховано судом під час ухвалення оскаржуваної ухвали.
Скаржник також вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги та не враховано значення справи для сторін, пов'язаність справи № 908/1504/25 з іншою справою № 908/1462/25, що розглядається в Господарському суді Запорізької області, провадження по якій зупинено судом до розгляду справи №908/1504/25 та набрання судовим рішенням законної сили.
На переконання Скаржника, висновок суду першої інстанції про завищений характер судових витрат не відповідає обставинам справи. Орган місцевого самоврядування поніс реальні фактичні витрати на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі, що становлять 15 000 грн. При цьому, Скаржник звертає увагу на те, що Відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, сплатив суму, що підлягала стягненню за судовим рішенням, у розмірі та на підставах, зазначених у позові. Разом з тим, вказує на те, що відповідач не довів належним та допустимим чином неспівмірнітсь витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Відтак, на думку Скаржника, з урахуванням визнання позову відповідачем, усі понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката повинні бути стягнути зі сторони, яка допускала неналежне виконання умов договору оренди земельної ділянки.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2025р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/1504/25.
Матеріали справи №908/1504/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2025р. апеляційну скаргу Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.07.2025р. у справі № 908/1504/25 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2025р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначити апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 10.12.2025р..
У судовому засіданні 10.12.2025р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
Степненська сільська рада Запорізького району Запорізької області звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до Фермерського господарства “ТЮЛЬПАН-АСД», про стягнення суми 26955,91 грн. заборгованості з орендної плати за 2023 рік та 2024 рік за договором оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2322186800:01:001:0100, площею 37,6337 га.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.05.2025р. позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1504/25, присвоєний справі номер провадження 9/88/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
24.06.2025р. від відповідача через систему “Електронний суд» надійшла заява про закриття провадження у справі № 908/1504/25 (вх. №13015/08-08/25 від 25.06.2025р.), в якій відповідачем зазначено, що 24.06.2025р. ним добровільно сплачено на користь позивача заявлену до стягнення суму 26955,91 грн. орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 2322186800:01:001:0100 за 2023 та 2024 роки; просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору. До заяви в т.ч. додана копія платіжної інструкції № 13 від 24.06.2025р., на суму 26 955,91 грн..
25.06.2025р. від позивача через систему “Електронний суд» надійшло клопотання про включення до складу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15000,00 грн. (вх. № 13107/08-08/25 від 26.06.2025р.).
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.07.2025р. у справі № 908/1504/25 закрито провадження у справі № 908/1504/25 за відсутністю предмета спору. Повернуто Степненській сільській раді Запорізького району Запорізької області з Державного бюджету України суму 3028 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого (перерахованого) за платіжною інструкцією № 105 від 19.05.2025р.. Стягнуто з Фермерського господарства “ТЮЛЬПАН-АСД» на користь Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області 9000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Колегія суддів констатує, що ухвала господарського суду оскаржується лише в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 9 000,00 грн.
Оскільки апеляційна скарга не містить доводів щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права, які стосуються закриття провадження у справі, суд апеляційної інстанції законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в цій частині не перевіряє.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду, в оскаржуваній частині, залишити без змін, виходячи з наступного.
Частково задовольняючи заяву позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з: категорії справи №908/1504/25, яка є малозначною в силу приписів ст. 12 ГПК України та розглядалась судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; ціни позову (26955,91 грн); кількості заяв по суті справи складених позивачем (його представником); критеріїв співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначених ч. 4 ст. 126 ГПК України та зважаючи клопотання відповідача про зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу. Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, місцевий господарський суд, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, прийшов до висновку про зменшення розміру витрат на адвокатську допомогу на 40 % від заявленої до стягнення (15000,00 грн.) до суми 9 000,00 грн., яка, на переконання суду, є співмірною із часом, необхідним для виконання відповідних робіт/послуг.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до ст. 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до укладеної угоди з клієнтом, адвокат виконує обов'язки з представництва інтересів клієнта у суді, а також бере на себе відповідальність здійснювати таке представництво у комплексі, а не за взяту кожну окрему правничу дію, наприклад тільки написати процесуальний документ або суто виступити у судовому засіданні. Саме вчинення комплексу правничих дій забезпечить належну реалізацію прав та обов'язків клієнта для представництва його інтересів.
Так, в ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення:
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Таким чином, беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020р. у справі №910/4201/19).
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
В постанові від 06.03.2019р. у справі № 922/1163/18 Верховний Суд звернув увагу, що суди, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Разом із тим, згідно зі ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Принцип пропорційності є загальним, універсальним принципом права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей. Обґрунтованість та співмірність понесених витрат на професійну правничу допомогу необхідно досліджувати з урахуванням ч. 3 ст. 13 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Отже, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33 - 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021р. у справі №910/12876/19).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Водночас, за приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог). Разом з тим, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, також унормовано положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, Степненська сільська рада Запорізького району Запорізької області звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до Фермерського господарства “ТЮЛЬПАН-АСД», про стягнення суми 26 955,91грн. заборгованості з орендної плати за 2023 рік та 2024 рік за договором оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2322186800:01:001:0100, площею 37,6337 га.
У позовній заяві зазначено попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат Позивача, які він поніс та які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн..
25.06.2025р. (в межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України) від позивача надійшло клопотання про включення до складу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у розмірі 15 000,00 грн.
В обґрунтування розміру понесених судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу Позивачем надано суду першої інстанції: Договір № 1 про участь адвоката у цивільному, кримінальному, господарському, адміністративному провадженні, провадженні у справах про адміністративне правопорушення від 10.01.2025р., Ордер серії СЕ № 1111682 від 17.05.2025р. на надання правничої допомоги Степненській сільській раді Запорізького району, зокрема, у Господарському суді Запорізької області, виданого адвокату Гайдуку С.П. на підставі договору № 1 від 10.01.2025р., Акт № 14-S приймання-здавання наданих послуг від 25.06.2025р. до договору № 1 від 10.01.2025р., рахунок-фактуру №14-S від 25.06.2025р., виставленого адвокатом позивачу на оплату послуг згідно вказаних вище Договору та Акту, на загальну суму 15 000,00 грн..
З наданих Заявником доказів вбачається, що 10.01.2025р. між Гайдуком Сергієм Павловичем (Адвокат) та Степненською сільською радою Запорізького району Запорізької області (Клієнт) укладено Договір № 1 про участь адвоката у цивільному, кримінальному, господарському, адміністративному провадженні, провадженні у справах про адміністративне правопорушення, за умовами п. 1, пп. 5.1. - 5.4 пункту 5, пп. 7.1 п. 7 якого, адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правову допомогу Клієнту при провадженні, зокрема, у господарській справі, використовувати способи та методи захисту з метою з'ясування обставин, які доводять правомірність вимог Клієнта, підтверджують його правову позицію по справі, захищають права а охоронювані законом інтереси Клієнта, а Клієнт зобов'язується виплатити Адвокату гонорар за надання юридичних послуг. За надання правової допомоги Клієнт зобов'язується сплачувати Адвокату гонорар щомісячно. Загальна сума, що підлягає сплаті за цим договором, становить 199 999 грн. Щомісячна сума гонорару залежить від об'єму наданих Адвокатом юридичних послуг та підтверджується рахунком-фактурою та актом приймання-здавання наданих послуг. Клієнт зобов'язаний здійснити оплату послуг Адвокату протягом десяти календарних днів з дати складення сторонами Акту приймання-здавання наданих послуг. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2025р..
25.06.2025р. адвокатом Гайдуком Сергієм Павловичем та Степненською сільською радою Запорізького району Запорізької області було складено Акт № 14-S приймання-здавання наданих послуг, за умовами якого, Адвокатом були надані наступні послуги по справі №908/1504/25:
- підготовка позовної заяви Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області до Фермерського господарства “ТЮЛЬПАН-АСД» про стягнення несплаченої орендної плати за договором оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2322186800:01:001:0100 (в т.ч. опрацювання: договору оренди землі, додаткової угоди та додаткового договору до договору оренди землі, витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, листування з органом податкової служби, здійснення розрахунків несплачених сум за договором оренди землі, підготовка матеріалів позову, формулювання правової позиції органу місцевого самоврядування по справі, вивчення правових висновків, викладених в судових рішеннях Верховного Суду по аналогічним справам, складання заяви по суті справи - позовної заяви) - 10 000 грн;
- підготовка відповіді Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області на відзив Фермерського господарства “ТЮЛЬПАН-АСД» та доповнення до відповіді на відзив з електронним доказом (в т.ч. опрацювання відзиву відповідача, здійснення розрахунків нормативної грошової оцінки за попередні роки з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років, визначених Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, здійснення перевірки накладення кваліфікованого електронного підпису на витяги із технічної документації з нормативної грогові оцінки земельних ділянок в електронних файлах, підготовка матеріалів відповіді на відзив та доповнення до відповіді на відзив, формулювання правової позиції органу місцевого самоврядування по справі, складання заяви по суті справи - відповіді на відзив, складання доповнення до відповіді на відзив з електронними доказами) - 5000 грн. Загальна вартість наданих послуг відповідно до вказаного Акту - 15000,00 грн., без ПДВ.
В Акті вказано, що претензій щодо якості, кількості та строку наданих послуг у Клієнта відсутні. Строк оплати - 10.07.2025р..
Акт № 14-S приймання-здавання наданих послуг від 25.06.2025р. підписаний Адвокатом та Клієнтом та скріплений їх печатками.
Доказом повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у справі є довіреність від 04.11.2023р.. Статус адвоката Гайдука Сергія Павловича підтверджується наявною у справі копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №531 від 27.04.2012р. та ордером серії СЕ № 1111682 від 17.05.2025р..
Доказів сплати гонорару матеріали справи не містять.
Разом з тим, Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019р. по справі № 922/445/19 зазначила, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/ третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Як вже зазначалось вище, за приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Матеріали справи свідчать, що ФГ “ТЮЛЬПАН-АСД» у поданому клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги зазначив, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн. не відповідають вимогам ч. 4 ст. 126 ГПК України, у зв'язку з чим наявні підстави для зменшення розміру витрат на правову допомогу. Справа належить до малозначних справ, розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт: підготовка та подання до суду позовної заяви, яка оцінена в 10000,00 грн та подання до суду відповіді на відзив, яка оцінена в 5000,00 грн. Розмір витрат на правову допомогу становить понад 55% від ціни позову, що не відповідає критерію співмірності. Із наданих позивачем документів, зокрема, Договору та Акту приймання-здавання наданих послуг неможливо встановити кількість та вартість витраченого адвокатом часу на підготовку та подання позовної заяви та відповіді на відзив. Також відповідачем зазначено, що у провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває аналогічна справа № 908/1503/25, де адвокатом була виконана аналогічна робота. Тобто фактично адвокат виконував роботу з підготовки та подання позовної заяви та відповіді на відзив лише один раз. При цьому, у кожній із справ заявлені до стягнення витрати на правову допомогу у розмірі по 15000,00 грн, ніби адвокат готував та подавав до суду різні позовні заяви та відповіді на відзив по різним, а не аналогічним, справам. З урахуванням викладеного, на думку відповідача, час витрачений адвокатом на підготовку та подання позовної заяви та відповіді на відзив, підлягає поділу навпіл. Крім того, відповідач зауважив, що від позивача не надходили претензії (повідомлення, листи) щодо сплати відповідачем у 2023-2024 роках орендної плати не у повному обсязі; відповідачем орендна плата обчислювалась та сплачувалась відповідно до вимог ПК України та умов Договору. Вочевидь, така поведінка позивача - звернення до суду з позовом про стягнення несплаченої орендної плати пояснюється оскарженням відповідачем в судовому порядку відмови позивача в укладенні (поновленні) Договору на новий строк (справа № 908/1462/25). На підставі викладеного, положень ч. 9 ст. 129 ГПК України відповідач просив суд відмовити позивачу у стягненні витрат на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 р. у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 р. у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У постанові від 11.02.2021р. у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У постановах від 24.10.2019р. у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019р. у справі №915/237/18, від 11.02.2021 р. у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019р. у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019р. у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019р. у справі № 922/928/18, від 30.07.2019р. у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019р. у справі № 915/237/18).
З урахуванням вищенаведених правових висновків Верховного Суду, суд першої інстанції, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, а також зважаючи на: клопотання відповідача про зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу; категорію даної справи та її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; ціну позову (26955,91 грн.); кількість заяв по суті справи складених позивачем (його представником), правомірно скористався своїм правом, наданим законом і зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу на 40% від заявленої суми та стягнув ці витрати, у розмірі 9 000,00 грн..
Колегія суддів також зазначає, що обставини відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є предметом оцінки у кожному конкретному випадку, а сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідних доказів, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру тощо не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2023р. у справі № 910/6870/21.
Враховуючи описане вище, викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, в оскаржуваній частині, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу місцевого господарського суду, в оскаржуваній частині, має бути залишено без змін.
Розподіл судових витрат у зв'язку з розглядом даної апеляційної скарги судом не здійснюється, оскільки Позивачем оскаржено рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат. Натомість, сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України “Про судовий збір» не передбачена.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.07.2025р. у справі № 908/1504/25- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 11.12.2025 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В.Чус
Суддя М.О.Дармін