10.12.2025 року м. Дніпро Справа № 912/1539/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ліквідатора арбітражного керуючого Дутковського Богдана Васильовича
на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області (суддя Кабакова В.Г.) від 22.04.2025р. у справі № 912/1539/19
про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК МОЯ РОДИНА" (далі - ТОВ "АПК МОЯ РОДИНА"), код ЄДР 35189681, вул. Лелеківська, 2, с. Обознівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27630, -
Постановою від 10.09.2019 Господарський суд Кіровоградської області визнав Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК МОЯ РОДИНА" банкрутом. Відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута, призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Дутковського Б.В.
13.04.2023 до Господарського суду Кіровоградської області від ліквідатора, арбітражного керуючого Дутковського Б.В. надійшла заява №02-02/265 від 10.04.2023 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на керівників та засновників боржника, та іншої особи, та стягнення з них грошових коштів.
В подальшому Господарський суд Кіровоградської області неодноразово поновлював та зупиняв провадження за заявою №02-02/265 від 10.04.2023 про покладення субсидіарної відповідальності до припинення перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України).
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 22.04.2025р. у справі № 912/1539/19 відмовлено в задоволенні клопотання №02-02/338 від 25.02.2025 ліквідатора арбітражного керуючого Дутковського Б.В.; зупинено провадження у справі №912/1539/19 за заявою №02-02/265 від 10.04.2023 ліквідатора арбітражного керуючого Дутковського Б.В. про покладення субсидіарної відповідальності до припинення перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Не погодившись з вказаною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ліквідатор арбітражний керуючий Дутковський Богдан Васильович, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 22.04.2025р. у справі № 912/1539/19.
Апеляційна скарга мотивована тими обставинами, що належними доказами не підтверджене перебування відповідачів на службі у військовому формуванні, переведеному на воєнний стан, а тому підстави для зупинення провадження відсутні.
ОСОБА_1 не бере безпосередню участь у виконанні бойових завдань у зоні бойових дій або здійсненні інших заходів з національної безпеки та оборони, адже це не входить до його функціональних обов'язків, як військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_1 . Апелянт посилається на наявність у нього сумнівів стосовно достовірності інформації наданої Військовою частиною НОМЕР_1 стосовно військової служби ОСОБА_2 та її тривалості.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи.
ОСОБА_3 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що відповідачами у справі №912/1539/19 за заявою №02-02/265 від 10.04.2023 про покладення субсидіарної відповідальності є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які перебувають у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан та брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави на підставі відповідних наказів. Відтак суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про зупинення провадження у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд-лайн" також заперечує проти задоволення апеляційної скарги та зазначає, що єдине на що звертає увагу апелянт це припущення, що особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не беруть участі в бойових діях; також апелянт має особисті сумніви в достовірності наданих документів військовими структурами. Таким чином, апеляційною скаргою не було спростовано підстави, які стали основою для винесення оскаржуваної ухвали.
Ліквідатор арбітражний керуючий Дутковський Богдан Васильович подав письмові пояснення, в яких зазначив, що для зупинення провадження недостатньо самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони у складі ЗСУ, оскільки не кожен структурний елемент в складі ЗСУ переведений на воєнний стан, тобто виконує бойові завдання у зоні бойових дій.
Посилається, що необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності тривалий час.
Інші учасники справи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Про розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 13.04.2023 до суду від ліквідатора, арбітражного керуючого Дутковського Б.В. надійшла заява №02-02/265 від 10.04.2023 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на керівників та засновників боржника, та іншої особи, та стягнення з них грошових коштів.
Ухвалою господарського суду від 28.04.2023 прийнято заяву №02-02/265 від 10.04.2023 ліквідатора, арбітражного керуючого Дутковського Б.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями банкрута та стягнення грошових коштів у справі №912/1539/19 та призначено до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою від 22.06.2023 суд зупинив провадження у справі №912/1539/19 за заявою №02-02/265 від 10.04.2023 ліквідатора, арбітражного керуючого Дутковського Б.В. про покладення субсидіарної відповідальності до припинення перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
За розпорядженням керівника апарату господарського суду №52 від 09.07.2024 здійснено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого справу передано на розгляд судді ОСОБА_4 .
Ухвалою від 11.07.2024 суд (суддя Кабакова В.Г.) поновив провадження у справі № 912/1539/19, прийняв справу № 912/1539/19 до свого провадження та зупинив провадження у справі № 912/1539/19 за заявою №02-02/265 від 10.04.2023 ліквідатора, арбітражного керуючого Дутковського Б.В. про покладення субсидіарної відповідальності до припинення перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
30.12.2024 ТОВ "Трейд-лайн" подало суду заяву від 27.12.2024 про визнання грошових вимог на суму 1 017 301,44 грн та 6 056,00 грн судового збору.
Ухвалою від 31.12.2024 суд поновив провадження у справі № 912/1539/19 для розгляду заяви від 27.12.2024. Прийняв заяву від 27.12.2024 ТОВ "Трейд-лайн" про визнання грошових вимог до розгляду, призначив судове засідання.
Ухвалою від 20.02.2025 суд визнав грошові вимоги кредитора ТОВ "Трейд-лайн" до боржника ТОВ "АПК МОЯ РОДИНА" в сумі 903 000,00 грн та 6 056,00 грн судового збору. Вимоги ТОВ "Трейд-лайн" в сумі 114 301,44 грн відхилив.
25.02.2025 суд ухвалою зупинив провадження у справі №912/1539/19 за заявою №02-02/265 від 10.04.2023 ліквідатора, арбітражного керуючого Дутковського Б.В. про покладення субсидіарної відповідальності до припинення перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
27.02.2025 ліквідатор арбітражний керуючий Дутковський Б.В. подав клопотання №02-02/338 від 25.02.2025, зокрема, про поновлення провадження у справі, де вказав, що наявні в матеріалах справи № 912/1539/19 докази, а саме: довідка Військової частини НОМЕР_1 № 848 від 25.05.2023, військовий квиток відносно ОСОБА_2 та довідка видана ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.02.2023 № 1855 відносно ОСОБА_1 , щодо їх перебування у складі Збройних Сил України та інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції - є неналежними та недостатніми доказами, а враховуючи реалізацію ліквідаційної маси банкрута, що підтверджується Протоколом про проведення аукціону № ВКЕ001-ЦА-20241227-53518 від 07.01.2025 та Актом про придбання майна на аукціоні від 08.01.2025 (з огляду на висновки Постанови КГС ВС від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21)) для зупинення провадження у справі № 912/1539/19 відсутні законні підстави.
Ухвалою від 05.03.2025 суд поновив провадження у справі № 912/1539/19; витребував необхідні докази та зупинив провадження у справі №912/1539/19 за заявою №02-02/265 від 10.04.2023 ліквідатора, арбітражного керуючого Дутковського Б.В. про покладення субсидіарної відповідальності до припинення перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
31.03.2025 на виконання ухвали суду від 05.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 та Військова частина НОМЕР_1 надали суду витребувані відомості.
Ухвалою від 01.04.2025 суд поновив провадження у справі № 912/1539/19, призначив судове засідання з розгляду клопотання №02-02/338 від 25.02.2025 ліквідатора арбітражного керуючого Дутковського Б.В. у справі №912/1539/19 на 22.04.2025.
Так, у відповіді №3286 від 21.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання вимог ухвали суду повідомив, що з 26.02.2022 ОСОБА_1 проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 ; періодично відряджається до оперативних угрупувань з метою виконання бойових (службових) завдань. Надати бойові розпорядження до суду не вбачається можливим, з огляду на наявність грифу секретності таких розпоряджень. ІНФОРМАЦІЯ_2 входить до складу Збройних Сил України.
До відповіді додано витяг з наказу №41 від 26.02.2022 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу.
Також, на виконання вимог ухвали суду Військова частина НОМЕР_1 у відповіді №1834/1/22/1057 від 22.03.2025 повідомила, що головний сержант ОСОБА_2 , призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_4 з 24.01.2023 по теперішній час проходить військову службу на посаді командира взводу технічного обслуговування роти матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , яка включена до складу Угруповання сил і ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно із розпорядження командувача Угруповання від 14.09.2023 №154/132/98/1631ПУ та виконує бойові (спеціальні) завдання.
До відповіді додано витяги з наказів командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №4 від 24.01.2023 про призначення ОСОБА_2 на посаду та №77 від 18.03.2025 про виконання ОСОБА_2 завдань згідно бойового розпорядження.
За наслідками розгляду вказаних доказів господарським судом постановлено ухвалу від 22.04.2025р. про зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України, яка і є предметом апеляційного оскарження.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Отже, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України в суду є обов'язок, а не право зупинити провадження у справі у вказаному випадку.
Тож норма п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України, яка встановлює обов'язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов'язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об'єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.
За таких умов розсуд суду є доволі обмеженим у тому, щоб не застосовувати таке обов'язкове зупинення провадження у судовій справі.
У контексті доводів апеляційної скарги про недоведеність перебування відповідачів на службі у військовому формуванні, переведеному на воєнний стан або залучення відповідачів до проведення антитерористичної операції чи до виконання відповідних завдань в зоні бойових дій, колегія суддів звертається до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2025 у справі №754/947/22.
Так, у зазначеній справі Велика Палата Верховного Суду вказала наступне.
Загальновідомим фактом є те, що 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала чинити злочин агресії проти України у формі широкомасштабного військового нападу.
У зв'язку із цим Президент України Указом від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (далі - Указ), ввів в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався. Станом на момент прийняття цієї постанови воєнний стан не скасований.
У пункті 2 Указу Президент України постановив: військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати визначені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Крім того, Президент України у пункті 1 Указу від 24 лютого 2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію" постановив: оголосити та провести загальну мобілізацію (пункт 1).
Отже, враховуючи зазначені вище акти Президента України, з 24 лютого 2022 року та станом на момент прийняття цієї постанови в Україні (на всій її території) діє воєнний стан та проводиться загальна мобілізація. А отже, з настанням особливого періоду вся структура Збройних Сил України та інші військові формування як цілісний організм почали функціонувати в умовах особливого періоду та були переведені на організацію і штати воєнного часу.
Щодо тлумачення терміну "переведені на воєнний стан" Велика Палата Верховного Суду у справі №754/947/22 зазначає таке.
Профільне законодавство, зокрема Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Закон України "Про оборону України", хоч і не використовує термін "переведення на воєнний стан", натомість оперує поняттям "переведення на організацію і штати воєнного часу". Така трансформація військових формувань є одним із ключових заходів, що вживаються у випадку введення в державі воєнного стану та загальної мобілізації.
З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з'ясуванні питання щодо переведення певної військової частини "на воєнний стан". Юридичний статус з'єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.
Водночас приписи п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України не пов'язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, -військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (підпункт 4-1 пункту 251 розділу XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008). Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що "переведені на воєнний стан" для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм, зокрема п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про недоведеність перебування відповідачів на службі у військовому формуванні, переведеному на воєнний стан або залучення відповідачів до проведення антитерористичної операції чи до виконання відповідних завдань в зоні бойових дій, колегія суддів відхиляє, оскільки з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що "переведені на воєнний стан" для цілей застосування п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
Так, у відповіді №3286 від 21.03.2025 на виконання вимог ухвали суду було повідомлено, що з 26.02.2022 ОСОБА_1 проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_6 ; періодично відряджається до оперативних угрупувань з метою виконання бойових (службових) завдань. Надати бойові розпорядження до суду не вбачається можливим, з огляду на наявність грифу секретності таких розпоряджень. ІНФОРМАЦІЯ_2 входить до складу Збройних Сил України. До відповіді додано витяг з наказу №41 від 26.02.2022 начальника про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу.
Також, на виконання вимог ухвали суду Військова частина НОМЕР_1 у відповіді №1834/1/22/1057 від 22.03.2025 повідомила, що головний сержант ОСОБА_2 , призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період з 24.01.2023 по теперішній час проходить військову службу на посаді командира взводу технічного обслуговування роти матеріально-технічного забезпечення військової частини, яка включена до складу Угруповання сил і згідно із розпорядження командувача Угруповання від 14.09.2023 №154/132/98/1631ПУ та виконує бойові (спеціальні) завдання. До відповіді додано витяги з наказів командира Військової частини (по стройовій частині) №4 від 24.01.2023 про призначення ОСОБА_2 на посаду та №77 від 18.03.2025 про виконання завдань згідно бойового розпорядження.
Посилання апелянта на сумнівність таких доказів нічим не доведена.
Судова колегія констатує, що наведені документи та відомості, що у них зазначені підтверджують факт перебування відповідачів на військовій службі у складі ЗСУ, відтак, визнаються судом апеляційної інстанції належним та допустимим доказом перебування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на військовій службі для цілей застосування п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про необхідність зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України, беручи до уваги факт проходження відповідачами військової служби в період дії воєнного стану, який є об'єктивною обставиною, що перешкоджає їх участі в розгляді справи, і відсутність беззастережної волі таких військовослужбовців щодо продовження розгляду справи.
Суд звертає увагу, що зупинення провадження у справі не є порушенням розумних строків розгляду справи, якщо таке зупинення відповідає вимогам ст.ст. 227, 228 Господарського процесуального кодексу України та забезпечує повноту та об'єктивність розгляду справи з урахуванням всіх встановлених обставин.
Зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України забезпечує дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві.
За викладеного, колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті судового рішення у справі, які викладені в апеляційній скарзі. Відповідно, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ліквідатора арбітражного керуючого Дутковського Богдана Васильовича на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 22.04.2025р. у справі № 912/1539/19 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 22.04.2025р. у справі № 912/1539/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги встановлено статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Т.А. Верхогляд