Постанова від 24.11.2025 по справі 910/14778/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2025 р. Справа№ 910/14778/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Ходаківської І.П.

Алданової С.О.

за участю:

секретаря судового засідання Лукінчук І.А.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Мітін І.І.

від відповідача: Міняйло Є.В., Фанштейн К.М., Кареліна І.О.

від третьої особи-1: Юрченко Ю.В.,

від третьої особи-2: Юрченко Ю.В.,

від третьої особи-3: не з'явився,

від третьої особи-4: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Предслава"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 (повний текст складено та підписано 12.03.2024)

у справі № 910/14778/23 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Печерської районної в місті Києві державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Предслава",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

1. Київська міська рада,

2. Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА),

3. Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва",

4. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Меженська Кароліна Сергіївна,

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У вересні 2023 року Печерська районна в місті Києві державна адміністрація (далі - Адміністрація) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просила витребувати нежитлові приміщення, а саме відокремлену цегляну житлову будівлю загальною площею 51,1 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Предслава» (далі - Товариство) на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (далі - Рада).

Позивач зазначає, що відповідно до рішення Київської міської ради від 22.05.2013 №359/9416 «Про внесення змін у додаток 6 до рішення Київської міської рад від 02.12.2010 №284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва», гараж (п. 730 додатку 6) та сміттєзбірник (п. 807 додатку 6) за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, є комунальною власністю територіальної громади міста Києва.

На підтвердження таких доводів Адміністрація зазначає, що у сфері її управління перебуває частина нежитлового приміщення (сміттєзбірника), літ «Б», заг. площею 7,9 кв. м по вул. Шовковичній, 13/2, зареєстрована за територіальною громадою міста Києва, та надає витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Технічний паспорт.

Набуття (реєстрація) Товариством права власності на нежитлову будівлю (склад склотари) загальною площею 51,1 кв. м, група приміщень 1 літ. «В», за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, буд. 13/2, Адміністрація вважає таким, що не визначене Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки цей Закон не передбачає реєстрацію права власності та інших речових прав на підставі довідки, що мало місце у цій ситуації (підставою для державної реєстрації стала довідка, серія та номер - 2150, видана 22.09.2021, видавник - ТОВ «Армовірбуд»), але водночас встановлює вичерпний перелік підстав для державної реєстрації.

Протокольною ухвалою суду від 06.12.2023 Господарський суд міста Києва залучив до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Київську міську раду (далі - Рада), Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - Департамент), Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (далі - Керуюча компанія), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженську Кароліну Сергіївну (далі - нотаріус Меженська К.С.).

Позиції учасників справи.

Рада та Департамент надали спільне пояснення, в якому зазначають, що державна реєстрація права власності на підставі довідки неможлива. Спірне майно вибуло з володіння поза волею дійсного власника - територіальної громади міста Києва в особі Адміністрації та на даний час незаконно зареєстроване за Товариством та підлягає витребуванню в порядку ст. 387 ЦК України від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Вважаючи, що спірні приміщення вибули з комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Ради та Адміністрації як органу, якому спірне майно передано до сфери управління, незаконно та без відповідної волі, Рада та Департамент підтримують позовні вимоги Адміністрації та просять їх задовольнити.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 у справі №910/14778/23 позов задоволено повністю. Витребувано нежитлові приміщення, а саме: відокремлену цегляну нежитлову будівлю, загальною площею 51,1 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, з володіння Товариства на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради. Стягнуто з Товариства на користь Адміністрації судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Оскільки відповідно до рішення Київської міської ради від 22.05.2013 №359/9416 «Про внесення змін у додаток 6 до рішення Київської міської рад від 02.12.2010 №284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва», гараж (п. 730 додатку 6) та сміттєзбірник (п. 807 додатку 6) за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, є комунальною власністю територіальної громади міста Києва, то суд дійшов висновку щодо доказової обґрунтованості та наявності підстав для задоволення позову Адміністрації до Товариства про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Предслава» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 у справі №910/14778/23 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Печерської РДА у повному обсязі.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Висновки суду апелянт вважає такими, що не узгоджуються з обставинами справи та суперечать тим доказам, які були у справі на момент ухвалення оскаржуваного рішення.

Товариство зауважує, що позивач заявив позовну вимогу про витребування у відповідача майна - відокремленої цегляної нежитлової будівлі загальною площею 51,1 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.04.2023 (який надавав позивач) за Товариством (відповідачем) 22.11.2021 зареєстровано об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля (склад склотари) загальною площею 51,1 кв. м, група приміщень 1 літ. «В», за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2 (реєстраційний номер об'єкта 2517624280000). При цьому на підтвердження своїх вимог позивач посилався на те, що згідно з рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 №359/9416 «Про внесення змін у додаток 6 до рішення Київської міської рад від 02.12.2010 №284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» у комунальній власності перебували гараж та сміттєзбірник за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2. Як доказ цього позивач надав: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.10.2019, відповідно до якого об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля (сміттєзбірник), літ. «Б» заг. площею 7,9 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2 (реєстраційний номер об'єкта 1926847280000), зареєстрований 25.09.2019 на підставі Рішення Київської міської ради «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» № 284/5096 від 02.12.2010 (форма власності: комунальна, власник: територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ: 22883141); технічний паспорт від 07.06.2018 на сміттєзбірник (літ. «Б», позначка на експлікації) за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2.

На думку апелянта, такі докази жодним чином не доводять належність витребуваного майна позивачу.

Скаржник зазначає, що у комунальній власності знаходиться нежитлова будівля (сміттєзбірник), літ. «Б» площею 7,9 кв. м і майно Товариства (відповідача) не охоплює це майно. Відповідачу належить інше майно - нежитлова будівля (склад склотари) площею 51,1 кв. м, група приміщень 1 літ. «В», яке не включає ані сміттєзбірник, ані тим більше гараж (про який згадується в позові та оскаржуваному рішенні, проте щодо якого не надається жоден доказ, зокрема, ані витяг з реєстру власності, ані технічний паспорт).

Апелянт вказує на те, що відповідно до технічного паспорту від 22.09.2021 на нежитлову будівлю (склад склотари), що належить Товариству, до складу групи приміщень літ. «В» площею 51,1 кв. м входять приміщення площею 8,2; 7,1; 7,1; 28,7 кв. м. Ці приміщення не включають сміттєзбірник (7,9 кв. м), а знаходяться поруч з вказаним приміщенням, крім того ці приміщення не є гаражем.

За доводами Товариства, позивач не довів, що приміщення, яке перебуває у власності Товариства, є тим самим нерухомим майном, яке вибуло проти волі Ради з її власності. В матеріалах справи відсутні технічні та правовстановлюючі документи та інші докази, які підтвердили би наявність у позивача права власності на відокремлену цегляну нежитлову будівлю загальною площею 51,1 кв. м, група приміщень 1 літ. «В», за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2.

Скаржник вважає безпідставним твердження позивача та висновки суду першої інстанції про те, що об'єкти, які належать та зареєстровані за відповідачем, перебували у володінні позивача і він наділений правом їх витребувати. Будь-яких доказів щодо належності (у будь-який період часу) на праві власності саме позивачу витребуваного нерухомого майна (нерухомого майна групи приміщень 1 літ. «В» за адресою: м. Київ, вул. Шовковична 13/2, загальною площею 51,1 кв. м) справа не містить. В т. ч. не надано жодних доказів щодо перебування спірної нежитлової будівлі на балансі позивача.

На думку скаржника, вказане свідчить про незаконність та протиправність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Товариство також зазначає, що Адміністрація не є належним позивачем. За доводами скаржника, суд першої інстанції не з'ясував обставини щодо наявності у Печерської районної в місті Києві державної адміністрації повноважень на звернення до суду з позовом про витребування майна на користь територіальної громади в особі Київської міської ради, а також не встановив належним чином всі обставини справи та не пересвідчився, чи наявне у позивача право на витребування майна, про яке він зазначає у позові. Суд першої інстанції не врахував, що позов пред'явлено особою, якій не належить право вимоги, що є окремою самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

На думку апелянта, у тому разі, якщо власником майна є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради, то саме вона наділена правом звернутися з відповідним позовом про витребування свого майна з чужого незаконного володіння у порядку ст. 387, 388 ЦК України, а не Печерська районна в місті Києві державна адміністрація. За доводами Товариства, передача об'єкта в управління жодним чином не свідчить про передання власником нерухомого майна своїх повноважень, зокрема, щодо захисту речових прав в суді від імені власника чи особи, яка в силу закону здійснює його функції, у даному випадку Київської міської ради.

Товариство також зазначає, що позивач міг дізнатись про порушення свого права власності одразу (якщо таке взагалі було би порушено відповідачем), проте він звернувся до суду після спливу багатьох років, в тому числі після спливу трирічного строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові. Відповідач звертається із заявою про застосування наслідків спливу позовної давності до суду апеляційної інстанції (разом з апеляційною скаргою), оскільки не брав участі у розгляді справи в суді першої інстанції та не був обізнаний про такий, відповідно, не міг звернутись до суду із заявою про застосування позовної давності в суді першої інстанції.

Разом з апеляційною скаргою Товариство подало клопотання про призначення експертизи, у якому просило призначити у справі №910/14778/23 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

13.06.2024 до суду відповідачем подано клопотання (уточнення) про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Заявою від 11.02.2025 Товариство уточнило питання, які просить поставити на вирішення експертизи.

07.06.2025 відповідач подав клопотання про приєднання доказів (пояснення щодо доказів), які додані до апеляційної скарги (п. 1-16 додатків). Товариство зазначає, що йому не було відомо про розгляд даної господарської справи, а тому воно з незалежних від нього причин було позбавлене права брати участь у судовому процесі, його інтереси ніким не були представлені, що унеможливило подання ним доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Заявник зазначає, що з апеляційною скаргою подав докази на обґрунтування заперечень на позовні вимоги та на підтвердження позиції Товариства; крім того, як вказано і в апеляційній скарзі, подання доказів здійснюється разом з апеляційною скаргою з причин, що об'єктивно не залежали від Товариства - відповідач не міг їх подати до суду першої інстанції у зв'язку з тим, що не був обізнаний про розгляд справи та не брав участі в суді першої інстанції.

Товариство подало (в копіях): виписку (п. 3 додатків до ап. скарги); Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (щодо реєстрації права власності відповідача) - п. 4 додатків до ап. Скарги; довідку ТОВ «Предслава» (п. 5 додатків до ап. скарги); наказ про призначення директора ТОВ «Предслава» (п. 7 додатків до ап. скарги); оборотно-сальдову відомість по рахунку 103 (п. 8 додатків до ап. скарги); технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна - склад склотари, зареєстрований за ТОВ «Предслава» (п. 9 додатків до ап. скарги).

Зазначені документи підтверджують у т.ч. те, що об'єкт (склад склотари), який належить Товариству та зареєстрований за ним, не є тим об'єктом, щодо якого заявлено позовні вимоги, а також безпідставність вимог позивача; подані з апеляційною скаргою докази мають значення для належного розгляду справи.

Крім того, для встановлення обставин справи та на підтвердження доводів щодо різності об'єктів разом з апеляційної скаргою подано клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.

Товариство просить поновити процесуальний строк для подання доказів, прийняти та приєднати до матеріалів справи копії документів, поданих разом з апеляційної скаргою ТОВ «Предслава» (виписки ТОВ «Предслава», Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (щодо реєстрації права власності відповідача), довідки ТОВ «Предслава», наказу про призначення директора ТОВ «Предслава», оборотно-сальдової відомості по рах. 103, технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна - склад склотари, зареєстрований за ТОВ «Предслава»), та також відповіді АТ «Укрпошта», яка була отримана вже після подання апеляційної скарги і свідчить про наявність поважних причин неотримання Товариством судової кореспонденції.

Позиції учасників справи.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому проти її доводів та вимог заперечує, наводить власні доводи на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Київська міська рада та Департамент у поданій заяві вважають, що у задоволені вимог апеляційної скарги має бути відмовлено в повному обсязі, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 залишено без змін.

Адміністрація надала додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що входить до системи органів місцевого самоврядування та є підпорядкованою Київській міській державній адміністрації; здійснення захисту майнових прав Адміністрацією як титульним володільцем здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства. Первісним власником спірного майна є територіальна громада міста Києва, майно належить до сфери управління Адміністрації та передане на баланс Керуючій компанії.

Адміністрація, Рада та Департамент надали заперечення на клопотання Товариства про призначення судової експертизи.

31.01.2025 Товариство звернулося з клопотанням, у якому просило поновити процесуальний строк для подання доказів, прийняти та приєднати до матеріалів справи Висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №10512 від 30.01.2025.

У судовому засіданні 03.02.2025 суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні цього клопотання.

Керуюча компанія надала пояснення на апеляційну скаргу, у яких вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечує.

Адміністрація надала додаткові пояснення, у яких зауважує, що у спірних правовідносинах відчуження спірного приміщення відбулось не внаслідок незаконних дій або рішень державних органів чи органів місцевого самоврядування, а внаслідок незаконних дій фізичних осіб, при цьому майно, яке є комунальною власністю, вибуло з володіння власника - територіальної громади поза його волею.

22.10.2025 Керуюча компанія подала заяву, у якій просила розглядати справу за відсутності його представника та зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Корсак В.А., судді Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14778/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

29.04.2023 матеріали справи надійшли до апеляційного суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 у справі №910/14778/23. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 29.05.2024. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 22.05.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 оголошено перерву в судовому засіданні за розглядом апеляційної скарги Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 у справі №910/14778/23 до 17.06.2024.

По закінченню судового засідання 17.06.2024 суд оголосив перерву до 01.07.2024, про що постановив відповідну ухвалу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 на задоволення клопотання позивача, відповідача та третьої особи-1 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 у справі №910/14778/23; оголошено перерву в судовому засіданні за розглядом апеляційної скарги Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 у справі №910/14778/23 до 12.08.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 відмовлено у задоволенні заяви Товариства про відвід головуючого судді Корсака В.А. від розгляду справи № 910/14778/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 заяву про самовідвід головуючого судді Корсака В.А. від розгляду справи 910/14778/23 задоволено; матеріали справи передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 ГПК України.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Вовк І.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 прийнято апеляційну скаргу Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 у справі №910/14778/23 до провадження у визначеному складі суду. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.09.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 повідомлено Керуючу компанію та нотаріуса Меженську К.С., що наступне судове засідання у справі відбудеться 30.09.2024.

У судовому засіданні 21.10.2024 суд протокольно оголосив перерву у розгляді справи до 18.11.2024, про що повідомив Керуючу компанію та нотаріуса Меженську К.С. відповідною ухвалою.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2024 справа № 910/14778/23 передана на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Ходаківська І.П. (у зв'язку з відставкою судді Вовка І.В.).Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 прийнято апеляційну скаргу Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 у справі №910/14778/23 до провадження у визначеному складі суду. Розгляд апеляційної скарги призначено на 18.11.2024.

У судових засіданнях 18.11.2024, 16.12.2024 та 03.02.2025 суд протокольно оголосив перерву у розгляді справи до 16.12.2024, до 03.02.2025 та до 10.02.2025 відповідно, про що повідомив Керуючу компанію та нотаріуса Меженську К.С. відповідними ухвалами.

У судовому засіданні 10.02.2025 суд протокольно оголосив перерву у розгляді справи до 17.02.2025, про що повідомив Адміністрацію, Раду, Керуючу компанію та нотаріуса Меженську К.С.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 призначено у справі №910/14778/23 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (юридична адреса: вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601; фактична адреса: вул. Велика Кільцева, 4, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський р-н, Київська обл., 08130). На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

1) Чи відповідають фактичні об'ємно-планувальні показники об'єкта нерухомого майна, загальною площею 51,1 кв. м (нежитлова будівля «склад склотари», група приміщень 1 літ. «В»), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером: 2517624280000) та розташований за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, технічній (матеріали технічної інвентаризації) документації Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, яка є в матеріалах справи (на сміттєзбірник та гараж за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2)?

2) Чи відповідають фактичні об'ємно-планувальні показники об'єкта нерухомого майна, загальною площею 51,1 кв. м (нежитлова будівля «склад склотари», група приміщень 1 літ. «В»), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером: 2517624280000 та розташований за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, технічній (матеріали технічної інвентаризації) документації Товариства з обмеженою відповідальністю «Предслава»?;

3) Чи є об'єкт нерухомого майна загальною площею 51,1 кв. м (нежитлова будівля «склад склотари», група приміщень 1 літ. «В»), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером: 2517624280000 і розташований за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, та об'єкт нерухомого майна, зазначений у рішенні Київської міської ради від 22.05.2013 №359/9416 «Про внесення змін у додаток 6 до рішення Київської міської рад від 02.12.2010 №284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» як гараж (пункт 730, додатку 6) за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, одним й тим самим об'єктом нерухомості?

4) Чи є об'єкт нерухомого майна загальною площею 7,9 кв. м (нежитлова будівля (сміттєзбірник), літ. «Б», по вул. Шовковична 13/2, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером: 1926847280000), складовою частиною об'єкта нерухомого майна загальною площею 51,1 кв. м (нежитлова будівля «склад склотари», група приміщень 1 літ. «В», яка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером: 2517624280000), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, чи вони є окремими незалежними об'єктами?

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про судову експертизу» попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст. 384 та 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Повідомлено сторонам про необхідність надання об'єктів та матеріалів, які потрібні для проведення експертизи, безпосередньо до експертної установи. Докази надання до таких об'єктів та матеріалів для експертного дослідження у встановленому порядку направити до Північного апеляційного господарського суду. Зобов'язано Товариство попередньо оплатити вартість експертизи, докази чого надати в судове засідання після поновлення провадження у справі. Провадження у справі №910/14778/23 зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

14.04.2025 до апеляційної інстанції надійшло клопотання експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Лемешка А.В., в якому він просив надати оформлену належним чином у читабельному вигляді проектну документацію на будівництво об'єкта за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, та у разі надання вказаних матеріалів забезпечити прибуття, безперешкодний доступ та належні умови праці судовому експерту для проведення натурного обстеження об'єкту дослідження за місцем його знаходження.

Також разом з клопотанням до апеляційної інстанції надійшов лист від заступника директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про погодження строків для проведення експертизи, де повідомлено, що через значне поточне навантаження та перебуванням на виконанні у судового експерта одночасно більше десяти експертиз різної категорії складності провести експертизу у визначені законодавством строк неможливо, у зв'язку з чим він просить письмової згоди на виконання експертизи в строк понад 3 місяці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 поновлено провадження у справі №910/14778/23 за апеляційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2024. Призначено розгляд клопотання судового експерта Лемешка А.В. про надання додаткових матеріалів для проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі №910/14778/23 на 28.04.2025.

У судовому засіданні 28.04.2025 суд протокольно оголосив перерву у розгляді справи до 12.05.2025, про що повідомив Керуючу компанію та нотаріуса Меженську К.С. відповідною ухвалою.

У судовому засіданні 12.05.2025 суд протокольно оголосив перерву у розгляді справи до 16.06.2025, про що повідомив нотаріуса Меженську К.С. відповідною ухвалою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 клопотання про погодження термінів проведення експертизи задоволено. Погоджено строк проведення експертизи у справі №910/14778/23 понад 3 місяці. У задоволенні клопотання про надання додаткових матеріалів відмовити. Доручено експерту проведення експертизи, призначеної ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 у справі №910/14778/23, за наявними матеріалами. Провадження у справі №910/14778/23 зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

03.09.2025 до апеляційної інстанції надійшов лист від Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з додатками, а саме: висновок експерта; акт наданих послуг; матеріали справи №910/14778/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 поновлено провадження у справі №910/14778/23 за апеляційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2024. Призначено судове засідання на 13.10.2025.

У судовому засіданні 13.10.2025 суд протокольно оголосив перерву у розгляді справи до 22.10.2025, про що повідомив Керуючу компанію та нотаріуса Меженську К.С. відповідними ухвалами.

Окремо колегія суддів відзначає таке.

Відповідач у розгляді справи в суді першої інстанції участі не брав. Як слідує з матеріалів справи, суд інформував відповідача про відкриття провадження у справі та судові засідання засобами поштового зв'язку шляхом надсилання рекомендованих листів з повідомленнями про вручення. Проте такі листи повертались з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання». Водночас, як слідує з листа АТ «Укрпошта» від 30.04.2024 (т. 2, а. с. 100-101), підтвердити, чи повідомляло поштове відділення Товариству про надходження таких листів, неможливо.

За вказаних обставин Товариство не мало можливості надати свої заперечення на позов та докази на їх підтвердження, а також заявити клопотання про витребування додаткових доказів. Крім того, під час апеляційного провадження суд встановив, що матеріалів справи, які були подані суду першої інстанції, абсолютно недостатньо для повного і об'єктивного підтвердження того, що спірне приміщення, яке належить відповідачеві, є тим самим об'єктом, право на який підлягає захисту. З огляду на викладене колегія суддів призначила у справі судову будівельно-технічну експертизу, для належного проведення якої, у т. ч. за клопотання експерта, сторони подавали додаткові матеріали, в т. ч. архівні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

У зв'язку з прийняттям Закону України «Про власність» та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 №311 «Про розмежування майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)» виконавчий комітет Київської міської ради народних депутатів прийняв рішення від 13.01.1992 №26 «Про формування комунального майна міста та районів», яким затверджено перелік комунального майна, що перебувало у комунальній власності міста і передавалося до комунальної власності районів, в т.ч. весь житловий фонд Печерського району (крім будинків маневреного фонду) (п. 6 таблиці 1 додатку 11 до рішення від 13.01.1992 №26 «Про формування комунального майна міста та районів»).

Рішенням Київської міської ради від 27.12.2001 №208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів та м. Києва» відповідно до рішень Київської міської ради від 06.09.2001 №3/1437 «Про районні у м. Києві ради», від 08.11.2001 №71/1505 «Про хід адміністративно-територіальної реформи в м. Києві» та з метою забезпечення формування комунальної власності районів м. Києва Київська міська рада вирішила:

1. Затвердити перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва згідно з додатком 1.

2. Затвердити переліки об'єктів комунальної власності територіальних громад районів міста Києва згідно з додатками 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11.

3. Затвердити перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що передаються до сфери управління районних у місті Києві державних адміністрацій, згідно з додатком 12.

4. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації):

4.1. Забезпечити приймання-передачу об'єктів згідно з пунктами 2, 3 цього рішення;

4.2. Подати пропозиції щодо приведення рішень Київради у відповідність з цим рішенням.

5. Коригування переліків майна комунальної власності територіальних громад районів міста Києва може бути здійснено Київрадою у разі неефективного використання зазначеного майна та при необхідності виконання загальноміських програм.

6. Визнати таким, що втратив чинність, пункт 3 рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13.01.92 №26 "Про формування комунального майна міста та районів".

7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на виконавчий орган Київради (Київську міську державну адміністрацію).

У додатку 7 до цього рішення (позиція 79 розділу 1.1.б «Нежитловий фонд» таблиці 6 «Житлове господарство») зазначено гараж (без інв. номера) за адресою: вул. Шовковична, 13/2, площею (загальна та нежилих приміщень) 18,00 кв. м.

У зв'язку з ліквідацією районних у місті Києві рад рішенням Київської міської ради від 02.12.2010 №284/5096 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів та м. Києва» рішення Київради від 27.12.2001 №208/1642 було визнано таким, що втратило чинність.

Цим же рішенням від 02.12.2010 все майно територіальних громад районів міста було зараховано до комунальної власності територіальної громади міста Києва, у т.ч. і нежитлові приміщення на вул. Шовковична, 13/2, що розташовані в Печерському районі міста Києва (у розділі 1.1.б «Нежитловий фонд» таблиці 6 «Житлове господарство» (додаток 6) позиція 45 «Гараж» (інв. №103), площа не зазначена, та позиція 127 «Сміттєзбірник» (інв. №270), площею (загальна та нежилих приміщень) 15 кв. м).

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 10.12.2010 №1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві» було затверджено переліки підприємств, організацій та установ, майно яких передається до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій згідно з додатками 1- 10.

Додатком 6 до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 10.12.2010 №1112 затверджено перелік підприємств, організацій та установ, майно яких віднесено до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, до якого включено в т.ч. нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2 (позиція 15 - гараж, інв.. № 103, площа не зазначена; позиція 91 - сміттєзбірник, інв.. № 270, площа 15 кв. м).

Рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 №359/9416 «Про внесення змін у додаток 6 до рішення Київської міської ради «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва»» затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщенні у Печерському районі та належать до права оперативного управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.

Рішенням від 22.05.2013 №359/9416 «Про внесення змін у додаток 6 до рішення Київської міської рад від 02.12.2010 №284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» відповідно до ст. 7 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", п. 30 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи лист Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 16.11.2012 №090-3347/в-04, з метою уточнення відомостей про комунальне майно територіальної громади міста Києва Київська міська рада вирішила:

1. Внести у додаток 6 рішення Київської міської рад від 02.12.2010 №284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» зміни, що додаються.

2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань власності.

У додатку до рішення Київської міської ради 22.05.2013 №359/9416 «Зміни у додаток 6 рішення Київської міської рад від 02.12.2010 №284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» викладено таблицю 6 «Житлове господарство» у новій редакції станом на 01.08.2012. У цьому додатку зазначено гараж (п. 730), інв. №103, площа якого не вказана, та сміттєзбірник (п. 807), інв. №270, площею (загальна та нежилих приміщень) 15 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2.

Згідно з виготовленим ДП «Бюро Технічної Інвентаризації» станом на 07.06.2018 Технічним паспортом на громадський (виробничий) будинок (приміщення) сміттєзбірник біля будинку №13/2, вул. Шовковична, м. Київ (замовник: Керуюча компанія) (Інвентаризаційна справа №НЖ-4246) приміщення сміттєзбірника по вул. Шовковична, біля буд. 13/2, літер Б, у м. Київ має 1 поверх, номер групи приміщень - «-», номер приміщення - « 1», призначення приміщення - «основне», загальна площа приміщень (підрахована за формулами розрахунку площ) (кв. м) - « 7,9», основна площа приміщень (кв. м) - « 7,9»; всього по літ. «Б» загальна площа приміщень (підрахована за формулами розрахунку площ) (кв. м) - « 7,9», основна площа приміщень (кв. м) - « 7,9»; інші відомості, зокрема, у розділах: площа літніх приміщень (кв. м), площа приміщень загального користування (кв. м), самочинно збудована, переобладнана площа приміщень (кв. м) - відсутні; примітки - відсутні.

На плані на громадський (виробничий) будинок (приміщення) сміттєзбірник (вул. Шовковична, біля будинку 13/2, м. Київ, район Печерський) зображено однокімнатне приміщення з одним входом площею 7,9, розташоване окремо від будинку №13/2.

Характеристика будинку, господарських будівель та споруд (форма 6.4 до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна) містить такі відомості: літер - «Б»; назва об'єкта - «сміттєзбірник»; фундамент - «бетон»; стіни - «цегла»; покрівля - «рулонна»; покриття - «з/б»; підлога - «цем.»; площа (кв. м) - « 11,0»; висота (м) - 3,00; об'єм (куб. м) - « 33»; будівельна вартість (грн), % зносу, інвентаризаційна вартість (грн) - не визначалась; інші відомості, зокрема, у розділах: рік побудови, сходи, електрика, водопровід, каналізація, газопровід, вид опалення, ліфт, сміттєпров. - відсутні.

Згідно з Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (дата, час формування 01.10.2019 14:23:37) територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради є власником (форма власності: комунальна) об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі (сміттєзбірника), літ. «Б», загальною площею (кв. м) 7,9 за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, буд. 13/2. Підстава виникнення права власності: рішення «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва», серія та номер: 284/5096, виданий 02.12.2010, видавник Київська міська рада; лист, серія та номер: 30-12/8626, виданий 28.08.2018, видавник Регіональне відділення ФДМУ по місту Києву; довідка, серія та номер: 432/10-459, виданий 20.09.2019, видавник: КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва».

Адміністрація у позовній заяві зазначила, що за зверненням народного депутата України А.Славицької від 29.04.2022 (вх. №КО-2862), яка просила провести всебічну перевірку обставин і фактів та вжити негайних заходів реагування за скаргою мешканців житлового будинку за адресою: вул. Шовковична, 13/2, в м. Києві, 17.05.2022, з метою перевірки фактів та встановлення всіх обставин, викладених у скарзі мешканців житлового будинку за адресою: вул. Шовковична, 13/2, представники Керуючої компанії та Адміністрації здійснили перевірку викладених фактів з виходом на місце. В ході перевірки було встановлено, що відокремлена цегляна споруда має три окремі входи (в т. ч. один із входів - це вхід до сміттєзбірника). Іншими приміщеннями даної споруди користується Товариство, яке використовує його як склад та вважає, що цей нежитловий об'єкт належить йому на праві приватної власності.

З листом №432-811 від 21.03.2023 Керуюча компанія надала Адміністрації такі документи: акт обстеження вбудованого сміттєзбірника площею 6,1 кв. м від 05.01.2022; акт обстеження відокремленої цегляної споруди від 17.05.2022; акт незаконного підключення до вентиляційного каналу та системи опалення вбудованого сміттєзбірника площею 6,1 кв. м від 19.09.2022; акт обстеження вбудованого сміттєзбірника площею 6,1 кв. м та відокремленої цегляної споруди площею 51,1 кв. м від 21.03.2023; частину загальнобудинкового плану першого поверху будинку №13/2 на вул. Шовковичній з експлікацією; фотофіксацію вбудованого сміттєзбірника та відокремленої цегляної споруди.

Деякі з цих документів адміністрація надала до матеріалів справи, що розглядається.

Зокрема, актом обстеження відокремленої цегляної споруди від 17.05.2022 засвідчено таке.

Під час перевірки встановлено, що відокремлена цегляна споруда має три окремі входи (в т.ч. один з входів - вхід у сміттєзбірник). Іншими приміщеннями користується ТОВ «Предслава». Зі слів представника Товариства, цей нежитловий об'єкт належить Товариству на праві приватної власності та використовується ним як склад. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.01.2022 №296869341 відомо, що у Державному реєстрі міститься запис про реєстрацію об'єкту нерухомого майна №2517624280000, а саме: нежитлова будівля (склад склотари) площею 51,1 кв. м група приміщень 1 літ. «В», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, зареєстрований (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.11.2021 №61880776). Даний об'єкт є частиною окремо розташованої споруди комунальної власності територіальної громади міста Києва, яка складається зі сміттєзбірника та гаражу. Згідно з додатком 6 до рішення Київської міської ради від 22.05.2013 №359/9416 в комунальній власності територіальної громади міста Києва за адресою: вул. Шовковична, 13/2 перебувають: гараж та сміттєзбірник. Комісія вирішила: звернутися зі скаргою на реєстраційні дії - рішення від 26.11.2021 №61880776, прийнятого нотаріусом Меженською К.С. до Міністерства юстиції України.

Акт від 21.03.2023, затверджений начальником ЖЕД «Липкижитлосервіс», свідчить, що працівники ЖЕД провели візуальний огляд прибудинкової території та житлового будинку №13/2 на вул. Шовковичній відповідно до службової записки начальника юридичного відділу Адміністрації. Згідно з Актом, провести обстеження вбудованого сміттєзбірника площею 6,1 кв. м з окремим входом, розташованого на 1 поверсі в межах 1 під'їзду житлового будинку за адресою вул. Шовковична, 13/2 (не є об'єктом спору), не вдалося за можливе, оскільки при неодноразовому виході працівників ЖЕД за вказаною адресою двері приміщення ніхто не відчиняє. Провести обстеження відокремленої цегляної споруди площею 51,1 кв. м за адресою вул. Шовковична, 13/2, що знаходиться у користуванні ТОВ «Предслава» (керівник Курганов Є.В.), не вдалося за можливе, оскільки при неодноразовому виході працівників ЖЕД за вказаною адресою двері приміщення ніхто не відчиняє.

У службовій записці (№430-637 від 03.03.2023) директор Керуючої компанії повідомив голові Адміністрації про те, що за інформацією, яка стала відома на дату цієї записки, в Державному реєстрі міститься запис про реєстрацію об'єкта нерухомого майна №2517624280000, а саме: нежитлова будівля (склад склотари) площею 51,1 кв. м, група приміщень 1 літ. «В», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, зареєстрований (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.11.2021 №61880776). Даний об'єкт є частиною окремо розташованої споруди комунальної власності територіальної громади міста Києва, яка складається зі сміттєзбірника та гаража. Підставою для державної реєстрації цього об'єкта стала довідка, серія та номер 2150, яка видана 22.09.2021, видавник - ТОВ «Армовірбуд». Керуюча компанія вважає, що цей об'єкт, а саме нежитлова будівля (склад склотари) площею 51,1 кв. м група приміщень 1 літ «В», що розташований за адресою: вул. Шовковична, 13/2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №2517624280000), є насправді гаражем, що перебуває на балансі підприємства та незаконно вибув з комунальної власності територіальної громади міста Києва та сфери управління Адміністрації. Керуюча компанія просила надати доручення відповідним відділам Адміністрації для негайного вжиття заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на повернення майна до комунальної власності.

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №296869341 (дата, час формування 24.04.2023 16:16:09) свідчить, що ТОВ «Предслава» є власником об'єкта нерухомого майна №2517624280000 - нежитлової будівлі (склад склотари), загальною площею 51, 1 кв. м, група приміщень 1 літ. «В», за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, буд. 13/2; дата, час державної реєстрації - 22.11.2021 19:38:31; державний реєстратор - приватний нотаріус Меженська К.С., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; документи, подані для державної реєстрації: Довідка, серія та номер: 2150, виданий 22.09.2021, видавник: ТОВ «Армовірбуд»; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 61880776 від 26.11.2021.

Товариство з апеляційною скаргою надало документи, які свідчать про таке.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу: 287085853, дата та час формування: 26.11.2021 16:17:04, ТОВ «Предслава» є власником об'єкта нерухомого майна: нежитлова будівля (склад склотари), заг. площею 51,1 кв. м, група приміщень 1 літ «В», адреса: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2517624280000.

Згідно з технічним паспортом на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами по вул. Шовковична, 13/2, літера «В», м. Київ, район Печерський, станом на 22.09.2021 (інвентаризаційна справа №2150/01/21) нежитлова будівля (склад склотари) літера «В» розташований на земельній ділянці (в т. ч. усього під забудовою та під основною будівлею) 63,3 кв. м. Нежитлова будівля (склад склотари) за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, літера «В», має 4 приміщення: 1. Коридор (8,2 кв. м); 2, 3, 4. Основне (7,1, 7,1 28,7 кв. м відповідно); усього по літері «В» 51,1 кв. м (основна (житлова) 42,9 кв. м; допоміжна (підсобна) 8,2 кв. м). Згідно з характеристикою громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами нежитлова будівля (склад склотари), літера «В»: рік спорудження: 1960; фундамент: з/бетон стрічковий; стіни: цегла; покрівля: рубероїд, перекриття: з/б панелі, підлога: ц/п стяжка; електрика: так, вид опалення: індивідуальний; висота (м): 3,5; площа основи (забудови) (кв. м): 63,3; об'єм (куб. м): 222. Відомості про наявність сходів, водопроводу, каналізації, газопроводу, ліфта, сміттєпроводу відсутні.

Експерт у висновку №СЕ-19-25/18988-БТ від 29.08.2025, наданому на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025, якою у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, у межах наданих матеріалів та результатів проведеного натурного обстеження надав відповідь на питання:

1) Чи відповідають фактичні об'ємно-планувальні показники об'єкта нерухомого майна загальною площею 51,1 кв. м (нежитлова будівля «склад склотари», група приміщень 1 літ. «В»), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером: 2517624280000) та розташований за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, технічній (матеріали технічної інвентаризації) документації Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, яка є в матеріалах справи (на сміттєзбірник та гараж за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2)?

Відповідь: фактично об'ємно планувальні показники об'єкта нерухомого майна загальною площею 51,1 кв. м (нежитлова будівля складу склотари, група приміщень літ. «В»), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухому майно за реєстраційним номером: 2517624280000) та розташований за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, не відповідають технічній (матеріали технічної інвентаризації) документації Печерської РДА, яка є у матеріалах справи.

Відповідь: фактичні об'ємно-планувальні показники об'єкта нерухомого майна загальною площею 51,1 кв. м (нежитлова будівля «склад склотари», група приміщень 1 літ. «В»), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером: 2517624280000 та розташований за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, відповідають технічній документації, а саме технічному паспорту станом на 22.09.2021.

Відповідь: з причин, наведених у дослідницькій частині висновку, дати відповідь на поставлені запитання неможливо.

Відповідь: об'єкти нерухомого майна загальною площею 7,9 кв. м (сміттєзбірник) та площею 51,1 кв. м (склад склотари) є окремими об'єктами нерухомого майна, які розташовані в нежитловій будівлі за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Предметом судового розгляду є позов Адміністрації про витребування з чужого незаконного володіння Товариства нерухомого майна (нежитловогго приміщення - відокремленої цегляної нежитлової будівлі загальною площею 51,1 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2) на користь територіальної громади міста Києва в особі Ради на підставі ст. 387 ЦК України.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми:

(1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер;

(2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями;

(3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах.

Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Також колегія суддів враховує, що критеріями сумісності заходу втручання у право власності із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є такі обставини:

- чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі. Тобто втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними;

- чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту зазначеної статті. Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів;

- чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право. Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності.

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції є, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. Водночас відсутність такого порушення є тоді, коли дотримані всі три критерії.

Отже, повинне існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв'язку з позбавленням права на майно (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20.10.2011 (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), "Кривенький проти України" від 16.02.2017 (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

У питаннях оцінки "пропорційності", як і в питаннях наявності "суспільного", "публічного" інтересу, ЄСПЛ визнає за державою достатньо широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Водночас колегія суддів враховує, що заходи захисту, на які посилається ЄСПЛ, стосуються не лише втручання держави, а й приватних осіб, і можуть мати превентивний або виправний характер.

Так, ЄСПЛ встановив, що навіть у "горизонтальних" відносинах (тобто у відносинах, заснованими на юридичній рівності між їх учасниками) можуть бути застосовані міркування про суспільний інтерес, які передбачають накладення певних зобов'язань на державу. Тобто відповідні заходи, необхідні для захисту права власності, можуть бути застосовані у справах, пов'язаних із судовими процесами між особами чи компаніями (див. справи "Zolotas v. Greece (no. 2), 2013, § 39; Saraз and Others v. Turkey, 2021, § 70).

Коли справа стосується звичайних економічних відносин між приватними сторонами, такі позитивні зобов'язання є більш обмеженими. Тому стаття 1 Першого протоколу до Конвенції не може тлумачитися як така, що накладає на Договірні держави будь-які загальні зобов'язання покривати борги приватних осіб.

Аналіз змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що зазначена норма не містить чітких процедурних вимог або зобов'язань процесуального характеру, що стосуються як державних органів, так і у справах між приватними сторонами. Якщо втручання у право на мирне володіння "майном" вчинене приватною особою, то для держави виникає позитивне зобов'язання забезпечити у своїй правовій системі відповідні процедури, щоб майнові права були достатньо захищені законом і щоб існували ефективні засоби правового захисту, за допомогою яких "жертва втручання" може відстояти свої права.

Так, ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на те, що держави зобов'язані забезпечити судові процедури, які пропонують необхідні процесуальні гарантії, тобто, дозволяють національним судам і трибуналам ефективно та справедливо вирішувати спори між приватними особами (див. справи "Kotov v. Russia" [ВП], 2012, § 114; "Sovtransavto Holding v. Ukraine", 2002, § 96; "Anheuser-Busch Inc. v. Portugal" [ВП], 2007, § 83; "Freitag v. Germany", 2007, § 54; "Shesti Mai Engineering OOD and Others v. Bulgaria", 2011, § 79; "Plechanow v. Poland", 2009, § 100; "Ukraine-Tyumen v. Ukraine", 2007, § 51; "Antonopoulou v. Greece" (ріш.), 2021, § 57; "Nikolay Kostadinov v. Bulgaria", § 54).

Отже, незалежно від суб'єкта звернення до суду (чи це фізична, чи юридична особа), держава повинна забезпечувати таким особам можливість захистити свої права, в тому числі і шляхом надання можливості звернення до суду з відповідним позовом. При цьому суд повинен забезпечити розгляд такого позову з дотриманням відповідних матеріальних та процесуальних норм, якими передбачено захист відповідного права заявника-позивача.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 10 ЦК України Конвенція є частиною національного законодавства, а тому принципи, проголошені у Конвенції, підлягають застосуванню національними судами.

Крім того, будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, слід застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України, яка кореспондується із ст. 41 Конституції України, унормовано, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

ЦК України одним зі способів захисту порушених прав передбачено віндикацію.

Так, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України, на яку посилається у позові позивач).

Віндикація - це витребування своєї речі не володіючим власником від володіючого не власника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна відсутні договірні відносини і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного безпосередньо із власником договору.

Стаття 388 ЦК України передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі зазначеної норми залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача на підставі зазначеної норми. Волею є детерміноване i мотивоване бажання особи досягти поставленої мети. Сама по собі воля не тягне юридичних наслідків для відповідної особи. Волевиявлення - прояв волі особою зовні, завдяки чому воля стає доступною для сприйняття іншими особами.

Добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК країни ) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Зазначене також підтверджується висновками Верховного Суду, який неодноразово звертав увагу на те, що можливість задоволення позовних вимог на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України пов'язане із встановленням двох основних обставин - наявності волі у власника (позивача, який витребував майно) та обставин переходу права власності до останнього набувача (чи було таке набуття добросовісним чи не добросовісним).

Суд встановив, що Адміністрація просить витребувати з чужого незаконного володіння Товариства нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення - відокремлену цегляну нежитлову будівлю загальною площею 51,1 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, на користь територіальної громади міста Києва в особі Ради на підставі ст. 387 ЦК України.

Колегія суддів відзначає, що позивач у позовній заяві не визначає конкретного майна (його найменування або іншої ідентифікуючої ознаки, окрім площі та адреси), про витребування якого заявив позовні вимоги.

З матеріалів справи та наданих позивачем та третіми особами пояснень вбачається, що зазначені особи (позивач та треті особи) вважають приміщення, щодо якого заявлено позов, гаражем, який зазначеними вище за текстом цієї постанови рішеннями Ради був переданий територіальною громадою міста Києва в управління Адміністрації.

Так, рішенням від 27.12.2001 №208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів та м. Києва» з метою забезпечення формування комунальної власності районів м. Києва Київська міська рада передала гараж (без інв. номера) за адресою вул. Шовковична, 13/2, площею (загальна та нежилих приміщень) 18,00 кв. м.

В подальшому, у зв'язку з ліквідацією районних у місті Києві рад, рішенням Київської міської ради від 02.12.2010 №284/5096 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів та м. Києва» все майно територіальних громад районів міста було зараховано до комунальної власності територіальної громади міста Києва, у т.ч. і нежитлові приміщення на вул. Шовковична, 13/2, що розташовані в Печерському районі міста Києва (у розділі 1.1.б «Нежитловий фонд» таблиці 6 «Житлове господарство» (додаток 6) позиція 45 Гараж (інв. №103), площа не зазначена, та позиція 127 Сміттєзбірник (інв. №270), площею (загальна та нежилих приміщень) 15 кв. м).

Рішенням від 22.05.2013 №359/9416 «Про внесення змін у додаток 6 до рішення Київської міської рад від 02.12.2010 №284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» з метою уточнення відомостей про комунальне майно територіальної громади міста Києва Київська міська рада внесла у додаток 6 цього рішення зміни, зокрема, у додатку зазначено гараж (п. 730), інв. №103, площа якого не вказана, та сміттєзбірник (п. 807 додатку 6), інв. №270, площею (загальна та нежилих приміщень) 15 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2.

До матеріалів справи Адміністрація надала документи, які посвідчують право власності територіальної громади міста Києва в особі Ради на нежитлову будівлю (сміттєзбірник), літ. «Б», загально площею 7,9 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2.

Документи, які посвідчували би право власності територіальної громади міста Києва в особі Ради на гараж, окрім зазначених вище рішень Ради, Адміністрація не надала.

Колегія суддів відзначає, що рішення Ради від 27.12.2001 №208/1642 містить інформацію про площу гаража (без інв. номера) за адресою вул. Шовковична, 13/2, - 18,00 кв. м (загальна та нежилих приміщень). У рішеннях Ради від 02.12.2010 №284/5096 та від 22.05.2013 №359/9416 гаражу присвоєно інвентарний №103, однак площа гаража не зазначена.

Технічний паспорт на приміщення - гараж за адресою вул. Шовковична, 13/2, або інші документи, які надали би можливість ідентифікувати це приміщення саме як гараж, Адміністрація до матеріалів не надала.

Відомості щодо приміщення сміттєзбірника за адресою м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, у рішенні Ради від 27.12.2001 №208/1642 відсутні. У рішеннях Ради від 02.12.2010 №284/5096 та від 22.05.2013 №359/9416 зазначено про передачу громаді сміттєзбірника (інв. №270), площею (загальна та нежилих приміщень) 15 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2.

Адміністрація надала Технічний паспорт на громадський (виробничий) будинок (приміщення) сміттєзбірник біля будинку №13/2, вул. Шовковична, м. Київ (замовник: Керуюча компанія) (Інвентаризаційна справа №НЖ-4246) приміщення сміттєзбірника по вул. Шовковична, біля буд. 13/2, літер Б, у м. Київ має 1 поверх, номер групи приміщень - «-», номер приміщення - « 1», призначення приміщення - «основне», загальна площа приміщень (підрахована за формулами розрахунку площ) (кв. м) - « 7,9», основна площа приміщень (кв. м) - « 7,9»; всього по літ. «Б» загальна площа приміщень (підрахована за формулами розрахунку площ) (кв. м) - « 7,9», основна площа приміщень (кв. м) - « 7,9»; інші відомості, зокрема, у розділах: площа літніх приміщень (кв. м), площа приміщень загального користування (кв. м), самочинно збудована, переобладнана площа приміщень (кв. м) - відсутні; примітки - відсутні.

Товариство, заперечуючи проти вимог Адміністрації, надало документи на підтвердження свого права власності на приміщення - склад склотари за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, надало Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу: 287085853, дата та час формування: 26.11.2021 16:17:04, ТОВ «Предслава» є власником об'єкта нерухомого майна: нежитлова будівля (склад склотари), заг. площею 51,1 кв. м, група приміщень 1 літ «В», адреса: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2517624280000.

Відомості наданого Товариством Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності співпадають з відомостями, зазначеними у наданій позивачем Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.

Колегія суддів відзначає, що у матеріалах справи також наявний додатково отриманий для проведення експертизи (за клопотанням експерта) поверховий план та експлікація на нежитлове приміщення літ. «Б» (заг. площею 59,7 кв. м) з інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, виготовлений КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» станом на 10.07.2000 (том 4, а. с. 64-65), згідно з яким ця будівля складається з п'яти приміщень загальною площею 59,7 кв. м (всі приміщення - підсобні відповідною площею 5,4 кв. м, 8,2 кв. м, 8,7 кв. м, 8,8 кв. м, 28,6 кв. м). Надаючи цей поверховий план, КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» не зазначило, в якій інвентаризаційній справі він містився. Водночас ані план, ані експлікація до нього не містять будь-яких відомостей про наявність приміщення площею 18 кв. м чи визначення будь-якого з перелічених вище приміщень як гаражу.

При цьому апеляційний суд бере до уваги і те, що згаданий вище поверховий план та експлікація до нього складені ще до Рішення Київської міської ради від 27.12.2001 №208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів та м. Києва», у Таблиці 6 Додатку 7 до якого згадується гараж площею 18 кв. м по вул. Шовковичній, 13/2.

У висновку №СЕ-19-25/18988-БТ експерт у дослідницькій частині по 1, 2 та 4 питаннях зазначив таке.

При проведенні візуально-інструментального обстеження нежитлової будівлі, яка розташована у дворі житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, встановлено, що будівля цегляна, одноповерхова, з плоским дахом і покрівлею з руберойду, в плані має форму літери «Г», навколо будівлі влаштоване асфальтне покриття. Будівля складається з п'яти приміщень та має три окремі входи: перший вхід до приміщення 28,7 кв. м; другий вхід об'єднує три приміщення площею 7,1 кв. м, 8,2 кв. м та 7,1 кв. м; третій вхід - до приміщення 7,9 кв. м.

На час проведення натурного обстеження встановлено, що приміщення площею 7,9 кв. м, яке має окремий вхід та знаходиться з боку лівого торця нежитлової будівлі, використовується як сміттєзбірник, інші приміщення використовуються як складські.

Враховуючи фактичні розміри приміщень та їх площі, встановлено, що у нежитловій будівлі у дворі житлового будинку розташоване приміщення сміттєзбірнику площею 7,9 кв. м (в лівій частині) та чотири приміщення громадської будівлі загальною площею 51,1 кв. м.

Встановлені під час проведення натурного обстеження розміри приміщень та будівлі в цілому відповідають розмірам, зазначеним на схемах в технічних паспортах, виготовлених станом на 2018 та 2021 роки.

Аналізуючи результати проведеного натурного обстеження нежитлової будівлі біля житлового будинку №13/2 по вул. Шовковична в м. Києві, наданих на дослідження технічних паспортів та правовстановлюючої документації, встановлено:

- фактичні об'ємно-планувальні показники об'єкта нерухомого майна загальною площею 51,1 кв. м (нежитлова будівля «склад склотари», група приміщень 1 літ. «В»), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером: 2517624280000) та розташований за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, не відповідають технічній (матеріали технічної інвентаризації) документації Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, яка є в матеріалах справи;

- фактичні об'ємно-планувальні показники об'єкта нерухомого майна загальною площею 51,1 кв. м (нежитлова будівля «склад склотари», група приміщень 1 літ. «В»), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером: 2517624280000) та розташований за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2 відповідають технічній документації, а саме технічному виготовленому станом на 22.09.2021;

- об'єкт нерухомого майна загальною площею 7,9 кв. м (сміттєзбірник) не входить до складу об'єкта нерухомого майна загальною площею 51,1 кв. м, а знаходиться суміжно з ним зі сторони лівого фасаду;

- об'єкти нерухомого майна загальною площею 7,9 кв. м (сміттєзбірник) та площею 51,1 кв. м (склад склотари) є окремими об'єктами нерухомого майна, які розташовані в нежитловій будівлі за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2.

Щодо запитання 3 експерт у дослідницькій частині висновку зазначив таке.

У рішенні Київської міської ради від 22.05.2013 №359/9416 «Про внесення змін у додаток 6 до рішення Київської міської рад від 02.12.2010 №284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» пункт 730, додатку 6 зазначений об'єкт нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2 - гараж, інвентарний номер 103, первісною вартістю - 6050 грн, залишковою - 3180 грн, інші показники об'єкту в даному рішенні відсутні.

Оскільки у рішенні Київської міської ради від 22.05.2013 №359/9416 «Про внесення змін у додаток 6 до рішення Київської міської рад від 02.12.2010 №284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» пункт 730, додатку 6, відсутні будь-які технічні характеристики об'єкта нерухомості, дати відповідь на поставлене запитання неможливо.

Встановлені обставини свідчать, що Адміністрація надала докази на підтвердження наявності права власності територіальної громади міста Києва в особі Ради на об'єкт нерухомого майна «сміттєзбірник», в т.ч. щодо підстав набуття цього об'єкта, його площі, розташування та інших характеристик.

Однак на підтвердження права власності територіальної громади міста Києва в особі Ради на об'єкт нерухомого майна «гараж» доказів інших, ніж як рішення Ради від 27.12.2001 №208/1642, від 02.12.2010 №284/5096 та від 22.05.2013 №359/9416 Адміністрація не надала. Більше того, лише рішення від 27.12.2001 №208/1642 містить інформацію щодо площі (загальна та нежилих приміщень) гаража (без інв. номера) за адресою вул. Шовковична, 13/2, - 18,00 кв. м. Інші рішення Ради містять інформацію про інвентарний № (ця інформація була відсутня у рішенні від 27.12.2001 №208/1642) та не містять інформації щодо площі гаража.

За загальними правилами розподілу обов'язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України).

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню у такий спосіб, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги вагоміших доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Суд має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи їх вірогідність, належність, допустимість та достовірність.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права.

Таким чином, звертаючись з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, позивач має довести, що конкретне майно, про витребування якого він просить, належить йому на праві власності і це майно перебуває у володінні відповідача.

Отже, Адміністрація, яка стверджує, що територіальній громаді міста Києва в особі Ради належить об'єкт нерухомого майна площею 51,1 кв. м («гараж»), який вона просить витребувати з чужого незаконного володіння Товариства, має довести належними доказами, що саме таке майно належить територіальній громада міста Києва в особі Ради та перебуває у володінні Товариства як об'єкт нерухомого майна «склад склотари».

Однак Адміністрація не надала доказів, які свідчили би про те, що об'єкт нерухомого майна «гараж» та об'єкт нерухомого майна «склад склотари» (чи принаймні його частина) є одним і тим самим об'єктом, і власником цього майна є територіальна громада міста Києва в особі Ради.

Колегія суддів також відзначає, що жодне з приміщень об'єкта нерухомого майна «склад склотари» не має площі 18,00 кв. м (яка визначена для об'єкта «гараж» у рішенні від 27.12.2001 №208/1642), або площі 7,9 кв. м («сміттєзбірник»). Будь-які інші відомості, які містили би ідентифікуючі ознаки спірного об'єкта нерухомого майна, про витребування якого просить Адміністрація, до матеріалів справи не надано.

Колегія суддів враховує, що практично в кожному з наведених вище рішень Ради чи розпорядженні КМДА є застереження, що площа об'єктів комунального майна може бути змінена після відповідних обстежень. Проте доказів того, що після рішення Ради від 27.12.2001 №208/1642 проводились будь-які додаткові інвентаризаційні обстеження об'єкта «гараж» площею 18 кв. м. Тобто, відсутні будь-які документальні підстави стверджувати, що об'єкт з первісно визначеною рішенням Ради площею 18 кв. м перетворився на об'єкт з таким самим цільовим призначенням площею 51 кв. м - предмет спору у справі (на що суд першої інстанції уваги не звернув). Такий висновок підтверджується і відсутністю первісної проектної документації на всю будівлю площею 59 кв. м по вул. Шовковичній, 13/2, та архівних матеріалів щодо її первісного призначення і можливої подальшої перебудови чи перепланування для відповідних цілей. Навіть якщо припустити, що об'єкт «гараж» все ж є частиною будівлі площею 59 кв. м по вул. Шовковичній, 13/2, то встановити - якою саме, неможливо.

На переконання колегії суддів, Адміністрація не довела належними доказами, що об'єкт нерухомого майна «склад склотари» (з урахуванням його інвентаризаційно-технічних показників) є майном, яке належить територіальній громаді міста Києва в особі Ради як об'єкт нерухомого майна «гараж» або будь-який інший об'єкт.

Так само об'єкт нерухомого майна «сміттєзбірник» не є об'єктом нерухомого майна «склад склотари», а є окремим об'єктом нерухомості, який до того ж перебуває у власності і володінні територіальної громади міста Києва в особі Ради та не перебуває у володінні Товариства.

При цьому колегія суддів бере до уваги і те, що ці об'єкти зареєстровані за різними літерами - відповідно «Б» і «В».

Для застосування статті 387 ЦК України необхідною умовою є доведеність позивачем того факту, що він є власником нерухомого майна і таке право власності підтверджене правовстановлюючими документами; особа, яка звернулась до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача.

Оскільки позивач не довів своє право власності на спірне нерухоме майно, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги про витребування цього майна з чужого незаконного володіння Товариства задоволенню не підлягають.

Окремо колегія суддів відзначає, що право на витребування майна з чужого незаконного володіння належить лише власнику такого майна. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц.

Крім цього, у постанові від 06.09.2019 у справі № 910/7364/18 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб'єктів.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №910/12224/17.

Колегія суддів також враховує, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04, пункт 70) cуд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він зазначив, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Колегія суддів вважає за необхідне з'ясувати також і те, чи є позивач (Адміністрація) власником майна, та питання стосовно того, чи були делеговані відповідні повноваження власника спірного майна позивачеві органом місцевого самоврядування, а отже і наявність у Адміністрації повноважень на звернення до суду з позовом про витребування майна на користь територіальної громади в особі Ради.

На необхідності дослідження саме таких обставин наполягав Верховний Суд, направляючи на новий розгляд справу № 910/12865/20 за позовом Печерської районної в місті Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубігов", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київської міської ради, Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" про витребування майна з володіння відповідача на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Статтею 143 Конституції України визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

У ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах належним їй майном як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно із ч. 3 ст. 16 цього Закону матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

За змістом ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності.

Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» саме Київська міська рада, як представницький орган територіальної громади міста розпоряджається комунальним майном, в т.ч. в частині передачі майна в управління районним адміністраціям.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 10.12.2010 №1112 "Про питання організації управління районами в місті Києві" було затверджено переліки підприємств, організацій та установ, майно яких передається до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій згідно з додатками 1 - 10 до цього розпорядження.

Додатком 6 до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 10.12.2010 №1112 затверджено перелік підприємств, організацій та установ, майно яких віднесено до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, до якого включено в т. ч. нерухоме майно за адресою м. Київ, вул. Шовковична, 13/2 (гараж, сміттєзбірник).

А отже оскільки власником спірного майна є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради, то саме вона наділена правом звернутися з позовом про витребування свого майна з чужого незаконного володіння у порядку ст. 387, 388 ЦК України.

Щодо доводів позивача та третіх осіб в частині повноважень Адміністрації колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 4.16 Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 10.12.2010 № 1112 "Про питання організації управління районами в місті Києві" здійснюючи управління об'єктами, зазначеними у пункті 1 цього розпорядження, районні в місті Києві державні адміністрації забезпечують захист майнових та немайнових прав територіальної громади м. Києва.

Разом з тим, у рішенні Київської міської ради №183/4995 від 28.10.2010 "Про окремі питання організації управління районами в м. Києві", на підставі якого, в тому числі, і було прийнято наведене розпорядження Київської міської державної адміністрації від 10.12.2010 №1112, вказано виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) визначити конкретні переліки підприємств, організацій та установ, майно яких відноситься до сфери управління районних в м. Києві державних адміністрацій згідно з пунктом 1 цього рішення, та конкретні повноваження з управління цими об'єктами за погодженням з постійними комісіями Київської міської ради з питань власності, бюджету та соціально-економічного розвитку, охорони здоров'я та соціального захисту, житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу, освіти та науки, культури та туризму.

Тобто передача об'єкта в управління жодним чином не свідчить про передання власником нерухомого майна своїх повноважень, зокрема, щодо захисту речових прав в суді від імені власника чи особі, яка в силу закону здійснює його функції, у даному випадку Київської міської ради.

До того ж, зазначення у п. 4.16 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 10.12.2010 №1112 "Про питання організації управління районами в місті Києві" про те, що районні в місті Києві державні адміністрації забезпечують захист майнових та немайнових прав територіальної громади м. Києва не є визначенням конкретних повноважень (про що вказується у рішенні Київської міської ради №183/4995 від 28.10.2010 "Про окремі питання організації управління районами в м. Києві") районних в м. Києві державних адміністрацій, зокрема, Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, на звернення до суду від імені та в інтересах територіальної громади міста Києва за захистом прав власника нерухомого майна.

За таких підстав колегія суддів вважає, що відповідні повноваження власника спірного майна позивачеві органом місцевого самоврядування делеговані не були, а тому позивач у справі не є належним.

Колегія суддів також відзначає, що Адміністрація у позовній заяві просить витребувати майно на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Натомість відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України особи, визначені у цій нормі, мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Згідно з ч. 3 наведеної статті до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Отже, позивач звернувся за захистом прав іншої особи, що в спірній ситуації не передбачено ГПК України та іншим законом.

Виходячи з вище наведеного обґрунтування повноважень Адміністрації та Ради, саме Рада має право звернутися з позовом у разі, якщо вона вважає порушеними права власника майна, належного територіальній громаді міста Києва.

У разі ж наділення позивача конкретними повноваженнями власника він мав би право витребувати майно на користь територіальної громади у своїй особі та з правами стягувача в подальшому у разі задоволення позову.

За наведених вище підстав (як кожної окремо, так і у сукупності) апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги Адміністрації задоволенню не підлягають. При цьому дослідження питання правомірності реєстрації Товариством права власності на спірний об'єкт на підставі довідки такого висновку не спростовує і взагалі не має значення за наведених вище обставин.

Окремо колегія суддів відзначає, що у згаданій вище справі № 910/12865/20 під час її нового розгляду місцевий та апеляційний суди також дійшли висновку про відсутність у Печерської РДА відповідних повноважень і в позові відмовили. Адміністрація чи інші учасники судового процесу постанову апеляційної інстанції в касаційному порядку не оскаржували.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крі того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення має бути скасоване з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати.

У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача у визначеному Законом України «Про судовий збір» розмірі.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Предслава" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 у справі №910/14778/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 у справі №910/14778/23 скасувати.

3. Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 15, м. Київ, 01010; код ЄДРПОУ 37401206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕДСЛАВА» (01021, місто Київ, вул. Шовковична, будинок 13/2, код ЄДРПОУ 30437097) 3 220,80 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

4. Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287- 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.12.2025 після виходу судді Алданової С.О. з лікарняного.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді І.П. Ходаківська

С.О. Алданова

Попередній документ

132509986

Наступний документ

132509988

Інформація про рішення:

№ рішення:	132509987
№ справи:	910/14778/23
Дата рішення:	24.11.2025
Дата публікації:	12.12.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них; про державну власність, з них; щодо визнання права власності

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (15.01.2026)
Дата надходження:	01.12.2025
Предмет позову:	витребування майна з чужого незаконного володіння

Розклад засідань:

Минулі засідання (21)

15.11.2023 11:10	Господарський суд міста Києва
06.12.2023 10:05	Господарський суд міста Києва
17.01.2024 10:50	Господарський суд міста Києва
07.02.2024 10:10	Господарський суд міста Києва
06.03.2024 10:00	Господарський суд міста Києва
29.05.2024 14:40	Північний апеляційний господарський суд
01.07.2024 16:20	Північний апеляційний господарський суд
12.08.2024 16:20	Північний апеляційний господарський суд
09.09.2024 13:45	Північний апеляційний господарський суд
30.09.2024 12:00	Північний апеляційний господарський суд
21.10.2024 13:30	Північний апеляційний господарський суд
18.11.2024 12:40	Північний апеляційний господарський суд
16.12.2024 13:00	Північний апеляційний господарський суд
03.02.2025 12:20	Північний апеляційний господарський суд
17.02.2025 12:30	Північний апеляційний господарський суд
28.04.2025 13:20	Північний апеляційний господарський суд
12.05.2025 13:50	Північний апеляційний господарський суд
16.06.2025 12:00	Північний апеляційний господарський суд
13.10.2025 12:00	Північний апеляційний господарський суд
22.10.2025 13:20	Північний апеляційний господарський суд
24.11.2025 12:40	Північний апеляційний господарський суд