вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" грудня 2025 р. Справа№ 911/1757/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання : Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Кокоячук В.М.
від відповідача: 1. Усок Т.С., 2. Курилич М.Я., 3-7. не з'явились
розглянувши заяву ОСОБА_1
про відвід суддів Гаврилюка О.М., Майданевича А.Г., Ткаченка Б.О.
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2024
(повний текст рішення суду складено 30.01.2025)
у справі № 911/1757/21 (суддя Ейвазова А.Р.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестеційна група "Регіон-Капітал"
до ОСОБА_1
2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський"
3. ОСОБА_2
4. ОСОБА_3
5. ОСОБА_4
6. Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний центр"
7. ОСОБА_5
про визначення розміру статутного капіталу та частки учасників, зобов'язання вчинити певні дії
Ухвалою Північного апеляційного госпдарського суду від 03.11.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2024 у справі № 911/1757/21 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Гаврилюк О.М., судді - Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 09.12.2025 об 11:30 год.
08.12.2025 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід суддів Гаврилюка О.М., Майданевича А.Г., Ткаченка Б.О. від розгляду справи № 911/1757/21.
Заява про відвід судді обґрунтована тим, що позивач у даній справі - ТОВ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» звертався до господарського суду з рядом позовів, в яких визначено спільну підставу позову - преюдиційне, з точки зору позивача, судове рішення, прийняте у справі №910/23629/17. Такою ініційованою судовою справою, зокрема, є справа 911/805/20. Позовні вимоги у даній справі та у справі №911/805/20 обґрунтовані тим, що позивач є учасником СГ ТОВ Агрокомбінат «Хотівський» із часткою у статутному капіталі у розмірі 50% та, як вказує позивач, починаючи з 2017 року відповідачами вчинено ряд незаконних дій пов'язаних із позбавленням права володіння позивача належною йому часткою. Підстави позову у справі №911/805/20 позивачем визначені ті самі, що і в даному провадженні,на підтвердження вказаних обставин додаю копію позовної заяви, за якою відкрито провадження у справі №911/805/20. При цьому, судові рішення у справі №911/805/20 були переглянуті судом апеляційної інстанції.
Так, заявник зазначає, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 у справі № 911/805/20, головуючий суддя: Сулім В.В., судді: Ткаченко Б.О., Гаврилюк О.М. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» на ухвалу господарського суду Київської області від 10.06.2020 у справі № 911/805/20 задоволено, ухвалу господарського суду Київської області від 10.06.2020 у справі №911/805/20 скасовано, матеріали справи №911/805/20 повернути для розгляду до господарського суду Київської області.
Також, заявник зазначає, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 911/805/20, головуючий: Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г., апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» на рішення господарського суду Київської області від 05.12.2023 у справі №911/805/20 та додані до неї матеріали повернуто скаржнику.
Крім того, перший відповідач зазначає, що під головуванням судді Майданевича А.Г. була винесена постанова у даній справі - 911/1757/21. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 року у справі № 911/1757/21, головуючий Майданевич А.Г., судді: Коротун О.М., Сулім В.В., апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» на ухвалу господарського суду Київської області від 30.05.2023 у справі №911/3208/21 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області від 30.05.2023 у справі №911/3208/21 залишено без зміни.
Заявник, вказуючи на недопустимість повторної участі судді в розгляді справи та враховуючи те, що сам факт недовіри особи може створити враження необ'єктивності та упередженості судді при розгляді справи, а відтак, в майбутньому стане причиною сумнівів в об'єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у справі та поставити під сумнів забезпечення реалізації права особи на справедливий судовий розгляд, керуючись ст. ст. 35, 36 Господарського кодексу України, заявив відвід суддям Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г. від розгляду справи №911/1757/21 та просив направити справу на повторний автоматичний розподіл.
У судовому засіданні 09.12.2025 заслухавши думку представників, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Гаврилюка О.М., Майданевича А.Г., Ткаченка Ю.О. від розгляду справи № 911/1757/21, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зав'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися порушення порядку визначення судді для розгляду справи або процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше (постанова Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №905/379/21).
Верховний Суд, зокрема, у постановах від 13.12.2023 у справі №914/1011/22 та від 01.03.2023 у cправі №910/11980/21 зазначив, що наведеними нормами передбачено обов'язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, колегії суддів.
Згідно із частиною 2 статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 8, 11 статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Оскільки, заява ОСОБА_1 про відвід суддів Гаврилюка О.М., Майданевича А.Г., Ткаченка Б.О. надійшла до суду 08.12.2025, тобто пізніше ніж за три робочі дні до наступного судового засідання, то заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу.
Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
За результатами вирішення заяви про відвід судді постановляє ухвалу.
Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» («Wettstein v. Switzerland»), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» («Ferrantelli and Santangelo v. Italy»), від 7 серпня 1996 року, п. 58).
ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах «Piersac vs Belgium», «Grieves vs UK»). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі «Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium», суд має бути неупередженим і безстороннім.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».
Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» від 24.05.1989).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000).
Щодо суб'єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з'ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об'єктивно виправдані.
Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому (постанова Верховного Суду від 23.02.2023 у справі №916/248/20).
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням судді чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує.
За приписами частини 5 статті 13 ГПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Отже, суд апеляційної інстанції в межах своїх повноважень, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу.
Заявником не наведено обґрунтованих підстав для відводу колегії суддів з урахуванням приписів статті 35 ГПК України, тоді як згідно із частиною 4 статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, заявлений ОСОБА_1 відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Гаврилюку О.М., Ткаченку Б.О., Майданевичу А.Г. від розгляду справи №911/1757/21 визнається необґрунтованим.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt), заява № 11/1987/134/188, § 46).
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Відповідно до висновків ЄСПЛ щонайменші сумніви щодо упередженості судді є підставою для його виходу з процесу. Так у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти», ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef. Malta, заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
Отже, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Той факт, що судді Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г., брали участь у розгляді справ № 911/805/20 та № 911/1757/21 не може бути підставою для обґрунтованих об'єктивних сумнівів у небезсторонності чи браку неупередженості у судді.
За таких обставин, суддя Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Гаврилюк О.М., судді Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г., дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу суддям Гаврилюку О.М., Ткаченку Б.О., Майданевичу А.Г від розгляду справи № 911/1757/21 та відмову у його задоволенні.
Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 233, 234, 235,281 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Гаврилюка О.М., Майданевича А.Г., Ткаченка Б.О. від розгляду справи №911/1757/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді Б.О. Ткаченко
А.Г. Майданевич