вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" листопада 2025 р. Справа№ 927/739/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Алданової С.О.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Замай А.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Приходько О.С. (в режимі відеоконференції)
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 11.09.2025 про залишення позову без розгляду, повний текст якого складено та підписано 16.09.2025
у справі № 927/739/25 (суддя Шморгуна В.В.)
за позовом ОСОБА_1
до 1. Приватного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство «Домофон-Сервіс»,
2. Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради,
про припинення трудових відносин та зобов'язання вчинити дії,
20.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання трудових відносин припиненими та виключення відомостей з реєстру.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він має бажання звільнитися з посади директора (керівника) ПП «Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство «Домофон-Сервіс», проте у зв'язку з тим, що власники підприємства знаходяться у Республіці Білорусь, з якою з 25.02.2022 припинено обмін поштовими відправленнями та поштовими переказами, він не має можливості направити їм заяву про звільнення. Зважаючи на вищевикладене, позивач просить суд у судовому порядку припинити трудові відносини між ним та Приватним підприємством «Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство «Домофон-Сервіс» у зв'язку із його звільненням на підставі ч. 1 ст. 38 КПзП України з дня прийняття судового рішення та зобов'язати Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради виключити відомості про ОСОБА_1 , як директора (керівника) Приватного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство «Домофон-Сервіс».
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.09.2025 позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.
При постановленні ухвали суд виходив з того, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, а також про те, що після надходження сигналу «Повітряна тривога» розгляд справ відбудеться через 20 хвилин після відбою тривоги, однак у судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився. Позивач та його представник не повідомили суд про неможливість з'явитись у судове засідання після оголошення відбою сигналу «Повітряна тривога». У зв'язку з неявкою усіх учасників справи у судове засідання після оголошеної перерви суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі ч. 4 ст. 226 ГПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з цією ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно залишив позов без розгляду і фактично визнав, що спір не може бути вирішений ним за наявними у справі доказами без участі позивача, явку якого суд не визнавав обов'язковою під час дії воєнного стану.
Зокрема, апелянт послався на те, що:
- суд мав вирішити питання про відкладення розгляду справи, оскільки на початок судового засідання 11.09.2025 о 11:00 год. тривала «повітряна тривога» та в цей час о 11:00 год. зафіксовано вибух в м. Чернігові внаслідок падіння БПЛА;
- ухвала від 26.08.2025 про призначення справи до розгляду по суті 11.09.2025 о 11:00 год. позивачу рекомендованим листом не надсилалась;
- суд мав врахувати, що конституційне право особи на участь у судовому розгляді не може бути формальним.
Доводи та заперечення інших учасників справи
Учасники справи не скористалась своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду письмових відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Про розгляд справи повідомлені належним чином, про що в матеріалах містяться відповідні докази.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Алданова С.О., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2025 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/739/25. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з господарського суду першої інстанції.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2025 поновлено ОСОБА_1 строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 11.09.2025 року у справі №927/739/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівської області від 11.09.2025 року у справі №927/739/25. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 12.11.2025. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 29.10.2025 (включно). Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 29.10.2025 (включно). Участь у судовому засіданні для учасників справи не визнано обов'язковою.
Явка представників сторін
Представник позивача в судовому засіданні 12.11.2025 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представники відповідачів в судове засідання 12.11.2025 не з'явилися. Про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. Зокрема до матеріалів справи долучено довідки про доставку відповідачам в електронному кабінеті ухвали суду від 16.10.2025.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно із ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.
Рух справи в суді першої інстанції
20.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання трудових відносин припиненими та виключення відомостей з реєстру.
Ухвалою суду від 31.07.2025 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 26.08.2025 о 11:40 год. та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.
21.08.2025 представник позивача через підсистему «Електронний суд» подав заяву про участь у судовому засіданні 26.08.2025 о 11:40 год. в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 25.08.2025 суд задовольнив клопотання представника позивача про його участь у судовому засіданні 26.08.2025 о 11:40 год. в режимі відеоконференції.
У підготовчому засіданні 26.08.2025 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.09.2025 на 11:00 год.
Також, ухвалою суду від 26.08.2025 повідомлено сторін про те, що судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 11.09.2025 об 11:00 год. в режимі відеоконференції.
11.09.2025 о 08:53 год. у Чернігівському районі Чернігівської області, у тому числі у м. Чернігові, була оголошена «Повітряна тривога», яка тривала до 14:17 год. цього ж дня.
В судове засідання 11.09.2025 о 11:00 год. представники сторін не з'явились.
11.09.2025 судове засідання з розгляду справи по суті розпочалось о 15:20, тобто через 1 годину 3 хвилини після відбою сигналу «Повітряна тривога». Представники сторін не з'явились. Клопотань про відкладення чи розгляд справи без їх участі не подали.
У судовому засіданні 11.09.2025 суд оголосив перерву для постановлення ухвали до 16:45 цього ж дня.
Згідно протоколу судового засідання короткий текст оскарженої ухвали складено та підписано 11.09.2025 о 16:45 год.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.09.2025 у справі №927/739/25 позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України у зв'язку з неявкою усіх учасників справи у судове засідання після оголошеної перерви.
У цій ухвалі суд першої інстанції зазначив, що позивач отримав ухвалу про відкриття провадження від 31.07.2025, в якій в п. 9 її резолютивної частини його було повідомлено про особливості розгляду справи та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу «Повітряна тривога», а саме:
- після надходження сигналу «Повітряна тривога» розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;
- розгляд справ відбудеться через 20 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год., судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;
- якщо за об'єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, необхідно подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
При постановленні цієї ухвали, суд вказав три умови, які у їх сукупності вважає підставою для залишення позову без розгляду:
- перша умова - належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
- друга умова - неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
- третя умова - неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Зокрема, суд наголосив, що позивач у судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, не повідомив суд ані засобами телефонного зв'язку, ані електронного (у т.ч. через електронний кабінет) про неможливість з'явитись у судове засідання після оголошення відбою сигналу «Повітряна тривога». Представник позивача брала участь у підготовчому засіданні 26.08.2025 в режимі відеоконференції, проте клопотань про участь у наступному судовому засіданні (11.09.2025) в такому режимі не заявляла, у час проведення судового засідання 11.09.2025 в системі відеонференцзв'язку також не авторизовувалася.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на наступне.
Джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні постанови
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Конституційне право на судовий захист передбачає, як невід'ємну частину такого захисту, можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, та конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Реалізація конституційних прав на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження судового рішення здійснюється відповідно до процесуальних норм, зокрема ГПК України.
За змістом частини третьої статті 2 ГПК України основними принципами господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін.
Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку (частина сьома статті 4 ГПК України)
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п'ятої статті 13 ГПК України).
За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
У частині другій статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними (пункт 2).
За змістом наведених вище норм у поєднанні з приписами статті 201 ГПК України господарський суд після відкриття судового засідання має надати оцінку усім відомим йому обставинам і причинам неявки учасників справи, відтак вирішити питання щодо наявності підстав для відкладення розгляду справи з дотриманням балансу процесуальних гарантій розумності строків розгляду справи судом та забезпечення прав особи на судовий захист і участь у своїй справі, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, рівності всіх учасників перед законом і судом.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах - бомбардувань, артилерійських та мінометних обстрілів.
Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 №733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу "увага всім" та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал "повітряна тривога").
Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 №23).
При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об'єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин (постанова Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №910/2116/21 (№910/12050/21).
Обов'язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити в даному випадку з того, що відсутній учасник справи не з'явився в судове засідання з об'єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Правова позиція суду апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи, у підготовчому засіданні 26.08.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.09.2025 на 11:00 год.
11.09.2025 о 08:53 год. у Чернігівському районі Чернігівської області, у тому числі у м. Чернігові, була оголошена «Повітряна тривога», яка тривала до 14:17 год. цього ж дня.
У судове засідання 11.09.2025 представники сторін не з'явилися.
Відповідно до матеріалів справи, судове засідання з розгляду цієї справи по суті 11.09.2025 розпочалось о 15:20 год., тобто значно пізніше від призначеного часу в ухвалі від 26.08.2025. До того ж, ухвалою від 26.08.2025 суд повідомив сторін про те, що судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 11.09.2025 об 11:00 год. в режимі відеоконференції. (а.с 65).
В оскарженій ухвалі суд першої інстанції зазначив, що представник позивача брала участь у підготовчому засіданні 26.08.2025 в режимі відеоконференції, проте клопотань про участь у наступному судовому засіданні (11.09.2025) в такому режимі не заявляла, у час проведення судового засідання 11.09.2025 в системі відеонференцзв'язку також не авторизовувалася.
Дослідивши зазначені обставини, колегія вважає ці висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на те, що, як вже зазначено, згідно ухвали від 26.08.2025 повідомлено позивача про те, що судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 11.09.2025 об 11:00 год. в режимі відеоконференції. (а.с. 68). Отже, суд мав забезпечити представнику позивача участь в режимі відеоконференції 11.09.2025, вчинивши для налагодження зв'язку відповідні технічні дії.
Згідно ч. 1 ст. 197 ГПК України, учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників. (ч. 7 ст. 197 ГПК України).
Відповідно до ч. 9 ст. 197 ГПК України, відеоконференція, в якій беруть участь учасники судового процесу, їх представники, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції долучаються до матеріалів справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (далі - Положення).
Згідно п. 51 цього Положення, у разі проведення судового засідання в режимі відеоконференції секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання.
У випадку використання підсистеми відеоконференцзв'язку для здійснення фіксування судових засідань, що проводяться без застосування режиму відеоконференції, секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання.
Згідно ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Разом з цим згідно п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 223 ГПК України (серед іншого) у протоколі судового засідання зазначаються назва процесуальної дії та час вчинення процесуальної дії.
Виходячи зі змісту цієї норми, у зв'язку із неявкою у судове засідання учасників справи секретар судового засідання мав би зазначити у протоколі судового засідання дані про те, що суд вчиняв необхідні технічні дії щодо налагодження зв'язку з позивачем, а у разі неможливості налагодити зв'язок з технічних або інших причин, які виникли чи з боку суду, чи з боку сторони у справі, яка за ухвалою суду приймає участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, на виконання вимог п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 223 ГПК України зафіксувати цю процесуальну дію та час її здійснення у протоколі судового засідання. Це є необхідним зважаючи на те, що у разі неявки усіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. (ч. 3 ст. 222 ГПК України).
Згідно матеріалів справи, протокол судового засідання від 11.09.2025 не містить інформації про те, що судом були вичинені всі необхідні дії щодо забезпечення участі представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Зокрема, у протоколі не зазначено відомостей про те, що судом здійснювалась перевірка авторизації представника позивача до системи відеонференцзв'язку. Разом з тим, в протоколі судового засідання від 11.09.2025 суд не зазначив, що ним викликався представник позивача через систему відеконференції для участі в судове засідання, в яке останній не з'явився. У справі відсутні дані про те, що представник позивача викликався судом для участі у судовому засіданні 11.09.2025 в режимі відеоконференції і цей зв'язок не був налагоджений з боку представника позивача.
В суді апеляційної інстанції у судовому засіданні представник апелянта пояснив, що він не міг налагодити відеконференцзв'язок для участі у судовому засіданні 11.09.2025 о 11:00 год. враховуючи надзвичайні обставини. Зокрема, апелянт зазначив, що на час судового засідання 11.09.2025 о 11:00 год. зафіксовано вибух внаслідок падіння БПЛА в м. Чернігові, у зв'язку з чим він не зміг під 'єднатись до відеозв'язку вчасно. Судове засідання розпочалось значно пізніше о 15:20 год.
Ці доводи скаржника заслуговують на увагу і враховуються колегією на користь апелянта з огляду на те, що у справі відсутні дані про те, що суд першої інстанції здійснив заходи щодо виклику представника позивача в судове засідання в режимі відеоконференції о 15:20 год.
Колегія вважає, що у спірній ситуації суд мав би з'ясувати причини неможливості під'єднатись до відеозв'язку представником позивача враховуючи умови воєнного стану, зафіксувати цю процесуальну дію у протоколі судового засідання, а за відсутності таких даних відкласти розгляд справи уникаючи надмірного формалізму.
При цьому не йдеться про затримку судового засідання на певний час, коли особа мала обов'язок з'явитися на призначений час і очікувати в приміщенні суду своєї черги у списку (з урахуванням часу, витраченого на розгляд раніше за часом призначених справ), а йдеться про неприбуття в судове засідання на призначений час з поважних причин, що зумовлювало або зняття з розгляду справи, або повідомлення про наступний час судового засідання після 11:00 год. Якщо таких процесуальних дій не відбулося, суд повинен був відкласти розгляд справи на підставі пункту 1 частини другої статті 202 ГПК. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2023 у справі №916/3496/20.
Відповідні процесуальні норми повинні враховуватися судом крізь призму загальних засад господарського судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав.
Зважаючи на викладене, колегія вважає помилковими ухвалення судового рішення про залишення позову без розгляду у зв'язку з нез'явленням представника позивача у судове засідання і неповідомлення про причини неявки.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Також колегія суддів зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням обставин цієї справи, зокрема щодо неможливості з'явлення представника позивача у судове засідання через оголошення сигналу "повітряна тривога", колегія суддів вважає, що висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21 слід було застосовувати з урахуванням надзвичайної ситуації, яка склалася в даному випадку, з дотриманням гарантій прав особи на участь у розгляді її справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що встановлені обставини обмеження права сторони на участь у судовому розгляді справи є достатньою підставою для скасування ухвали суду першої інстанції у цій справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, за результатом апеляційного перегляду даної справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що при прийнятті оскарженої ухвали мало місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення вимог процесуального та матеріального права, які є підставою для її скасування.
Судові витрати
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 11.09.2025 у справі №927/739/25 скасувати.
Справу передати до Господарського суду Чернігівської області для подальшого розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складено та підписано після виходу судді Алданової С.О. з лікарняного, - 11.12.2025.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.О. Алданова
О.О. Євсіков