вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про зупинення провадження у справі
"04" грудня 2025 р. Справа№ 910/13414/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Сибіги О.М.
Коробенка Г.П.
при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 04.12.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Маякоф" про зупинення провадження у справі
при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маякоф"
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 (повний текст складено 11.02.2025)
у справі № 910/13414/24 (суддя Пукас А.Ю.)
за позовом Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маякоф"
про знесення самочинно побудованого майна,
У провадженні Північного апеляційного господарського суду перебуває апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Маякоф" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі № 910/13414/24, розгляд якої було призначено на 04.12.2025.
Учасники справи належним чином повідомлялись про розгляд апеляційних скарг в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується довідками про доставку електронного документа до електронних кабінетів сторін і третіх осіб.
18.09.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи №908/2388/21.
Представники сторін в судовому засіданні не заперечували проти зупинення провадження у справі.
Заслухавши думку представників сторін, розглянувши доводи та аргументи апеляційної скарги, дослідивши обставини справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційне провадження підлягає зупиненню виходячи з наступного.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі № 910/13414/24 позов Київської міської ради задоволено.
Присуджено усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міськради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою місце розташування якої: місто Київ, Деснянський район, проспект Червоної Калини, 6-Б, шляхом зобов'язання ТОВ "Маякоф" знести об'єкт самочинного будівництва, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лозової Ю. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.06.2023, індексний номер: 67923617, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2719249380000.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маякоф" на користь Київської міської ради судовий збір - 3 028,00 грн.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Отже, в межах статті 376 ЦК України належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 904/4339/21, від 05 червня 2024 року у справі № 521/13158/19, від 23 квітня 2024 року у справі № 904/994/22, від 19 березня 2024 року у справі №915/1439/21, від 21 вересня 2022 року у справі № 461/3490/18, від 27 жовтня 2021 року у справі № 202/7377/16, від 20 січня 2021 року у справі № 442/302/17.
Відповідно, визначення належного відповідача за позовом власника земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво для його захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, а саме чи пред'являються вимоги власника земельної ділянки до останнього набувача такого нерухомого майна, чи до його забудовника - є критично важливим для забезпечення справедливого судового процесу.
Позов у даній справі №910/13414/25 пред'явлено до апелянта, як останнього власника нерухомого майна, яке позивач вважає самочинним будівництвом, і саме апелянт, на думку позивача, має здійснити знесення об'єкта самочинного будівництва, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лозової Ю. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.06.2023, індексний номер: 67923617, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2719249380000.
Оскаржуючи рішення суду місцевого господарського суду у даній справі, апелянт, з-поміж іншого, посилається на необґрунтованість заявленої до нього вимоги позивача, як до останнього набувача спірного нерухомого майна, адже ТОВ "Мякоф" не є забудовником майна, чи особою, яка здійснила реконструкцію майна.
Отже, предметом дослідження у даній справі, зокрема, є встановлення обставин і підстав для пред'явлення позивачем вимоги про знесення об'єкта нерухомого майна (реєстраційний номер - 2719249380000), за статтею 376 ЦК України не до забудовника об'єкта нерухомості, який позивач вважає самочинним будівництвом, а до останнього його добросовісного набувача - ТОВ "Маякоф".
Апелянт вважає, що вказані обставини апеляційний господарський суд в межах справи №910/13414/24, в силу приписів статті 269 ГПК не може остаточно встановити станом на сьогоднішній день, оскільки ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з положеннями ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа №908/2388/21, аналогічна даній справі №910/15/25, за позовом заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, Запорізької міської ради до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Комфі", Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт 2005", Приватного підприємства "Терра Віта V" про скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсними договорів, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Передаючи справу №908/2388/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №509/11/17, від 30.09.2022 у справі №201/2471/20, від 15.03.2023 у справі №205/213/22, від 05.04.2023 у справі №199/6251/18, від 31.05.2023 у справі №201/4483/20, про те, що належним відповідачем за позовом власника землі про знесення об'єкта самочинного будівництва є останній набувач такого об'єкта, а не його забудовник.
Крім того, передаючи справу №908/2388/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що у спірних правовідносинах спосіб захисту прав позивача стосовно останнього набувача нерухомого майна за своїм змістом має кореспондувати конкретному правопорушенню, яке вчиняє саме останній набувач цього майна, - усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення земельної ділянки, привівши її у придатний до використання стан (звільнення земельної ділянки від фізичного перебування на ній, звільнення земельної ділянки від належного такому відповідачу майна).
Ухвалою від 05.02.2025 справу №908/2388/21 було прийнято до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У цьому випадку, згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
З метою забезпечення єдності судової практики, враховуючи підстави для передачі справи №908/2388/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, апеляційний господарський суд вважає необхідним зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду у касаційному порядку судових рішень у справі №908/2388/21 та вирішення питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах.
Керуючись ст.ст. 234, 228 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Зупинити апеляційне провадження у справі № 910/13414/24 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 908/2388/21.
2. Зобов'язати учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду справи № 908/2388/21 та надати відповідні докази (копію судового рішення).
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена в силу п. 3 ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту відповідно до ч. 1 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 10.12.2025.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді О.М. Сибіга
Г.П. Коробенко