ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
про залишення апеляційної скарги без руху
10 грудня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1600/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.
розглянувши апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 (повний текст складено та підписано 17.06.2025, суддя Деркач Т.Г.)
у справі №916/1600/25
за позовом Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО"
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про стягнення 37 012,09 грн
Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 позов задоволено, стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» витрати на виплату середньої заробітної плати у розмірі 37012, 09 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
10.11.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на вищевказане рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025.
Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що 08.07.2025 представником ІНФОРМАЦІЯ_2 було подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 у межах двадцатидневного строку, перебіг якого розпочався з дня отримання вказаного рішення Господарського суду Одеської області.
Ухвалою Південно-західного господарського суду Одеської області від 21.07.2025 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 було залишено без руху у зв'язку із наявністю недоліків скарги.
Як стверджує апелянт, відповідно до платіжної інструкції №27 від 18.07.2025, ІНФОРМАЦІЯ_2 було сплачено судовий збір та відповідно усунуто встановлений судом недолік.
Однак, ухвалою Південно-західного господарського суду Одеської області від 21.07.2025 було повернуто без розгляду апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 на рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 у справі №916/1600/25. Копія вказаної ухвали була отримана ІНФОРМАЦІЯ_2 21.10.2025.
Враховуючи те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє учасника справи на її повторне подання, апелянт звертається з даною апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, при цьому надає відповідний доказ, який свідчить про сплату судового збору ІНФОРМАЦІЯ_2 18.07.2025.
За твердженням скаржника, неможливість завчасно пересвідчитись щодо стану розгляду даної справи, отримати завчасно копію ухвали Південно-західного господарського суду Одеської області від 21.07.2025 була обумовлена надмірною завантаженістю фахівців юридичної служби у зв'язку із численними отриманнями інших позовних заяв, процесуальних документів, запитів суду, а також через нестабільну роботу електронного кабінету в системі “Електронний суд».
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2025 витребувано від Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/1600/25 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 по справі №916/1600/25 до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
До суду апеляційної інстанції наразі надійшли усі матеріли справи №916/1600/25 від Господарського суду Одеської області.
Ознайомившись з наявними матеріалами справи та поданими матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, оскаржуване рішення складено та підписано судом першої інстанції 17.06.2025.
Отже, останнім днем строку подання апеляційної скарги на вказане рішення є 07.07.2025.
Втім, апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 по справі №916/1600/25 була подана апелянтом до суду апеляційної інстанції 10.11.2025, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження понад п'ять місяців.
Статтею 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч.11 ст.242 ГПК України).
За приписами ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Як вбачається з відомостей, які містяться у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, ІНФОРМАЦІЯ_3 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
У наявних матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного документу, а саме оскаржуваного рішення, до електронного кабінету скаржника у відповідності до якої оскаржуване рішення вручено апелянту 17.06.2025 о 21:21.
Частиною 6 ст. 242 ГПК України визначено, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Наведене свідчить про те, що оскаржуване рішення було вручено апелянту - 18.06.2025 та саме з цієї дати він вважається обізнаним про прийняття такого рішення.
Як свідчать наявні матеріали справи, 08.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 по цій справі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 у справі №916/1600/25 залишено без руху, встановлено ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі та доказів надсилання копії апеляційної скарги з додатками - Приватному акціонерному товариству "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО", протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Копія ухвали суду від 21.07.2025 надіслана та доставлена ІНФОРМАЦІЯ_1 отримано одержувачем 21.07.2025 о 19:08, про що свідчить відповідна довідка від 22.07.2025 про доставку електронного листа, яка наявна у матеріалах справи.
З огляду на те, що скаржником не було усунуто виявлені судом апеляційної інстанції недоліки, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 повернуто без розгляду апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 у справі №916/1600/25.
Дана ухвала була доставлена до електронного кабінету скаржника 20.10.2025 о 18:43, тобто з огляду на приписи ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається такою, що вручена апелянту - 21.10.2025.
Вдруге апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_3 , через підсистему «Електронний суд» направив 10.11.2025.
Щодо посилання апелянта на наявність об'єктивних причин, що перешкоджали своєчасному зверненню до суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 додано до апеляційної скарги платіжну інструкцію про сплату судового збору, яка датована 18.07.2025.
Відповідно, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 року у цій справі був сплачений апелянтом ще 18.07.2025.
Однак, як вже було вказано вище, апеляційна скарга була подана до суду апеляційної інстанції - 10.11.2025, тобто із спливом майже чотирьох після усунення обставини, яка стала підставою для залишення без руху первісно поданої апеляційної скарги.
При цьому, жодних обґрунтованих пояснень щодо неможливості надання вказаного платіжного доручення до суду апеляційної інстанції після винесення ухвали про залишення первісно поданої апеляційної скарги без руху, скаржником не наведеного взагалі.
Колегія суддів також відзначає, що до апеляційної скарги скаржником надано лист за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі змісту якого вбачається, що скаржником направлено до Південно-західного апеляційного господарського суду докази на підтвердження сплати судового збору.
Втім, скаржником не надано, а наявні матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що такий лист разом з додатком (платіжною інструкцією від 18.07.2025) був направлений до суду апеляційної інстанції та отриманий судом.
На вказаному листі взагалі відсутні дата його складання, та відповідно направлення до суду.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апелянт не був позбавлений об'єктивної можливості своєчасно надати до суду докази сплати судового збору, оскільки фактично таку оплату було здійснено ще 18.07.2025.
Щодо посилання апелянта на завантаженість його представників, а також відсутність доступу до Електронного кабінету, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні “Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Мушта проти України» зазначено: “право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані».
Колегія суддів відзначає, що з правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з незалежних від скаржника обставин унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, а також процесуальних строків її подання.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (Case of Union Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) заява № 11681/85).
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За змістом статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до приписів статей 76 - 78 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У порушення наведених законодавчих приписів, апелянтом не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що апелянт не мав відповідного доступу до систему Електронний суд, та був позбавлений можливості своєчасно подати докази сплати судового збору, та усунути встановлені судом недоліки.
До того ж, чинне процесуальне законодавство надає учасникам справи альтернативні способи звернення до суду, зокрема апелянт не був позбавлений можливості усунути встановлені судом недоліки шляхом направлення доказів засобами поштового зв'язку.
Судова колегія також наголошує на тому, що первісно апеляційна скарга була залишена без руху ухвалою суду від 21.07.2025, а повернута апелянту - 20.10.2025.
Відтак, на переконання судової колегії, апелянт мав достатньо часу задля виправлення встановлених судом недоліків, однак не вчинив таких дій.
Щодо посилання апелянта на завантаженість його представників через наявність інших судових справ, колегія суддів зазначає таке.
Верховний Суд у постановах від 03.11.2022 у справі № 560/15534/21, від 28.11.2022 у справі № 560/10645/21 зазначив про те, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у підприємстві для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настають у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, у тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає суб'єктивними, тобто такими, що залежали виключно від поведінки скаржника, а не об'єктивними причини пропуску встановленого законом процесуального строку, відповідно такі не можуть вважатися поважними причинами пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки скаржник не проявив особистої старанності при захисті власних інтересів та при прийнятті рішення про ініціювання процедури апеляційного оскарження судового рішення.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Згідно з ч.ч.3, 4 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
З врахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків, а саме апелянту необхідно надати заяву із зазначенням інших причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 по справі №916/1600/25.
Керуючись ст. 174, ст. 234, ст. 258, ст. 259, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 по справі №916/1600/25 залишити без руху.
ІНФОРМАЦІЯ_1 усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати заяву із зазначенням інших причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 по справі №916/1600/25, протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Повідомити ІНФОРМАЦІЯ_1 , що при невиконанні вимог даної ухвали, судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.
Суддя Філінюк І.Г.