Справа № 991/2186/24
Провадження 1-кп/991/27/24
08 грудня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
під час відкритого судового засідання у приміщенні зали суду в м. Києві у кримінальному провадженні, внесеному 04 квітня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000156, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Каніж Новомиргородського району Кіровоградської області, громадянина України, проживаючого за адерсою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
розглянувши клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_7 та клопотання заставодавця ОСОБА_8 повернення застави
Історія провадження
У провадженні колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52023000000000156 від 04.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Ухвалою Суду від 11.04.2023 у вказаному провадженні призначено судовий розгляд.
Під час судового розгляду справи захисником ОСОБА_6 подано до суду клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави, застосованої до ОСОБА_7 . Разом з цим, заставодавцем ОСОБА_8 також подано до суду клопотання про зменшення розміру застави та повернення грошових коштів.
Доводи клопотання захисника та клопотання заставодавця
В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначає таке. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.10.2023 до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в сумі 1 017 736, 50 гривень. Частину застави в розмірі 350 000 гривень внесено ОСОБА_8 . Враховуючи факт належної процесуальної поведінки ОСОБА_7 протягом усього часу існування кримінального провадження та зменшення встановлених ризиків, захисник просить зменшити розмір застави на 350 000 гривень, а гроші повернути заставодавцю.
Заставодавець ОСОБА_8 подане клопотання обґрунтовує наступним. На виконання ухвали слідчого судді про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави нею внесено 350 000 гривень, як частину визначеної застави. На теперішній час матеріальне становище заставодавця погіршилося у зв'язку з відсутністю постійного місця роботи та необхідністю догляду за матір'ю похилого віку. Посилаючи на викладене та зазначаючи про бездоганну поведінку ОСОБА_7 протягом часу досудового розслідування та судового розгляду просить змінити ОСОБА_7 запобіжний захід шляхом зменшення суми застави на 350 000 гривень, а відповідні кошти повернути їй, як заставодавцю.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_7 підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави. Послалися на поведінку обвинуваченого та загальне зменшення ризиків. Просили зменшити заставу на 350 000 гривень, а внесені кошти повернути заставодавцю ОСОБА_8 .
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що від початку заставодавцю роз'яснюються обмеження та ризики, пов'язані з його статусом. Матеріальне становище заставодавця не впливає на застосований запобіжний захід. Вважає, що ризик переховування існує до тепер з огляду на завершальну стадію розгляду справи. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотань
Дослідивши та проаналізувавши доводи клопотання захисника про зміну запобіжного заходу та клопотання заставодавця, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши долучені до клопотань документи та співставивши їх з матеріалами кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості, є запобіжний захід.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, визначеним цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Статтею 194 КПК України визначено, що запобіжний захід може бути застосований до особи виключно у випадку, якщо буде доведено обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати, зокрема, клопотання про зміну запобіжного заходу. Згідно частини 5 даної статті суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Відтак, з сукупного аналізу вищевказаних приписів законодавства вбачається, що підставою для зміни запобіжного заходу є, зокрема, наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею, судом при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри/обвинувачення, зменшення встановлених ризиків.
З наявних у суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.10.2023 ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 017 736,5 гривень та покладено низку процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. У подальшому ухвалою суду від 24.02.2025 обвинуваченому змінено запобіжний захід шляхом зменшення суми застави до 700 000 гривень. При цьому покладені на ОСОБА_7 обов'язки неодноразово продовжувалися. Востаннє обов'язки продовжені ухвалою суду від 05.11.2025 строком на два місяці. Даною ухвалою встановлено продовження існування ризику переховування обвинуваченого від суду.
Таким чином, на момент вирішення колегією суддів клопотання сторони захисту щодо обвинуваченого ОСОБА_7 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави та продовжують діяти процесуальні обов'язки, визначені ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Частиною 2 даної статті встановлено, що застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу (ч. 11 ст. 182 КПК України).
Так, в обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави захисник та заставодавець посилаються на поведінку ОСОБА_7 з часу набуття ним процесуального статусу у даному провадженні. Бездоганна поведінка обвинуваченого, на переконання останніх, свідчить про зменшення ризику переховування від суду. Відтак дає підстави для зменшення і розміру застави. Разом з цим, заставодавець окремо посилається на погіршення свого матеріального становища та необхідність використання грошових коштів для догляду за членом родини похилого віку.
Оцінивши доводи сторони захисту в частині аргументів про належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 , як підставу для твердження про відсутність ризику переховування, колегія суддів зазначає таке.
Застава є запобіжним заходом, тобто заходом процесуального примусу, метою якого є запобігання ризикам, встановленим слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України, у випадку порушення підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Таким чином, фактично застава у відповідному розмірі забезпечує виконання підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та є засобом запобігання перешкоджанню підозрюваним/обвинуваченим кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зважаючи на викладене, на переконання Суду, відсутність з боку обвинуваченого будь-яких порушень чи створення перешкод для кримінального провадження не є достатньою підставою для твердження про відсутність того чи іншого ризику. Зазначена обставина свідчить лише про те, що застосований запобіжний захід є дієвим, та таким, що у достатній мірі забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого. На переконання суду саме визначений на теперішній час розмір застави забезпечує належну поведінку обвинуваченого.
Водночас колегія суддів приймає до уваги і висновки, зроблені в ухвалі суду від 05.11.2025, якою встановлено продовження існування ризику переховування ОСОБА_7 від суду. Даний ризик аргументований такими обставинами: 1) тяжкістю інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення та його віднесення до корупційних злочинів, що у разі доведення винуватості останнього не надає суду можливості застосування до обвинуваченого альтернативного покарання, окрім як реальне позбавлення волі; 2) матеріальне становище обвинуваченого, що підтверджується офіційними доходами ОСОБА_7 , як мінімум за останні 3 роки; 3) вік обвинуваченого, який досяг 65 років, що дає останньому можливість безперешкодно виїхати за межі України під час дії воєнного стану.
Враховуючи встановлення в судовому засіданні факту продовження існування ризику переховування обвинуваченого від суду та стадію судового розгляду (досліджено докази сторони обвинувачення, допитано усіх свідків та самого обвинуваченого), Суд дійшов висновку, що відповідний ризик не втратив своєї актуальності дотепер. Відтак зміна запобіжного заходу шляхом його послаблення може спровокувати обвинуваченого на дії, направлені на перешкоджання досягненню завдання кримінального провадження.
Підсумовуючи викладене, колегією суддів переконана, що підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави не встановлено. Відтак, у задоволенні клопотань слід відмовити.
Керуючись статтями 131-132, 177-178, 182, 194, 201, 350, 369-372 КПК України, Суд,
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52023000000000156 від 04.04.2023.
Відмовити у задоволенні клопотання заставодавця ОСОБА_8 про повернення застави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52023000000000156 від 04.04.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_9
Судді ОСОБА_10
ОСОБА_11