Житомирський апеляційний суд
Справа №289/2560/24 Головуючий у 1-й інст. Кириленко О. О.
Номер провадження №33/4805/775/25
Категорія ч.1 ст130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
10 грудня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 березня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 23.12.2024 о 09 год 44 хв на 86 км автомобільної дороги «Київ-Чоп» керував транспортним засобом «AUDI A4», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звуженими зіницями, що не реагують на світло, поведінкою, що не відповідає обстановці, неприродною блідістю. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях, посилаючись на незаконність постанови, порушення судом норм матеріального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема, зазначив, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи, у зв'язку з чим порушено його право на захист. Також вважає недоведеними твердження працівників поліції про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння, вказуючи, що його поведінка могла бути зумовлена наслідками контузії, оскільки він є учасником бойових дій, і була неправильно оцінена поліцейськими, що не може слугувати підставою для висновку про сп'яніння. Крім того, наголосив на відсутності представника Військової служби правопорядку ЗСУ, що є порушенням встановленого порядку огляду військовослужбовця на стан сп'яніння та принижує його честь як офіцера у зв'язку із заявами про ймовірне сп'яніння.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт вказав, що не був присутній при винесенні постанови, а про її існування дізнався лише 19.05.2025 року.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ОСОБА_1 в судове засідання 10.12.2025 повторно не з'явився, будь-яких клопотань на адресу суду не направляв.
За таких обставин, з метою недопущення затягування розгляду справи, зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч.6 ст.294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у медичному закладі.
Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
При цьому, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п.12 Розділу ІІ).
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан наркотичного сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 203114 від 23.12.2024, вбачається, що ОСОБА_1 23.12.2024 о 09 год 44 хв на АД М-06 Київ Чоп 86 км поблизу с.Кочерів Житомирського району, Житомирської області, керував транспортним засобом «AUDI A4», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звуженими зіницями, що не реагують на світло, поведінкою, що не відповідає обстановці, неприродною блідістю. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.4).
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 203114 від 23.12.2024 (а.с.4,5); направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.12.2024 (а.с.7); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №3713036 від 23.12.2024, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП (а.с.6); рапортом поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Житомирській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Б.Перегуди від 27.12.2024 (а.с.9); відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського (а.с.10).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника патрульної поліції вбачається, що у працівника поліції була обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_1 знаходиться у стані наркотичного сп'яніння, зважаючи на повідомлення останнього про виявлені у нього ознаки, які відображені у протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за змістом п.2 Розділу І Інструкції, поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов'язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, визначених п.п.3, 4 Розділу І цієї Інструкції, а тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 у частині відсутності у нього видимих ознак наркотичного сп'яніння та відсутності підстав для проведення відповідного огляду не є слушними.
Також, відеозаписом підтверджено, що на неодноразову пропозицію уповноваженої особи пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, водій беззаперечно відмовився, не зважаючи на те, що йому роз'яснені наслідки такої відмови. Останній ознайомлений з зі своїми правами та обов'язками, а також протоколом про адміністративне правопорушення, який ним підписаний без зауважень.
Порушень, які б могли бути підставою для визнання недійсним огляду на стан сп'яніння, працівниками поліції не допущено. Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він є військовослужбовцем, а тому наслідком не залучення поліцейськими під час його огляду на стан сп'яніння представників Військової служби правопорядку у Збройних Силах України є недійсність такого огляду, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки у даній ситуації ОСОБА_1 був учасником дорожнього руху, а тому за змістом ст.15 КУпАП за порушення, зокрема, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, він як військовослужбовець несе адміністративну відповідальність на загальних підставах. На обставини, за яких був зупинений поліцейськими ОСОБА_1 , не розповсюджується положення ст. 266-1 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 щодо нібито порушення його честі як офіцера не впливають на висновки суду щодо наявності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Також матеріали справи свідчать, що судом вжито вичерпних заходів для повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи судом. Зокрема, останній був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що беззаперечно підтверджується його підписом у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.4). Крім того, судова повістка, направлена засобами поштового зв'язку на адресу місця проживання ОСОБА_1 , зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, який він особисто підписав, повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.12). Відповідно до сталої практики Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2024 у справі №990/69/24, постанови Верховного Суду від 24.03.2025 у справі №706/208/15-ц та від 28.02.2025 у справі №615/2/22), часом вручення судової повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову від її отримання або відмітки про відсутність особи за місцем проживання чи перебування. Отже, у випадку, коли судову повістку не вручено та в поштовому повідомленні зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою», така повістка вважається врученою в день проставлення відповідної відмітки, а особа - належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Про зміну місця проживання, зазначеного в протоколі, ОСОБА_1 суд не повідомляв.
Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що ОСОБА_1 не був позбавлений права апеляційного оскарження судового рішення, яке реалізував. Під час апеляційного перегляду справи, ОСОБА_1 забезпечено можливість реалізувати свої процесуальні права, передбачені статтею 268 КУпАП, та враховані всі доводи апеляційної скарги, які він не зміг висловити в суді першої інстанції, а також оцінені докази, наявні в матеріалах справи.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови та не впливають на висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінуємого йому правопорушення.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32)
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 березня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 березня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич