СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/27978/25
пр. № 3/759/9012/25
10 грудня 2025 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравець В.М., за участі ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з Святошинського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП,
17.11.2025, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 порушила покладені на неї батьківські обов'язки, передбачені ст.150 Сімейного кодексу України щодо виховання своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , внаслідок чого останні перебували в антисанітарії, а саме: брудна поверхня побутових речей, поганий запах, розкидані брудні речі, не помитий брудний посуд, відсутні спальні та робочі місця для дітей. Правопорушення вчинено повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала та підтвердила обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, зазначила, що вживає заходів для покращення побутових умов в силу своїх фінансових можливостей.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний, зокрема, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 150 Сімейного кодексу України встановлює такі обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до ч. 2 ст. 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення - тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, за викладених вище обставин, повністю доведена та підтверджується, крім пояснень ОСОБА_1 , наданих нею у судовому засіданні, наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №635683 від 17.11.2025; рапортами від 17.11.2025 інспектора СЮП ВП Святошинського УП ГУНП в м. Києві І. Сіродана; письмовими поясненнями від 17.11.2025 ОСОБА_1 ; актом обстеження умов проживання; копією постанови Святошинського районного суду м. Києва від 03.02.2025; фотознімками з місця проживання.
Зазначені вище докази є такими, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають у суду сумнівів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП, та зважаючи на завдання КУпАП та мету адміністративного стягнення (ст. 1 та 23 КУпАП), беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 та особу останньої, суд накладає на неї стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 33, 184, 221, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) коп.
Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.М. Кравець